Вивчення учнів вихователем

Гру 10, 2014

Вивчення учнів вихователем

Вивчення вікових та індивідуальних особливостей учнів обов’язок кожного педагога, у тому числі вихователя групи продовженого дня. Тільки добре знаючи своїх вихованців, можна досягти успіхів у їх навчанні й вихованні.

Особливості характеру, інтереси і нахили, сім’я, вулиця, товариші усе це впливає на поведінку учня, яка виявляється не тільки в позитивних, а й у негативних вчинках. Без знання індивідуальних особливостей, умов життя учня, під впливом яких формується його особистість, вихователь не зможе виб¬рати відповідних методів виховного впливу. К.Д.Ушинський у праці «Людина як предмет виховання» писав: «Якщо педагогі¬ка хоче виховувати людину в усіх відношеннях, то вона пови¬нна попереду пізнати її також в усіх відношеннях». А для того щоб знати своїх вихованців, потрібно їх вивчати.

Отже, вивчення учнів – одна з найважливіших ділянок у системі роботи вихователя. Воно допомагає усунути чинники, що негативно позначаються на учневі, і правильно вплинути на нього.

Кожному учневі групи треба допомагати в розвитку його здібностей і інтересів, боротися з факторами, що можуть нега-тивно вплинути на нього.

У дитячих колективах є учні активні і пасивні, уважні і не-уважні, дисципліновані і недисципліновані. Усіх їх необхідно тримати в полі свого зору і відповідно впливати на них.

Вивчення учнів проводиться з метою дальшого підвищення якості навчання і вихованйя їх. Воно повинно бути планомірним і систематичним.

Вивчаються не окремі риси особистості, а особистість у цілому. Якщо учень не встигає з якогось предмета або погано поводиться, то не можна звертати увагу тільки на ці сторони його діяльності. Слід звертати увагу і на те, як учень вчиться з

інших предметів, як він поводиться вдома і поза школою, як виконує розпорядок дня тощо. Лише цілісне вивчення особистості допоможе відповісти на ті запитання, які виникають у вихователя в процесі роботи.

Що ж повинен знати вихователь про кожного свого вихованця? На що він повинен звертати особливу увагу, вивчаючи його індивідуальні особливості?

А.С.Макаренко вважав, що основну увагу педагог, вихователь повинен звертати на стан здоров’я вихованця, його ставлення до товаришів, до навчання і праці, до підвищення культури поведінки; на те, що і як читає, чи користується шкільною бібліотекою; які таланти і здібності виявляє; чи засвоює і навички культури, чи розуміє їх необхідність, чи прагне поліпшити мову, як ставиться до слабших, до жінок, дівчат, дітей і людей похилого віку.

Нині вихователь групи продовженого дня повинен знат про кожного учня таке:

  1. Яка сім’я в учня. З кого складається (батько, мати, брат і сестри, дідусь і бабуся). Де працюють члени сім’ї, які в сім побутові умови. Якими були і якими є взаємини учня з окрема ми членами сім’ї. Що дозволяється і чого не дозволяєтьс вдома робити.
  2. Стан здоров’я учня. На що скаржиться. Що в нього бо лить. Який у нього зір, слух. Вихователь консультується із шк льним лікарем або медичною сестрою, інформує їх про зміни стані здоров’я окремих учнів, доломагає організувати медичний огляд.
  3. Як навчається учень, Чим пояснюються його недоліки навчанні, незадовільна робота на уроках, пропуски уроків (че рез хворобу або роботу вдома по господарству, несумлінне ставлення до навчання тощо).
  4. До чого має нахили учень, які його здібності. У процесі навчання і праці в учнів формуються нахили і до окремих галузей науки, техніки і мистецтва, певні здібності в конструювані та ін. Одні вихованці люблять техніку, інші захоплюються мис тецтзом – музикою, співами, живописом, треті люблять природу , ліс, поле, річку, де можна почути пташиний спів, плеск води, назбирати квітів, грибів тощо.
  5. Чим цікавиться, до чого прагне учень. Певні прагненж ідеали в житті з’являються у дітей рано. Прагне шя ці в кожне го обумовлені: в одних красивою формою одягу (моряк), інших – героїчними вчинками (льотчик-космонавт), у третіх сімейними традиціями. Згодом, під впливом навчання в школ позакласної і позашкільної роботи, прочитаних книг, перегля нутих кінофільмів і театральних постановок, під впливом на шого бурхливого і багатогранного життя ці ідеали змінюються.
  6. Як ставиться учень до навчання і праці, зокрема фізичної, до встановленого в школі порядку.

Вивчення особистості учня тісно переплітається з вивчен ням колективу (класу, групи). Життя і діяльність учнівського колективу не лише могутній засіб формування особистост учня, а й важливий фактор пізнання кожного з вихованців. Ось чому вихователь повинен добре знати особистість учня і колектив у цілому його згуртованість і організованість, громадську думку, роботу активу, авторитет активу серед вихованців тощо. Вихователь вивчає учнів за допомогою різних форм і методів, серед яких важливе місце займає спостереження за їх навчанням і поведінкою, ознайомлення з документацією, що відображає стан здоров’я, успішність і поведінку учня, бесіди з учнями, батьками і педагогами тощо.

Вихователі продовженого дня, які щойно призначені на цю посаду в той чи інший клас (групу), перш за все вивчають документацію. З особових справ учнів і класного журналу учитель дізнається про кількість у класі хлопчиків і дівчаток, про успішність колективу і кожного учня з різних предметів, про стан здоров’я і поведінку всіх і т. д.

Переглядаючи документи, вихователь робить для себе відповідні нотатки, які знадобляться йому в роботі.

До шкіл продовженого дня приходять діти, які раніше виховувалися в дитячих садках. Про перебування дітей у цих закладах вихователі теж повинні знати.

Слід пам’ятати, що зміна умов праці своєрідно впливає на поведінку дітей. Інколи можна спостерігати таку картину. На уроках учень сидить спокійно, пояснення вчителя слухає уважно, а самостійно виконувати домашні завдання не вміє. У

чому річ? Щоб знати це, вихователь повинен відвідувати урокиІ й уважно вивчати діяльність своїх вихованців під час навчання.

Вихователь повинен добре знати своїх колег-учителів у роботі: як вони готуються до уроків, їх ерудицію, манеру триматися, вимогливість до учнів і до себе, як вони пояснюють, закріплюють, повторюють програмний матеріал на уроці, як оцінюють знання учнів, які дають домашні завдання. Це дасть можливість вихователеві узгоджувати з ними свою роботу в позаурочний час, ставити до вихованців певні вимоги при виконанні ними домашніх завдань.

Вихователь зобов’язаний знати і про те, як ведуть себе на уроках його вихованці, чи уважно слухають пояснення вчите-ля, як виконують самостійні роботи, хто де і з ким сидить тощо. Відвідування уроків допоможе вихователю глибше вивчити стосунки дітей, їхнє ставлення до різних педагогів, до роботи, їхню поведінку на різних уроках. Спостерігаючи за окремими вихованцями, вихователь водночас має можливість вивчати систему роботи окремих учителів.

Спостереження за роботою дітей дають великий фактичний матеріал для підготовки і проведення в класі бесід, зборів та інших заходів, що впливають на організацію життя, навчання, праці й відпочинку колективу. Яскраво виявляються індивідуальні особливості учнів під час виконання домашніх завдань і позакласної виховної роботи. На уроках вихователь тільки спостерігає за діяльністю учнів, а в позаурочний час він працює з ними безпосередньо.

Вивчаючи індивідуальні особливості вихованців, треба обов’язково проглянути їхні підручники, зошити, щоденники, контрольні роботи і зробити висновки про охайність і грамотність дітей.

Звичайно, збирання фактів, що характеризують того або іншого вихованця, не слід перетворювати на колекціонування. «Знання вихованця повинно прийти до вихователя не в процесі байдужого його вивчення, а тільки в процесі спільної з ним роботи і найактивнішої допомоги йому. Вихователь повинен дивитися на вихованця не як на об’єкт вивчення, а як на об’єкт виховання», – писав А.С.Макаренко.

Для вивчення учнів широко застосовують метод природного експерименту. У процесі організації і проведення позакласної роботи вихователі не тільки передають своїм вихованцям знання, а й привчають їх до .відповідних дій, прищеплюють їм навички поведінки і колективного співжиття. Ознайомлюючи учнів з правилами поведінки в класі, кабінеті, майстерні, їдальні і поза школою, вихователі створюють природні умови для виконання цих правил.

Наприклад, учні вивчили правила поведінки в їдальні, але дехто з них все ще залишає за собою брудний стіл, неакуратно їсть, не цінує працю повара, працівників кухні, чергових. Щоб привчити цих учнів додержувати вивчених правил, вихователь частіше призначає їх чергувати в їдальні. Завдяки цьому учні самі переконуються у важливості правил.

Метод природного експерименту наближається до методу аналізу результатів діяльності учнів. Уважне вивчення навчальних посібників, таблиць, малюнків, стінних газет, фотомонтажів, альбомів, виготовлених учнями, допоможе вихователю в роботі.

Для вивчення морального розвитку учнів, їхніх інтересів, нахилів, почуттів дуже багато дає ознайомлення з письмовими творами учнів. За завданням вихователя діти можуть у письмовій формі поділитися своїми враженнями про кінофільм, книжку, екскурсію, похід, розповісти про те, як вони проводять своє дозвілля тощо.

Щоденна робота з учнями та систематичне вивчення їх дає змогу вихователю охарактеризувати вихованців (в усній чи письмовій формі). Усно характеризують того чи іншого учня на батьківських, учнівських зборах.

Залишити відповідь