Поспішай творити добро Староприлуцька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат
Skip to content
 

Поспішай творити добро

Поспішай творити добро

Година спілкування

Тема.                        Поспішай творити добро.

Мета:  інформування учнів про моральні цінності, виховання почуттів співпереживання, жалю, милосердя, співчуття, формування свідомого ставлення до людських чеснот, показ величі та краси добра, виховання справжньої людської радості – творення добра для інших, сприяння розвитку творчих здібностей учнів та участі  їх у благодійній діяльності.

Форма заходу: етичний діалог.

Обладнання:   записи висловів видатних людей про добро, приказок та приповідок, учнівські твори та вірші, картки із запитаннями для підсумкової розповіді.

План.

—         Тренінг «Риси хорошої людини»;           (технологія «Мікрофон»)

—         Народний золотослів про добро, вислови видатних людей про добро і доброту;

(технологія «Мікрофон»)

—         Етичний діалог;                              (технологія «Ток-шоу»)

—         Вправа «Знайди відповідність»;    (технологія «Інструктування»)

—         Інсценізація вірша «Батькова порада»;

(технологія «Рольова гра»)

—         Творча сторінка: виступ учнів з власними творами  про добро та доброчинну поведінку;

(технологія « Коло ідей»)

—         Добре слово про добрі справи:

-виступи  шкільного соціолога та представника

-міської громадської організації Червоного Хреста;

— Підсумок, рефлексія.                  (технологія «Мікрофон»)

 

Хід заняття

Учитель. До питань моральності людина звертається завжди. Всім нам приємно мати справу з хорошими людьми. Назвіть, будь ласка, кілька ознак, які характеризують хорошу людину.

Тренінг «Риси хорошої людини» (учні по черзі називають риси: щирість, відвертість, людяність, терпимість, великодушність, порядність, благородство, милосердя, альтруїзм, …).

Учитель. В основі цих характеристик лежить поняття добра. От і поговоримо сьогодні про добро та доброту. В цих питаннях наш народ має великий досвід, який знайшов своє вираження у прислів’ях та приповідках.

Виступи учнів:

Вірою в людину, в її найкращі якості пройняті українські приповідки:

—         Світ не без добрих людей. Ця народна мудрість є визначальною.

—         Доброму всюди добре.

—         До доброї криниці стежка протоптана.

—         Не жаль з доброго коня і впасти.

—         Доброму чоловіку продовж, Боже, віку.

—         Добро ходить тихо, а зло гримить і гуркоче.

Слова із Шевченкового « Кобзаря », які стали крилатими:

—         Раз добром нагріте серце – ввік не прохолоне.

—    Доброта – це те, що ніколи не старіє. (Г. Торо)

—         Пригорща добрих справ коштує більше діжки знань. (Дж. Герберт)

—         Добро – це прекрасне в дії. (Ж.Ж.Руссо)

—         Добро – це мова, на якій німі можуть говорити, і яку глухі можуть чути. (П.Бові)

—         Тому, хто не пізнав науки добра, всяка інша наука приносить лише шкоду. (М.Монтень)

—         Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає добра в людях. (Блез Паскаль)

—         Добро, яке ти робиш від серця, ти робиш завжди для себе.

(Л. Толстой)

—         Ти повинен робити добро зі зла, тому що його більше ні з чого зробити. (Уоррен)

—         Найкраще в добрих справах – це бажання їх приховати.

(Блез Паскаль)

Учитель.

Тож тема нашої зустрічі «Поспішай творити добро».

Не хлібом єдиним живе людина. У цьому старовинному вислові – глибока думка: у людини багате і багатогранне духовне життя. З того моменту, як людина починає усвідомлювати себе як живу, розумну і обдаровану особистість, вона стикається з іншими людьми, спілкується з ними, вступає в світ щастя і горя, радості та прикрощів. Торкаючись глибокого особистого світу, ми маємо справу з тонкими, ніжними, крихкими і водночас могутніми силами. У цьому світі є речі протилежні і непримиренні, такі, що взаємно виключаються. Це добро і зло, правда і брехня, честь і безчестя, справедливість і несправедливість.

Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим.

Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розуміти чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину – це повинно бути у характері кожної людини.

Ось ми і підійшли до серйозної розмови про етику людських відносин, основою яких є, звичайно, добро і доброта.

Діти! Назвіть якості, у корені яких у буквальному або переносному розумінні  закладене поняття добра?

Відповіді учнів: доброта, доброзичливість, добродушність, добросердечність, добропорядність, добросусідство, добросовісність, добродійність.

Учитель. Так, визначте, як ви розумієте, що означає «добро»?

Учень. Добро – це позитивне, хороше, корисне.

Учитель. А що таке «зло»? Як ви розумієте?

Учень. Зло – це також категорія етики, за своїм змістом є протилежністю добру, це те, що знищує життя і шкодить йому.

Учитель. Діти! Вам із самого народження батьки прищеплювали початки доброти, коли навчали вітатися при зустрічі. Які стійкі мовні звороти вам відомі?

Учень. Добрий день, добрий ранок, добрий вечір.

Учитель. Проводжаючи до школи, бажаючи успіху в навчанні, говорять, в добрий путь. Наведіть  ще приклади відомих вам зворотів.

Учні. Добра душа, добрі очі, добрі друзі, добрі знайомі —  так кажуть про хороших людей. Добре здоров’я, добрий кінь, добрий товар, добра традиція, залишити про себе добру пам’ять, добре ім’я, добрі старі часи, —  так говорять, коли характеризують хорошу, високу якість.

Вияв доброї волі – це дія без примусу, за власним бажанням.

Люди доброї волі – це чесні, прямі  люди, які щиро прагнуть миру.

А ось так говорили про добро видатні люди минулого:

Доброзичливість полягає у тому, щоб творити добро, а не приймати його (Арістотель).

Доброзичливість полягає у тому, щоб чинити правильно, нехтуючи своєю вигодою ( П.Шеллі).

Доброзичливість- це душевна делікатність (Ф.Честерфільд).

Учитель.

Який із висловів близький вашому розумінню?

Можете назвати когось із близьких чи знайомих вам людей, хто має таку властивість? (учні називають таких людей).

Чому таких людей так мало?  Тому що доброчинник вимагає великих зусиль.

Яких? Душевних. Тому що доброчинник і доброзичливість не визначаються одним лише вчинком, а властиві людині, як характерна якість, як властивість її душі.

Діти! Підберіть споріднені слова до слова «душа».

Відповідь: дух, духовність…

Спробуємо розкрити це поняття.

Духовність – це наполегливість душі з усвідомленим змістом свого існування, призначення  в житті.

А в чому ви, діти, бачите своє призначення?

Орієнтовні відповіді учнів: приносити користь людям, добросовісно виконувати свою справу, знайти своє місце в житті, трудитися для себе, для сім’ї, для школи

Написать отзыв

Вы должны войти, чтобы оставить комментарий.