Звучить музика, на сцену виходять Ромашка і два Барвінки.
| 1 Барвінок: | Падав сніг, падав сніг – для усіх, усіх, усіх –
І дорослих, і малих, і веселих, і сумних. |
| 2 Барвінок: | Всі річки тепер в обнові, біле скло над бережком,
ходить грудень по діброві, застеляє світ сніжком. |
| Ромашка: | А роззяві, як на сміх, залетів до рота сніг,
Вереді – за комір вліз і довів його до сліз. |
| 1 Барвінок: | А веселі грали в сніжки – сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма: |
| Разом: | – Ой зима, зима, зима.
(Сміються і кружляють в таночку) |
| Пісня про сніг
Мороз тріщить і колеться, Льодок немов кришталь, А в полі, де околиця, Безмежна даль. Приспів: За гірку, за річку Веди, веди сама. Ой білая доріжка Веселая зима. ІІ Летить, мете метелиця А на шляху лісок. А в ліску за кожним деревцем Приліг сніжок. ІІІ Сюди не раз ходили ми В осінні тихі дні, На полі цім садили миДубки міцні. ІV Стелись, сніжечок, ковдрою. Всю землю укривай, Бо в гості нині йде до нас Наш Миколай. |
|
| 2 Барвінок: | Скажи мені, Ромашко, чого ми сюди потрапили? |
| Ромашка: | Тому, що тут зараз з’явиться справжня Казка. |
| 1 Барвінок: | Невже справжня? |
| Ромашка: | Авжеж, там, де пухнастий сніг, де Святий Миколай, там завжди казка. |
| 2 Барвінок: | Знаю, що цілий рік діти чекають, поки ввечері 19 грудня до оселі завітає сивочубий дідусь – зимовий Миколай.
Він добрий друг і захисник дітвори, він завжди приносить подарунки. |
| Ромашка: | І все це відбувається чудової зимової пори, коли |
| 2 Барвінок: | Зійшли хмарки і небо посиніло,
А сонце, ген, з-за обрію пливе, І всюди звеселіло, заіскрило, Бо це вже Казка до нас в гості іде. |
| Пісня “Завітай, Казко, до хати”
Завітай же, люба Казко. До нашої хати. Принеси нам добрі вісті Й радості багато. Ще додай терпіння й сили, Щоб у нашім краї Всі ми весело зустріли Свято Миколая. Приспів: І у нашім серденьку, Наче сонячну мрію. Миколай хай засвітить Вогник віри й надії. |
|
| (Заходить Казка) | |
| Казка: | Здрастуйте любі друзі! |
| Ромашка: | Яка ти чарівна, Казко, ми дякуємо тобі за те що ти до нас прийшла. |
| Казка: | Я завжди приходжу до тих, хто вірить в казку, вірить в те, що вона існує насправді.
Кожного вечора я приходжу в гості до дітей, і коли вони лягають в ліжечка, дарую їм сни. |
| 2 Барвінок: | І як же ти це робиш? |
| Казка: | У мене є 2 чарівні палички: одна срібляста, а друга – чорна. Сріблястою я доторкаюсь до хороших та слухняних дітей, і їм цілу ніч сняться казкові сни, а чорною – до неслухів: вони цілу ніч просплять, та нічого цікавого не побачать. |
| Ромашка: | Погано бути неслухняним. |
| 1 Барвінок: | До того ж Святий Миколай теж кладе під подушку подарунки лише добрим дітям. |
| 2 Барвінок: | А недобрим та неслухняним – велику різку. Щоб не бешкетували. |
| Казка: | Я впевнена, що тут сьогодні з нами слухняні діти. Тому зараз вони отримають від мене чарівну казку. |
| Ромашка: | Ой, як добре! А про що буде твоя казка? |
| Казка: | А ви самі побачите. Ну, що, приготувались? Казка починається!
Був собі в одному місті магазин іграшок: Зараз змахну своєю паличкою і іграшки оживуть. |
|
|
|
| ІІ частина | |
| (Виходять. На сцені магазин іграшок) | |
| Петрушка: | Ой, як хороше стає в нашому магазині, коли надходить вечір. |
| Кіт у чоботтях: | Авжеж, не треба стояти непорушно, можна поговорити і посміятись. |
| Зайчик: | А поговорити є про що – адже скоро таке свято! |
| Вовк: | І замовлень на наші іграшки ой як багато. |
| Петрушка: | Мене Андрійко у своєму місті до Миколая замовив. Йому захотілося мати вірного і щирого друга. |
| Кіт у чоботтях: | А мене – Юрчик. Адже кіт в хаті – то добра прикмета. А тим більше Кіт в Чоботях – надійний друг і товариш, добрий і вірний помічник. |
| Вовк: | А мене – сестрички Оля та Маринка. Вони добре знають, що не всі вовки злі та безсердечні бувають. Серед нас є багато дуже добрих. |
| Зайчик: | А ми? Ми ж всі теж з нетерпінням чекаємо на зустріч з нашими маленькими друзями. То ж давайте, щоб час пролетів непомітніше, заспіваємо веселої пісеньки й затанцюємо. |
| Пісенька іграшок
У таночку разом з нами Ля-ля-ля. Сніг танцює і кружляє. Ля-ля-ля. Морозець кудись подівся, Ля-ля-ля-ля-ля. Сніг під сонцем розтопився Ля-ля-ля-ля-ля. Зима-зимонька весела Ля-ля-ля. У міста прийшла і села Ля-ля-ля. Всюди чисто і красиво Ля-ля-ля-ля-ля. І кружляє біле диво, Ля-ля-ля-ля-ля. Ля! |
|
| Ляльки: | А який танок танцюють іграшки в цьому сезоні? |
| Всі: | Ну, звичайно, мамбу! |
| Танок іграшок
(Заходить Фея, іграшки перестають танцювати) |
|
| Фея: | Як мені набридли всі ці верески, писки. Вдень діти в магазині, галасують, ввечері – іграшки! А всі ці люди! Які ж вони нехороші! Звуть мене злою Феєю. Яке нахабство! Але я змушена їх терпіти. Бо ж це вони платять за іграшки, які замовляють їх діти святому Миколаю! Хоча святий угодник і розпорядився роздавати іграшки безкоштовно, та Снігова Королева – моя нова подружка – навчила мене, що і як треба робити. |
| Лялька Надя: | Ось воно що! Як ти можеш брати гроші за іграшки, які повинна віддавати просто так! |
| Фея: | Тихіше, а то ще ненароком почують слуги Снігової Королеви! |
| Зайчик: | І з яких це пір Фея, що дарувала подарунки стала такою боягузкою. З тих пір, коли познайомилась із Сніговою Королевою? |
| Фея: | Ану, замовкніть, дармоїди, заважаєте працювати, прибутки підраховувати. Мені ще багато треба рахунків перевірити. |
| (Сідає, швидко лічить на калькуляторі і щось записує в книгу). (До вітрини підходить хлопчик і дивиться). | |
| Лялька Віта: | Знову прийшов цей хлопчик. |
| Клоун Ростик: | Ти тільки поглянь, які в нього великі очі! Він приходить сюди кожного вечора і стоїть. |
| Клоун Андрійко: | Так, стоїть і дивиться на наші чарівні фарби і альбом. Ой, тихо, сюди іде Фея. |
| Фея: | Кого це принесло? А це ти! Чого тобі треба? Скоріше говори, бо часу в мене дуже мало. |
| Хлопчик: | Та я, пані… та я… |
| Фея: | Слухай, хлопче, час дорогий, що ти бажаєш від святого Миколая. |
| Хлопчик: | Та я вже написав. Майже місяць тому |
| Фея: | Так, зараз подивлюсь. Ага, Данилко Стороженко. Дійсно, 23 дні тому просив ці дивовижні фарби та альбом. |
| Хлопчик: | Так, бо я дуже люблю малювати. |
| Фея: | Ач, захотілося тобі. Але ж учора приходила твоя бабуся і сказала, що нема грошей, щоб заплатити. А я ще торішній борг нагадала – за коника, і позаторішній – за дзигу. Ти що, про це не знаєш? |
| Лялька Надя: | Дивіться, друзі, до чого Фею жадність доводить. Вона вже дітям про гроші за подарунки нагадує. |
| Лялька Віта: | Якою ж вона стала недоброю та злою. |
| Фея: | Що, ви знову наговорюєте на мене! А ти (до хлопчика) не одержиш ніякого подарунка від святого Миколая. А тепер прощай, мені ніколи! |
| Хлопчик: | До побачення. Як шкода, що я залишусь без подарунка. Невже 19 грудня не сповниться моє бажання мати чарівні фарби і альбом. Я б з їх допомогою весь світ у різні кольори розмалював. |
| (Похнюпивши голову, виходить) | |
| Клоун Ростик: | Мені жаль цього хлопчика. |
| Клоун Андрій: | Мені теж. Але ми нічого не можемо зробити для нього. |
| Лялька Надя: | Ні, можемо. Нам треба знайти святого Миколая, розповісти йому про Данилка, про Фею, яка з доброї перетворилась на злу і скупу, про чари Снігової Королеви.
|
| Лялька Віта: | Але ж ми – іграшки. Як же ми знайдемо святого Миколая? |
| (З’являється Казка) | |
| Казка: | Я допоможу вам розігнати чари Снігової Королеви і знайти святого Миколая. Тільки на допомогу вам я можу прийти лише 3 рази. Зараз я вам допоможу відчути в собі чарівну силу, щоб подолати всі перешкоди, які зустрінуться на вашому шляху. Для цього вам треба відгадати 3 загадки: |
| Загадує загадки, іграшки відгадують. | |
| Клоун Ростик: | Дякуємо тобі, Казко. Сили в нас прибуло. Здається, за плечима крила виросли! |
| Казка: | А тепер поспішайте! |
| Клоун Андрій: | Прощайте, дорогі іграшки! Скоро ми повернемось із святим Миколаєм. |
| Іграшки – звірята: | Щасливої дороги! |
| (Всі разом співають. Іграшки – звірі виходять в одну сторону, ляльки з клоунами в іншу). | |
| 1 Чорт: | Так, так! Яке щастя, що північним вітром нас занесло у цю сторону. Тут замислюється зрада проти снігової Королеви. |
| 2 Чорт: | Та й Святий Миколай десь уже в дорозі до своїх діточок (перекривляє). Летимо ж до нашої Льодової Володарки і все їй розповімо. Вона придумає, як зупинити цих, набитих ватою ляльок. |
Ми чортики веселі
В нас совісті нема.
Нещастя всім приносим,
У сварці з усіма.
Ми діток підбиваєм
Лише на вчинки злі
Від того ми буваєм
Веселі, не сумні.
Приспів:
Ми друзяки, друзяки – чортенята
І думки в нас лише чорні й злі
Дружбу за нами заведіть, малята
Тоді в пеклі ми будем не одні.
| (Чорти виходять, появляється Снігова Королева в оточенні крижинок – льодинок) | |
| Снігова Королева: | Сніг, холод, лід – яка краса! Мені подобаються крижані картини, снігові палаци. В них немає нічого живого, тому вони такі гарні. Гарні і безсердечні. як я, як і ви, мої подружки, крижинки – льодинки. Затанцюйте, закружляйте в льодяному хороводі, так, щоб все навкруг в лід перетворилось. |
| Танець крижинок – льодинок. | |
| 4 Крижинка: | От як чудово стало: холодно – прехолодно. Адже тепло всю красу руйнує. А найстрашніше тепло – це тепло людських сердець. Ми ж знаємо, що коли люди роблять добро, їх серця можуть спалити своїм промінням усе королівство. |
| Снігова Королева: | Тому я так і не люблю святого Миколая. Він своїми справами робить людей такими добрими, що в мене аж температура піднімається. А найголовніше – мені ніяк не вдається його заморозити. (Крижинки сідають біля королеви). Здається у нас гості? |
| (Чорти озираються і підходять до Королеви). | |
| 1 Чорт: | Ой, як холодно. І якого диявола я сюди прийшов? Ніяких умов для роботи. Ой, де ж ти, моє гаряченьке пекло? |
| 2 Чорт: | Ой – йой – йой. Так холодно, що хвіст до землі примерзає. |
| Снігова Королева: | Якщо ви зараз не перестанете скиглити, я зроблю з вас льодових чортів і ви попадете в мою колекцію льодових скульптур. |
| (Чорти падають на коліна і підповзають до трону). | |
| 1 Чорт: | О велика, прекрасна, наймогутніша, найхолодніша, най… най… найстрашніша… |
| Снігова Королева: | Хто, я, найстрашніша? |
| 2 Чорт: | Звичайно, найстрашніша! Ой, ні, ні, він не те хотів сказати – найчарівніша, найпрекрасніша. |
| Снігова Королева: | Так, так, я люблю, коли мене бояться. Ти хотів мені щось сказати? |
| 1 Чорт: | Біда, найхолодніша з усіх холодних! Біда! Іграшки з крамниці Доброї Феї, тьфу, ну тої, що ти зробила злою, пішли шукати Миколая, щоб розповісти йому про твої великі діла. |
| Криж. | А ти, Снігова Королево. заморозь їх усіх, перетвори на кригу, щоб вони ніколи не знайшли святого Миколая. |
| Снігова Королева: | Я так і зроблю! Доручаю вам знайти іграшки і принести їх до мене. А щоб ви із цим завданням краще впорались, я дам вам помічницею. Вона дуже розумна і в неї крижане серце. |
| (Тричі плескає в долоні, з’являється Кішка.) | |
| Пісня Кішки
Я хитра й мудра кішка, Хоч гарна, зате зла! В моїм серденьку злості Копичка чимала. Я службу в Королеви Давно уже несу, Віддам усе на світі За льодяну красу У мене все із льоду І почуттів нема, Найкраща пора року Для мене – це зима. Отож хай стережуться Всі іграшки мене. Найзліша кішка в світі Відразу їх знайде.
|
|
| Кішка: | Моє вітання, Снігова Володарко, я готова до виходу. |
| Снігова Королева: | Якщо виконаєте моє завдання, вас чекає винагорода. Якщо ні – зроблю з усіх великий крижаний стовп. |
| 1 Чорт: | Що ж, з такою помічницею впоратись із твоїм дорученням буде неважко. |
| Снігова Королева: | Отож, вирушайте. А ви, крижинки – льодинки, закружляйте хурделицею, заметіть всі стежки – доріжки. Та кружляйте сильніше, сильніше та швидше! |
| (Кружляючи під музику Снігова Королева: разом з крижинками виходять). | |
| Лялька Надя: | Ось уже й ліс. Як же я втомилась. І ноги в мене болять. |
| Лялька Віта: | Нічого, зате скоро ми знайдемо святого Миколая і допоможемо всім-всім дітям. І Данилкові теж. |
| Клоун Ростик: | А кажуть, що Святий Миколай теж був колись простим хлопчиком. Йому нічого не бракувало – ні їжі, ні одягу. Але він часто виходив на вулицю і грався з бідними. |
| Клоун Андрій: | Миколай їх жалів і не знав, як допомогти. ТА одного разу він у Святому Письмі прочитав: ”Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця”. Тобто коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно сповіщати. І ось одного року, коли багато дітей голодували, Миколай набрав у себе в коморі усякої їжі, склав у мішок і вночі тихенько поклав на порозі у тих людей. |
| Лялька Надя: | Усі люди дуже раділи. І молили Бога за невідомого, який так їм допоміг, та ніхто не догадався, що то був Миколай. А коли він виріс, то став священиком і все своє добро пороздавав людям бідним. |
| Клоун Андрій: | Але подивись (до клоуна Ростика:) на наших ляльок, вони так втомились, що і кроку ступити не можуть. |
| Клоун Ростик: | А ти посидь з ними, хай перепочинуть, а я піду, пошукаю, може, десь на Миколаєві сліди натраплю. |
| (Клоун Ростик: іде, а Лялька Надя:, Лялька Віта: засинають)
(з’являються чорти з Кішкою) |
|
| 1 Чорт: | Ось у мене великий мішок, який я захопив із пекла, щоб половити грішників. Давай, їх сюди укинемо. |
| Кішка: | Цить, дурню рогатий! Де твій розум? Чого це велика Снігова Королева послала мене разом з вами? |
| 2 Чорт: | Бо ми дуже хитрі і спритні. |
| Кішка: | До того ж немудрі, няу, як найтупіша сіра миша! |
| 1 Чорт: | Чого сваришся, як же будемо їх ловити? |
| Кішка: | В цьому лісі в мене є одні знайомі, їх і попросимо. Свою справу вони добре знають. |
| 2 Чорт: | Хто ж це такі? Невже кращі за нас? |
| Кішка: | Бр! Няу! Ну й запах! Не підходьте близько до мене, від вас смолою чути. А знайомі мої – то лісові розбійники. |
| 1 Чорт: | Розбійникам треба платити. |
| Кішка: | Мерщій до них. Гроші на це мені Снігова Королева дала. Ось. |
| Пісня Кішки і Чортів.
Ми йдемо по розбійників, Щоб нам допомогли, Й щоб Миколая іграшки Знайти вже не змогли. Тоді ніколи в край до нас Це свято не прийде, І подарунків дітям теж Ніхто не принесе. |
|
| (Вони зникають, а ляльки прокидаються) | |
| Лялька Надя: | Я чула, що тут хтось розмовляв. |
| Лялька Валя: | Та то тобі здалося, вставай, підемо далі. |
| Клоун Андрій: | Та ні їй не здалося. Бо я тоже чув якісь голоси. А ще – ану принюхайтесь – як смолою чути! |
| Лялька Надя: | Оце вже ти вигадуєш! То від дерев запах іде. |
| Лялька Валя: | Ой, щось мені це починає не подобатись і стає страшно. |
| Клоун Андрій: | Ми мусимо перемогти в собі страх. Зараз прийде наш друг Клоун, можливо він знайде сліди святого Миколая і ми швидше потрапимо до нього. |
| (Забігають розбійники) | |
| Розбійники: | Ага, ось де вони причаїлися. З пастки, яку ми влаштували вам уже не вибратись. |
| (Обмотують ланцюгами) | |
Пісня розбійниківОтримали ми нині завдання отакі. Ми клоунів повинні спіймати і ляльки. Нашкодити хотіли володарці вони Та в пастці опинились. Не вирвуться, не жди! Приспів. Нов, нов проблем, гроші маєм – значить живемо. Нов, нов проблем, за їх шелест й маму продамо! Нов, нов проблем, до Королеви зараз підем Нов, нов проблем, у царство льоду ляльок відведем.
До школи походили ми тільки кілька днів – Навчитися устигли ми кілька “гарних” слів. Розбоєм ми живемо – життя в нас повне втіх Для чого в школі вчитись? Ми й так мудріші всіх. Приспів.
|
|
| 1 Розбійник: |
Ви ще тут? От і добре, бо ви нам потрібні! |
| 2 Розбійник: |
Ха – ха! Мої голубчики, чого це ви тут ходите по моєму лісі? |
| Лялька Надя: |
Ой, боюсь, боюсь! |
| 3 Розбійник: |
Ану, друзі мої, подивіться, чи добре вони зв’язані. Та хутчіше. Треба швидко виконати завдання Снігової Королеви. |
| 4 Розбійник: |
Ми мусимо дочекатись, поки прийдуть чорти із Кішкою і заберуть з собою бранців. А поки що, братчики – розбійники, до танцю. |
Танець розбійників |
|
| Лялька Валя: |
Що ж нам робити? Як вийти із становища? |
| Клоун Андрій: |
А пам’ятаєте, як Казка обіцяла нам допомогти? Давайте її покличемо!Казко, казко, прийди враз, Виручи з біди ти нас! |
| 3 Розбійник: |
Що? Казка? Яка Казка? У нас з Кішкою такої домовленості не було. Не смійте більше Казку викликати, а то… |
(З’являється Казка) |
|
| Казка: |
А що, то? Що ж тоді буде? |
| 4 Розбійник: |
Хто ти? Хто ти така? І чимось віє від тебе таким… чимось таким… що я на очах добрішим стаю. |
| 1 Розбійник:
2 Розбійник: 3 Розбійник: |
І я! І я! І я! |
| Казка: |
Я – Казка! Відпустіть іграшки негайно! |
| 1 Розбійник: |
Не можемо! Ми на службі. Завдання виконуєм. Клієнт заплатив. |
| Казка: |
Чиє завдання? |
| 2 Розбійник: |
Снігової Королеви – самої Льодової Володарки. |
| Казка: |
А якщо я вам скажу, що ці маленькі, набиті ватою іграшки – справжні герої. Адже вони йдуть шукати Миколая, який повинен принести подарунки для всіх малят! Якщо вони цього не зроблять – у дітей не буде свята! |
| 3 Розбійник: |
І справді, які вони відважні, ці маленькі іграшки. Давайте їх відпустимо! |
| 4 Розбійник: |
А як же Чорти з Кішкою? Вони донесуть Сніговій Королеві про нашу непокору і та зробить з нас льодові скульптури. |
| Казка: |
А ви перестаньте боятись Снігової Королеви, станьте на шлях добра і правди. Ніколи вона не зможе заморозити того, в чиїх грудях б’ється добре і гаряче серце, щире і привітне. |
| 1 Розбійник: |
А знаєте, що можна зробити з грошима, які нам Кішка дала на цю справу. Ми роздамо їх бідним, так як колись робив славний ватажок опришків Олекса Довбуш! |
| 2 Розбійник: |
Невже і ми зможемо не тільки людям робити зло, а й добро чинити? |
| Казка: |
Добро робити ніколи не пізно! Тож поспішайте. |
| 4 Розбійник: |
Як же добре, що ми з тобою познайомились. Ми зрозуміли, що так, як ми до цього часу жили жити більше не можна. |
| 3 Розбійник: |
Дякуємо тобі, Казко (розв’язують іграшки). А ви, іграшки, вибачайте, то робота в нас така була. Казка багато чму нас навчила і ми більше ніколи й нікому нічого поганого не зробимо. |
| Лялька Надя: | Ну що ж, звичайно, ми дуже раді за вас. І хочемо подарувати вам ось цю пісеньку. А ви, діти, нам допоможіть. |
| Французька пісенька. | |
| 4 Розбійник: | Ой, яка чудова пісенька. Це певно, німецька? |
| Іграшки: | Та ні! |
| – Англійська? | |
| – Ні. | |
| – А яка ж? | |
| – Французька. | |
| 5 Розбійник: | Та ми в школі всього кілька днів провчились. Тому не лише іноземної, а й своєї рідної добре не знаємо. Що ж, біжимо надолужувати прогаяне. Спасибі за науку! Щасливо! |
| (Вибігають зі сцени) | |
| Лялька Валя: | Казко, чарівна Казко! Як ти нам допомогла. |
| Казка: | Не забудьте, що я вже два рази вас з біди виручала, залишився це один раз. Ходімо. |
| (Казка виходить, іграшки теж)
(Заходять Чорти і Кішка) |
|
| 1 Чорт: | Подивіться на цю розумницю! Де твої розбійники? І чого це тільки я з вами зв’язався, сидів би в своєму рідненькому пеклі! |
| Кішка: | Який же ти боягуз! Це Казка в усьому винна. Якби не вона, то все було б як треба. Няу.
|
| 2 Чорт: | В мене аж хвіст труситься, як подумаю що з нами зробить Снігова королева! |
| Кішка: | Що б ви робили без мене, основного Мозкового центру? У вас замість мізків – смола гаряча! Цього разу ми повинні їх спіймати! Тому гайда до Баби Яги. Вона обов’язково допоможе! |
| (Заходять Ляльки і Клоун) | |
| Клоун Андрій: | Ходімо скоріше, я впевнений, вже зовсім небагато зосталось. |
| Лялька Надя: | Чомусь мені знову неспокійно. |
| Лялька Валя: | Перестань усіх нас лякати. Ой, хто це? |
| (Входить Баба Яга) | |
| Баба Яга: | Не впізнаєте? Я – Баба Яга. Хоч я і красива, як топ-модель, дуже красива, але й підступна. Ось послухайте. |
Пісня Баби Яги
|
|
| Баба Яга: | Які ви, іграшки, гарненькі та солоденькі. Перед тим, як вас з’їсти, я хочу запитати, що це ви тут забули, яким вітром вас сюди занесло? |
| Лялька Надя: | Ми шукаємо Святого Миколая, щоб розповісти йому про хлопчика Андрійка, Злу Фею і Снігову Королеву. |
| Баба Яга: | А, то це ви? От про вас мені Кішка і розповідала. |
| Лялька Валя: | З’їсти ти нас не зможеш, бо ми іграшки. |
| Баба Яга: | Я? Не зможу? Я все зможу, бо я тут господиня. Спочатку цього різнокольорового. Тоху, і справді, він зовсім не смачний! |
| (хапає і кусає за кепку) | |
| Гм! А ви де жили, у місті? | |
| Клоун Андрій: | Так. |
| Баба Яга: | І до школи ходили? |
| Клоун Андрій: | Звичайною. |
| Баба Яга: | А я грамоті ніколи не вчилась. У лісі, у глухоті сиджу, зовсім без освіти. Навіть лісові розбійники сміються з мене, задають мені різні питання, а я на них відповісти не можу. Бо вони ж хоч трохи до школи ходили, а я – ні. |
| Лялька Надя: | Задай свої питання. Дивись, скільки тут діток. Вони тобі допоможуть відповісти. |
| Баба Яга: | От і добре. Зіграти хочеться мені
Із вами, діти, в “Так” чи “Ні”. Я вам питання задаю – Готуйте відповідь свою. Скажіть співає свх пісні? Не гайтесь з відповіддю! (Ні) Чи вміє плавати гусак? Ну що на це ти скажеш? (Так) Скажіть мені, червоний мак В зимову пору квітне? (Ні) А крокодили на сосні Свої будують гнізда? (Ні) А під кінець скажіть мені Цікава гра у “Так” чи “Ні”? |
| Баба Яга: | Діти, допомогли ви мені розплутати ці питання. Тепер просіть що завгодно! Що? Іграшки відпустити? Ну добре! А то заговорилась я з вами і забула, що до свят готуватись треба. Де ж моя ступа? Піду пошукаю, часу вже мало лишилось. Бувайте здорові. Більш мені не попадайтесь. |
| (Баба Яга: “відлітає”)
(Вбігає Клоун Ростик) |
|
| Клоун Ростик: | Друзі, біжімо за мною. Я бачив ангелів, які несуть добру звістку! |
| Клоун Андрій: | Біжімо швидше!
(Вибігають, з’являється Чорт і Кішка) |
| 1 Чорт: | Та зникни ти разом із своїми лісовими друзями. Вони нас уже другий раз підводять. Я не хочу через твою “великорозумність” крижаним стовпом стати: |
| 2 Чорт: | Все нікому ми більше не довіряємо. Самі їх в мішок запхаємо. |
| Кішка: | Ну, добре, няу, я згодна. Давай зробимо засідку і нападемо на них тут. Ось вони вже йдуть. |
| (Ховаються. З’являються іграшки) | |
| Лялька Надя: | Уже голоси дзвіночків чути. Ангели десь зовсім близько.
(Вибігають Кішка з Чортиками) |
| Кішка: | Хапай їх, в’яжи! |
| Лялька Віта: | Казко, казко, прибіжи,
Нам востаннє поможи. |
| Казка: | Стій, нечиста сило. Ваш час закінчився. |
| 1 Чорт: | Та тягни їх до мішка і не слухай. |
| Казка: | От зараз ми всі разом ангелів і Святого Миколая покличемо. Повторяйте за мною такі слова:
Ой, хто, хто Миколая любить, Ой, хто, хто Миколаю служить, Тому Святий Миколай У всякий час помагай, Миколаю! Пісня “Ой, хто, хто Миколая любить” (Чорти і Кішка тікають) Заходять ангели і сніжинки |
| Ангел 1: | Любі діти, мене прислав до вас Святий Миколай і наказав:
Лети, друже, на Вкраїну, Щиро Божих діток привітай, І скажи, що йде з дарами Святий угодник Миколай. |
| Ангел 2: | Йде Миколай звідти,
Де зоряна дорога Де ангеляток безліч, Де всюди царство Бога Несу вам вісточку веселу, Що у міста і села З небесної блакиті Йде Миколай у вашу хату. |
| Ангел 4: | Чую, чую, діти дзвін небесний,
Ніби сон замріяно-чудесний Наче промінь сонця десь іскриться І теплом наповнює світлицю. |
| (Заходить Миколай)
До нього підбігають іграшки з Данилком. |
|
| Клоун Ростик: | Миколаю, як ми довго тебе шукали. Чи можеш ти допомогти Андрійкові і всім малятам? |
| Миколай: | Звичайно, допоможу.
Запізнився, даруйте, був далеко звідсіль, В океані безмежнім, за тисячі миль. Та коли голос хлопчика вчув, як тривогу І примчав йому на допомогу. |
| Андрійко: | Справжній Святий Миколай. |
| Миколай: | Я хочу допомогти і тобі, Данилку, і всім дітям. Я зробив так, що наша Фея знову доброю стала. І вже не продає за гроші мої подарунки. |
| (З’являється Фея) | |
| Фея: | Андрійку! Де ти пропадав? Ось твій чарівний альбом і фарби. Малюй людям на добро і приноси всім радість. Це тобі дарунок від Святого Миколая. |
| Іграшки: | Ура! Наша Фея знову стала доброю. |
| Казка: | Як чудово, що добро знову зло перемогло. |
| Ангел 3: | Чудотворний Отче! Повідай усім нам про дарунки, які ти приніс у цей дім на радість усім діточкам. |
| Св. Миколай: | Я дарунки оті просто так не даю
За хороші справи Торбинку свою Розв’яжу для дітей, Котрі Бога шанують завжди. Він спасе від невдач, Захистить від біди. |
| Казка: | Всі присутні тут діти заслуговують на винагороду. Бо вони всі добрі вчинки роблять. |
| Ангел 4: | Один за одного подбайте,
Добро і ласку іншим дайте І вам сторицею воздасться Творіть для інших тільки щастя. Всі ваші справи добре знають Всевидячі очі Миколая.
|
| Миколай: | Мир вам! Щастя! На віки вічні.
(Роздає подарунки) |
| Ангел 1: | Ми з Миколаєм йдем від вас
До інших діток поспішати час Тому усі прощайте, І нам на дорогу Гарну пісню заспівайте Веселу і добру |
Пісня “Білая доріжка”Мороз тріщить і колеться, Льодок, немов кришталь А в полі, де околиця – безмежна даль.
Приспів: За гірку, за річку Веди, веди сана, Ой білая доріжка, Веселая зима.
Летить, летить метелиця, А на шляху лісок, В ліску за кожним деревцем приліг сніжок.
Приспів. А ти, сніжечку, не спіши, Стежки не замітай, До інших діток в гості йде наш Миколай. Приспів. |
|
| (Миколай виходить разом з ангелом) | |
| Лялька Надя: | Хто всім бідним помагає?
Хто добра не забуває? Миколай. Будьте ж, діти, завжди чемні. Помагайте тим, хто темний, Тим, хто впав, подайте руку, Не вважайте то за муку. Любіть маму, любіть тата, Діда, бабцю, сестру, брата І любіть свій рідний край |
| Лялька Віта: | Й вас полюбить Миколай
Подарунки приготує, Всіх вас ними почастує, Треба лиш не забувати Бога й рід свій шанувати! |
