БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ «ВИХОВАННЯ СВІДОМОЇ ДИСЦИПЛІНИ»

Тра 18, 2016

Учасники: батьки учнів 1–4 класів, класоводи, педагог-психолог, заступник директора.

Підготовка:

1) провести анкетування батьків;

2) провести анкетування учнів;

3) відзняти відео сюжет «Думки учнів 1–2 класів про дисципліну».

Оформлення та обладнання:

1) результати анкетування батьків;

2) результати анкетування учнів;

3) відеоапаратура, відеосюжет.

План проведення батьківських зборів

1) Мотивація проведення батьківських зборів.

2) Результати діагностики самостійності дитини. Домашня справа, що

відповідає певному віку.

3) Правила спілкування з дітьми згідно з домінуючими типами темпераменту.

4) Формування у дітей свідомої дисципліни.

5) Ефективність застосованих методів покарання.

6) Рішення батьківських зборів.

Перебіг зборів

1. На будь-якому робочому місці цінують дисциплінованого працівника. Свідома дисципліна будь-якої людини ґрунтується на розумінні свого обов’язку саме у повсякденному житті, на усвідомленні почуття відповідальності за кожне своє слово і вчинок перед оточенням. Що таке «свідома дисципліна», з якого віку необхідно розпочинати формувати цю якість?

Про це піде мова на батьківських зборах.

(Перегляд відеосюжету «Думки учнів 1–2 класів про дисципліну».)

— А якої думки дотримуються з цього приводу батьки? (Результати анкетування батьків.)

Іноді дорослі вважають, що коли дитина ввічлива, дотримується правил поведінки, то її можна вважати дисциплінованою. Однак, трапляється, що дорослі приходять до такого висновку на основі лише зовнішніх, показних ознак. А в дійсності, навіть не кожну дитину, що відрізняється слухняністю і є добрим виконавцем, можна назвати свідомо дисциплінованою людиною, в якої ця якість стала властивістю характеру.

Словники тлумачать слово дисципліна як обов’язкове для членів будь-якого колективу підпорядкування встановленому порядку, правилу. Відповідно, дисциплінована людина — це людина, яка підпорядковується дисципліні, дотримується встановленого порядку, правил, є вихованою.

Крім того, вважають, що дисципліна — це певні правила поведінки людей, що відповідає нормам права й моралі, які склалися у суспільстві, а також вимогам тієї чи іншої організації.

Цікавою є і точка зору американського психіатра Р. Кемпбелла, який вважає, що у вихованні дітей дисципліна — це тренування розуму і характеру дитини для того, щоб вона стала самостійною і такою, що вміє володіти собою, гідною і конструктивною особою у суспільстві.

2. Як виховати у дитини таку якість?

Перш за все, необхідно звернути увагу на те, що свідома дисциплінованість дитини багато в чому залежить від вихованості і дисциплінованості дорослих, з якими діти щоденно спілкуються. Це означає, що, у першу чергу, і від батьків. Дитина має бути старанною і наполегливою у навчанні, сумлінною; дотримуватися даного слова; точною та акуратною в роботі; вміти організовувати свій час і дозвілля; виявляти повагу до старших; піклуватися про рідних і близьких людей; бути скромною і ввічливою. Також виховання дисципліни, мабуть, пов’язане із залученням дитини до виконання певних обов’язків.

(Результати анкетування батьків.)

Діти мають відчувати свою належність до сім’ї, своє членство у ній. Якщо вони цього не відчувають, то знаходять інші можливості довести свою значущість. Праця, яка під силу дитині, прищеплює навички, вчить давати користь, цінувати піклування про себе оточуючих і поважати чужу працю. У батьків завжди є спокуса все робити самим. Вони вважають, що так простіше, до того ж, вони все роблять «належним чином». Такі батьки позбавляють дітей можливості навчатися співпраці й відповідальності.

Існує перелік справ, які дитина повинна вміти виконувати у певному віці.

6–8 років:

• полити квіти;

• виконати найпростіше прибирання приміщення (протерти пил, розкласти речі на місця);

• приготувати просту їжу (варені яйця, бутерброд, тост);

• доглянути за своїм одягом;

• вивести на прогулянку домашнього улюбленця;

• винести сміття;

• допомогти дорослим у митті посуду.

9–10 років:

• змінити простирадла на ліжку;

• купити необхідне за списком у магазині, який розташований поряд. За відсутності зазначеного у списку товару зробити альтернативний вибір:

• дотримуватися домовленостей (школа, музична школа, спортивна секція, гурток тощо);

• готувати нескладні страви для всієї сім’ї;

• отримувати і надсилати власну пошту;

• обслуговувати гостей;

• планувати свій власний День народження;

• допомагати батькам у господарстві (мести двір, мити автомобіль, трусити доріжки тощо).

Пропозиції

• Складайте разом із дітьми перелік справ щодо допомоги сім’ї.

• Навчайте дітей навичок роботи і виконуйте її разом із дітьми доти, доки вони не навчаться працювати самостійно. Дайте їм зрозуміти, що за потреби Ви завжди будете поряд. Будьте осторонь і не втручайтеся, доки Вас не попросять. Якщо з’являються проблеми, обговоріть їх, не поспішайте з критикою, особливо у той момент, коли виконується робота.

• Забезпечте дітей обладнанням відповідно до їхнього віку (маленькі ножиці, маленький вінок тощо).

• Визначте час для спільних домашніх справ.

• Цінуйте внесок, а не якість виконаної роботи. Якщо дитина втратила інтерес до своєї роботи, не закінчивши її, подякуйте їй за виконане і не наполягайте на звершенні.

• Не виконуйте за дитину роботу лише тому, що їй багато задано, або вона, крім основної школи, ще й відвідує музичну (художню, спортивну). Допоможіть їй так організувати свій час, щоб робота, пов’язана із допомогою родині, не шкодила виконанню домашніх завдань.

• Переконайтеся, що робота відповідає віку дитини.

3. Велике значення у спілкуванні з дитиною мають знання про її темперамент.

Холерик

Дратівливий, емоційно реактивний, швидко залучається до справи і швидко від неї відходить, потребує оцінки своїх дій.

Правила взаємин із холериками

• Спокійний, рівний тон педагога;

• висування чітких і обґрунтованих вимог;

• демонстрація перспектив діяльності;

• позитивна оцінка діяльності.

Сангвінік

Рухливий, легко пристосовується до обставин, комунікабельний, здатний швидко сприймати все нове, конструктивний, однак буває надмірно раціональним, не завжди доводить справу до кінця.

Правила взаємин із сангвініками

• Чітко сформульована мета діяльності;

• можливість демонстрації дитиною її досягнень;

• схвалення і підтримка дорослих;

• врахування інтересів дитини у дорученій справі.

Флегматик

Інертний, спокійний, наполегливий, настирний, повільний.

Правила взаємин із флегматиками

• Демонстрація практичного результату виконаної роботи;

• контроль за виконуваною роботою (на кожному етапі діяльності);

• використання позитивних методів впливу;

• підтримка будь-яких виявів ініціативи.

Меланхолік

Вразливий, образливий, плаксивий, повільний, емоційний, розважливий.

Правила взаємин із меланхоліками

• Емоційна підтримка та схвалення дій;

• створення умов для виконання спільної групової роботи;

• демонстрація досягнень дитини;

• об’єктивна оцінка його внеску у загальну справу.

4. Поняття дисципліни тісно пов’язане з таким поняттям, як любов близьких, оскільки:

• батьки першими знайомлять своїх дітей із нормами і правилами поведінки вдома, на вулиці, у громадських місцях тощо.

• Маючи свій життєвий досвід, батьки формують у своїх дітей уявлення про те, що таке «добре», а також що таке «погано».

• Приклад батьків (позитивний або негативний) впливає на формування життєвого досвіду дітей.

• Лише емоційно врівноважені і люблячі батьки формують у дитини лагідне і турботливе ставлення до людей.

Під час виховання свідомої дисципліни батьки повинні правильно висловити своє прохання дитині, щоб вона це прохання виконала. При цьому:

• звертайтеся до дитини ввічливо, не застосовуйте командний тон;

• намагайтеся викликати у дитини відповідне ставлення до виконання вашого прохання;

• звертаючись із проханням, дайте дитині інструкцію щодо його виконання;

• не звертайтеся до дитини із проханням виконати те, що їй виконати несила, а спочатку навчіть;

• не забувайте, будь ласка, висловити батьківську подяку за виконання прохання.

5. Заохочування — це позитивна оцінка поведінки дитини. Існує безліч способів висловити дитині свою позитивну оцінку. Це й лагідний погляд, і схвальний жест, і добре слово, і подарунок… Вадливо викликати почуття задоволення, щоб усе, що пов’язане із виконанням норм і правил поведінки, супроводжувалося позитивними хвилюваннями.

Покарання — це негативна оцінка поведінки дитини. Суть покарання має полягати у збудженні почуття сумління, незадоволення своєю поведінкою. Аналогічно до заохочування, існує чимало способів демонстрації дорослими свого негативного ставлення до вчинків дітей: похмурий погляд, гнівне слово, позбавлення винагороди чи задоволення.

(Результати анкетування батьків.)

(Результати анкетування учнів «Заохочування і покарання».)

Визначити належне покарання зазвичай дуже важко. Воно має відповідати вчинку. Дитина є дуже вразливою щодо справедливості покарання. Якщо навіть батьки впевнені у доцільності покарання, необхідно виявити гнучкість і дипломатичність.

Будь ласка, пам’ятайте!

• Ви можете помилятися!

• Майте мужність вибачитися перед дитиною, якщо покарали її незаслужено.

• Контролюйте поведінку дитини, намагайтеся попередити можливі негативні вчинки.

6. Підсумки батьківських зборів.

Необхідно відмітити, що діти й самі дуже страждають від своєї недисциплінованості і погано організованого способу життя в сім’ї. Спосіб життя, розпорядок, що заведений вдома, і є тим зовнішнім порядком, за допомогою якого утворюються певні межі поведінки. Розпорядок сім’ї являє собою певну систему засобів і методів, які допомагають виховати дитину. Звичайно, це не є панацеєю від усіх бід, але є непоганим помічником. Саме завдяки дотриманню розпорядку значною мірою відбувається накопичення правильного дисциплінарного досвіду, приходить уміння володіти собою, яке ми називаємо самодисципліною, і без якого людину не можна вважати остаточно дисциплінованою.

 

Додаток 1

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ

І. На Вашу думку, дисципліна — це…

ІІ. Заповніть другий–п’ятий стовпчики таблиці, зробивши позначку   навпроти відповідної дії.

Перелік дій дитини

Ваша дитина виконує

Самостійно

На вимогу

За допомогою

Із дозволу

Збирається до школи        
Обирає собі одяг для школи, для свят        
Виконує домашні завдання        
Визначає,
з ким товаришувати
       
Готує їжу, коли
це необхідно
       
Прибирає у своїй кімнаті        
Ходить до магазину
за покупками
       
Допомагає членам сім’ї        
Запрошує друзів
до себе у гості
       
Визначає, як витратити виділені гроші        
Оцінює об’єктивно себе
і свої вчинки
       

 

Перелік дій дитини

Ваша дитина виконує

Самостійно

На вимогу

За допомогою

Із дозволу

Допомагає у вихованні
молодших членів родини
       

 

Заповніть другий–четвертий стовпчики таблиці, зробивши позначку навпроти методів, що використовуються.

Методи покарання

Які покарання застосовували Ваші батьки?

Які покарання щодо Ваших дітей застосовуєте Ви?

Позначте серед них дієві

1. Ставили в куток      
2. Призупиняли спілкування на тривалий час      
3. Застосовували тілесні покарання      
4. Обмежували свободу      
5. Позбавляли можливості займатися улюбленою справою      
6. Читали нескінченні нотації      
7. Соромили при сторонніх      
8. Ображали та сварили      
9. Позбавляли улюблених ласощів      
10. Обмежували
у можливості щось купувати
     
11. Виганяли
з дому
     

 

Додаток 2

АНКЕТУВАННЯ УЧНІВ

На уроках праці зробити аплікації «Заохочування і покарання».

Заохочування

Покарання

 — дають солодощі

 — ставлять у куток

 — дозволяють дивитися телевізор, грати
у комп’ютерні ігри

— забороняють дивитися телевізор, грати
у комп’ютерні ігри

— хвалять, цілують

— сварять

— купують нові речі, іграшки

— лупцюють

— ніколи не хвалять

— батьки не розмовляють

   

— не дають ласощів

   

— ніколи не карають

Залишити відповідь