Котики вербові

Мета: уточнити та розширити знання дітей про прикмети вес­ни, учити малят розуміти та сприймати красу весня­ної природи, захоплюватися нею; сприяти розвитку до­питливості, спостережливості, пізнавального інтересу до навколишнього світу; продовжити формувати в ма­лят основи екологічно доцільної поведінки, виховувати дбайливе ставлення до живого довкілля; заохочувати рухову активність малят, підтримувати бажання разом гратися в рухливі народні ігри.

Обладнання: м’яч, аудіоапаратура.

Форма проведення: тематична прогулянка.

Малята шикуються в колону парами і йдуть, тримаючись за руки. Вихователь розпочинає розмову.

Діти, погляньте, як останнім часом все довкола нас змінилося! Яким стало небо? (Високим, синім, яскравим.) Як зміни­лося сонечко? (Воно піднялося вище, світить сильніше, шле теплі про­мінці, зігріває землю.) Який повіває вітерець? (Теплий, ласкавий.) Нещо­давно земля була білою, засніженою. А зараз як вона змінилася? (Сніг швидко тане, повсюди багато чорних проталин, біжать струмки) Так. Ми чуємо дзюркотіння струмочків. Прислухайтеся. Які ще звуки луна­ють надворі? (Веселий щебет пташок.)

Правильно, дітки. Усе це свідчить проте, що сувора і довга зима нарешті закінчилася. Яка пора року прийшла? (Весна.) Подобається вам те, що відбувається в природі навесні? (Діти дають позитивну відповідь.)

Педагог пропонує малюкам відповісти на його запитання: «За що ми любимо весну?» Заслуховують відповіді кількох малят.

Звичайно, зараз рання весна, і тому дерева поки що не розпустили листочків, а тільки готуються це зробити. Бруньки на них набухають, відчуваючи весняне тепло. Але є таке деревце в нашім краї, яке вітає ранню весну своїм дивовижним цвітом.

Діти підходять до верби. Звертаю на нього увагу дітей і продовжує бесіду.

Що це за деревце, діти? Чи впізнали ви його? (Цеверба.) Що від­бувається зараз з гілочками вербички? (Вони цвітуть, укрилися цвітом.) Ох і гарний вербовий цвіт! Як ми називаємо його? (Котики.) Молодці. Давайте, діти, нагнемо гілочку верби. Хто знає і може пояснити, як це треба зробити? (Обережно, щоб не зламати її і не пошкодити деревце, не завдати йому болю.)

Нахиляю гілку дерева і спонукає малят погладити вербові котики та більш уважно роздивитись їх.

Дидактична гра «Дивовижні котики»

Діти розповідають про вербові котики, спираючись на свої спосте­реження та опорні запитання.

Якого кольору котики верби? (Котики світлі, біло-сірі.)

Як ви гадаєте, чому квіточки верби називають котиками?

Які вони на дотик? (М’якенькі, пухнасті, тепленькі, мов хутро справжньої киці.)

Із чого з’явилися котики на вербі? (Із бруньокцупких лусочок. Таку розкриту лусочку ми бачимо поруч із кожним котиком.)

Як пахнуть котики? (Вербові котики мають ледь чутний приємний запах.)

Як далі змінюватиметься вигляд котиків, коли стане ще тепліше? (Вони зверху вкриються жовтим тонесеньким пушком.)

Читаю віршовані рядки.

На вербі розквітли Котики маленькі,

Мов веселі діти,

Ніжні та легенькі.

Гілочки вербичка

Сонцю простягає —

Березневий ранок Радісно вітає.

Котики манюні

Це вербове диво,

їх весна-красуня

Рано розбудила.

Ми не будемо ламати вербового цвіту, а будемо ми­луватися його весняною красою та радіти цьому маленькому диву, яке подарувала нам навесні природа

Діти ще деякий час спостерігають за вербою, а потім повертаються на територію школи. Звертаю увагу малят на те, що на майданчику вже сухо та затишно, тож можна разом погратися у веселі рухливі ігри.

Гра «Лагідна весна»

Діти стають у коло, вихователь із м’ячем у центрі. Педагог кидає дітям м’яч, називаючи якесь весняне слово. Кожен малюк має повернути м’яч педагогу, утворивши від заданого слова зменшувально-пестливе. Наприклад:

веснавеснонька; вербавербичка; сонцесонечко; струмокструмочок; хмарахмаринка; траватравичка; водаводичка; квіткаквіточка; пташкапташечка; проміньпромінчик; гілкагілоч­ка; брунькабрунечка.

Малята під час гри мають уважно слухати своїх товаришів. Якщо дитина називає слово правильно, то всі чітко та виразно повторюють його, а помилки обговорюються та виправляються. Гра триває, доки м’яч не обійде все коло.

Молодці, діти. Ідучи дорогою, ви, певно поміти­ли, як жваво та весело біжать весняні струмочки. Хто знає, як вони утво­рилися? (Із розталого сніжку.) Куди прямують струмки? (До більших струмків, а потім до річки.) Давайте і ми зробимо свій веселий стру­мочок тільки побіжить він не до річки, а до нашої школи.

Проводиться рухлива гра «Струмочок», під час якої діти рухаються у напрямку до входу в приміщення.

Author: Староприлуцька спеціальна школа

Добавить комментарий