Виховний захід
на тему “Милосердя та доброта – людства два крила“
Класний керівник. Дорогі діти, ви стоїте на порозі складного періоду, який можна назвати «народженням особистості». (Слайд 2) Я дуже хочу, щоб кожен із нас мав можливість зрозуміти,як ми живемо,для чого живемо,що робимо не так. Щоб кожен із нас зміг зазирнути в найпотаємніші куточки душі. Давайте поміркуємо,чому довкола стільки зла?Чому люди такі жорстокі?
Саме тому сьогодні відбудеться розмова про найцінніше, вічний людський скарб – милосердя. Крім милосердя, є у світі й інші людські почуття – любов, прощення. Їх не придбаєш у магазині, їх ні в кого не позичиш, їх просто можна виховати і виростити в собі. Кожному під силу навчитися бути добрим, людяним, милосердним.
Перший учень.
Для краси народжується квітка,
Для родин народжується рід,
Для польоту – лебідь і лебідка,
А людина – для добра і щастя…
Другий учень.
Сказав мудрець; « Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Лиш добро і вищу правду віра
людину відрізня від мавпи й звіра.
Хай оживає істина стара –
людина починається з добра!»
Третій учень.
Коли ти будеш добрим,
Про тебе люди скажуть.
Ніколи не забудуть про ввічливість твою.
У школі і удома усім давно відомо
Що добрих не народжують, а добрими стають.
Четвертий учень.
Добро спішіть творити, люди,
Воно, як сонце, серце зігріва,
В добрі нам всім зручніше буде,
Без нього затишку нема.
Живіть, добро звершайте!
Та нагород за це не вимагайте! Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
Класний керівник. (Слайд 3) Милосердя, доброта… Ще з давньогрецьких часів благодійність була великою чеснотою. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.
Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – є в характері нашого народу (згадаємо як ми допомагали дітям –сирітам Белгородністровського дитячого будинку)
Доброта і милосердя – багатоликі. Потреба в них є повсякчас. Навіть тоді, коли немає біди. Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині? Невже для того, щоб виіскрити доброту та милосердя із наших сердець, потрібні землетрус чи катастрофа? Хіба без них не можна бути милосердним? Хіба у звичайному плині днів немає людей, які потребують допомоги? Важко уявити собі, що люди страждають не через голод, а через те, що не чують украй необхідного « Добрий день».
Класний керівник. (Слайд 4) Пригадайте казку «Снігова королева». Давайте прочитаємо уривок і дамо відповіді на запитання.
(Слайд 5)
Класний керівник. Ось,що написав з приводу цього письменник.
(Слайд 6)
Класний керівник. Отже,що треба робити?Давайте зробимо висновки за допомогою цієї поезії:
П’ятий учень.
Кажімо більше ніжних слів
Знаним, друзям і коханим.
Нехай комусь тепліше стане
Від зливи наших почуттів,
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь гірку загоїть рану
(Чи перший біль, чи то останній, –
Коли б то знали наперед).
Кажімо більше ніжних слів,
Комусь всміхаймось ненароком,
То не життя людське жорстоке,
Жорстокі в нас слова черстві…
Кажімо більше ніжних слів!
Класний керівник. (Слайд 7)Звернемо увагу на епіграф: “Добро все переможе ” (народна мудрість). Народна мудрість віддзеркалює істину. Народ ніколи не помиляється. Відтак,почнемо розкривати велику таємницю природи Добра. Давайте згадаємо прислів’я:
Доброго тримайся – поганого цурайся.
Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся.
Добро закарбовуй на камені, а зло записуй на снігу.
Хто людям добра бажає, той і собі має.
Велике діло – добре слово.
Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
Класний керівник. (Слайд 8)Перед вами слова,які мають різні значення. Знайдіть спочатку слова,які символізують Добро,а потім ті,які відносяться до Зла.(На сердечках записати про Добро)
Класний керівник.(Слайд 9) Як ви уявляєте добро?
*Чи можна доторкнутися до добра?
*Чи можна покуштувати?
*Чи можна понюхати?
*З чим асоціюється добро?
*Яку людину можна назвати доброю?(Слайд 10)
Класний керівник.(Слайд 11) Хто перший у вашому житті допомагає пізнати суть Добра? У кого найдобріші очі,найкрасивіші коси,найласкавіші у світі руки? Уважно послухайте оповідання:
Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилася в юрбі. Загубилася і заплакала:
– Мамо! … Де моя мама?
– Люди оточили дівчинку і питають:
– Як тебе звуть, дівчинко?
– Оля.
– А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо.
– Маму звуть… мама… матуся. Люди усміхнулися. І знову питають:
– Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі?
– Очі в неї… найдобріші…
– А коси? Які в мами коси – чорні, русі?
– Коси… найкрасивіші…
Знов усміхнулися люди. Питають:
– Ну скажи, які в неї руки? Може, якась родимка у неї на руках є,
згадай.
– Руки в неї… найласкавіші.
Пішли люди і оголосили по радіо: “Загубилася дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки”.
Класний керівник. Як ви гадаєте, мама знайшлася? А як ви ставитеся до своєї мами? Чи завжди слухаєте її,промовляєте їй добрі слова,цілуєте її?
(Слайд 12) Діалог сина та матері
Син. Матусю рідна, я лише ступаю
На цей важкий, тернистий шлях життя,
В усьому тільки добре помічаю,
А кажуть, вистачає в світі й зла?
Мати. А світ розпочинається з любові,
Як день із світанкової зорі.
Коли пречисті, рідні колискові
Співають невсипущі матері.
І долю вам хрещато вишивають
Піснями, що тепліших не знайти,
І денно й ночно в Господа благають
Вас від страждань і горя вберегти.
Син. А світ мережаний то цвітом, то снігами,
А в світонька такі шляхи круті!
Мати. І між його вітрами й віражами
Ви осягнете істини святі.
Не нарікай на труднощі даремно,
Не підкоряйся млявості імлі…
Син. Коли ж навколо раптом стане темно?
Мати. У грудях сонечко любові засвіти.
Для себе, для родини й України.
Пильнуй вогонь добра від зла і марноти,
Бо ти на світі білому – Людина,
Бо в світі трудному світильник Божий-ти.
У цій шаленій чорно-білій січі,
Крізь болісні і радісні літа
Несімо любові промені одвічні –
Хай торжествують світло й доброта!
Класний керівник. Добрим бути просто чи не просто?
Сценка «Допоміг»
– Іванку, агов!
– Агов.
– Тебе я знайшов?
– Знайшов.
– Ти погріб копав?
– Копав.
– У яму упав?
– Упав.
– Давно ти упав?
– Давно.
– Куди ти упав?
– На дно.
– А що там на дні?
– Струмок.
– А що в глибині?
– Пісок.
– Каміння нема?
– Нема.
– А холод пройма?
– Пройма.
– Нагору спішиш?
– Спішу.
– Лежиш чи сидиш?
– Сиджу.
– І нудно сидіть?
– Ага.
– Що в тебе болить?
– Нога.
– Драбину чекав?
– Чекав.
– На поміч гукав?
– Гукав.
– То, кажеш, сидиш?
– Сиджу.
– Посидь…Я гулять біжу!
Класний керівник. Так добрим бути просто чи не просто?
Шостий учень. Добрим бути просто чи не просто?
Не залежить доброта від зросту,
І дитина робить добру справу.
Як не кине друга на поталу.
Як людей полюбиш, пошануєш,
Силу для Добра в душі відчуєш.
І закрутиться земля скоріше.
Якщо разом станемо добріші.
Доброта з роками не старіє,
Доброта від холоду зігріє
І якщо вона як сонце світить.
То радіють
І дорослі й діти.
Притча про мандрівника
Мандрівний сліпець. Я посох в руки взяв й подався в мандри,
Щоб птаху щастя віднайти,
Помилуватися красою,
Поспілкуватись з добрими людьми.
Я стільки різного побачив,
Що і не в змозі все розповісти,
Бо краса мого рідного краю
Неперевершена у всі часи:
А чи весна буяє в буйнім саді,
А чи петровські грози ллють,
А за не – морози тріскучі ріки кують Чи осінь закружляла в листопаді,
Здавалось , Божий Рай…чого іще бажати?
А люд чомусь довкола, мов німий…ю
Ніде ні посмішки, ні жарту не чувати,
Не вміють і спокійно розмовляти,
Один повз одного снують.
Усі кудись біжать, спішать.
Й похмурі у всіх лиця,
Та й іскорки в очах нема…
Та й цінності сьогодні помінялись:
Збагачення лише в людських думках.
І заволав я з розпачу жахливо,
Й осліп…щоб більш не бачить зло,
Та з того часу і свіча в моїх долонях
Для того, щоб віднайти людське добро.
(Довкола сліпця крутяться темні сили)
Багатство. Ха – ха. Безглузді всі твої слова.
Бо у багатства доброти нема.
Багата – це скупа й сліпа людина,
Та і свідомості у неї теж нема.
Ха – ха.
Сліпець. Геть мара!
Байдужість. Ха – ха. А я – людська байдужість,
Ввійшла в довіру всім, мов рідная сестра.
А ти тепер ридай, волай,
Проси про допомогу,
Ніхто не обізветься,
Так і знай! Ха – ха!
Сліпець. Взиваю вас, о Світлі Сили,
Прийдіть на допомогу,
Порятуйте нас!
Земля ридає, квилить
Під тягарем жорстокості та зла.
Гори, палай, моя свіча надії,
Ти промінь світла і моє спасіння,
Нехай від твого полум’яного горіння
Розтопляться всі збайдужілії серця.
(Танець – боротьба Світлих та Темних сил)
Птаха Щастя. Доброта й милосердя – міцні два крила,
Що тримають все людство в польоті.
В порятунок природа їх людям дала,
Через них визначається хто ти.
Доброта й милосердя єднають серця,
Зігрівають всі душі й підносять.
В них немає конкретного в світі лиця,
Вони милості й жалю не просять.
(Птаха Щастя облітає довкола Мандрівного Сліпця , крильми доторкаючись до його очей).
Прозрій же добрая людино,
Прозрій, заради щастя на землі,
І розпали свічу надії
У спраглій без добра душі.
Сліпець. Для зла й неправди планета замала!
Творіть добро, добро плекайте, люди!
Садіть сади, нехай для внуків буде
В плодах частинка вашого тепла.
Птаха Щастя. Творіть добро для тих, хто поруч йде,
Хто ділить хліб із вами чемно – навпіл,
Єдиного навчіться – віддавати,
Не бійтеся, ніщо не пропаде,
Ніщо не піде в тлін, – в траву повернеться,
Умножене стократно.
На те воно й добро, щоб проростати,
Тому й людське, що люди ним живуть.
Сліпець. Творіть, творіть добро!
На те ми й люди, щоб добро творити!
Учень. Хай в кожному із нас палає свічка милосердя
І зігріває ближнього теплом.
Учень. Байдужості хай крига скресне
Й життя-ріка наповниться добром.
Учень. Не будь сліпцем із соколиним зором,
Не будь глухим, коли ти не глухар.
Віддай краплину – і повіки сором
Не буде гризти душу, мов сухар.
Учень. Візьмемось , друзі, разом всі за руки,
Нехай єднає нас тепло сердець.
Розділимо на всіх і щастя й муки,
Й біда міліє поруч хай , не десь.
Класний керівник. Хочеться вірити, щоб у нас все біло гаразд, щоб слова доброти, які почуті сьогодні ви пронесли крізь усе життя. Будьте милосердними, людяними, терпеливими та нехай не черствіють ваші душі!
Учень.
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта – не тільки те,
Що обіймає тепле слово,
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
Учень.
Нам би про душу хоч не забути,
Нам би хоч трохи добрішими бути,
Ми лише раз, так уже повелося,
Живемо на цій грішній землі…
Хай прокинуться сплячі душі,
Що як квіти у квітнику,
Що потребують дощу і суші
На довгім життєвім шляху.
Хай романтика віри й любові,
Слова людського тепла й доброти
Нам порожнини в душах заповнить,
Куди вже війнули байдужі вітри.
Учень.
Але правди й брехні не розмішуй,
Не ганьби все підряд без пуття,
Бо на світі лиш той наймудріший,
Хто найдужче любить людей і життя.
Учень.
Добро спішіть творити, люди,
Воно, як сонце, серце зігріва,
В добрі нам всім зручніше буде,
Без нього затишку нема.
Живіть, добро звершайте!
Та нагород за це не вимагайте!
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
Класний керівник. (Слайд 13) Творче завдання.
(Слайд 14) Сьогоднішню зустріч мені хотілося закінчити словами Святого Августина:
Коли мовчиш – мовчи з любові,
Коли говориш – говори з любові,
Коли виправляєш – виправляй з любові,
Коли вибачаєш – вибачай з любові,
Май завжди в глибині серця корінь любові.
(Слайд 15) Пісня „Дорогою добра”
