Мета: Розкрити суть , причини трагедії під Крутами , виховувати в учнів інтерес і повагу до історичного минулого своєї країни , до борців за незалежність України.
Оформлення: На столі хліб на рушнику і червона калина , свічки , на стіні ікона Божої Матері і плакати. Виставка книг , газетних та журнальних матеріалів „Вам вічна слава , Вам вічна пам’ять”.
Ведуча : Це правда: кров з каміння може змити дощ , червона місяця хустина може стерти , але наймення Ваші багряніші від рож горять у просвіті на плитах незатертих.
Ведучий: Супроти чужої навали,
Супроти смерті – в стужу , сніг ,
Ось тут вони , ось тут стояли
І всього жменька – триста їх.
Ведуча: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня , сплять в знаних і безіменних могилах розкиданих по рідній і чужій землі –ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.
Ведучий: Цвіту нашого народу , його славним синам і дочкам , що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче , що є в кожного з нас – життя – ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.
Ведуча: Тим , кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити з своєї пам’яті і історії , героям, що впали в страшному бою під Крутами – ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.
Ведучий: Добре кажуть : „Хто не знає свого минулого , не вартий свого майбутнього”. І це дійсно так , бо так само , як дерево тримається на землі своїми коріннями , так людина тримається на землі своїм минулим. Людина , яка не знає минулого – як перекотиполе , куди вітер подме , туди воно й котиться. Але ж людина не перекотиполе , і , як сказав у своєму романі Павло Загребельний : „ На порожньому місці роду не заснуєш ” . Саме тому ми повинні знати історію . А історія наша полита кров’ю і сльозами . Однією із найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами .
Ведуча: 29 січня 1918 року назва невеликої станції , що розташована на Чернігівщині уздовш лінії Бахмач – Київ , ознаменувала відлік нового духовного злету нації , який уже протягом майже століття є націонольним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність. Вже 25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради було прийнято IV Уніварсал , який проголошував незалежність Української Народної Республіки. Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого „ молодшого брата ” . Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє п’ятитисячне військо під проводом Муравйова на Київ.
Учениця: Послухай , як шумлять жита,
Де стільки літ буяли січі
І смерть дивилася у вічі ,
І воля марилась свята.
Учень: Послухай стогін і збуди
Порив душі , надії Квіти ;
Чиї сини , чиї ми діти , –
Спитай і сам себе суди.
Учениця: Земля кипіла на вкруги
Вмирало юне покоління…
Послухай , стогне як коріння ,
Котре зрубали вороги.
Учень: У боревій доби ,
Щоб скрипіння не зміліло ,
Безсмертя дух освятить тіло –
І совість стане на диби.
Учениця: Послухай вікові пісні
І власну вимости дорогу ,
І присягни собі і Богу ,
Що не відступиш у боротьбі.
Учень: Бо кличуть сурми й солов’ї
Для внуків воля – краща доля
Одна є мати – Україна ,
Як син , ти захисти її.
Ведучий: Лише 300 українських юнаків – добровольців виступили на захист Української Народної Республіки і прийняли на засніженому чернігівському полі нерівний бій із майже п’ятитисячною армією більшовиків. Основу українських добровольців складали бійці , створених за ініціативою молодіжного Братства Українських Самостійників Юнацької школи ім. гатьмана Б.Хмельницького та Студенського куреня ім. Українських Січових Стрільців – переважно студенти Київського університету , Київського політехнічного інституту та учнів старших класів київських гімназій.
Учениця: Ще юнаки , ще майже діти ,
А навкруги і смерть , і кров.
На порох стерти , перебити !-
Іде на Київ Муравйов.
Учень: Полків його не зупинити ,
Та рано тішитесь кати :
Коли стають до зброї діти,
Народ цей – не перемогти.
Учениця: В мороці неладу , в пітьмі підлот –
Ваші пісні молодечі ,
Лет ваш орлиний , нестримний лет ,
Лет крізь вітри і хуртечі.
Учень: Що там , що вперше з рушницею йти ,
Що там , що тому п’ятнадцять ,-
Так хороше вам на ворога йти ,
Співом гучним захлинатись.
Учениця: Хай вам вітри вибігають на шлях ,
Просять вернути , голосять ,-
„Щоб наша доля…” лунає в полях ,
„Щоб краще в світі жилося „
Ведуча: Бій розпочався о 12 годині дня , фактично безперервно тривав до пізнього вечора . Юнаки мужньо відбивали атаку ворога , не залишаючи своїх позицій . Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували ворожі напади . Проте незабаром , скориставшись кількісною перевагою , наступаючі зламали оборону і почали оточувати українські частини . Розуміючи безвихідність свого становища , бійці Студенського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені . 27 студентів і гімназистів ( серед них : Лизогуб , Попович , Шульгін , Кальченко , Ганкевич те інші ) були захоплені в полон . Усіх їх було піддано нелюдським катуванням і по-звірячому замордовано.
Учень: Ти впав , товаришу , у ранах
Між трупами таких , як сам ,
Та не останній в могіканах ,
Борониш ти святий вігвам.
Учениця: Вони ідуть у лавах щільних
Вперед , вперед , і не один
Упав , як ти , в огнях свавільних
Під спів червоних хуртовин.
Учень: Благослови ж їх льот шалений ,
Умри з усміхом на устах ;
Не поведе більш кат скажений
Твоїх братів у кайданах.
Учениця: Коли ж здригнуть міцні їх лави ,
Коли не схочуть умирать ,-
Покрий тавром ганьби й неслави ,
Спали пожежею проклять!..
Учень: День помирав , як недобитий лебідь ,
Ніч перейняла невимовний біль.
Здригнулись зорі в сполотнілім небі
І тихо подали в криваву заметіль.
Стогнали Крути і молився вітер ,
Цілуючи скривавлені сліди:
Вас мало , діти , вас так мало , діти ,
Супроти московської орди.
В пекучий сніг… Навзнак. Не на коліна.
Заплакав місяць в зоряну блакить.
Всі – як один… Кріпися Україно ,
Хоч їхня смерть вовік не відболить.
Ведучий: Безжальні кати навіть заборонили селянам поховати безстрашних захисників . Після підписання Брестського миру , який замінив владу більшовиків на австрійців та німців , 19 березня 1918року в Києві відбувся урочистий похорон на Аскольдовій горі 28 полеглих бійців у бою під Крутами.
Ведуча: Але більшовики за 70 років свого панування намагалися знищити в пам’яті народу згадку про Крути , або виставити її гароїчних захисників зрадників Батьківщини. У 30-х роках було навіть знесено кладовище та могили крутян на Аскольдовій горі.
Учениця: Спом’янімо в пісні славу Крутів ,
Нейсвятіше з наших бойовищ!
Крути ! Крути !- смолоскип в майбутнє ,
Піднімімо наші душі ввиш.
Учень: Крути ! Крути ! Це за Батьківщину
Стати муром , шанцем душ і тіл ,
Крути ! Крути ! Мужньо , воєдино
Прямувати в найсвятішу ціль.
Учениця: Крути ! Крути ! Час розплати близько ,
Вже червоний ворог карти жде ,
Крути ! Крути ! Вічне бойовисько
За майбутній , за світлий день.
Учень: Крути ! Крути ! Мужність і посвята ,
Вірність , що міцніша понад смерть.
Крути ! Крути ! Горда і завзята
Кличе пісня і веде вперед.
Учениця: Народе мій , великий , Український ,
Яка б солодка не була брехня ,
Не вір брехні , що воля – тільки тінь це
Козацького минулого вже дня
Учень: Не раз вже потрапляв у пастку ти ,
Буд,ь пильним , мій довірливий народе
Піднести прапор – то ще не свобода
Будь мудрим ! Вір що дійдеш до мети.
Ведучий: Перші згадки і справжня , реальна оцінка захисників Крут відбулася вже після набуття Україною незалежності в 1992 році. Не можна викреслити з пам’яті людської той великий та безсмертний подвиг юних студентів , що захищали українську державність , поклавши на її вівтар найцінніше – власне життя.
ВШАНУЄМО ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЇВ КРУТ ХВИЛИНОЮ МОВЧАННЯ.
Тебе чекають випробування , які Ти мусиш витримати , щоб захистити Батьківщину від будь-якої агресії. Гартуйсь і готуй себе до праведної боротьби за воля і майбутнє Твого Народу , пам’ятаючи наших Героїв.
