Я перша квіточка весни

1. Загубився на березі березень,

Бо стежки замела зима…

Та йому молода береза

Усміхнулася крадькома.

2. Простягнув він руки ласкаво,

Приласкав берізку струнку

І вона засміялась ласкаво –

Закружляла з ним у танку.

3. Заспівали струмки на березі,

В хоровод весняний поспішають,

І розбудженим віттям береза

Березень зустрічає.

4. Здрастуй, березень наш крилатий,

Перший місяць весни, теплий день.

Здрастуй, 8 Березня, свято всіх –

Жінок, дівчаток і пісень!

5. Сьогодні привітати хочем

Ми вас усіх із Днем весни!

І побажати щиро хочем

Щоби щасливими були.

Ведуча 1. Доброго дня, дорогі друзі!

Ведуча 2. Ми раді вітати вас у цій залі, де за кілька хвилин буде проходити конкурс “Я – перша квіточка весни”, в якому братимуть участь дівчатка 5-7 класів.

Ведуча 1. Хто ж із них переможе? Цього ми поки що не знаємо… Але, напевно, кожен із нетерпінням чекає на початок конкурсу.

Ведуча 2. Насамперед потрібно визначитись, в якому порядку учасниці будуть змагатися, потрібно провести жеребкування.

(проводиться жеребкування)

Ведуча 1. Оголошуємо склад журі…

Ведуча 2. Учасницям повідомляємо, що найвищою оцінкою буде оцінка ‘’5’’ і нехай переможе найкраща.

Ведуча 1. А зараз – починаймо,

Настав жаданий час,

І ваші щирі вміння

Хай подивують нас.

Ведуча 2. Отже, 1 конкурс – конкурс-презентація, має назву ‘’Я – перша квіточка весни’’

(Проводиться конкурс)

Ведуча 1. Поки журі працює, ми з вами трішки помандруємо у світ зеленого розмаю України.

(Повідомлення про рослини)

Ведуча 2. А зараз журі оголосить результати першого конкурсу.

(Слово журі)

Ведуча 1. На черзі наш наступний конкурс. Щоб його виконати, треба трішки помріяти, поринути у світ фантазій. Наш конкурс так і називається – “Фантазерка”.

І українка. Навколо наших осель милує око ціла веселка квітів. Палахкотять

біля вікон яскравим вогнем мальви і жоржини, чорнобривці й

маки, буяють різнобарв’ям нагідки, рожі, ромашки, калина,

любисток, м’ята – ці незрадливі обереги нашої духовної

спадщини.

ІІ українка. Усім, хто вирушав у далеку дорогу, хто волею долі опинявся

далеко від батьківського дому, вони нагадували: “Там земля

мила, де мати народила”.

І українка. Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах, у

кімнаті. Вони на вишиваних рушниках, скатерках, фіранках, на

нашому національному одязі.

ІІ українка. Моя бабуся розповідала мені, що Україна є батьківщиною сон-

трави, волошки, деревію, маку, конвалії.

І українка. А ще незабудки, барвінку, півників, ромашки та калини.

(Показують живі та штучні квіти)

ІІ українка. Сон – трава… Наші предки, шануючи все живе, у кожній рослині бачили щось особливе, неповторне. Квітка сон-трави зворушувала своєю ніжністю, беззахисністю, особливо помітними на початку весни, коли інші квіти ще не цвітуть. В Україні була поширена така легенда. Кожна квітка, як і все живе, має свою матір. Лише у сон-трави не рідна мама, а люта мачуха. Ще тільки-тільки сніг зійшов, а вона вже розбудила його, розштовхала: ‘’ Вставай, сонливий та дрімливий, уже всі квітки цвітуть, а ти спиш!’’ Він і схопивсь, й одцвів раніш за всіх, і ніхто його краси не бачив.

І українка. Блискуче зелене листя барвінку не в’яне ні взимку, ні влітку, а навесні звеселяє блакитними зірочками цвіту. В Україні шанували ту вічнозелену рослину. Плели з барвінку вінки молодим, зав’зували в хрестинну квітку – на довгий вік молодятам і новонародженому. Його завжди садили на могилі.

Розповідають, що колись чужожемець побачив українську дівчину й закохався в неї. Навіть ставши перед Богом по смерті, попросив Творця пустити до коханої ще раз і Господь повернув його на землю квіткою барвінку, який вився всюди, де ступала нога милої, а по смерті виріс на її могилі.

Ведуча 1. Тепер журі буде оцінювати наших конкурсанток, а ми оголошуємо наступний конкурс.

Ведуча 2. Здавна народ України славився своєю гостинністю, бо ‘’ веселий гість дому радість”. Споконвіку на столі, застеленому барвистим, вишитим рушником, лежав хліб, а поруч нього – сіль. За старовинним звичаєм, хліб- сіль підносили дорогим гостям в знак пошани… Колись запрошували до столу хлібом-сіллю. А зараз ми побачимо, як наші учасники зуміють це зробити. Конкурс-запрошення гостей до столу.

(Проходить конкурс)

Ведуча 1. Запрошуємо до слова журі.

(Оголошуються результати)

Ведуча 2. Наступний конкурс – практичний “ Молода господарочка”. З деяких продуктів вам потрібно приготувати бутерброд.

Ведуча 1. Поки наші учасниці працюють, продовжимо наше знайомство з квітами.

ІІ українка. Квіти про які ми говорили, родом з України, але в нас росте ще багато інших квітів. Хто ж нам їх подарував.

(З’являється латиноамериканець)

Латиноамериканець. Добрий день! Вітаю вас зі святом. В подарунок Україні я привіз такий букет. Це всім відомий соняшник, жоржини, чорнобривці, а в торбинці квасоля.

(Даруємо подарунок україночкам)

І українка. Дякуємо за подарунок і запрошуємо завітати на свято.

ІІ україна. А звідки ця гостя?

(Виходить римлянка)

Римлянка. Я прибула до вас із берегів Середземномор’я. А привезла вам ось який подарунок. Це гвоздика, ось календула, нарцис, лілія біла, дзвіночки, гладіолус.

І українка. Дякуємо за подарунок, приєднуєтесь до нас.

ІІ українка. Українців зачарували привезені із-за кордону квіти і надихнули на складання віршів, пісень, розповідей про маленьких діток матінки Флори.

І українка. Уже і вересню кінець, настали дні холодні.

До нас, я чула, морозець прийде вночі сьогодні.

Впаде на луки, на гаї, побілить лист на вишні…

Погасить сонечка мої – в саду жоржини пишні.

Та я морозцеві тому не дам жоржин стоптати.

На руки ніжно їх візьму і понесу до хати!

І українка. Під кущами цілий день: дзень – дзелень, дзень – дзелень.

То дзвіночки лісові вчать співаночки нові.

(Оголошення результатів)

Ведуча 1. Велика увага в українській кухні приділяється смаковим якостям страв. І кожна господиня повинна вміти за смаком розрізнити страву і продукти, з яких готували ці страви. Зараз ми подивимось, хто з наших дівчат є кращим дегустатором.

Ведуча 2. На столі, в тарілках лежать різні сорти варення, повидла. Потрібно за смаком розрізнити їх і записати на листочку, з яких фруктів воно виготовлене… Смачного вам.

(Входять листоноші)

Листоноша 1. Тут у вас свято квітів?

І українка. Так – так, заходьте, будь ласка.

Листоноша 2. Ось тут вам посилка і телеграма з Африки.

ІІ українка. Це від нашого друга з племені “ Мамба – юмба”.

І українка ( читає ). Дорогі друзі, вітаю вас зі святом. Вибачте, ніяк неможу прилетіти до вас, надсилаю вам авіапоштою невеликий подарунок.

ІІ українка. Давайте подивимось, що тут в посилці? Аспарагус.

І українка. Гарний подарунок з Африки!

Ведуча 1. Настав час оцінити конкурс дегустаторів. Слово журі.

( Оголошення результатів )

Ведуча 2. А тепер дозволимо нашим дівчатам відпочити, а для всіх присутніх в залі оголошуємо конкурс.

Ведуча 1. Різноманітність української кухні великий письменник, знавець народного побуту Іван Петрович Котляревський висвітлює в поемі “Енеїда”. Зараз ви послухаєте уривок цього твору, а опісля перелічите страви, які ви запам’ятали.

Тут їли різні потрави

І все з полив’яних мисок,

І самі гарнії приправи

З нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою індик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, нутрою,квашу

І з маком медовий шулик.

П’ять казанів стояло юшки,

А в чотирьох були галушки.

Борщу трохи було аж з шість

Баранів тьма була варених,

Курей, гусей, качок печених…

І ласощі все пильно їли

Сластьони, коржики, стовпці,

Вареники пшеничні, білі,

Пухкі з кав’яром буханці;

Був борщ до шпундрів з буряками,

А в юшці потрух з галушками,

Потім до соку шарпанина,

Печена з часником свинина,

Крохмаль, який їдять пани.

Ведуча 2. А зараз повертаємось до нашого змагання. Сподіваємось, що в наступному конкурсі дівчата продемонструють нам не тільки свою фантазію, але й артистичні здібності. Тому пропонуємо конкурс “Пантоміма”.

Ведуча 1. Вам потрібно мімікою і жестами відтворити кота, лисицю, людину, що добре пообідала, в якої тисне взуття, людину, що заблукала в лісі.

Ведуча 2. Просимо учасниць

(Проводиться конкурс)

Ведуча 1. Поки буде працювати журі, привітаємо наших наступних гостей.

(Виходить індійка)

Індійка. Я привезла свій подарунок з Індії. Ось це – канна, а це – улюблена квітка усіх індійців – лотос.

(Дарує квіти. З’являються японка й австралієць)

ІІ українка. А ви звідки, дорогі гості?

Японка. Я з далекої Японії привезла подарунок на ваше свято.

Австралієць. А я з найдальшого континенту – з Австралії.

Японка. Ось вам айстри, хризантеми.

Австралієць. А я дарую вам ромашку.

І українка. Дякуємо вам, друзі. Олександр Олесь так говорив про айстри:

Опівночі айстри в саду розцвіли,

Умились росою, вінки одягли.

І стали рожевого ранку чекать,

І в райдугу барвів життя убирать.

ІІ українка. Айстра в перекладі з грецької мови “зірка”.придивіться до цієї красивої квітки: чим не багатопроменева зірка?

І українка. А я хочу розповісти вам фрагменти казки Андерсена “Ромашка”.

…Біля самої канавки, в м’якій зеленій траві, росла ромашка. Сонячні промені гріли і пестили її і ромашка росла дуже швидко.

…Одного чудового ранку вона розцвіла – жовте, кругле, як сонечко, сердечко її було оточене сяйвом сліпучо-білих дрібних промінчиків-пелюсток… Вона жадібно тягнулась до сонця.

… Раптом розлилося “Квір-квір-віт!”І… жайворонок спустився прямо в траву, до нашої ромашки. Вона розгубилась. А пташка стрибала і виспівувала: “Ой, яка маленька квіточка в сріблястому платтячку, із золотим сердечком!”

… Жовте сердечко ромашки насправді сяяло, як золоте, а сліпучо-білі пелюстки відливали сріблом.

… Ромашка була щаслива!

Ведуча 2. Просимо журі оголосити результати конкурсу “Пантоміма”.

(Привітання матусь)

1. Йде березня знаменне свято,

Щоб жінки славити ім’я.

В уяві знов зринає Мати,

І низько їй вклоняюсь я.

2. Мамо! Найдорожче слово в світі!

Де б не був ти, що б ти не робив,

Вона завжди тебе зігріває

Ніжним серцем, відданим тобі.

3. А скільки теплоти у слові

Дарує в плині літ усім!

Із серця Матері, з любові

Зроста добро в житті людськім.

4. Мамо – Матінко – Материнко,

Припадаю до ваших ніг.

Я малесенька ваша частинка, –

Радість ваших натруджених днів.

5. Світло ваших ночей безсонних,

Свіжий подих п’янкої весни.

Доброта ваша, мамо, бездонна,

Колисала дитячії сни.

6. Ми зростали у вас біля серця,

На долонях ваших мужніли.

Ви для нас засвітили сонце,

Щоб життя воно нам освітило!

Ведуча 2. Оголошуємо конкурс “Моя люба матуся”. Ваше завдання – скласти зв’язну розповідь про свою маму.

Ведуча 1. А ми в цей час проведемо ще один конкурс із глядачами – конкурс загадок.

(Проводиться конкурс)

Ведуча 2. Тепер послухаємо наших учасниць.

(Конкурс “Моя люба матуся”)

Ведуча 1. Просимо до слова журі.

(Оголошення результатів)

1. Весна іде! В повітрі молодому

Далекий крик мандрівних журавлів

Вже розітнувсь, ключем вони додому

У рідний край летять з чужих країв.

2. Весна вдягла у зелень віти дуба,

Уже курличуть в небі журавлі.

Люблю весну, та хто її не любить

На цій чудесній, радісній землі.

3. Прокидається все і цвіте навкруги,

Синій пролісок виліз з-під снігу,

Розлилася вода, пойняла береги,

З гулом шумним проносило кригу.

4. Чого це надворі блищать, мов перлини,

І чисті, й прозорі весняні краплини?

Чого це пісні заспівали свої

Веселі, дзвінкі, гомінкі ручаї?

5. Чого це так сонце ласкаво пригріває?

Це жіноче свято уже наступає.

На жіноче свято привітна, ясна,

У кожну кімнату приходить весна.

Ведуча 2. І нарешті, останній наш конкурс. Цей конкурс наперед повідомлений нашим учасницям, тобто це їхнє домашнє завдання. Тема його “Весна. Квіти. Свято”.

Ведуча 1. Просимо учасниць згідно порядкових номерів починати виступ.

(Конкурс)

Ведуча 2. Надаємо слово журі.

(Слово журі)

Ведуча 1. Підходить до кінця наше свято. Ми з вами познайомились з новими квітковими рослинами, трохи поподорожували різними країними, послухали ліричні вірші та прадавні легенди. Сподіваємоь, що нові знання про чудовий світ квітів допоможуть вам зрозуміти, що основна місія людини на Землі – творити добро і примножувати багатства природи.

Ведуча 2. В карпатський ліс веде мене стежинка.

Старі дерева втомлено шумлять.

А вже цвіте підсніжника сніжинка,

Блакитні очі проліска не сплять.

Ведуча 1. Коли б то вміти так весні радіти,

Так довіряти, як вони, малі,

Що будять землю, наче матір діти.

Коли б то вміти жити на Землі!

Ведуча 2. А тепер зробимо підсумки нашої виставки

(Оголошення підсумків)

Ведуча 1. А зараз журі підведе підсумки і буде названо переможця. Важливо не те, хто переміг, важливо, що ви всі взяли участь у цьому конкурсі.

Ведуча 2.Надає слово журі для оголошення остоточних результатів.

(Слово журі)

Ведуча 1. А наше свято ми хочемо закінчити такими словами.

Ведуча 2. В природі все буденне і святкове,

І дивне, й незвичайне, і просте,

Є зміст в листку, є зміст в пташиній мові, –

В усьому, що зів’яло і цвіте.

Ведуча 1. Все загадкове, потаємне й зриме

Нашіптує мені: люби, живи!

І грає вітер з синіми очима

На променях зеленої трави.

Ведуча 2. І чую я, як в серці зріє слово

І папороть надій моїх цвіте.

В природі все буденне і святкове,

А може, просто кажучи, – святе!