Програма виховної роботи 5 клас

№ п/п

К-сть год.

Змістовий компонент виховання

Актуальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1

2

3

4

5

1.

”Я”

(розвиток особистості дитини)

Зовнішній вигляд людини

Основні складові зовнішного вигляду людини: одяг, взуття, головний убір.

Види одягу, взуття, головних уборів, їх призначення та догляд за ними.

Охайність та доречність як за-порука гарного вигляду.

Відповідальність людини за зовнішній вигляд.

Самопочуття

Основні показники гарного самопочуття (відсутність оз-нак хвороби, настрій, апетит тощо).

Загартування, щоденна ранко-ва гімнастика та заняття фіз-культурою.

Основні фізичні параметри людини (зріст, маса тіла, тем-пература тіла).

Причини поганого самопо-чуття.

Здоров’я

Правила особистої гігієни (розширення знань: догляд за тілом, волоссям, зубами, очи-ма, вухами).

Чистота та охайність як за-порука здоров’я.

Основні поняття про способи та правила загартування.

Правильна постава. Руховий режим. Значення раціонально-го рухового режиму для здо-ров’я.

Культура харчування. Здорове та якісне харчування як запорука здоров’я.

Шкідливі звички та їх згубний вплив для здоров’я.

Основні ознаки хвороби (біль, висока температура, поганий апетит тощо). Елементарні правила поведінки під час хвороби.

Відповідальність людини за власне здоров’я.

Культура поведінки

Дотримання дисципліни.

Правила спілкування зі стар-шими та однолітками (форми звертання, прохання, запитан-ня).

Позитивні та негативні емоції (радість, сум, задоволення, незадоволення, страх, сором, образа, заздрість, гнів), форми їх прояву.

Основні правила культурної поведінки (вдома, на вулиці, у школі, транспорті тощо).

Основні правила безпечної по-ведінки.

Вміння звертатися по допо-могу.

Самоідентифікація

Власний зовнішній вигляд.

Оцінювання зовнішнього вигляду (власного та інших людей).

Відповідальність за власний зовнішній вигляд.

Самопочуття. Відповідальність за власне здоров’я та самопочуття.

Власна поведінка та відпові-дальність за неї.

Оцінювання поведінки (влас-ної та інших людей).

Власні бажання, захоплення, емоції, відчуття.

Статева приналежність.

Учень:

– має уявлення про важливість зовнішнього вигляду людини та його деякі складові (одяг, взуття, головний убір);

– за питаннями педагога словесно описує зовнішній вигляд конкретної людини (товариша, зображення на малюнку тощо),– характеризуючи основні складові, з опорою на наочність, слова та словосполучення;

– знає про необхідність слідкувати за влас-ним зовнішнім виглядом;

– знає основні види одягу, взуття, головних уборів, їх призначення та основні правила догляду за ними;

– добирає одяг, головні убори і взуття відповідно до сезону (з допомогою дорос-лого);

– розрізняє одяг і взуття залежно від їх призначення (повсякденний, святковий, спортивний);

– розуміє, розрізняє і може пояснити по-няття ”охайний” – ”неохайний”;

– одягається відповідно погоді та ситуації (при необхідності – з допомогою доросло-го);

– намагається виглядати охайно (при не-обхідності – за нагадуванням дорослого);

– знає про відповідальність кожної людини за власний зовнішній вигляд.

– Знає основні показники власного здо-ров’я (хороше самопочуття, відсутність ознак хвороби, апетит, настрій тощо);

– з допомогою педагога, відповідаючи на запитання, описує власне самопочуття;

– за завданням педагога вміє поцікавитися самопочуттям товариша;

– має уявлення про користь загартування, щоденної ранкової гімнастики та занять фізкультурою; про їхній позитивний вплив на самопочуття;

– під керівництвом дорослого виконує ран-кову гімнастику, процедури загартування та займається фізкультурою;

– має уявлення про основні фізичні па-раметри людини (зріст, маса тіла, тем-пература тіла) та знає, як їх визначати;

– має уявлення про основні причини по-ганого самопочуття (ознаки хвороби, зіпсований настрій, відсутність апетиту тощо);

– відповідає на запитання старших (пе-дагога, батьків, лікаря) про ознаки поганого самопочуття.

– Має уявлення про необхідність дотри–мання правил особистої гігієни для збе–реження і зміцнення здоров’я людини;

– знає правила та послідовність виконання ранкового і вечірнього туалету, а також інших гігієнічних процедур;

– самостійно виконує основні гігієнічні про-цедури, користуючись основними гігієніч-ними засобами;

– дотримується правил охорони зору та слуху (під контролем дорослого);

– знає основні способи та правила загар-тування;

– під керівництвом дорослого здійснює від-повідні процедури;

– знає про необхідність дотримання ру-хового режиму;

– правильно сидить за партою, контролює свою поставу (при необхідності – за нага-дуванням педагога);

– під керівництвом педагога виконує комп-лекс вправ для попередження (виправлення) порушень постави та дотримується відпо-відного рухового режиму школи;

– грає в рухливі ігри;

– має уявлення про значення продуктів харчування для здоров’я людини, про вітаміни, що містяться в основних про–дуктах харчування;

– дотримується санітарно-гігієнічних вимог під час приготування та споживання їжі (під контролем дорослого);

– знає про призначення кухонних речей і посуду, вміє за ними доглядати;

– має уявлення про безпечне використання хімічних засобів догляду за посудом, вміє користуватися друкованими інструкціями до різних побутових хімічних засобів;

– вміє правильно користуватися основними столовими приборами, знає їх призначення;

– дотримується правил поведінки за сто-лом;

– має уявлення про негативний вплив шкід-ливих звичок (вживання алкоголю, наркотичних речовин, паління) на здоров’я людини;

– знає основні ознаки хвороби (біль, висока температура, поганий апетит тощо);

– має уявлення про елементарні правила поведінки під час хвороби (дотримуватися порад лікаря, користуватися носовою хус-тинкою та ін.);

– знає про необхідність звернутися до ліка-ря (або до інших дорослих) у разі поганого самопочуття;

– відповідає на запитання лікаря (інших дорослих) про ознаки поганого само-почуття;

– дотримується порад і рекомендацій лі-каря (під контролем дорослих);

– знає про відповідальність кожного за влас-не здоров’я;

– знає про небезпечність вживання недобро-якісних продуктів;

– знає про небезпечність харчових отруєнь, шлунково-кишкових захворювань.

– Знає поняття ”дисципліна”, може його пояснити за допомогою дорослого;

– дотримується дисципліни в процесі усіх видів діяльності (під контролем педагога);

– знає основні правила поведінки при зустрічі та розставанні; форми звертання з проханням, запитанням тощо;

– знає про необхідність дотримання по-зитивного емоційного тону спілкування з людьми (привітне, спокійне, ввічливе по-водження тощо);

– застосовує відповідні форми звертання (запитання) у повсякденній поведінці (при необхідності – за нагадуванням педагога);

– поводиться спокійно, ввічливо і стримано (при необхідності – за нагадуванням чи під контролем педагога);

– з допомогою та за нагадуванням педагога дотримується правил культури спілкування (слова ввічливості, увага до співрозмовника, черговість висловлювань, стриманість);

– має уявлення про поняття ”настрій”;

– має уявлення про позитивні та негативні емоції (радість, сум, задоволення, не-задоволення, страх, сором, образа, зазд-рість, гнів);

– за допомогою та підказкою педагога розпізнає та називає основні емоційні стани людини;

– адекватно реагує на різні емоційні стани оточуючих;

– співвідносить основні емоційні стани лю-дини із відповідною мімікою та жестами;

– знає основні правила культурної пове-дінки (чемно, стримано, охайно, обережно тощо);

– знає основні правила безпечної поведінки (вдома, на вулиці, у школі, транспорті та ін.), дотримується їх під контролем дорос-лих;

– при необхідності вміє звернутися по допомогу до старших.

– За питаннями педагога словесно описує власний зовнішній вигляд;

– з допомогою та нагадуванням дорослих слідкує за власним зовнішнім виглядом;

– під керівництвом дорослого контролює свою поставу і ходу;

– за допомогою та питаннями вчителя може оцінити власний зовнішній вигляд та вигляд своїх товаришів (охайний–неохайний);

– разом із педагогом визначає, що необ-хідно змінити у зовнішньому вигляді (з опорою на запитання, наочність тощо);

– розуміє свою відповідальність за власний зовнішній вигляд;

– під керівництвом дорослих дотримується вимог до зовнішнього вигляду.

– знає власні основні фізичні параметри;

– розуміє свою відповідальність за власне здоров’я та самопочуття;

– вміє вчасно звернутися до лікаря (або до інших дорослих) у разі поганого самопо-чуття;

– дотримується правил безпечної поведінки у різних видах діяльності та у різних життєвих ситуаціях (за нагадуванням та під контролем дорослих).

– дотримується рекомендацій щодо здо-рового харчування під керівництвом дорослих.

– намагається зрозуміти відповідальність за власну поведінку;

– має уявлення про небезпечність безвід-повідальної та необережної поведінки;

– дотримується правил культурної та без-печної поведінки у різних видах діяльності та у різних ситуаціях (під контролем дорослих);

– за допомогою та питаннями вчителя оцінює поведінку (добре-погано) персо-нажів художніх творів (кінофільмів тощо);

– за допомогою та питаннями вчителя оцінює власну поведінку та поведінку своїх товаришів (добре-погано) у процесі моделювання заданих ситуацій, у повсяк-денному житті;

– разом із педагогом визначає причини негативної оцінки поведінки (вчинку) (відповіді на запитання чому?);

– розуміє свою відповідальність за власну поведінку;

– за допомогою та запитаннями педагога формулює свої ситуативні бажання, описує свої емоції та відчуття (залежно від мовленнєвих та психоемоційних мож-ливостей учня, з опорою на слова, малюнки та наочні матеріали), – у процесі моделю-вання заданих ситуацій та у повсякденному житті.

– усвідомлює свою приналежність до певної статі.

Формування уважності та спостережливості;

формування вміння аналізу-вати, узагальнювати, порів-нювати;

розвиток аналітичного сприй-мання;

формування навичок само-контролю;

розширення обсягу пам’яті;

збагачення словникового за-пасу;

формування загальнотрудо-вих умінь (аналіз завдання, планування, здійснення само-контролю);

формування особистісних якостей (охайності, стри-маності, відповідальності);

виховання естетичного смаку.

Формування основ самооці-нювання, самоконтролю;

формування уміння сприйма-ти себе;

виховання вміння співпере-живати;

формування основ здорового способу життя;

виховання позитивного став-лення до занять фізкульту-рою;

розвиток координації рухів;

розвиток кінестетичних від-чуттів;

корекція та розвиток рухової сфери;

формування уміння встанов-лювати причинно-наслідкові зв’язки.

Уточнення та розширення знань про збереження та зміцнення здоров’я;

формування мотивації щодо дотримання правил особистої гігієни та дотримання чис-тоти (одягу, взуття тощо) на основі усвідомлення значення чистоти та охійності для здо-ров’я людини;

формування наочно-дійового мислення шляхом встанов-лення послідовності дій (при виконанні ранкового та вечір-нього туалету, виконанні за-гартувальних процедур, вико-нанні фізичних вправ тощо);

розвиток наочно-логічного мислення (напр., на основі підбору миючих засобів для волосся відповідно до їх властивостей та проблем: су–хе, жирне, ламке волосся, на–явність лупи тощо);

корекція та розвиток рухової сфери;

збагачення словникового запасу;

формування основ здорового способу життя та відповідної мотивації;

виховання негативного став-лення до шкідливих звичок;

формування вміння встанов-лювати причинно-наслідкові зв’язки (захворювання-симп-томи-погане самопочуття то-що);

формування навичок само-контролю;

розвиток монологічного та діалогічного мовлення;

виховання самостійності і відповідальності;

виховання культури харчу-вання;

розвиток точності, злагод–женості, скоординованості ру–хів;

формування санітарно-гігіє–нічних навичок;

виховання відповідальності та самостійності.

Виховання дисциплінованос-ті;

збагачення активного слов–ника висловлюваннями, які використовуються при спілку–ванні (зустрічі, прощанні, звертанні з проханням та запитанням);

розвиток уваги під час роз-мови зі знайомими і незна-йомими людьми;

виховання моральних якостей (доброзичливості, вічливості, тактовності);

активізація спостережливості;

збагачення уявлень про харак-терні особливості певних емо-ційних станів;

розвиток емоційної сфери на основі формування вмінь роз-пізнавати і визначати пози-тивні та негативні почуття (радість, сум, незадоволення, страх, щастя, задоволення, знав, заздрість, сором, образа тощо);

удосконалення діалогічного мовлення з використанням мовленнєвих і немовленнєвих засобів комунікації;

розвиток комунікативних умінь;

формування навичок безпеч-ної поведінки;

виховання культурної пове-дінки.

Розвиток уважності та спо-стережливості;

формування навичок само-контролю та адекватної само-оцінки;

формування вміння встанов-лювати причинно-наслідкові зв’язки;

виховання відповідальності та вимогливості до себе;

формування навичок безпеч-ної поведінки;

виховання вміння користува-тися допомогою;

виховання слухняності;

формування елементів само-стійності в діяльності;

формування вміння аналізу-вати ситуацію та визначати послідовність власних дій;

розвиток усвідомлення відпо-відальності за власні дії та вчинки;

виховання уважності, органі-зованості та дисциплінова-ності;

формування вміння передба-чати наслідки вчинків (влас-них і чужих);

формування елементів кри-тичного мислення;

розвиток аналітико-синтетич-ного мислення;

розвиток причинно-наслідко-вого мислення;

формування уявлень про суспільне оточення;

формування навичок і звичок позитивної поведінки;

виховання шанобливого став-лення до себе;

удосконалення навичок моно-логічного мовлення;

розвиток емоційності;

розвиток образної пам’яті;

збагачення словникового за-пасу.

2.

”Я і родина”

(виховання особистості дитини як члена родини)

Сім’я. Члени сім’ї та родини (батьки як люди, котрі народили і виховують дітей. Батьки батьків – дідусь та ба-буся. Брат, сестра; дядько, тітка, двоюрідний брат і сестра тощо).

Обов’язки кожного члена сім’ї.

Правила поведінки в сім’ї, особисті стосунки в родині.

Вимоги до поведінки хлопчика та дівчинки у сім’ї.

Учень:

– має уявлення про поняття ”сім’я”;

– знає склад своєї сім’ї;

– знає та називає імена, по-батькові близь-ких родичів; місце роботи й посаду батьків;

– за допомогою педагога визначає родинні зв’язки;

– розрізняє людей за ознакою приналеж-ності до свого чи чужого роду – рідні, близькі, знайомі, малознайомі, незнайомі (відповідаючи на запитання педагога);

– має уявлення про обов’язки батьків та дітей у сім’ї, а також про розподіл господарчо-побутових обов’язків між членами сім’ї;

– розрізняє обов’язки членів сім’ї та вико-нує власні;

– розуміє необхідність дотримання певних правил поведінки у сім’ї (пошана до старших; шанобливе ставлення до жінки: бабусі, матері, сестри; турбота про членів сім’ї; шанобливе ставлення до сім’ї кожного її члена тощо);

– диференціює людей за статевими озна-ками;

– визначає відмінності представників чоловічої та жіночої статі (за простими фізіологічними та психологічними озна-ками);

– знає про обов’язки чоловіка та жінки у сім’ї;

– знає та може розказати (відповідаючи на запитання) про основні вимоги до поведінки хлопчика та дівчинки у сім’ї.

Конкретизація засвоєних по-нять;

формування соціальної ролі члена родини;

розвиток пізнавального інте–ресу на основі актуалізації знань про себе, свою сім’ю, походження та значення свого імені;

виховання усвідомленного ставлення до членів родини, відповідального ставлення до виконання своїх обов’язків у сім’ї;

виховання шанобливого став-лення до членів родини;

збагачення емоційно-почут-тєвої сфери;

виховання позитивних якос-тей особистості (самостійнос-ті, уважності, чуйності, доб-роти, взаємодопомоги, добро-зичливості тощо);

формування усвідомлення се-бе як представника певної статі;

формування вмінь культури спілкування з членами роди-ни.

3.

”Я і школа”

(виховання особистості дитини як учня, члена шкільного колективу)

Поведінка в школі. Режим дня.

Правила поведінки та спілку-вання в процесі діяльності (учбової, трудової, ігрової).

Правила товаришування.

Відповідальне ставлення до навчання.

Планування власної діяльності (учбової, трудової, ігрової тощо), її аналіз та оцінювання.

Учень:

– знає та під керівництвом педагогів дотри-мується загальних правил поведінки у школі (класі, бібліотеці, їдальні, побутових і спальних приміщеннях, на подвір’ї);

– дотримується режиму дня у школі під керівництвом педагогів;

– дотримується дисципліни на уроці, у позаурочний час (під контролем педагога);

– вміє організувати робоче місце;

– дотримується правил співжиття у школі (під контролем педагога);

– виконує персональні доручення педагогів, бере участь у виконанні спільних доручень;

– під контролем педагога бере участь у бесіді (уважно слухає, дає відповіді на запитання, ставить запитання);

– за допомогою педагога дотримується ос-новних правил ввічливості при спілкуванні (слова ввічливості, увага до співрозмовника, черговість висловлювань, стриманість);

– прислухається до вимог колективу;

– розуміє необхідність відповідального ставлення до навчальної діяльності;

– за допомогою та під керівництвом пе-дагога планує власну діяльність (Що спочатку? Що потім? Що наприкінці?);

– відповідаючи на запитання педагога, звітується про виконану роботу;

– разом із педагогом, відповідаючи на за-питання, аналізує результати власної діяльності, визначає її позитивні та негативні сторони.

Розвиток спостережливості;

розвиток узагальненості та диференційованості сприй-мання;

розвиток уміння орієнтува-тись у типових ситуаціях;

закріплення вмінь правильно поводити себе в школі, класі, бібліотеці та ін;

розвиток вольової сфери (уміння доводити до кінця розпочату справу);

розвиток мислення на основі формування вмінь контролю-вати свої дії;

формування комунікативних умінь;

формування навичок культу-ри спілкування з дорослими і товаришами;

формування позитивних якос-тей особистості (уважності, організованості, відповідаль-ності, сумлінності, ввічливос-ті тощо);

формування загальнотрудо-вих навичок (аналіз об’єкта, планування діяльності, здійс-нення самоконтролю);

стимулювання мовленнєвої активності.

4

”Я і довкілля”

(розвиток уявлень про довкілля, природу, фор-мування природовідповід-

ної поведінки)

Орієнтування в часі

Визначення часу. Доба.

Дні тижня. Рік, місяць. Пори року.

Орієнтування в просторі

Орієнтування на площині та робочому місці.

Орієнтування в приміщенні.

Орієнтування за межами при-міщення (школи, власного дому).

Довкілля

Предмети та явища довкілля, їх основні характеристики.

Порівняння, групування та класифікація предметів.

Населений пункт, в якому про-живає учень, орієнтування в ньому.

Громадські місця (магазин, аптека, поліклініка, лікарня, театр, стадіон тощо), їх при-значення та місце знаход-ження. Правила поведінки в громадських місцях.

Основні пам’ятні місця і освітньо-культурні заклади міста, села: пам’ятники, пар-ки, бібліотеки, музеї, театри тощо.

Міський та міжміський (наземний, повітряний, вод-ний) транспорт. Правила кори-стування та поведінки в ньому.

Правила дорожнього руху (пішохідний перехід, світло-фор, підземний перехід, деякі дорожні знаки тощо).

Природа

Пори року та сезонні зміни в природі.

Природа країни, в якій живуть учні.

Флора й фауна місцевості, де живе учень.

Природоохоронні заходи та участь у них.

Дбайливе ставлення до дов-кілля.

Учень:

– визначає час із точністю до години (з допомогою педагога);

– вміє ставити запитання та відповідати, котра година;

– знайомий із поняттям ”доба”, визначає час доби (день-ніч);

– визначає і називає день тижня, місяць, рік;

– відповідає на запитання скільки? (годин у добі, місяців у році, пір року, днів у тижні…, називає їх).

– Орієнтується на площині (аркуша, столу, класної дошки тощо);

– орієнтується на власному робочому місці (місце розташування предметів, дотримання порядку та ін.);

– самостійно орієнтується в приміщенні школи;

– орієнтується за межами приміщення (шкільний двір, двір власного дому, знайомі вулиці міста тощо);

– вміє звернутися із запитанням до дорос-лого у незнайомому місці.

– Називає знайомі предмети та явища дов-кілля, характеризує їх за основними ознаками (при необхідності – за допомогою педагога);

– за допомогою педагога порівнює пред-мети (за розміром, кольором, смаком, призначенням тощо) групує та класифікує їх;

– з допомогою педагога виокремлює сут-тєві ознаки предметів;

– з допомогою та під керівництвом педа-гога встановлює просторові та часові зв’язки між об’єктами та явищами, елементарні причинно-наслідкові зв’язки (відповіді на запитання Де? Куди? Звідки? Коли? Чому? До чого це призвело?).

– знає назву та місце знаходження населено-го пункта, в якому проживає, орієнтується в ньому;

– знає про наявність основних громадських місць (магазин, аптека, поліклініка, лікарня, театр, стадіон тощо), їх призначення та місце знаходження;

– дотримується правил поведінки в гро-мадських місцях (під контролем дорослих);

– самостійно здійснює покупки (у магазині, аптеці тощо);

– наводить приклади освітньо–культурних закладів міста (села), знає їх місце роз-ташування;

– знайомий із усіма видами міського (метро, трамвай, тролейбус, автобус, фунікулер) та основними видами міжміського (поїзд, лі-так, електричка, катер тощо) транспорту;

– знає правила проїзду та поведінки в місь-кому та міжміському транспорті (правила оплати проїзду, культурної поведінки, штрафні санкції тощо);

– дотримується правил поведінки у транс-порті;

– знайомий із основними правилами дорож-нього руху;

– дотримується правил дорожнього руху під контролем дорослих.

– Називає та орієнтується у порах року, змінах місяців року;

– вільно орієнтується у сезонних змінах в природі та їх ознаках; за дорученням педа-гога спостерігає за змінами в природі;

– помічає та описує сезонні зміни в природі;

– має уявлення про своєрідність природи України;

– за питаннями педагога описує природу країни, в якій живе;

– знає та називає основних представників місцевої флори та фауни; розпізнає їхні зображення, описує їх по пам’яті;

– доглядає за кімнатними рослинами; годує птахів узимку; допомагає дорослим догля-дати за тваринами;

– бере участь у сезонних роботах на при-шкільних ділянках, у саду, городі тощо;

– дотримується правил культурного повод-ження в природі (не смітити, не ламати гілки, не зривати листя тощо);

– бере участь у природоохоронних заходах (робота ”зеленого патруля”, попередження неетичної поведінки в природі тощо);

– знає про необхідність підтримання чисто-ти та порядку на вулицях рідного міста (села), у природі.

Формування вміння користу-ватися годинником, календа-рем і т.д. для визначення часу;

розвиток уміння орієнтувати-ся в часі;

розвиток уяви.

Розвиток уміння орієнтувати-ся у просторі;

корекція та розвиток рухової сфери;

формування комунікативних навичок;

розширення кола спілкуван-ня;

формування мотивації до спілкування з оточуючими.

Розширення уявлень про предмети, об’єкти та явища довкілля;

розвиток уміння порівнювати, групувати, класифікувати предмети (за розміром, кольо-ром, смаком, матеріалом, властивостями, призначенням тощо);

збагачення словникового за-пасу;

розвиток уміння встанов-лювати причинно-наслідкові зв’язки;

активізація пізнавальної ді-яльності;

розвиток образної пам’яті;

розвиток просторової орієн-тації та просторових уявлень;

формування мотивації до від-відування осередків культури;

стимулювання до опанування нових видів діяльності;

розвиток уміння орієнтува-тись у просторі, часі, ситуації; помічати небезпеку;

виховання уважності та обе-режності;

формування навичок самос-тійної поведінки;

формування вміння користу-ватися допомогою.

Формування навичок орієнту-ватися в часі, просторі, дов-кіллі;

формування уміння виокре-мити й усвідомити мету власних дій;

формування вміння планувати власні дії та контролювати їх;

збагачення уявлень про об’-єкти живої та неживої при-роди;

поширення словникового за-пасу;

формування навичок приро-довідповідної поведінки;

виховання любові до природи та рідного краю; охайності, дбайливості, працелюбності.

5.

”Я і соціум”

(виховання особистості дитини як члена суспільства)

Основні засоби спілкування (мова, жести, міміка).

Правила спілкування з одно-літками, з дорослими, з молод-шими.

Розвиток діалогічного мовлен-ня. Сприймання реплік спів-розмовника.

Конструювання власних вис-ловлювань: відповіді на запи-тання; ініціювання діалогу (звертання до співрозмовника, висловлення прохання, поба-жання), підтримання діалогу.

Читання діалогів за особами, ролями. Інсценування про-стих епізодів з прочитаних художніх творів.

Інсценування діалогу в усіх видах діяльності (учбовій, тру-довій, ігровій тощо).

Культура спілкування.

Розвиток монологічного мов-лення (самостійного вислов-лювання). Конструювання вис-ловлювань: опис (предметів, людей, явищ природи); пові-домлення про діяльність; вис-ловлення прохання, побажан-ня. Розповідь (про події, що відбулися, особисті враження) за питаннями, за серією ма-люнків тощо.

Правила організації власного відпочинку (вихідний день, канікули).

Учень:

– знає про існування основних засобів спіл-кування (мова, жести, міміка);

– знає та володіє основними жестами (при-вітання, прощання, погроза тощо);

– вміє розрізняти за мімікою основні емо-ційні стани людини (радість, сум, злість тощо);

– знає основні правила спілкування з ото-чуючими (бути ввічливим, уважним, так-товним тощо);

– дотримується основних правил спілку-вання у власній поведінці (під контролем дорослого);

– уважно слухає співрозмовника під час спілкування;

– відповідає на запитання співрозмовника повними реченнями;

– включається в діалог з педагогом, учнями, батьками тощо;

– самостійно будує репліки-відповіді та репліки-запитання у звичних ситуаціях;

– звертається до співрозмовника (педагогів, однокласників, батьків тощо) у звичних ситуаціях, висловлює прохання, побажання;

– виявляє активність у спілкуванні з допомогою та нагадуванням педагога;

– бере участь у колективному обговоренні прочитаного, переглянутого (картин, ілю-страцій, фільмів тощо);

– бере участь у читанні діалогів за особами (ролями);

– бере участь в інсценуванні простих епі-зодів з прочитаних художніх творів (опо-відань, казок тощо);

– з допомогою педагога передає голосом, природними жестами, мімікою, ходою характер персонажів твору;

– з допомогою та за нагадуванням педагога дотримується відповідної інтонації;

– під керівництвом педагога бере участь в інсценуванні діалогу (відповідає повними й неповними реченнями) в навчальних, ігро-вих, побутових ситуаціях (з використанням опорних слів, словосполучень, окремих реплік);

– з допомогою та за нагадуванням педагога дотримується правил культури спілкування (слова ввічливості, увага до співбесідника, черговість висловлювань, стриманість);

– будує висловлювання з допомогою педа-гога (в типових навчальних, ігрових, побу-тових ситуаціях);

– з допомогою та запитаннями педагога ко-ментує та пояснює власні дії;

– словесно описує спостережувані предмети та явища (з допомогою та запитаннями педагога, з опорою на малюнок, план);

– розповідає про побачене, почуте, відпо-відаючи на запитання педагога;

– разом із дорослим планує проведення вільного часу (вихідного дня, канікул тощо);

Формування навичок корис-тування основними засобами спілкування;

формування навички розуміти емоційний стан іншого;

формування уявлень про сус-пільне оточення;

активізація словника;

розвиток усного зв’язного мовлення;

формування навичок діалогіч-ного й монологічного усного мовлення;

формування вміння застосо-вувати здобуті знання на практиці;

виявлення та розвиток панто-мімічних здібностей;

регулювання інтонаційної ви-разності мовлення;

формування культури мовлен-ня та спілкування;

формування мотивації до спілкування українською мо-вою;

формування вміння орієнту-ватися на ситуацію спілкуван-ня (учасники діалогу, їх настрій, місце проведення діалогу);

формування та розвиток емо-ційно та інтонаційно вираз-ного мовлення;

розвиток оперативної та дов-готривалої пам’яті;

формування вміння планувати власну діяльність, здійснюва-ти самоконтроль.

6.

”Я і Батьківщина”

(виховання особистості дитини як громадянина держави)

Держава, в якій проживає учень. Державні та народні символи України. Державна мова України.

Столиця та видатні міста України.

Населений пункт, у якому про-живає учень.

Україна як багатонаціональна держава.

Предмети українського націо-нального одягу та атрибутики.

Національні традиції та звичаї.

Твори усної народної творчос-ті (пісні, вірші, колядки, щед-рівки, веснянки та ін.)

Видатні діячі української культури та мистецтва.

Учень:

– знає, в якій державі проживає, хто її на-селяє;

– знає та називає столицю держави;

– знає, називає та описує державну (прапор і герб) та народну символіку України;

– знає, що державною мовою є українська;

– називає столицю України та головну вулицю столиці;

– з допомогою педагога називає видатні міста України;

– знає назву та місце знаходження рідного міста (села, селища);

– знайомий із історією виникнення свого міста (села);

– знає, що є громадянином України;

– називає свою національність;

– знає про наявність різних національностей на території України;

– виявляє повагу до представників інших народів і національностей;

– розрізняє та називає предмети україн-ського національного одягу, української атрибутики та визначає їх серед інших;

– знайомий із національними традиціями та звичаями (свята, прикмети тощо);

– бере участь у проведенні свят, групових та загальношкільних заходів;

– знає напам’ять окремі твори усної народ-ної творчості;

– знає і може назвати (за питаннями педа-гога) окремих видатних діячів української культури та мистецтва, елементарні відо-мості про їх життя і творчість, їхні най-відоміші твори;

– виявляє патріотичні почуття стосовно свого класу, школи.

Виховання громадянськості;

збагачення активного словни-ка;

розширення обсягу пам’яті;

виховання гордості за дер-жаву;

виховання інтересу та шаноб-ливого ставлення до історії й культури Батьківщини;

розвиток усвідомлення свого походження;

виховання коректного й ша-нобливого ставлення до пред-ставників інших націй;

виховання поваги до рідного краю, народу, мови, традицій;

стимулювання інтересу до ознайомлення з творами усної народної творчості, націо-нальних традицій і звичаїв, участі в проведенні свят тощо;

виховання любові та гордості за свою школу, клас.

7.

”Я і мистецтво”

(виховання ціннісного ставлення до мистецтва)

Основні види мистецтв (обра-зотворче, музичне, мистецтво слова, танцю, співу).

Настрій та основні емоційні стани людини. Власні почуття.

Різноманітність настроїв і по-чуттів у мистецтві.

Учень:

– знає основні види мистецтв;

– виявляє зацікавленість до основних видів мистецтв;

– бере безпосередню участь у підготовці та проведенні конкурсів, виступів, свят тощо;

– має уявлення про поняття ”настрій”;

– за допомогою педагога розпізнає основні емоційні стани людини (за малюнками, ілюстраціями, опорними словами тощо);

– за допомогою та запитаннями педагога розпізнає та називає відмінності основних емоційних станів;

– вміє розрізняти за мімікою основні емо-ційні стани людини (радість, сум, злість тощо);

– разом із педагогом, відповідаючи на його запитання, визначає власний емоційний стан;

– разом із педагогом визначає настрій творів мистецтва (музичних, поетичних, прозових, образотворчих).

Поширення уявлень про види мистецтв;

стимулювання до безпосеред-ньої участі в мистецьких заходах;

активізація спостережливості, елементів творчої уяви та асоціативно-творчого мислен-ня;

відпрацювання умінь відчу-вати емоційний стан (власний, оточуючих, відображений у творах мистецтв);

розвиток естетичного сприй-мання, емоційно-образної па-м’яті;

збагачення емоційно-почут-тєвої сфери.

8.

”Я і праця”

(виховання ціннісного ставлення до праці)

Самообслуговуюча праця.

Повсякденний догляд за одя–гом, взуттям (попередження забруднення, чищення, сушін-ня).

Праця як джерело життя.

Трудові традиції українського народу.

Підприємства рідного міста (села).

Типи професій.

Допомога старшим і молод-шим.

Суспільно корисна праця.

Учень:

– за питаннями вчителя пояснює зміст по-няття ”самообслуговуюча праця”;

– виконує основні види робіт із самооб-слуговування (залежно від психофізичних можливостей учня): догляд за одягом, взут-тям тощо;

– дотримується правил догляду за одягом, взуттям, головними уборами (під ке-рівництвом та з допомогою дорослого);

– має уявлення про працю як джерело життя;

– знає про трудові традиції українського народу;

– знає основні підприємства рідного міста (села), знає про їх розташування;

– знайомий із основними професіями, нази-ває їх;

– знає, чим займається представник тієї чи іншої професії;

– знає, ким працюють його батьки.

– знає про необхідність допомоги старшим, людям похилого віку, молодшим за себе;

– допомагає людям, старшим чи молодшим за себе, виконуючи відповідні доручення дорослих;

– знайомий із поняттям ”суспільно корисна праця”;

– разом із колективом групи виконує різні види суспільно корисної праці у школі;

– дотримується дисципліни та правил безпе-ки під час трудової діяльності.

Формування вмінь і навичок самообслуговуючої праці;

формування вміння організу-вати свою діяльність;

формування позитивного ставлення до праці;

збагачення знань про органі-зацію виробництва;

розширення уявлень про види професій та їх представників;

виховання почуття обов’язку, сумлінного ставлення до пра-ці;

виховання поваги до людини праці;

виховання наполегливості, здатності до вольового зу-силля;

розвиток мотивації до участі в суспільно корисній праці;

формування особистісних якостей (працелюбності, охайності, сумлінності, відпо-відальності, дисциплінова-ності тощо);