Посади дерево

Бесiда.

Немає лісу — посади!

Мало лісу — не губи!

Багато лісу — бережи!

Зрубав дерево— посади два!

— Чому треба насаджувати дерева? іси складаються з дерев. Зникнутъ вони — зміліютъ ріки, загинутъ звірі, риба, зміниться клімат. Земля перетвориться на пустелю.)

— Чим загрожує людині зникнення дерев? (Дерева — виробники кисню. Вони поглинають вуглекислий газ. Це — дім для пташок, якщо птахи зникнуть, якому буде боротися зі шкідливими комахами. Дерева створюютъ бар’єр від надлишкового шуму. У великих містах дерева — це сквери й парки, місце відпочинку городян.)

Ми посадимо липи i клени —

Буде місто усе зелене.

Ми посадимо в полі тополі,

Хай вони зростають поволі

Ми обсадимо школу бузками

Прикрасимо клумбу квітками.

Хай ростуть дерева i квіти,

Хай будуть здоровими діти!

  • Дерева зростатимуть з нами,

Шелестітимуть тихо гілками.

  • Хай же шумить тополина,

Хай цвіте, розквіта Україна!

  • Сьогодні ми посадимо саджанці берізок на шкільному подвір’ї. Будемо доглядати за ними, щоб вони прийнялися i росли ра­зом із вами.
  • Як треба доглядати за саджанцями? (Розпушувати й удобрювати грунт, боротися зі шкідниками та бур’янами, обрізати сухі гілки, поливати, обкопувати, згрібати сухе листя.)

— Рослини — живі організми: вони живляться, ростуть, розвиваються, дають плоди i насіння. Від того, як ви будете доглядати за ними, залежить, чи зможуть ці маленькі саджанці стати справжньою окрасою нашого школьного двору.

Саджання маленьких бepiзoк разом із вихователем.

— Як берешся ти за справу —

То виконуй все на славу:

Завдання роби сумлінно,

Щоб одержати «відмінно».

Я посаджу берізоньку

Зелену та струнку —

Нехай росте під сонечком

У нашому гайку,

Прийде весна теплесенька,

Їй коси розплете —

Нехай мала берізонька,

На радість вам росте!

  • Помріємо, якими виростутъ наші берізки, кому вони принесуть користь i радість. (Пташки зів’ютъ у кроні гнізда, співатимуть i виводитимуть пташенят. У тіні дерева можна буде відпочити, сховатися від спеки. Милуватися берізкою в усі пори року: зустрічати весну, cпocтepiгaтu, як берізка дарує своє листячко восени, як відпочиває взимку.)
  • Чи відчуваєте ви задоволения від виконаної сьогодні корисної справи? Який у вас зараз настрій?

Гра-хоровод.

Берізонько, берізонько,

Ти мавка лісова,

Зелені твoї кіски

Вітрисько розвіва.

Стоїш ти при дорозі

У травах i кущах,

I білі cвoї ноги

Все миєш у дощах.

Прошу вас, iз берези

Ви соку не точіть,

Ви краще їй сестричку

Зелену посадіть.

Ви краще їй шпаківню

Поставте на гілках,

Щоб прилетів до неї

Друг лісу — добрий птах!

Дидактична гра «Кращий еколог».

Діти даляться на дві команди i, змагаючись за отримання при­за — медалі кращого еколога, по черзі називають правила поведінки учня в природному оточенні.

1) Кожний зелений листок, кожна травинка виділяє в повітря кисень. Ним ми дихаємо, без нього немає життя.

Не топчи, не зривай рослин!

2) Щоб згубити молоде дерево, потрібні хвилини, а виростити — роки.

Не ламай дерев, кущів!

Дидактична гра «Склади вірш».

— Спробуйте скласти чотиривірш на тему «Весняна берізка», використовуючи рими: сонце — віконце; спішить — бринить.

 Читання віршів.

Коли нам весело буває…   .

Коли нам весело буває?

Як пташка в гaї застває,

Коли барвінком чи розмаем

Себе весною заквітчаєм.

Коли ми деревце пригоже

Посадим, гарно обкопаєм,

Коли ми зробим щось хороше,

Тоді нам весело буває.

Г. Гриненко

Збережімо деревце в долині,       Збережемо річку i криницю,

Щоб шуміло на тугих вітрах,~    Пізнаваймо глибше, до пуття,

Стане більше цвіту в Україні,      Відкриваймо кожну таємницю,

В нім зів’є своє гніздечко птах.   Зберігаймо землю i життя!

Збережемо деревце край лугу —          Природа рідна — наша втіха,

В затінку його спочине хтось      То ж хай вона не знає лиха!

I всміхнеться дереву, мов другу, Ми вci господарі природи,

Що в дорозі стріти довелось.      Тож збережемо її вроду!

Рухлива гра «Точний удар».

Дві команди по 8—10 гравців у кожній, шикуються в колони по одному, одна напроти одної між ними на землю кладуть обруч. За сигналом перший гравець однієї команди кидає м’яч об землю в цен­трі обруча так, щоб він відскочив за напрямком до гравця іншої команди i відходить yбік. Піймавши м’яча, гравець іншої команди таким самим способом повертає його i відходить убік. Ловить м’яч гравець пepшoї команди. Повернувши м’яча, він також відходить в сторону. Так, змінюючи один одного, м’яч кидаютъ i ловлять yci гравці обох команд. Гра ведеться у швидкому темпі. Якщо м’яч не буде зловлений або зачепитъ обруч, кидок не зараховується. Винуватець цього залишається на місці i кидає м’яча вдруге. Перемагає команда, яка раніше завершила гру (тобто та, у якої було менше помилок).

Рухлива гра «Бiг сороконіжок».

Гравці діляться на дві-три команди по 10—12 учасників. Кожна команда отримує довгу мотузку. Гравці рівномірно розташовуються по дві сторони мотузки, за яку вони тримаються відповідно правою або лівою рукою. За сигналом команди біжать до фінішу (дистанщя 30—40 м), увесь час тримаючись за мотузку. Виграє та команда, яка прибіжить до фінішу першою, за умови, що жоден учасник не кинув мотузки.

Цю гру можна провести по-іншому. Кожна команда шикується в колону по одному.Усі піднімаютъ вгору праву руку i тримаються за шнур, натягнутий уздовж колони. За сигналом обидві команди прямують до фінішу (10—15 м) i повертаються. Перемагає команда, яка повернулася раніше.

Домашне завдания.

Удома підібрати загадки, приказки, оповідання, вірші про беріз­ку. Разом iз батьками приготувати емблему дерева.

Ми щасливі i радють діти.

Ми не звикли без справи сидіти.

Дерева зростатимуть з нами —

Захитають над нами гілками.

Додаткові матеріали

Загадки

Кожен рік молодцю Додає по кільцю. (Дерево)

Стоїть дівка серед поля:

В чорних латках біла льоля. (Береза)

Оповідання

Дідусь саджав яблуні

Дідусь саджав яблунi. Йому сказали:

—Навіщо тoбi яблуня? Довго чекати з цих яблунь плода, й  ти не з’їси з них яблучка.

Дідусь сказав:

—Я не з’їси, інші з’їдять, мені подякують.

(Л. Толстой)

Деревце

Посадили діти деревце обабіч дороги. Воно ще маленьке. Прийнялося деревце i почало рости.

Ішов хлопчик повз нього, зірвав листочок, зім’яв його й викинув. «Нащо ж я його зірвав? — подумав він, але відразу й заспокоївся. — А що важить один листочок! У дерев листя багато».

Ішов інший хлопчик, зламав гілочку й думає: «Що там одна гілочка! У деревця їx чотири».

Бігла дівчинка з м’ячем, підкинула його вгору, а він — гуп! — прямо на деревце и зламав верхівку.

«От недобре,— засмутилась дівчинка,— та воно не помре й так. Нова верхівка виросте».

Йшла коза, відгризла шматочок кори. Зупинився велосипе­дист, поставив під деревцем велосипед. Воно затріщало.

Ішов хлопчик iз новим ножиком. «Ось,— думає,— зараз випробую, який він».

Відрізав гілочку. Гарний, гострий ножик.

Деревце й засохло.

Прийшли діти, які посадили його. «Що сталося? — говорять. — Не хотять рости дерева. Напевне, у нас земля негарна».

(А. Кузнецов)

Author: Староприлуцька спеціальна школа

Добавить комментарий