Величне свято Перемоги

Величне свято Перемоги

(виховна година для учнів 3-4 класів)

 

Мета: ознайомити дітей з подіями Великої Вітчизняної війни, вчити робити самостійні висновки, спираючись на власні знання, розвивати вміння давати розгорнуті відповіді на запитання, будувати власну зв’язну розповідь, виховувати почуття пошани до учасників війни.

Обладнання: малюнки, які відображають щасливе життя в мирний час та зображають страхіття війни, виставка книг (повість П.Загребельного «Дума про невмирущого», збірка оповідань О.Довженка «Мати», збірка оповідань В.Кави «На те літо, після війни», роман Ю. Смолича «Вони не пройшли», збірка оповідань О.Копиленка «Допит», збірка оповідань Ю.Збанацького «З відрами вповні»), букети живих квітів.

Хід уроку

Класна дошка поділена на дві частини. На одній частині – яскраві кольорові малюнки з усміхненими дітьми, відображенням щасливого дитинства в мирний час, а на іншій – чорно-білі малюнки із зображенням страхіть війни, нещасних дітей та матерів.

 

  1. Організаційний момент.

 

  1. Актуалізація опорних знань.
  2. Бесіда за малюнками.

— Уважно розгляньте ці малюнки та висловіть свою думку: про що йтиме мова на сьогоднішньому уроці?

(Діти висловлюють думку)

  1. Продовження бесіди.

— Звернімо увагу на ці яскраві малюнки. Мимоволі хочеться посміхатися цим дітям у відповідь. Чому їм так радісно?

(Тому, що вони ходять до школи; у них є тато і мама; вони можуть гратися іграшками, їсти смачні страви; вони живуть в чудових будинках; вони можуть про все мріяти і мрії їхні збуваються; ніщо не турбує їхній сон)

— Що ми можемо сказати про дітей на чорно-білих малюнках? Чому вони плачуть?

(Ці діти залишились без даху над головою; дехто з них втратив батьків чи, можливо, загубився; вони голодні, налякані, бо от-от почнеться стрілянина; їм треба ховатися, вони мерзнуть, хворіють; на кожнім кроці чекає смерть)

 

III. Оголошення теми і мети уроку.

  • Про страхіття війни ви дізнаєтеся з книг, які перед вами на виставці. Звичайно, ми їх прочитати не встигнемо, але з окремими уривками нас ознайомлять учні нашого класу.

Потім ми всі разом складемо розповідь за малюнком. І я думаю, що після вивчення такої теми, жодної  байдужої дитини в класі не залишиться.

 

  1. Слухання уривків про війну.
  2. Уривок з повісті П.Загребельного «Дума про невмирущого».
  3. Уривок з оповідання О.Довженка «Мати».
  4. Уривок з оповідання В. Кави «На те літо, після війни».

 

  1. Слово вчителя.

— Як бачите, війна нікого не жаліє: ні татусів – бійців, ні матерів, ні дітей. Від неї не можна заховатися. Ми тільки слухаємо, а нам страшно. В цьому затишному світлому класі ми можемо лише поспівчувати тим, хто пережив війну. Бо скільки бійців не повернулося додому! А скільки сімей не дочекалися батьків, синів, дідів, матерів, сестер з фронту! Довгих чотири роки тривала війна з фашистами. Забрала більше двадцяти семи мільйонів життів! Давайте спробуємо хоч на мить уявити, якою була радість людей, коли скінчилася війна. Це сталося 9 травня 1945 року. Щасливий, незабутній, світлий день для колишніх фронтовиків. Це свято не затьмариться у віках. В цей день люди завжди нестимуть квіти на могили Невідомих солдатів. І нині через багато років після закінчення війни серця сповнені глибокою вдячністю до воїнів, які здобули перемогу.

 

  1. Складання розповіді за малюнком на с. 109, с. 261, питаннями і словником.
  2. Словникова робота:

— прочитування словосполучень «хоробрий воїн», «бойові завдання», «ордени і медалі», «бойові побратими».

— робота над значенням словосполучень «бойові побратими», «ордени і медалі».

  1. Відповіді на запитання (з використанням малюнка та слів із словника)

— Кого ми бачимо на малюнку? (На малюнку ми бачимо дідуся з онуком)

— Як одягнений дідусь? (Дідусь у колишній військовій формі)

— Чому в нього так багато орденів та медалей? (він був хоробрим воїном, виконував найскладніші бойові завдання)

— Який настрій у дідуся? (Він радісний і схвильований)

— Що показує дідусь Петро онуку? (Він показує пожовклі фотографії своїх бойових побратимів)

— Яким голосом розповідає старий фронтовик про своїх друзів? (Він розповідає зі смутком, з болем у голосі)

— Як діти ставляться до дідуся? (Вони його дуже люблять і поважають)

  1. Складання усної розповіді (2-3 учні)
  2. Вибір заголовка.
  3. Запис розповіді у зошит.
  4. Перевірка виконаного завдання.

 

Зразок складеної дітьми зв’язної розповіді за малюнком.

Сьогодні зранку дідусь Петро якийсь незвичайний. Він і радісний, і схвильований. Одягнув свій колишній військовий костюм. А на грудях багато орденів і медалей. Волосся на голові геть чисто посивіло.

Дідусь Петро бере альбом і показує онукам пожовклі фотографії своїх бойових побратимів. Він розповідає про них з болем і сумом у голосі. Старий боєць береже цей альбом.

Онуки люблять і поважають свого дідуся. Вони горді за нього. Раді, що дідусь дожив до цих щасливих мирних днів.

 

VII. Підсумкова бесіда.

— На жаль, не всі дожили до цих днів. Але наш народ пам’ятає їх. В усіх куточках країни стоять пам’ятники та обеліски полеглим бійцям, їхні імена навіки викарбувані на меморіальних дошках.

Читання вірша М. Упеника «На узліссі».

Бесіда після прочитаного.

  • Як ми з вами можемо віддати шану цим полеглим бійцям? (Ми покладемо квіти до могили полеглим бійцям у нашому селі і вшануємо пам’ять хвилиною мовчання)
  • Після уроків ми з вами так і зробимо. Підемо до пам’ятника в парк і покладемо до його підніжжя квіти, принесені вами.
  • Щоб ми з вами побажали собі і всім людям? (Миру на землі)

 

Приклади:

  1. Нехай на світі всі народи

В добрі і злагоді живуть.(Д.Павличко)

 

  1. Хай небо над нами не хмариться,

Й ніхто на планеті не свариться. (О.Пархоменко)

 

  1. Ми за те, щоб мир був на землі

Для усіх дітей на цілім світі.  (М.Познанська)

 

  1. Палко миру ми бажаємо між народами всіма. (Г.Бойко)

 

— Так діти, ми проти війни, геть війну! (Вчитель знімає чорно-білі малюнки із дошки)

Author: Староприлуцька спеціальна школа

Добавить комментарий