Урочисті позивні. До мікрофонів виходить вокальна група, яка виконує пісню.
Пісня «Я люблю тебе, життя»
В чому цінність життя?
У теплі й материнській любові,
У батьківських руках,
Що несуть тобі силу й здоров’я,
У великій меті,
В розв’язанні складної задачі,
В справі і здобутті,
У бажанні, у мрії, у вдачі.
В чому радість життя?
В колі друзів разом заспівати,
Чути серця биття,
Погляд милих очей упіймати.
У житті треба всі
Подолати вершини й дороги,
І відчути в путі
Справжній смак слави і перемоги.
В чому складність життя?
Честь і гідність завжди поважати
І свій шлях пройти так,
Щоб не зрадити і не продати.
Хай новим здобуттям
Світового мистецтва й науки
Служить ціле життя,
Твоє серце, твій розум і руки.
На сцену до мікрофонів виходять ведучі.
Ведучий 1. Шановні друзі! Ми вітаємо вас зі святом Першого дзвоника. З цим дзвоником перегорнеться ще одна сторінка вашого життя, — непередбачуваного, але прекрасного…
Ведучий 2. …романтичного та водночас прозаїчного…
Ведучий 1. …швидкоплинного та вічного, як Всесвіт…
Ведучий 2. …цінного неповторністю кожної людини. У цьому і є найвищий сенс життя!
Ведучий 1. Сьогодні головною справою нашого життя є навчання. А це — нелегка справа.
Ведучий 2. У цій справі нам допомагають наші шановні вчителі, які прагнуть відкрити для нас чудовий світ знань.
Ведучий 1. Допомагають нам і батьки. Для них головне в житті — діти, їх успіхи, сподівання, турботи, радощі.
Ведучий 2. Ми вітаємо вас, шановні вчителі, дорогі батьки. Ми вітаємо вас, ліцеїсти!
Ведучий 1. Ми вітаємо всіх, хто прийшов відзначити з нами День знань.
Ведучий 2. Отже, свято першого дзвоника у Київському природничо-науковому ліцеї № 145 оголошується відкритим!
Звучить Гімн України.
Ведучий 1. Почесне право сповістити дзвоником про початок нового навчального року надається кращим учням ліцею: призеру міської олімпіади Олені Міхальовій та члену збірної команди України на всесвітній олімпіаді з інформатики Андрію Гриненку.
Лунає дзвоник.
Ведучий 2. Слово надається директору ліцею Миколі Миколайовичу Левтику.
Директор оголошує гостей, вони займають свої місця у президії.
Директор. Розпочинаємо традиційну ліцейну конференцію, присвячену Дню знань. Цього року тема конференції … .
До слова запрошується доктор психологічних наук, професор, завідувач відділу психології трудової і професіональної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України Валентин Васильович Рибалка. Тема виступу «Цінність і сенс життєвого шляху особистості вченого».
Слово надається вчителю історії ліцею Олені Петрівні Торчило. «Історичний аспект ідеї про життя людини як найвищу соціальну цінність».
До виступу запрошується диякон Петропавлівського храму отець Іоанн Тронько. «Високі моральні заповіді — пріоритетні цінності українського народу».
Слово надається академіку, письменниці, публіцисту Наталі Іванівні Околітенко. «Жертовність заради життя — найвищий вияв гуманізму».
До мікрофону запрошується вчителька української мови та літератури ліцею Наталя Юріївна Крячек. «Сенс життя — у самому житті. Система цінностей у літературі. Від Данте до Камю».
Слово надається кандидату економічних наук, керівнику Центру теорії та методики соціальної роботи Державного інституту проблем сім’ї та молоді, віце-президенту Ліги соціальних працівників України Надії Миколаївні Комаровій. «Роль молоді у формуванні здорового способу життя».
До слова запрошується кандидат геолого-мінералогічних наук, старший науковий співробітник Інституту геохімії навколишнього середовища Валентин Васильович Радчук. «Екологічний вимір сучасності».
До мікрофону запрошується учень 11-А класу, призер всеукраїнської олімпіади з хімії Ігор Федін. «Цінність життя в особистому виборі молоді».
Слово для привітання надається ветерану Великої Вітчизняної війни, у минулому бійцю Київського партизанського загону, зв’язківцю, кавалеру Ордена Вітчизняної війни Олександрі Лаврентіївні Могильній.
Директор оголошує про закриття науково-практичної конференції.
Оголошується перерва на 5 хвилин.
Частина друга
Урочистий музичний вступ. Виходять ведучі.
Ведучий. Доброго ранку, ліцею!
Ведучий. Доброго і ласкавого!
Ведучий. Доброго і плідного!
Ведучий. Доброго і світлого!
Ведучий. Ми раді вітати всіх присутніх на нашій презентації Золотих сторінок книги Гіннеса ліцею.
Ведучий. Сторінка перша. «Герої і шанувальники».
Ведучий. На цю сторінку книги Гіннеса потрапили ті, хто гідно тримає марку ліцею, а вона завжди була найвищого ґатунку.
Ведучий. Їх небагато, але вони помітні. Вони геніальні, і тим вони своєрідні.
Ведучий. А нам з ними завжди тепло і затишно.
Ведучий. Здогадалися, про кого йде мова?
Ведучий. Звісно, про наших найпрекрасніших у світі вчителів.
Ведучий. А за що їм така шана?
Ведучий. Судіть самі: їхня вага — 4000 кг. Це не аристократично, але престижно.
Ведучий. Загальний зріст — 1 км — досконалий для того, щоб усіх дістати.
Ведучий. Наші вчителі мають 96 рук, це допомагає виліпити з кожного учня генія.
Ведучий. Якого генія?
Ведучий. Якого спіймають, такого і зліплять.
Ведучий. Серед учителів є небожителі. Це — адміністрація ліцею. Спускаючись з Олімпу, вони нагадують усім, що «не боги горшки ліплять».
Ведучий. Зеленими чорнилами на сторінці записані імена відчайдушних, які наважились пройти сім кіл пекла. Це… (називаються молоді вчителі, які вперше цього року прийшли до школи).
Ведучий. Золотими літерами викарбувані імена найшановніших: … (називаються вчителі-ветерани). Вони присвятили ліцею найкращі дні свого життя.
Ведучий. Наші любі вчителі, ми висловлюємо вам щиру вдячність за турботу, за розуміння й увагу!
Ведучий. Ми даруємо вам серця, сповнені любові.
Під фонограму мелодії Дунаєвського «Сердце, тебе не хочется покоя» учні вручають учителям символічні подарунки — серця.
Ведучий. Сторінка друга, особлива — «Пташенята гнізда ліцейного».
Ведучий. Присвячується окремим рекордам наших колишніх випускників — тепер учителів.
Ведучий. Фізика і магія: що може бути більш загадковим, ніж прості фізичні закони. Про це вам розкажуть Олександр Васильович Триліс і Галина Михайлівна Бондар.
Ведучий. Вони запропонують вам неповторний метод, за допомогою якого ви навчитесь нехтувати дрібницями в повсякденному житті.
Презентація кафедри фізики.
Ведучий. Перегортаючи книгу, ми потрапляємо на сторінку досягнень учителів математики. На відміну від фізиків вони надзвичайно захоплюються всілякими дрібничками, з яких можуть виліпити навіть слона. На сцену запрошуються математичні скульптори: Ірина Володимирівна Сидоренко і Дмитро Сергійович Басов.
Презентація кафедри математики.
Ведучий. Наступна сторінка «Хімічний най…най…» — експериментальна. У нашому ліцеї є унікальні вчителі, які здатні створити еліксир щастя та насолоди від самого процесу навчання. Це Наталія Станіславівна Махоткіна та її випускники.
Презентація кафедри хімії.
Ведучий. А хто ці юні таланти, щось я не помічала їх раніше?
Ведучий. Ти ж знаєш, що в нашому ліцеї святе місце порожнім не буває. Кожний рік шалена любов до фізики та математики притягує нових геніїв. У них є всі шанси прикрасити своїми біографіями наступну сторінку книги рекордів Гіннеса, яка називається «Удалий старт».
Ведучий. Дорогенькі новачки, познайомтеся з тим, куди ви потрапили…
На честь ліцеїстів-новачків демонструється уривок з мультфільму «Вінні-Пух». Учні озвучують фільм. Закадровий текст:
Ліцей Entertainment Presents
Давно-давно, здається, у минулу п’ятницю, жив в одному місці допитливий та наполегливий учень. А чому наполегливий? А тому, що хотів здобути найкращу в країні освіту.
Одного разу цей учень пішов до фізмат-ліцею, щоб трошки повчитися. Він завжди був не проти повчитися. Крім того, він був поетом і у вільний від навчання час складав вірші й навіть пісеньки. Він знав, що за це також цінують у ліцеї.
Вінні-Пух. Пурум-пурум, училки, пурум-пурум, мобілки!
Добре стати ліцеїстом
Вза-га-лі!
Важче бути оптимістом,
Так чи ні?
Якщо сидіти у класі,
Можна втратити у масі,
А також здоров’я, час, глузд, друзів.
Тому треба пасувати
І-но-ді!
Попереджував директор,
Так чи ні?
З ним не варто сперечатись
Ні-ко-ли.
Не важливо, що він робить,
Все одно тебе він схопить,
Але ж він звичайно схопить,
Якщо вчасно нам не змитись!
Пурум-пурум, пурум-пурум!
Це «у-у-у!» не просто собі так! Сам ліцей гудіти не може, значить, це гуде мозок учнів. А навіщо йому гудіти, якщо він не працює? Здається, так!
А навіщо на світі праця? Щоб дістатися вершин пізнань! Здається, так!
А навіщо нам та вершина, якщо немає вдачі? Здається, так!
Якби люди були бджолами,
Певно ні, а може й так,
Вони вигадали б краще
До всіх знань простіший шлях.
Хоче все ведмедик знати,
Але, бачте, важко як.
Важко дертись, важко падать,
Але ж треба все здолать.
Хочеш меду знань поїсти,
Мусиш впасти й знову лізти.
Падай, лізь і знов вставай
Та ніколи не здавай.
Після закінчення уривку з мультфільму виходять ведучі.
Ведучий. Ви уявляєте?! До нас на презентацію Золотої Книги Гіннеса завітав казковий герой…
Ведучий. Ти про кого?!
Ведучий. Про Хаттабича! А ось і він.
Під музику з к/ф «Старик Хаттабич» Хаттабич виводить «верблюда», навантаженого мішками.
Хаттабич. Тисяча поклонів і мільйон привітань зібранню медресе номер одна сотня чотири десятки і п’ять!
О наймогутнішій із султанів, о світло очей і бальзам душі, о досточтимий Миколо-ібн-Микола! Серце моє розквітає гордістю і впадає в нірвану від погляду на твій оновлений палац знань зі смугастими колонами та крутими склопакетами.
О краса і гордість школи, швидкі розумом когорти одинадцятих класів! Ваша майстерність у точних і неточних науках затьмарює майстерність найвправнішого джина. Слава про вас досягла берегів Ганга, вершин Тибета, кав’ярень Стамбула і базарів Троєщини. Підійдіть-но до мене, вправні та поважні старости 11-х класів.
Старости піднімаються до Хаттабича.
Вашим класам передаю дар Шехерезади — перські прянощі, від вдихання яких ваш розум прочиститься, слух загостриться, а погляд пронизає небосхил (вручає старостам пакетики з молотим перцем). І тепер чудо-дар особисто від мене, джина Гасана Абдурахмана-ібн-Хаттаба, кожному зі славетних ліцеїстів — волосини з моєї чарівної бороди. Треба загадати своє найпотаємніше бажання, вимовити теорему Піфагора та заповітні слова «Трах-ті-бі-дох», розірвати волосину — і все у вас збудеться… числа 21, місяця червня, року 2005. І хай подовжить Аллах діяння і здобутки ваші.
Хаттабич із поклонами йде зі сцени.
Ведучий. А тепер давайте скажемо про тих, завдяки кому ми потрапили до ліцею, про тих, хто знає про нас все і не знає нічого…
Ведучий. …про наших батьків!
Ведучий. До Книги рекордів Гіннеса ці люди потрапили тому, що любили науку до нестями та самопожертви, і це почуття вони передали своїм дітям… На сцену запрошуються батьки ліцеїстів.
На сцену виходять члени батьківського комітету.
Ведучий. Ми дякуємо вам за щирі слова і сподіваємось, що ваші діти виправдають ваші надії.
Батьки сідають на місця.
Музичний сигнал. Вихід першої пари ведучих.
Ведучий. Дорогі друзі, наше свято підійшло до свого завершення.
Ведучий. Та нехай передзвін першого шкільного дзвоника залишається у ваших серцях протягом усього року.
Ведучий. Хай не залишає ваші душі прагнення знань.
Ведучий. Щиро бажаємо, щоб ви були здорові, як вода, багаті, як земля, красиві, як весна (восени).
Ведучий. Хай щастить!
Виконується гімн ліцею «Свіча ліцеїста».
Ще раз лунає дзвоник. За учнями, які дають дзвоник, усі учасники виходять із залу.
