В осінні шати вдяглися ліси й поля

Мета. Поглибити знання учнів про рідну природу, вчити бачити і розкривати красу навколишнього світу; заохочу¬вати дітей до творчості; розвивати мовлення, мислення дітей; формувати вміння визначати настрій твору; вдоско¬налювати темп читання; допомагати відчути тісний зв’язок між читанням та предметами естетичного цик¬лу; виховувати любов до рідної природи.
Обладнання. Малюнки до теми, репродукція картини 1.1. Левітана «Золота осінь», платівка П.І. Чайковського «Пори року».
Підготовча робота. Вивчення пісень та віршів, читан¬ня літературних творів.
Хід уроку
Вчитель. Усі почули ви дзвінок, Він покликав на урок. Кожен з вас приготувався, На перерві постарався. (Виконується поспівка). Вчитель музики. Добрий день! Діти (разом). Добрий день!
Вчитель музики. Продзвенів дзвінок, почався урок. Зараз сядуть лиш дівчата, А за ними і хлоп’ята. — А до якого уроку ви приготувалися? (Відповіді учнів).
Вчитель. У світі білому єдине,
Як і Дніпрова течія,
Оце вогнище родинне —
Школа наша і сім’я.
Тут пісні вам і загадки,
Вірші, танці — все для вас.
Побажаєм нам удачі,
За роботу, в добрий час!
Підготовка до читання.
1. Вправи для очей:
а) гра «Маятник». Ведемо очима вправо-вліво.
б) «Стовпчик».
Ведемо очима вгору-вниз.
2. Гра «Водолаз».
3. Робота зі скоромовкою: Летів горобчик, сів на стовпчик, А біг хлопчик — злетів горобчик.
(Читання скоромовки хором, самостійно, пошепки).
Вчитель музики. Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми вирушаємо у подорож — у світ прекрасного, у світ при¬роди. А допоможе нам у цьому мистецтво: музика, жи¬вопис, поезія. Ви знаєте, що музика розповідає про при-роду, про наш настрій — веселий чи сумний.
Вчитель. Те¬му уроку про¬поную відгадати самим.
Загадка.
У садах, гаях блукає,
Жовті шати одягає,
Золотисту стелить постіль,
Жде сестрицю білу в гості.
— Про яку пору ро¬ку сказано? (Осінь)
Вчитель музики. Скажіть, хто ство¬рює музику? (Ком¬позитор)
Світ природи, що нас оточує, різно¬манітний і багатий. Красу форм і кольорів відтворює живопис. Хто малює картини? (Ху¬дожник). Про все це можна розповісти ху¬дожніми засобами та по¬етичними словами.
Вчитель. Яку тему з читання ми закінчили вивчати?
Діти (разом).
В осінні шати-барви
Вляглись ліси й поля.
Вчитель. Письменники, художники, композитори за допо¬могою своїх специфічних засобів передають красу осінньої природи. Для художника — це фарби, для композитора — музичні звуки, а для письменника і поета — слово.
Ми вивчали з вами багато віршів та оповідань, і зараз я пропоную вам познайомитися з незвичайним гостем — їжачком-лісовичком. А чому ж гість незвичайний? Тому, що їжачок на зиму засинає.
Вчитель. Їжачок пропонує нам декілька завдань.
Перше завдання з природознавства — назвати прик¬мети осені.
— Назвати, які зміни сталися в природі, коли скінчи¬лося літо? (Стало прохолодніше, але ще бувають сонячні, теплі дні)
— Який колір неба спостерігали ви влітку, а який во¬сени? (Влітку небо блакитне, чисте, прозоре. А восени не¬бо часто вкривається хмарами, стає сірим, непривітним)
Вчитель музики. А зараз ми перенесемося туди, де іде дощик.
Буває у сонечка день вихідний, Як землю навідує дощ заливний. Заспіваймо співаночку про дощик.
Співаночка
Дощик, дощик Капає дрібненько.
— А тепер проилескаємо в долоні ритмічний малюнок.
— Подивіться, будь ласка, на дві краплинки: одна — більша, друга — менша. В музиці так само: є звуки довгі й короткі. Заспіваємо співаночку ще раз. Пам’ятати про тривалість звуків.
(Співаночка)
Вчитель. Продовжуємо відповідати на за¬питання їжачка.
— Як змінилося забарвлення лис¬тя на деревах і кущах? (Листя на деревах і кущах жовтіє і, наче золоті пташенята, зліта¬ють листочки)
— Що зумовлює зміни в житті рослин? (Сонце де¬далі нижче підіймається над землею. Стає прохо¬лодніше. З холодного ґрун¬ту рослини менше беруть поживних речовин)
Вчитель. Так, із настан¬ням осінніх холодів припи¬няється рух соку по стовбу¬рах і гілках. Листочкам вже не вистачає поживних речовин. Во¬ни почали готуватися до листопаду, відірвались від гілочки. Листочки повіль¬но розгойдуються, неначе кажуть своє останнє «прощай» і тихо падають на землю.
Вчитель музики. З приходом осені змінюється і настрій людей: одним — вона подобається, іншим — не дуже. Свою любов до осені кожна людина показує по-різному. А як ви ставитесь до осені, можна побачити з ваших ма-люнків. (Звернути увагу дітей на виставку малюнків).
Дівчинка. Осінь, осінь вже прийшла,
Йдуть дощі, нема тепла,
Пожовтів зелений сад,
У діброві листопад.
Спів пташиний голосний
Змовк усюди до весни.
Цвінь-цвірінь, цвінь-цвірінь.
Змовк усюди до весни.
— Діти, заспіваймо пісню «Осінь». Вчитель. Багато письменників у своїй творчості звер¬талися до осінньої тематики. Пригадайте, в якому оповіданні описується рання осінь? (І. Нечуй-Левицький «Осінній день»)
Вчитель. Діти! їжачкові вже час на зимовий відпочи¬нок. Він запрошує вас із собою, щоб ви ще встигли по¬милуватися красою осіннього лісу. В якому оповіданні ми читали про красу осіннього лісу? (Олесь Донченко «Лісовою стежиною»)
Вчитель. А як не згадати про наших пернатих друзів? Питання з природознавства: на які дві групи поділяємо ми птахів? (Зимуючі, перелітні)
Назвіть цих птахів. В якому оповіданні ми читали про них? (М.П. Стельмах «У лісі»).
Хлопчик. У золоті осінні дні відлітають у вирій журавлі. Через ліси, через поля, через гомінкі міста летять вони високо у небі. У глухому лісі край болота сіли на ніч відпочивати. Незаба¬ром зійде над лісом і річкою веселе сонце. Все тоді засяє в осінньому лісі. Високо піднімуться журавлі, й по-чуємо ми їхні прощальні голоси.
Вчитель. Поет Г. Пала¬марчук склав такий вірш:
Чому веселиками звуться журавлі
Тому веселиками звуться журавлі,
Що прилітають до веселої землі,
Що теплий день приносять на крилі
І залишають в нашому селі.
Лиш на весні веселики вони,
А журавлями звуться восени,
Бо журяться у вирій летючи,
Бо не заміниш рідний край нічим.
Вчитель. Коли люди називають журавлів веселиками, а коли — журавлями? (Відповіді дітей).
Вчитель музики. Про журавлика і ми знаємо пісеньку. Заспіваємо?
(Лунає пісня «Журавочка»). Вчитель. А зараз — фізхвилинка! Трава низенька, низенька, Дерева високі, високі, Вітер дерева колише, колише, Птахи летять — відлітають, А листя тихенько на землю лягає, Будемо листочки збирати І з ними танцювати.
Вчитель музики. Діти, подивіться на картину, її напи¬сав художник 1.1. Лсвітан, називається вона «Золота осінь». Чи подобається вам картина? Чим? Чому худож¬ник назвав картину саме «Золота осінь»?
— Чи подобаються вам такі дерева?
— Як ви думаєте, художнику 1.1. Левітану теж подоба¬лися ці кольори?
(Відповіді дітей).
Вчитель музики. Художник 1.1. Левітан, автор картини, тонко відчував природу, умів бачити і відтворювати фар¬бами на полотні її красу. На картині переважають зеленувато-золотисті тони. Вони притягують увагу глядача, вводять у світ замрійливої спокійної осені.
У своїх творах композитори також відтворювали осінь, але не словами та пензликами, а музичними звуками. Російський композитор П.І. Чайковський написав цілий музичний цикл і назвав його «Пори року». Зараз ми пос¬лухаємо уривок із музичного твору «Жовтень».
(Слухання музики).
Вчитель. Осінь… Скільки поезії у цьому золотаво-сонячному слові й стільки радості та смутку, її часто на¬зивають золотою, замріяною, чудовою… Слухаєш, спостерігаєш природу в осінні дні й відчуваєш усю її урочисту красу. Вона особливо м’яка, ніжна, як гарна мелодія. У ній поєднали-ся чарівність барв теплого літечка : першими подихами наступних холодів зими.
Осінь надихала багатьох поетів на створення геніальних творів. Ось так відчув осінь великий російський поет О.С. Пушкін.
(Вірш про осінь).
Вчитель. А зараз я хочу перевірити, хто з вас зможе прочитати вірш, як диктор українського телебачення, і передати голосом замилування і захоплення красою природи.
(Діти читають вірші).
Вчитель музики. Ви знаєте, що багато віршів стали піснями. Тільки найкраще поетичне слово стає піснею. Одна з наших учениць написала музику до вірша. І за¬раз ми почуємо цю чудову пісню у виконанні наших дівчаток.
(Лунає пісня «Наша щедра осінь»).
Вчитель. На тлі жовтого осіннього листя палахкотять червоні грона.
Відгадайте загадку:
У вінку широколистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою чудову вроду.
(Калина)
Споконвіку любили українці калину, садили її біля ха¬ти, в садку, над річкою і ставком. У калини гарний білий цвіт, пахучий, рясний. А ще зачаровують око ягоди калини. Стоїть кущ рум’яний увесь, аж го¬рить. Як дівчина.
(Діти співають пісню «Ой є в лісі калина»).
Вчитель. А тепер попрацюємо групами.
1. Вибрати з поданих слів ті, які найбільш характеризують осінь і скласти тематичну павутинку до слова «осінь».
2. Із поданих прислів’їв вибрати ті, які характеризують осінь, пояснити зміст прислів’їв.
3. Розповісти, звідки походить назва кожного осіннього місяця.
Підсумок уроку
Вчитель. На цьому наша подорож закінчується. Але, яка ж осінь без да-рунків?!
(Під музику грамзапису обидва вчителі роздають дітям осінні листочки з поба¬жаннями).
Вчитель. На згадку про наш урок нехай у кожного з вас залишиться цей останній осінній листочок.
Вчитель музики. Спасибі, діти, за уважність, активність, емоційність. (Вчитель дякує учням, оцінює).
Вчитель.
Всі ви, діти, молодці,
Гарно попрацювали.
Вчитель музики. Але дзвоник пролунав
Він мені і вам сказав,
Що урок вже час кінчати.
Всі (разом). Треба йти відпочивати!

Author: Староприлуцька спеціальна школа

Добавить комментарий