ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ _______________________
____________________________
від _____________ № ________
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________
ДЛЯ ПРИБИРАЛЬНИКА СЛУЖБОВИХ ПРИМІЩЕНЬ
1. Загальні положення
1.1. Дія інструкції поширюється на _____________________________________
1.2. Інструкція розроблена на основі “Положення про розробку інструкцій з охорони праці”, „Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці”.
1.3. За даною інструкцією прибиральник службових приміщень (далі – прибиральник)
інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж).
Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та прибиральника.
1.4. Власник повинен застрахувати прибиральника від нещасних випадків та професійних захворювань.
В разі пошкодження здоров’я прибиральника з вини власника, він (прибиральник) має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.5. За невиконання даної інструкції прибиральник несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.6. До роботи прибиральником службових приміщень допускаються особи яким виповнилось 18 років, які пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.
1.7. Прибиральник повинен:
1.7.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, норми і правила та інструкції з охорони праці, пожежної безпеки.
1.7.2. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.
1.7.3. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій він проінструктований.
1.7.4. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.
1.7.5. Не допускати в робочу зону сторонніх осіб.
1.7.6. Пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та відповідальність за товаришів по роботі, вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.
1.7.7. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків, негайно повідомляти про нещасні випадки на виробництві керівникові закладу.
1.7.8. Забороняється вживати спиртні напої в робочий час, а також приступати до роботи в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Палити на території та в приміщеннях закладу забороняється.
1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на прибиральника:
1.8.1. Ураження електричним струмом.
1.8.2. Підвищена вологість при митті підлоги.
1.8.3. Протяги.
1.8.4. Недостатня освітленість робочої зони.
1.8.5. Падіння з висоти при митті вікон.
1.8.6. Токсична та подразнююча дія через органи дихання, шкіру та слизові оболонки миючих розчинів.
1.9. Прибиральник забезпечується спецодягом безоплатно згідно з діючими нормами халат бавовняний, рукавиці комбіновані; при митті підлоги і місць загального користування додатково: чоботи гумові, рукавиці гумові.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Одягти спецодяг, акуратно його заправити, не допускаючи звисаючих кінців, застібнути рукава, волосся прибрати під головний убір.
2.2. Перевірити справність засобів для прибирання.
2.3. При прибиранні приміщення біля електроприладів впевнитись, що вони вимкнені.
3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3.1. Користуватися тільки справними засобами для прибирання.
3.2. Під час роботи необхідно уникати протягів.
3.3. Прибирати сміття безпосередньо руками не дозволяється.
3.4. Прибирання в вечірній час, а також в затемненому приміщенні без достатнього освітлення не дозволяється.
3.5. При переміщенні столів, шаф та іншого інвентарю і меблів з їх поверхні необхідно зняти предмети, які можуть впасти.
3.6. При митті вікон не ставати на підвіконня, а користуватися для цього спеціальною розсувною драбинкою. Драбинка має бути справною, мати щаблі, скріплені тятивами, а не прибиті цвяхами.
Щаблі мають бути без тріщин і відколів, тятиви – мати верхні та нижні стяжні болти.
На кінцях драбинки мають бути гумові башмаки або загострені металеві наконечники, що запобігають ковзанню її по підлозі (драбинку необхідно випробувати на статичне навантаження).
3.7. Не можна користуватись замість драбинок випадковими предметами.
3.8. Протирати електроприлади, пускові апарати та інше дозволяється тільки після зняття напруги.
3.9. Виносити відходи і сміття з приміщення тільки в спеціальних ящиках у відведене для цього місце.
3.10. Забороняється:
3.10.1. Робити прибирання біля працюючого обладнання.
3.10.2. Зупиняти чи пускати обладнання, а також витирати його під час роботи.
3.10.3. Використовувати для миття віконних рам, меблів тощо бензин, гас, ацетон, скипидар та інші легкозаймисті і горючі рідини.
3.10.4. Класти на електроприлади та нагрівальні пристрої та залишати в проходах, дверних отворах тощо ганчірки, мітли та інші предмети.
3.10.5. Витирати вимикачі струму, електропроводку, штепсельні розетки.
3.10.6. Сушити ганчірки або спецодяг на приладах опалювальної системи.
3.10.7. Залишати після прибирання приміщення з включеним освітленням.
3.11. В туалетах мити підлогу розчином хлорного вапна (дві столові ложки на відро води), користуючись засобами індивідуального захисту. При прибиранні надвірних туалетів взимку розчин треба підігрівати.
Не залишати розведене (кашоподібне) хлорне вапно в закритому приміщенні, в туалетах, а також не заливати його гарячою водою для запобігання інтенсивному утворенню шкідливих газів.
3.12. Раковини умивальників і унітазів мити гарячою водою з содою (3-5%-ний розчин) чи спеціальними миючими розчинами.
3.13. Переносити гарячу воду тільки у відрах, закритих кришками.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Всі прибиральні інструменти, драбинки тощо прибрати у відведене для них місце.
4.2. Зняти спецодяг та засоби індивідуального захисту, покласти у відведене для них місце.
При забрудненні засобів індивідуального захисту їх необхідно помити.
4.3. Якщо робота виконується в неробочий час, перевірити чи вимкнені електроприлади, освітлення, закриті водопровідні крани.
4.4. Вимити теплою водою з милом руки та обличчя. При можливості прийняти душ.
4.5. Доповісти керівнику робіт про всі недоліки, які мали місце під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі: ураження електричним струмом, падіння з висоти, токсичної дії пасти для натирання підлоги і хлорного вапна, поранення несправним інвентарем для прибирання тощо.
5.2. В разі виникнення аварійної ситуації слід негайно припинити роботу. При виявленні обриву електропроводів, пошкодження їхньої ізоляції не доторкатися до них. Якщо робота виконувалась електроспоживачами, відключити їх від електромережі. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт.
5.3. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку медичну допомогу».
5.4. Надання першої медичної допомоги.
5.4.1. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати “швидку медичну допомогу”.
5.4.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав’язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев’язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.4.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.4.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом – 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом – 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою – 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу – розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
5.4.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відкривати пухирі, які утворюються, та перев’язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.
5.4.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
– підняти поранену кінцівку вверх;
– кровоточиву рану закрити перев’язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин; якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи накладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце (з деяким натиском);
– при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.
5.5. У разі виникнення пожежі викликати пожежну охорону, сповістити керівника закладу та приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння
5.6. Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.
________________________ _________________ ____________________
(посада розробника) (особистий підпис) (прізвище, ініціали)
Узгоджено:
Начальник служби охорони праці
відділу освіти ________________ _____________________
(особистий підпис) (прізвище, ініціали)
