Золота рибка (Екологічна казка на новий лад)

Ведучий. Пливуть хмаринками роки,

В історії ідуть роки.

Та казка завжди серед нас

Нагадує про себе повсякчас.

Ведуча. Коли і хто її складав,

А потім нам розповідав –

Не скажемо тепер ми вам,

Ніхто про це не знає сам.

Ведучий. Казка – вигадка, проте,

Щось в ній, браття, не пусте.

Ведуча. Нині свято в нас чудове –

Про казку піде в ньому мова.

Ведучий. Полюбляє казочку і стар, і млад,

Хоч в нас вона на новий лад.

Золота рибка

Автор. У європейськім царстві,

В українськім государстві,

У Донецькому королівстві,

В Маріупольському князівстві,

Автор. Не на небі – на землі

Жив собі дідусь в Донецьку.

Проживав він не один –

Онуку йому підкинув син.

Автор. Жили вони собі, поживали,

Добра наживали.

Удень сумлінно працювали,

А ввечері – відпочивали.

(На лавці сидять дід і онучка, співають пісню)

Автор. В ДМЗ працював наш старий,

Був в нагоді йому вихідний,

Бо давно вже хотів порибалить,

І вже думкою цією аж марить!

Автор. Взяв він вудку і гачків,

Повну купу червячків.

Кинув все у човен брата,

Заплив у море, став чекати.

(Дід сидить у човні, голова вкрита брилем, з вудкою)

Автор. Вже і сонце припікає,

Дід голівку нахиляє.

Кинув раз, закинув два –

Аж тут рибка золота!

Рибка. Відпусти ж ти, дід, мене,

Люди знищили вже все.

Обміліло синє море,

Все загинуло навколо.

Подивися навкруги –

Серце рветься від туги!

Виконай скоріш моє прохання,

Збудуться аж три твої бажання!

Дід. Бідолашна! Я тебе звільняю,

Все одне тут риби не спіймаю!

В морі плавають пляшки, консервні банки!

Не знайдеш у бруді той смачній таранки!

Автор. Наш дід рибку відпустив,

Та й додому припустив.

І онуці розповів,

Як рибку в морі залишив.

Онучка. От ти, діду, простота!

Три бажання – все дарма!

Повертайся до цар-рибки,

Попроси компютер швидко!

Автор. Знов дідусь на електричку,

Човен – в море, кличе рибку.

Рибка. Що тобі, дідусю, треба?

Що підняв тут ґвалт до неба?

Дід. Пробач, рибко, за турботу,

Що завдав тобі роботу!

Зовсім дістала онука моя,

Просить і просить компютер щодня!

Рибка. Слово я своє тримаю,

Твоє бажання виконаю!

Автор. Повернувся в село дід –

На столі стоїть обід,

А онучка – за компютер,

Цілий день за ним сидить!

Онучка. Що ти тут, дідусь, розсівся!

Хоч би швидко ти підвівся

Та поїхав на моря –

Хочу вже парфуми я!

І не наші, не російські –
Хочу тільки італійські!

Автор. Що робити, хто з вас знає?

Діда вітер обвіває,

Знов у моря він стоїть,

Хоч незручно вже просить.

Дід. Пробач, рибко, за турботу,

Що завдав тобі роботу!

Знов онучку мучать думи –

Захотілось їй парфуми!

Рибка. Зовсім з цим проблем не буде,

Легко я зроблю парфуми.

В морі Азовськім відходів багато –

Нафти і хімії тут забагато!

Автор. Домом ллється аромат,

Але зовсім дід не рад.

Онучка. Хочу новесеньке авто,

Шикарне хутряне пальто!

На Канарах відпочивати

І ніколи не працювати!

Рибку ми запустим в ванну –

Нехай здійснює бажання!

Автор. Рибка гнівалася довго,

Шторм жахливий був на морі!

Відібрала все в онучки,

Ну, а замість сильній взбучки

Дівчину послала вчити,

Не для того, щоб провчити,

А щоб екологію вивчала,

Море від забруднень захищала!

Author: Староприлуцька спеціальна школа

Добавить комментарий