Тема. Наша рідна Україна – наше щастя і наш скарб.
Мета: Розширити знання про Батьківщину, формувати громадянські якості: патріотизм, людяність, працьовитість; соціальну та загальнокультурну компетентність; національну свідомість; розвивати бажання наполегливо вчитися, щоб принести якомога більше користі рідній Україні; формувати активну громадянську позицію, почуття любові до рідного краю, заохочувати творити добро, вирости гідними громадянами своєї держави. Виховувати любов і повагу до держави, розширювати пізнавальні інтереси.
Обладнання. Відеозапис «Легенда про виникнення української землі», карта України, вислови про Україну, заготовки сердечок, вирізані квіточки для вінка любові до України, написи для асоціативної вправи, кульки, музичні записи.
Хід КТС
Педагог. Сьогодні ми з вами поведемо мову про найдорожче серцю кожної людини. Нехай тему нашої розмови підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.
Буває, часом сліпну від краси,
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе моє – дорога, явори,
Усе моє – все зветься …(Україна.)
(відповідь діти показують написом із букв)
Так, сьогодні ми будемо говорити про найдорожче серцю кожної людини – про свою Батьківщину.
Педагог. Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна… Які це прості і разом із тим прекрасні і святі для нас слова. Рідний край починається для нас не лише з хрещатого барвінку, верби
та калини, без яких, як кажуть, нема України, а й з маминої
колискової пісні, батьківського дому, історії родини.
Учень:
Люблю тебе, Вітчизно,
Мила Україно,
Бо щастя жити
Ти мені дала.
Для мене ти одна
І рідна, і єдина,
Я все зроблю
Щоб ти завжди цвіла.
(танець «Прийшла весна на Україну»)
Педагог. Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. То родине вогнище, маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, бабуся, дідусь, брати і сестри. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас, вийде велика держава – Україна.
1.Ми всі діти українські,
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас далеко
Добра слава йшла у світ.
2.Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе.
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе.
3. Як любо тут, як славно жить
Серед цієї вроди.
Кохаю край мій дорогий,
Що зветься Україна.
Педагог. Україна… Яка вона? Пропоную вам дібрати ознаки до слова «Україна» (країна, рідна, багата, щедра, співуча, прекрасна, люба, мила, чарівна, цінна, неповторна).
-Молодці, ви підібрали влучні,прекрасні, милозвучні слова, які так чудово характеризують нашу неньку Україну.
1. Україна – рідний край.
Рідне поле, зелений гай,
Рідне село й рідна хата,
Рідне небо й рідна мати.
2. Рідні гори і долини,
І ліси й поля.
Все це славна Україна,
Це моя земля.
3. На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани…
Та тільки одна на землі Україна,
(Всі діти разом) А ми – її доньки й сини.
(пісня «Я маленька українка» – з супроводом дитячого шумового оркестру»)
Легенда про Україну
Про нашу землю існує багато легенд. Ось одна з них.
Коли Бог створював народи, то кожному наділяв землю. Наші ж предки кинулися пізніше і землі їм уже не дісталося, то й пішли вони до Бога, а він у цей час молився. Люди не посміли до нього звернутися і стали чекати. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні, – відповіли наші предки, – там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там є все: річки, озера, моря, ліси, степи, гори. Але пам’ятайте, якщо берегтимете її, то вона буде ваша, а ні – то ворога.»
Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть донині. А країну свою назвали Україною.
1. Різні в світі є країни,
Різні люди є на світі.
Різні гори, полонини,
Різні трави, різні квіти.
2. Є з усіх одна країна
Найрідніша нам усім.
То – прекрасна Україна.
Нашого народу дім.
(пісня «На нашій Україні» Н.Май)
Педагог. Добре жити людству, коли панує доброта і любов, злагода і мир. Але зараз ми переживаємо дуже важкі часи. В нашій країні проходять бойові дії. Дуже багато людей і дорослі, і діти страждають. Це не просто важливий історичний момент, а справді переламний у долі України. І позиція більшості українців очевидна: Україна – єдина. Свою соборність народ готовий боронити до кінця.
(танець – руханка «Ой, у лузі червона калина)
Педагог. Ми – юні громадяни і патріоти України, ми єдина дружна шкільна сім’я, в ім’я майбутнього – ми голосуємо … за мир!
Мир на землі – це дім і мама, й тато,
Й любові стільки – просто через край!
Це та земля, де щастя є багато,
І в кожнім домі – хліба коровай!
Це та земля, де сміх і пісня лине,
А діти йдуть до школи знов і знов.
Й ніколи у боях ніхто не гине,
Бо там господар щастя і любов!
Моя найкраща в світі сторона,
Чарівна, неповторна Україно!
Для мене в цілім світі ти – одна
І рідна, й мила, дорога, єдина.
– А що можете зробити для України ви, діти, щоб вона стала кращою?
( Відповіді дітей: посадити квіти й дерева, добре вчитися, розчищати джерельця, сіяти трави, щоб довкілля було чистим та красивим.)
Педагог. У кожного на партах лежить біле сердечко. Як ви думаєте, якого кольору серце доброї людини? Розфарбуйте серце таким кольором та напишіть побажання нашій країні та воїнам, які нас захищають. Зігріємо теплом сердець нашу країну та надамо їй та нашим героям сили. Готові листівки висвітлюємо.
(діти малюють листівки, звучить пісня «Моя Україна»)
Педагог. Людина народжується на світ і разом із життям отримує у спадок, мабуть, найбільше і найцінніше багатство – Батьківщину. Її не вибирають за смаком і бажанням, так само, як і не вибирають собі неньку. Вітчизна, як рідна мати – це наша доля. Україна – це наше щастя і наш скарб.
Педагог. Діти, спробуємо створити вінок любові до України. Перед вами коробочка з квітами, підійдіть кожен, візьміть по одній квіточці, в серединці напишіть побажання рідній Україні.
(Я бажаю любій Україні добра, миру, безпеки, процвітання, щастя тощо) По черзі прикріпіть кожен з вас свою квітку по контуру карти України. Таким чином ми сплели вінок для нашої Батьківщини.
Підсумок КТС. Пам’ятайте, діти, ви – майбутнє України.
Україна – це ви! То ж своїми знаннями, працею, здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями прославляйте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України.
(Діти співають пісню О. Винника «Перлина Україна» )
Педагог. Я хочу, щоб сонце світило яскраве,
Купало обличчя у водах Дніпра.
Буяли шовкові, уквітчані трави
І мирно вставала щоранку зоря.
Педагог. „Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!” –
Говорять сьогодні дорослі й малі,
Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас – єдина,
Немає другої такої землі!
Діти (на фоні музики):
· Україна – це ми!
· Україна – моя рідна земля.
· Україна – це моя родина
· Україна – моя Батьківщина
· Україна – це моє майбутнє.
Педагог. Любіть свою країну,
пам’ятайте її минуле,
творіть щасливе сьогодні
і вірте в краще майбутнє!
Педагог. Ось і добігає кінця наша колективна творча справа.
Красивий, щедрий рідний край
І мова наша солов’їна.
Шануй, люби, оберігай
Усе, що зветься…
Діти: Україна!
(діти вгору підкидають повітряні кульки)
(звучить пісня «Любіть Україну»)
