Мета: уточнити та розширити знання дітей про прикмети весни, учити малят розуміти та сприймати красу весняної природи, захоплюватися нею; сприяти розвитку допитливості, спостережливості, пізнавального інтересу до навколишнього світу; продовжити формувати в малят основи екологічно доцільної поведінки, виховувати дбайливе ставлення до живого довкілля; заохочувати рухову активність малят, підтримувати бажання разом гратися в рухливі народні ігри.
Обладнання: м’яч, аудіоапаратура.
Форма проведення: тематична прогулянка.
Малята шикуються в колону парами і йдуть, тримаючись за руки. Вихователь розпочинає розмову.
Діти, погляньте, як останнім часом все довкола нас змінилося! Яким стало небо? (Високим, синім, яскравим.) Як змінилося сонечко? (Воно піднялося вище, світить сильніше, шле теплі промінці, зігріває землю.) Який повіває вітерець? (Теплий, ласкавий.) Нещодавно земля була білою, засніженою. А зараз як вона змінилася? (Сніг швидко тане, повсюди багато чорних проталин, біжать струмки) Так. Ми чуємо дзюркотіння струмочків. Прислухайтеся. Які ще звуки лунають надворі? (Веселий щебет пташок.)
Правильно, дітки. Усе це свідчить проте, що сувора і довга зима нарешті закінчилася. Яка пора року прийшла? (Весна.) Подобається вам те, що відбувається в природі навесні? (Діти дають позитивну відповідь.)
Педагог пропонує малюкам відповісти на його запитання: «За що ми любимо весну?» Заслуховують відповіді кількох малят.
Звичайно, зараз рання весна, і тому дерева поки що не розпустили листочків, а тільки готуються це зробити. Бруньки на них набухають, відчуваючи весняне тепло. Але є таке деревце в нашім краї, яке вітає ранню весну своїм дивовижним цвітом.
Діти підходять до верби. Звертаю на нього увагу дітей і продовжує бесіду.
Що це за деревце, діти? Чи впізнали ви його? (Це — верба.) Що відбувається зараз з гілочками вербички? (Вони цвітуть, укрилися цвітом.) Ох і гарний вербовий цвіт! Як ми називаємо його? (Котики.) Молодці. Давайте, діти, нагнемо гілочку верби. Хто знає і може пояснити, як це треба зробити? (Обережно, щоб не зламати її і не пошкодити деревце, не завдати йому болю.)
Нахиляю гілку дерева і спонукає малят погладити вербові котики та більш уважно роздивитись їх.
Дидактична гра «Дивовижні котики»
Діти розповідають про вербові котики, спираючись на свої спостереження та опорні запитання.
Якого кольору котики верби? (Котики світлі, біло-сірі.)
Як ви гадаєте, чому квіточки верби називають котиками?
Які вони на дотик? (М’якенькі, пухнасті, тепленькі, мов хутро справжньої киці.)
Із чого з’явилися котики на вербі? (Із бруньок — цупких лусочок. Таку розкриту лусочку ми бачимо поруч із кожним котиком.)
Як пахнуть котики? (Вербові котики мають ледь чутний приємний запах.)
Як далі змінюватиметься вигляд котиків, коли стане ще тепліше? (Вони зверху вкриються жовтим тонесеньким пушком.)
Читаю віршовані рядки.
На вербі розквітли Котики маленькі,
Мов веселі діти,
Ніжні та легенькі.
Гілочки вербичка
Сонцю простягає —
Березневий ранок Радісно вітає.
Котики манюні —
Це вербове диво,
їх весна-красуня
Рано розбудила.
Ми не будемо ламати вербового цвіту, а будемо милуватися його весняною красою та радіти цьому маленькому диву, яке подарувала нам навесні природа
Діти ще деякий час спостерігають за вербою, а потім повертаються на територію школи. Звертаю увагу малят на те, що на майданчику вже сухо та затишно, тож можна разом погратися у веселі рухливі ігри.
Гра «Лагідна весна»
Діти стають у коло, вихователь із м’ячем — у центрі. Педагог кидає дітям м’яч, називаючи якесь весняне слово. Кожен малюк має повернути м’яч педагогу, утворивши від заданого слова зменшувально-пестливе. Наприклад:
весна — веснонька; верба — вербичка; сонце — сонечко; струмок — струмочок; хмара — хмаринка; трава — травичка; вода — водичка; квітка — квіточка; пташка — пташечка; промінь — промінчик; гілка — гілочка; брунька — брунечка.
Малята під час гри мають уважно слухати своїх товаришів. Якщо дитина називає слово правильно, то всі чітко та виразно повторюють його, а помилки обговорюються та виправляються. Гра триває, доки м’яч не обійде все коло.
Молодці, діти. Ідучи дорогою, ви, певно помітили, як жваво та весело біжать весняні струмочки. Хто знає, як вони утворилися? (Із розталого сніжку.) Куди прямують струмки? (До більших струмків, а потім — до річки.) Давайте і ми зробимо свій веселий струмочок тільки побіжить він не до річки, а до нашої школи.
Проводиться рухлива гра «Струмочок», під час якої діти рухаються у напрямку до входу в приміщення.
