І. Організація класу.
Вчитель: Все, що бачиш навколо, дитино,
Все, чим дихаєш, чим ти живеш,
Це – колиска твоя, Україна,
Це – краса, що немає їй меж.
Україно, краю мій квітковий,
Пісні солов’їні про любов,
Степ, гаї, зозулині діброви
Просяться у пісню знов і знов.
– Послухайте у виконанні учнів другого класу пісню …
УКРАЇНА – РОМАШКОВИЙ КРАЙ
(пісня)
Дощі і чисте небо, і зіроньки для тебе,
І хлібна нива жовта у рідній стороні.
Ромашкові світанки, росою вмиті ранки,
Струмочки буркотливі дав Бог тобі й мені.
Приспів:
Назавжди ти для нас єдина.
Богом нам дана Україна.
Дорога, прекрасна і велична…
Будь завжди, як природа, вічна!
Не обминає серце ні річку, ні озерце,
Ні вишню соковиту, ні яблука смачні.
Душею вдячні долі, що жити на роздоллі
І сонечку радіти дав Бог тобі й мені.
Вчитель: Діти, про що співається в цій пісні? (Відповіді дітей). Так про свою Батьківщину може заспівати кожен житель Землі, адже наша планета прекрасна і неповторна в будь-яку пору року.
Діти, ви помітили, як змінюється природа з приходом весни? Які зміни ви помітили? Якими стають дерева, кущі? Які квіти вже прикрасили собою наші садки? (Відповіді дітей)
Давайте розглянемо малюнки. Яка пора року тут зображена? Як ви можете це довести? (Відповіді дітей)
І справді, якою гарною стає наша планета з приходом весни. Чути спів пташок, стукіт дятла. А якими гарними стають дерева, кущі; уквітчались, прибрались в нове вбрання – весна вступає в свої повноцінні права. І здається, ніби ніщо не може нашкодити всьому живому. Але, діти, життя може бути беззахисним, особливо, коли трапляються у світі війни, великі аварії.
ІІ. Оголошення теми і мети заняття.
– Прочитаймо на дошці вислів: «І засурмив третій ангел – і велика зоря спала з неба, палаюча як смолоскип. І спала вона на третину річок і водні джерела. А ймення зорі тій – Полин. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона…»
– Як ви розумієте цей вислів? Що означають слова «зоря – Полин», «згіркла вода»? Яке інше ім’я у цієї зірки? (Відповіді дітей)
Полин – це назва рослини, дуже гіркої на смак. Часто нещасливу долю, біду порівнюють з полином. Кажуть «прожив життя гірке як полин». Є ще одна народна назва цієї рослини – чорнобиль. Таку ж назву має і місто, збудоване на річці Прип’ять – Чорнобиль (показати на карті). Місто, з долею гіркою, як полин-трава. Йому ми присвячуємо наш урок пам’яті.
ІІІ. Опрацювання матеріалу заняття.
Учень: Ніс теплий вітер на крилі весняний аромат.
Цвіли кульбабоньки малі, і ліс, і сад –
Все зеленіло і цвіло, рвучись у майбуття.
З квітневим сонячним теплом лилось життя.
Блакиттю обгортали світ прозорі небеса.
Буяв кругом казковий цвіт. Яка краса!
Вчитель: Діти, а хто мені скаже, який зараз місяць? (Квітень) Так, правильно, а хто знає, яка біда трапилася цього місяця майже 20 років тому на Чорнобильській атомній електростанції? (Відповіді дітей). Так, велике горе тоді спіткало не тільки Україну, а й інші держави, особливо наших сусідів – Білорусію та Росію. Тоді, у місті Чорнобилі, на станції, яка виробляла нам світло, стався дуже сильний вибух, що зруйнував реактор. В результаті вибуху у повітря потрапила велика кількість радіаційного пилу, який почав вбивати все живе навкруги.
Діти, а чи знаєте ви, що означає слово «радіація»? Адже це слово ви чуєте сьогодні досить часто. Його промовляють диктори радіо. Про радіацію розповідають у програмах телебачення. То що ж таке радіація?
Учень: Слово радіація походить від іноземного (латинського) слова «радіус», що означає «промінь». Тобто те, що рухається в просторі, як промінь світла.
Учитель: А ось як пояснюють слово «радіація» в наукових виданнях: «Від Сонця на Землю ідуть світлові і теплові промені, які ми відчуваємо і бачимо. Але Сонце посилає на Землю ще й невидимі й невідчутні промені. Це – радіаційні промені, або радіація.
На земну поверхню радіація також надходить з надр Землі.
Така радіація є природною, вона є малою, а тому й нешкідливою для людини.
Шкідливою для всього живого є радіація, яка більша від природної.
Запам’ятай! Радіація здатна проникати через скло, стіни. Потрапивши в тіло людини, вона спричиняє тяжкі хвороби.
Учитель: А чи бачили ви прилад, який називається «дозиметр»? (Відповіді дітей). За допомогою цього приладу ми можемо почути «голос» радіації під час прогулянки, або в приміщенні. (Вчитель демонструє дозиметр на таблиці).
Учень: А хіба радіація має голос?
Учитель: Ні, не має. Однак, коли ці радіоактивні промені, рухаючись у просторі, потрапляють до приладу, тоді ми чуємо гучне поклацування. Якщо увімкнути прилад і піднести його до стіни, стрілка приладу завмре біля позначки «нуль». (Показати положення стрілки). Піднесете його до підлоги – і не побачите ніяких змін. На підвіконня, столики – те саме.
Учень: Мабуть, прилад не працює.
Учитель: Ні, прилад працює. Просто в кімнаті у нас чисто. Все протерте вогкою ганчіркою, витерто пил. Той, хто прибирає в кімнаті щодня, миє підлогу, протирає вогкою ганчіркою місця, де збирається пил, тому радіація не загрожує.
Учень: А якщо ми вийдемо на подвір’я?
Учитель: А на вулиці прилад «оживе». Ви зможете побачити, як рухається стрілка і почуєте гучне поклацування. Це і буде «голос» радіації.
Невелика кількість радіації завжди присутня в повітрі і не становить загрози для життя людини. Але перевищення допустимої норми несе в собі смертельну небезпеку для всього живого на планеті.
Звідки ж береться шкідлива радіація? Найбільш небезпечною є радіація, яку випромінюють деякі речовини.
Речовини, які випромінюють радіацію, використовують у медицині, на атомних електростанціях. Вони приводять у рух кораблі і підводні човни.
Радіацію випромінюють екрани телевізорів та комп’ютерів. Тому не можна дивитися телевізор на відстані менше двох метрів. Дивитись телевізор чи працювати з комп’ютером дітям дозволяється не більше однієї години на день.
Під час аварій на атомних електростанціях, підводних човнах радіація проникає у навколишнє середовище і виникає радіаційна небезпека. Така радіація є шкідливою, вона згубно діє на все живе.
Про радіаційну небезпеку попереджає знак «Радіаційна небезпека». Запам’ятай! Там, де виставлено такий знак, існує загроза твоєму здоров’ю.
Джерелом такої небезпеки стала зруйнована Чорнобильська АЕС. 26 квітня 1986 року вибухнув один із 4 енергоблоків. Сам спалах нагадував величезну палаючу зірку, яка виділяла величезну кількість тепла і утворила багато радіоактивних частинок (атомів). Перемішавшись з частками ґрунту, вони вітром піднялися в повітря, утворивши багатотонну радіоактивну пилову хмару, що нагадувала собою велетенський гриб. Важкі часточки з цієї хмари падали на землю відразу після вибуху. А легкі – рознеслися вітром на багато кілометрів навкруги. Територія в радіусі 30 км від електростанції стала непридатною до життя: гинули птахи, дикі тварини, рослини ставали непридатними для їжі, вода в річках і озерах – отруйною, люди змушені були кидати свої домівки і переїжджати в більш безпечні місця.
Про наслідки Чорнобильської трагедії написано багато віршів.
Учень: Луг не тішить око зелен-рутою,
В ліс і гай заходити не можна.
Кожна квітка дихає отрутою,
Отрутою налита травинка кожна.
Учень: В порожніх селах вітер квилить,
Тополі гне і дуби хилить,
Стоять на сонці полини,
Ростуть в городах бур’яни.
З річок веселки воду п’ють
І страшно яблуні цвітуть.
Вчитель: Діти, ми прослухали вірші. А про яку біду в них говориться, що це за отрута, яка є в кожній травинці, квітці? (Відповіді дітей). Так, це радіація – невидимі промінці, які складаються з маленьких частинок, що руйнують усе живе довкола.
Про Чорнобильську трагедію писали не лише дорослі, а й діти. 16 років тому назад маленька 9-річна київська поетеса Віка Івченко написала вірш, який назвала …
«Журавлі».
Учень: Летить по небу журавлиний клин –
Посланець із минулого століття.
Де взявся він серед димів і сміття –
Мов сирота, у просині один?
Старий вожак минає наш масив
І повертає в бік Пущі-Водиці.
Невже не знає бідолашна птиця,
Що там реактор трави оросив?
І ми злітаєм, наче журавлі,
Хоч вже давно відбилися від клину.
Безсилі врятувати Україну –
Найкрасивішу часточку землі.
Учитель: Потужний вибух на ЧАЕС спричинив велику пожежу. І першими, хто зустрів це лихо, були пожежні. Скажіть, хто такі пожежні? Якими повинні бути пожежники? (Відповіді дітей). Так, це справжні воїни, хоробрі люди, які віддають своє життя, рятуючи життя інших людей. Пожежники і ліквідатори наслідків аварії гасили полум’я і будували захисний саркофаг, щоб перекрити доступ радіації у навколишній простір. Багато з них загинули після зустрічі з безжальним ворогом, ім’я якому – «радіація». В їхню честь встановлюють пам’ятники, називають вулиці. Таким чином люди вшановують пам’ять про загиблих, які врятували наші життя. Давайте і ми з вами, запаливши свічку, вшануємо пам’ять героїв хвилиною мовчання.
– А ще нам потрібно знати правила поводження в забрудненому середовищі, адже ми живемо на такій території.
Учень: Найперше і найголовніше правило – дотримання чистоти тіла, одягу, приміщення, їжі. Неприпустимо їсти немиті овочі та фрукти. Адже вони часто дозрівають біля дороги, де пил може вміщувати радіоактивні частинки.
Учень: Не можна брати до рота зірвану травинку, билинку, смоктати крижинку, бурульку тощо. Всю обробку їжі треба робити ретельніше: гарно мити в проточній воді, зливати, відварювати.
Учень: Необхідне вологе прибирання, ретельне витирання пилу з меблів, підвіконня, зміна взуття.
Учень: Ну і, звичайно, особиста гігієна: ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після прогулянки, полоскати рот перед їдою, часто мити голову, приймати душ, дбати про чистоту одягу.
ІV. Підсумок заняття.
Вчитель: Чорнобильська трагедія страшним тягарем лягла на плечі нашої країни…
Вона дивиться, дивиться в душу,
Вона палить очима до дна.
А я все це дотерпіти мушу,
Щоб спокутувати гріх цей сповна.
Щоб із гуркотом першого грому
Прокидався дощ молодий,
А із садів щоб лився аромат –
Такий солодкий, ніжний і п’янкий.
Щоб птахи співали, щоб пісні лунали,
Щоб вітер в лісах гомонів.
Щоб діти на повен голос казали:
«Хай буде життя на землі!»
– І поки з дитячих вуст лунатимуть слова «Пусть всегда будет солнце!» ми можемо вірити – життя прекрасне і воно продовжується.
«СОЛНЕЧНЫЙ КРУГ»
Солнечный круг, небо вокруг –
Это рисунок мальчишки.
Нарисовал он на листке
И подписал в уголке:
Припев:
«Пусть всегда будет солнце!
Пусть всегда будет небо!
Пусть всегда будет мама!
Пусть всегда буду я!»
Травы растут, реки бегут,
Лес нас встречает прохладой.
Дождь напоил землю водой.
Скажет при этом любой:
Припев т-же
Мир красоты, мир доброты
Станет светлее и чище.
Тысячи глаз в небо глядят
Губы упрямо твердят:
Припев т-же
