На центральній стіні залу – великий вінок, по боках його – довгі рушники. У центрі вінка написано назву свята.
Звучить пісня „Край” у виконанні С.Ротару. До залу входять ведучі.
1 ведучий. Чудова пора року – Красне Літо!
Ласкавим сонечком Земля зігріта,
Природа – в пишному вбранні…
Чудові всі у Літа дні.
Шумить, співає ліс на різні голоси,
Хлюпоче річка, сповнена краси….
Радіють Літечку дорослі і малі.
Радіє все, що є на цій Землі!
2 ведучий. Вітаємо всіх гостей на нашому святі! Людина з’являється на світ маленькою і безпомічною. Хто навчить її робити перші кроки, хто допоможе стати здоровою і розумною, чесною, кмітливою, працьовитою і доброю? Звичайно, народна мудрість. Народознавство – це і ніжна мамина пісня над колискою немовляти, і приваблива саморобна іграшка, подарована батьком, це бабусина чарівна казка й дідусева бувальщина.
Звучить фонограма піспі „ Водограй” у виконанні С. Ротару. Гурт дівчат в національному одязі виконує танець
1 ведучий. Пізнання світу починається з природи. Рослинний світ є добротворцем для людини, який вона шанувала і який обожнювала в усі часи. Тому сьогодні ми поговоримо про вічні супутники людського життя і вгорі, і в радощах – про квіти.
До залу входять учні – читці.( 6 учнів)
1 учень.
Україно! Краю милий,
Краю золотавий,
Поля твої широкополі,
Пісні дзвінкоголосі,
Міста наші рідні,
Сади пишно цвіті,
Пшениці ряснії,
Городи багатії.
2 учень.
Як багато різнобарвних квітів
Розцвітають на нашій землі.
Їх так люблять всі люди на світі,
І дорослі, і діти малі.
3 учень.
Нема жита без колосся,
Нема ночі без роси,
Якби в нас не було квітів,
То й не знали б ми краси.
1 ведучий. Палахкотять біля вікон української оселі животрепетним вогнем мальви і жоржини, чорнобривці й маки, буяють різнобарв’ям нагідки, ромашки, пригорнулася до криниці калина. Це вічні обереги нашої духовної спадщини. Усім хто вирушав у далеку дорогу, хто волею долі опинявся далеко від батьківського порога, вони нагадували: „ Там земля мила, де мати народила”.
2 ведучий. Квіти – постійні супутники нашого життя. Вони на клумбах, у кімнаті, у вазонах. Вони на вишиваних рушниках, скатерках. Ними розмальовували печі, стіни осель. Їх клали за образи, з них робили різні цілющі відвари. А ще квіти – неодмінна прикраса нашого національного одягу.
4 учень.
Квітів, як піску у морі,
Листя у зеленім борі.
Щоби їх перелічити,
Треба двісті років жити.
Чорнобривці, орхідеї,
Гладіолуси, лілеї,
Магнолії і гвоздики,
Квіти дрібні і великі.
Серед них царівни гожі –
Пелюсткові ніжні рожі.
1 ведучий. Найбільша відзнака українського національного вбрання – віночок зі стрічками.
5 учень.
Сплетімо вінок український сьогодні
Із мальв, чорнобривців, калини,
З барвінку та жита, із м’яти, нагідок,
З жоржин, чебрецю та вербини.
6 учень.
І ромашок, і волошок
Повні поли нарвемо.
На межі з квіток пахучих
Ми віночка сплетемо.
2 ведучий. Український віночок. Оспіваний у піснях, оповитий легендами та переказами, опоетизований майстрами пензля і слова, він був і є одвічним символом добра, надії. Віночок – це плетене коло із квітів, листя, гілок. Український вінок символізує життя і кохання, може визначити долю. Дівочий віночок носять юнки кожної весни і літа. Весільний віночок одягають тільки раз – на весілля.
1 ведучий. А чи знаєте ви ці квіти? Давайте проведемо квіткову вікторину „ Віночок”
Виходять два учні і загадують загадки.
1 учень.
Всі відгадки якщо маєш
Ти на загадки, то знаєш
Ти усе про наш віночок.
2 учень.
Нумо, донечка, синочок,
Починай відповідати!
Треба це усе всім знати!
Починаю я у риму,
А закінчимо усі ми.
1 учень.
Не забудь, будь ласка, друже,
У вінку найперша………( ружа ).
2 учень.
Друга квітка теж не зайва,
Друга квітка зветься…….( мальва ).
1 учень.
Щоб була гармонія –
Третя в нас – ……… ( півонія ).
2 учень.
А барвінка попередник
У вінку, то наш …… ( безсмертник ).
1 учень.
Як перлина між перлинок –
Так між квітами ……. ( барвінок ).
2 учень.
Цвіт квітневий, цвіт травневий,
Цвіт весняний, цвіт……… ( вишневий )
1 учень.
Як згадав ти цвіт вишневий –
Не забудь і ………. ( яблуневий ).
2 учень.
Цвіт самої України –
Це, звичайно, цвіт ….. ( калини ).
1 учень.
Ось, на небо схожа трошки,
До вінка прийшла ……. ( волошка ).
2 учень.
Не останній він за змістом,
Зелененький наш …… ( любисток ).
1 учень.
Плести я віночок вмію.
Зараз черга ……… ( деревію ).
2 учень.
А чого ж в вінку три жмені?
Ну, звичайно – лише …… ( хмелю ).
1 учень.
Ти розумна в нас дитина!
Про віночок України
Все, що треба – ти вже знаєш.
2 учень.
Добре ти відповідаєш.
Значить розум в тебе й в нені –
В голові, а не в кишені.
В центрі залу – коло, яке утворили „квіти”. В центрі кола – „Україна”. Під тиху музику „квіти” починають свій повільний танок. Кожна „квітка” тримає в руці довгий шарф – стрічку потрібного кольору. На фоні музики і танка віночка „Україна” читає вірш „Плетемо віночок”
Україна.
Це я – Україна! Я завжди в віночку.
В такому ж віночку й усі мої дочки.
В таких от вінках ми приходим на свято.
Я буду вас вчити віночок сплітати.
Про квіти, стрічки вам усім розповім,
Бо знати про це нам потрібно усім.
Після цих слів темп танцю прискорюється. Виходять двоє дітей в українських костюмах. Музика притихає темп танцю уповільнюється і на фоні тихої музики звучить вірш „Вінок України читаю”.
Україна.
Подивись на квіти України.
Скільки квітів у її саду!
Кожна квітка – справжняя перлина.
Як намисто я вінок сплету.
Українець.
Виберу найкращі з усіх квітів,
Душу квітів зможу прочитати,
І вінок найкрасивіший в світі
Буде ненька – Україна мати.
Кожна квітка, наче на долоні,
Але кожна й таємницю має.
Друже мій, послухаймо сьогодні,
Що нам кожна квітка промовляє.
Українка.
Кожна квітка, як зернятко в колос,
До віночка тулиться й пасує.
Друже мій, послухай квітки голос –
Той хто вміє слухати, той чує.
Подивися, друже, які квіти
Народила Україна – мати!
Кожен з українців мусить вміти
Сплести цей вінок – і прочитати.
Танок закінчується.
2 ведучий. У народі квіти – обов’язкові атрибути народних обрядів, звичаїв.
1 ведучий. Первісток літа, рум’янець року – червень, привів за собою низку прекрасних свят, серед яких чи не в найбільшому пошанівку в українців – Трійця, свято, яке зведене на подіум серед зеленого клечального, русального тижня, свято, що тісно пов’язане з природою та її окрасою – квітами.
2 ведучий. Цього дня стародавні римляни святкували день предків – Розалії. На думку дослідників, назва цього свята походить від назви квітки – троянди. Традиція святкування була перейнята давніми слов’янами, а пізніше, з прийняттям християнства на Русі, органічно злилася зі святом Трійці.
1 ведучий. А ще до зелених літніх свят відноситься свято Івана – Купала.
2 ведучий. Символом свята є мати-й-мачуха. За легендою, колись дуже давно обвінчалися брат і сестра, не знаючи, що вони родичі. Це великий гріх, і тому вони з горя перетворилися на рослину. Ця рослина поєднала в собі два начала: жовте – це сила сонця, Іван – Купало, а синє – це вода, богиня Мара. До речі, саме Купало й Марена є головними атрибутами цього дня.
1 ведучий. Кожна квітка – це не лише прекрасне створіння природи, але й красномовні символи.
Айстра, приміром, символізує шляхетність, волошка – простоту і ніжність, мак – красу і молодість, мальва – здоров’я, дзвоник польовий – вдячність, троянда – кохання, ромашка – мир, фіалка – сором’язливість.
Виходять читці і читають вірші про квіти.( 4 учня )
1 учень.
Волошка – це квітка, що вміє дружити.
Згадай лише як вона дружить із житом.
Волошка любисток в сусідах тримає,
І відданість – так як і він – означає.
2 учень.
В любові щоб жити, щоб щастя мати,
В любистку в дитинстві купала нас мати.
3 учень.
Як чудово цвітуть, чорнобривці,
Як пишаються цвітом своїм!
Наче сонячні промінці
Сяють світлом своїм золотим.
4 учень.
Ромашка біла – дівоча чистота.
Із сонцем в серці квітка ця цнотлива.
На запитання всі вона відповіла
Цю ніжну квітку не лякають зливи.
2 ведучий. А ще з рослинами пов’язано багато погодніх прикмет. Візьмемо, для прикладу, звичайну папороть. Якщо побачите у неї скручене донизу листя – сподівайтесь на сонячний день, а випростане – не забудьте захопити з собою дощовика. Придивіться і до жовтої акації: якщо її квіти сильно пахнуть і над ними в’ються комахи – бути негоді.
1 ведучий. Квіти не тільки у вінок вплітають. В Україні віддавна поширився звичай класти у першу купіль дитини різні ароматичні рослини, промовляючи при цьому побажання. Використовували для нього квіти, які, за народними розуміннями, давали силу, здоров’я, доброту.
2 ведучий. Так, у купіль хлопчика клали любисток ( щоб любили ), гілочку дуба ( щоб був міцний ), барвінок ( щоб довго жив ), чорнобривець ( щоб був чорнобривий ). А в купіль дівчинки – ромашку ( щоб була рум’яна ), калину ( щоб була красива ), любисток ( щоб люб’язна була ), яблуко ( щоб була ніжна ).
Виходять учні читці. (2 учня).
1 учень.
Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина чероніє на столі,
А біля неї – житні колосочки,
Мов пустотливі братики малі.
2 учень.
Це все – моя земля, моя Вкраїна.
Це рук моєї матері тепло.
І цей рушник, яким і дочку, й сина
Благословляє мати на добро.
До залу вбігає танцювальний гурт і виконує танець квітів.
Виходить дівчинка Калинка.
Калинка.
Кожна квітка України
Ще і лікарська рослина.
Усі разом – оберіг,
Щоб ніхто лихий не зміг
Наробити лиха злого,
Щоб не мав для цього змоги.
1 ведучий. А хто це завітав на наше свято.
Калинка.
Я дівчинка Калинка. Сьогодні я познайомлю вас зі своєю аптечкою. Запрошую її жителів – лікарські рослини.
Під мелодію вальсу заходять діти у костюмах лікарських рослин і розповідають про них. (6 учнів).
Ромашка.
Я – Ромашка, або Рум’янок, мила і чиста квітка, маю жовті очка і білі вії. У народній медицині мене використовують при захворюваннях печінки, шлунка. Я приємно пахну і відвар з моїх квітів – чудовий засіб для миття голови і прийняття ванн.
Волошка.
Я – Волошка, здавна улюблениця українських дівчат. Мої сині квітки – символ незрівнянної краси, чистої вроди, мрії про щастя. Відвари моїх квітів лікують очні хвороби, хвороби нирок.
Мати-й-Мачуха.
Я – Мати-й-Мачуха, або Підбіл, рання квіточка весни. Розцвітаю золотистими квіточками. Я маю незвичайне листя: з одного боку воно холодне – мачуха, а з іншого – ніжне і тепле, вкрите сріблястими волосинками – мати. Мене застосовують при застуді, легеневих захворюваннях.
Калина.
Я – Калина. Скільки пісень, легенд, казок про мене складено! Я – найулюбленіша рослина українців. Калинові ягоди лікують багато хвороб: кашель, ангіну, гіпертонію. А відвар із калинової кори застосовують для промивання ран та зупинки кровотечі.
Конвалія.
Я – Конвалія. Мене дуже люблять люди і збирають весною. Вони вдихають мої чудові пахощі. Я – символ чистоти, ніжності. У народній медицині мене вважають квіткою хворого серця. З лікувальною метою використовують не лише квіти, а й листя, кореневище. Настій з мого листя також широко використовують як заспокійливий засіб.
Любисток.
Я – Любисток. Любисток був колись пташкою, яка вчила людей любити один одного. А як помер, то проріс пахучою рослинкою – любистком. Люди люблять його не лише за пахощі, а й за лікувальні властивості. Ним миють волосся, освіжають помешкання, купають у відварі маленьких дітей.
Виконується пісня про квіти.
1 ведучий. Народна мудрість України ввібрала у себе виплекану за століття красу, поетичні погляди на природу та найдавніші легенди, якими овіяне існування рослинного світу. Тож прикладімося серцем до живлющих джерел народної мудрості, не даймо замулитись і зникнути їм, захистимо і збережемо квіти, трави і дерева, що стали символом нашого буття. На жаль, ми часто забуваємо, що природа подарувала свої цілющі скарби людині навік. І ми повинні берегти їх, як своє життя.
Наперед виходять усі учасники свята.
1 учень.
Любити природу – це значить берегти її!
2 учень.
Любити природу – це значить любити батьківщину свою!
3 учень.
Любити природу – це збагачувати красу рідного краю!
4 учень.
Адже квіти – це історія нашого народу!
5 учень.
Квіти – це пісня нашого народу!
Всі разом.
Квіти – це ми! ( напис викладається із літер ).
Слова
1 учень.
Україно! Краю милий,
Краю золотавий,
Поля твої широкополі,
Пісні дзвінкоголосі,
Міста наші рідні,
Сади пишно цвіті,
Пшениці ряснії,
Городи багатії.
2 учень.
Як багато різнобарвних квітів
Розцвітають на нашій землі.
Їх так люблять всі люди на світі,
І дорослі, і діти малі.
3 учень.
Нема жита без колосся,
Нема ночі без роси,
Якби в нас не було квітів,
То й не знали б ми краси.
4 учень.
Квітів, як піску у морі,
Листя у зеленім борі.
Щоби їх перелічити,
Треба двісті років жити.
Чорнобривці, орхідеї,
Гладіолуси, лілеї,
Магнолії і гвоздики,
Квіти дрібні і великі.
Серед них царівни гожі –
Пелюсткові ніжні рожі.
5 учень.
Сплетімо вінок український сьогодні
Із мальв, чорнобривців, калини,
З барвінку та жита, із м’яти, нагідок,
З жоржин, чебрецю та вербини.
6 учень.
І ромашок, і волошок
Повні поли нарвемо.
На межі з квіток пахучих
Ми віночка сплетемо.
1 учень.
Всі відгадки якщо маєш
Ти на загадки, то знаєш
Ти усе про наш віночок.
2 учень.
Нумо, донечка, синочок,
Починай відповідати!
Треба це усе всім знати!
Починаю я у риму,
А закінчимо усі ми.
1 учень.
Не забудь, будь ласка, друже,
У вінку найперша………( ружа ).
2 учень.
Друга квітка теж не зайва,
Друга квітка зветься…….( мальва ).
1 учень.
Щоб була гармонія –
Третя в нас – ……… ( півонія ).
2 учень.
А барвінка попередник
У вінку, то наш …… ( безсмертник ).
1 учень.
Як перлина між перлинок –
Так між квітами ……. ( барвінок ).
2 учень.
Цвіт квітневий, цвіт травневий,
Цвіт весняний, цвіт……… ( вишневий )
1 учень.
Як згадав ти цвіт вишневий –
Не забудь і ………. ( яблуневий ).
2 учень.
Цвіт самої України –
Це, звичайно, цвіт ….. ( калини ).
1 учень.
Ось, на небо схожа трошки,
До вінка прийшла ……. ( волошка ).
2 учень.
Не останній він за змістом,
Зелененький наш …… ( любисток ).
1 учень.
Плести я віночок вмію.
Зараз черга ……… ( деревію ).
2 учень.
А чого ж в вінку три жмені?
Ну, звичайно – лише …… ( хмелю ).
1 учень.
Ти розумна в нас дитина!
Про віночок України
Все, що треба – ти вже знаєш.
2 учень.
Добре ти відповідаєш.
Значить розум в тебе й в нені –
В голові, а не в кишені.
Україна.
Це я – Україна! Я завжди в віночку.
В такому ж віночку й усі мої дочки.
В таких от вінках ми приходим на свято.
Я буду вас вчити віночок сплітати.
Про квіти, стрічки вам усім розповім,
Бо знати про це нам потрібно усім.
Україна.
Подивись на квіти України.
Скільки квітів у її саду!
Кожна квітка – справжняя перлина.
Як намисто я вінок сплету.
Українець.
Виберу найкращі з усіх квітів,
Душу квітів зможу прочитати,
І вінок найкрасивіший в світі
Буде ненька – Україна мати.
Кожна квітка, наче на долоні,
Але кожна й таємницю має.
Друже мій, послухаймо сьогодні,
Що нам кожна квітка промовляє.
Українка.
Кожна квітка, як зернятко в колос,
До віночка тулиться й пасує.
Друже мій, послухай квітки голос –
Той хто вміє слухати, той чує.
Подивися, друже, які квіти
Народила Україна – мати!
Кожен з українців мусить вміти
Сплести цей вінок – і прочитати.
1 учень.
Волошка – це квітка, що вміє дружити.
Згадай лише як вона дружить із житом.
Волошка любисток в сусідах тримає,
І відданість – так як і він – означає.
2 учень.
В любові щоб жити, щоб щастя мати,
В любистку в дитинстві купала нас мати.
3 учень.
Як чудово цвітуть, чорнобривці,
Як пишаються цвітом своїм!
Наче сонячні промінці
Сяють світлом своїм золотим.
4 учень.
Ромашка біла – дівоча чистота.
Із сонцем в серці квітка ця цнотлива.
На запитання всі вона відповіла
Цю ніжну квітку не лякають зливи.
1 учень.
Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина чероніє на столі,
А біля неї – житні колосочки,
Мов пустотливі братики малі.
2 учень.
Це все – моя земля, моя Вкраїна.
Це рук моєї матері тепло.
І цей рушник, яким і дочку, й сина
Благословляє мати на добро.
Калинка.
Кожна квітка України
Ще і лікарська рослина.
Усі разом – оберіг,
Щоб ніхто лихий не зміг
Наробити лиха злого,
Щоб не мав для цього змоги.
Калинка.
Я дівчинка Калинка. Сьогодні я познайомлю вас зі своєю аптечкою. Запрошую її жителів – лікарські рослини.
Ромашка.
Я – Ромашка, або Рум’янок, мила і чиста квітка, маю жовті очка і білі вії. У народній медицині мене використовують при захворюваннях печінки, шлунка. Я приємно пахну і відвар з моїх квітів – чудовий засіб для миття голови і прийняття ванн.
Волошка.
Я – Волошка, здавна улюблениця українських дівчат. Мої сині квітки – символ незрівнянної краси, чистої вроди, мрії про щастя. Відвари моїх квітів лікують очні хвороби, хвороби нирок.
Мати-й-Мачуха.
Я – Мати-й-Мачуха, або Підбіл, рання квіточка весни. Розцвітаю золотистими квіточками. Я маю незвичайне листя: з одного боку воно холодне – мачуха, а з іншого – ніжне і тепле, вкрите сріблястими волосинками – мати. Мене застосовують при застуді, легеневих захворюваннях.
Калина.
Я – Калина. Скільки пісень, легенд, казок про мене складено! Я – найулюбленіша рослина українців. Калинові ягоди лікують багато хвороб: кашель, ангіну, гіпертонію. А відвар із калинової кори застосовують для промивання ран та зупинки кровотечі.
Конвалія.
Я – Конвалія. Мене дуже люблять люди і збирають весною. Вони вдихають мої чудові пахощі. Я – символ чистоти, ніжності. У народній медицині мене вважають квіткою хворого серця. З лікувальною метою використовують не лише квіти, а й листя, кореневище. Настій з мого листя також широко використовують як заспокійливий засіб.
Любисток.
Я – Любисток. Любисток був колись пташкою, яка вчила людей любити один одного. А як помер, то проріс пахучою рослинкою – любистком. Люди люблять його не лише за пахощі, а й за лікувальні властивості. Ним миють волосся, освіжають помешкання, купають у відварі маленьких дітей.
1 учень.
Любити природу – це значить берегти її!
2 учень.
Любити природу – це значить любити батьківщину свою!
3 учень.
Любити природу – це збагачувати красу рідного краю!
4 учень.
Адже квіти – це історія нашого народу!
5 учень.
Квіти – це пісня нашого народу!
Всі разом.
Квіти – це ми!
