Народні символи України

Мета: ознайомити учнів із відомостями про народні символи України; пробуджувати інтерес дітей до знань, до пошуку відповідей на запитання; розвивати логічне мислення, творчі здібності; збагачувати словниковий за­пас; формувати читацькі інтереси.

1-й учень

Сьогодні у нас — незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну чудову, в країну відому,

Що на нас чекає й збагачує мову.

2-й учень

Сідайте, гості, сідайте, діти,

У гурті зустрілися ми знову,

Про символи нашої країни

Ми поведемо розмову.

1-й учень

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо їх з любов’ю і миром.

Хліб хай буде в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жили по правді,

Щоб жили у мирі.

4-й учень. Народи світу розрізняються між собою одягом, звича­ями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини. Українці мають свої традиції, що споконвіку шану­ють і бережуть.

Учитель. Сьогодні ми погортаємо сторінки журналу «Народні сим­воли України».

А як ви розумієте значення слова символ?

— Прочитайте як пояснюється значення слова в тлумачному словнику.

5-й учень. Символ — умовне позначення якогось предмета або по­няття.

Символ — це позначення. Отже, сьогодні наша розмова буде присвяче­на таким позначенням.

Перша сторінка…

— Прочитайте її назву. {«Хлібу вашому домі»)

Учениця. Із сивої давнини люди вважали, що все у світі від хліба: і радість, і життя, і зростання, і посміх матері, і кроки дитини, і доля щас­лива.

Учитель. Прочитайте прислів’я по верхніх частинах літер.

Учитель. Хліб — усьому голова.

Як ви розумієте значення цього вислову?

• Так, найголовніше, тобто, голова на землі для людини — це хліб.

• Прочитайте друге прислів’я. (Сила від хліба, хліб — від землі.)

• Чи можна сказати, що це прислів”я пояснює попереднє?

• Як саме?
• Так, земля родить хліб, а хліб дає людині силу у житті. Чому народ так говорить? (Діти читають третє прислів’я.)
• Якщо хліб і вода, не страшна нам зима. (Відповіді дітей.)

— Якщо не буде нічого з їжі, а будуть лише хліб та вода, людина не зне­
силиться, не виб’ється із сил, все рівно зможе продовжити своє життя.

Учениця. У народних прислів’ях підкреслюється шанобливе став­лення до хліба.

Учитель. А тепер, продовжуючи розмову про хліб, давайте прочитає­мо оповідання Тамари Коломієць «Хліб». Але спочатку з’ясуємо значення слова/?шш, яке зустрінеться у тексті.

Може, хтось знає його значення?

— Тоді зверніться до тлумачного словничка (рілля — рос, пашня; виора­
не поле).

ХЛІБ

Принесли хліб. На столі поклали. Пахучий, теплий ще. Із скоринкою золотавою. Це від вогню позолота в нього.

Та не тільки від вогню. Золоте зерно на борошно мололи. А зерно в зо­лотому колоску на стеблині золоченій гойдалося, срібною росою вмива­лося. Золоте проміння сонячне у себе увібрало. Від сонця позолота в хлі­ба. Та чи не тільки від нього? Золоті роботящі руки зерно в ріллю посіяли. Урожай доглянули й зібрали. Роботящі руки зерно змололи, тісто замісили, хліб спекли. Роботящі руки в дім його принесли, на вишивану скатертину поклали. І лежить на столі хліб, теплий, пахучий, руками роботящими по­дарований. Лежить ясний, як сонечко, і ніби промовляє: «Любіть мене, ша­нуйте, їжте та здоровими будьте».

• Якими ознаками наділяє автор руки, що виростили хліб?

• Яким повинне бути ставлення кожної людини до хліба? Відповідь можна знайти в тексті.

Учитель. Прочитайте питання до тексту

• Чому автор називає і руки, і проміння, і хліб золотими? (По-перше, схожі за кольором; по-друге, за свою цінність.)

• З якими словами звертається хліб до вас?

• Де лежав хліб? Знайдіть відповідь у тексті.

1-й учень. Так, хліб лежав на столі, накритому вишитою скатерти­ною, а біля нього в сільниці — сіль.

В українського народу існує дуже давній звичай зустрічати гостей хлібом-сіллю.

Учитель. Увага! Запитання: на чому підносять хліб-сіль? {На виши­тому рушнику)

2-й учень. Хліб і сіль на вишитому рушнику підносили шанованим гостям. Це була ознака гостинності.

Учитель. Про українські рушники ми дізнаємося із другої сторінки «Рушники, рушники…»

3-й учень. В українській хаті рушники розташовані скрізь: над вік­нами, на стінах над портретами, над дверима…

Вишитий рушник належить до родинних оберегів.

Учитель. Що ми називаємо оберегами? Давайте поміркуємо… (Від­повіді дітей.)

— А тепер прочитаємо у тлумачному словнику.

Обереги — предмети, які, як вважалось, були охоронцями від хвороб, лю­того звіра, неврожаю.

Учител ь. Так ось, обереги — це предмети, які оберігають.

4-й учень. Рушник належить до родинних оберегів. Він завжди був символом життєвої дороги, ним прикрашалося найпочесніше місце в хаті, де була ікона, чільні або видні місця при вході, над сімейними портретами, вікнами тощо.

У ч и т є л ь. А тепер давайте прочитаємо статтю «Український руш­ник».

Український рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і зараз символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх ді­тей, до всіх, хто не черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з покоління в покоління. А який він гарний! Його можна порівняти з піс­нею. Без рушника, як і без пісні, не обходилося жодне сімейне свято. Най­більше обрядових сюжетів пов’язано з рушником.

Рушники — це обереги від усього злого, що може зайти в дім. «Хай сте­литься вам доля рушниками», — бажали.

• Що цікавого ви дізналися зі статті?

• А якщо ви захочете побажати щастя, як ви може сказати?

5-й учень. Хліб і рушник — одвічні людські символи. Хліб і сіль на вишитому рушнику були високою ознакою гостинності українського на­роду Кожному, хто приходить із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню.

Українка виносить хліб-сіль на рушнику.

Грає легка музика.

Учениця-українка

І ось що хочеться сказати: Шануйте, друзі, рушники, Квітчайте ними свою хату Та обереги від біди.

Учень-українець

Хай здоров’я ніколи не зраджує вам! Будьте завжди такі ж ніжні, рідні і милі, Щоб вам радість і щастя, й любов Вишиваним цвіли рушником!

(Пригощають гостей хлібом-сіллю.)

Учитель. Кажуть, в українській хаті, як у віночку, бо вона так краси­во прикрашена рушниками.

6-й у ч є н ь. А між тим віночок несе в собі всю силу і вроду сонечка. А його стрічки — промінчики сонця.

Учитель. Ось ми підійшли до третьої сторінки нашого журналу «Ді­вочі віночки».

Учениця. Віночок — це плетене коло із квітів, листя, гілок. Дівочий віночок символізує молодість і кохання. Недаремно віночок є частиною ук­раїнського народного костюма.

Учитель. Давайте прочитаємо текст «Дівочі вінки».

ДІВОЧІ ВІНКИ

Найкращою оздобою голови дівчини є вінок. Наші дівчатка плели собі віночки з квітів маку, синіх волошок, білого ромен-зілля, чорнобривців та дикої рожі… Іноді вплітали й інші квіти.

Вінок із жовтих квітів захищав колись дівчинку від нападників.

До віночка в’яжуть кольорові стрічки. Першою посередині світло-корич­неву. Це наша земля-ненька. Обабіч — дві жовті. Це ясне сонечко. За ними йдуть із різних боків світло-зелена і темно-зелена — жива природа, краса і юність. За ними в’яжуть синю і голубу — небо і вода: вони дають нам силу і здоров’я. Тоді з одного боку — оранжеву. Це — хліб. З іншого — фіолето­ву стрічку. Вона означає людський розум. А потім— малинова стрічка —щедрість — рожева —багатство, достаток. По краях вінка в’яжуть білі стріч­ки. Вони означають чистоту душі.

• Якого кольору в’яжуть стрічки, і що вони означають?

• Хто скаже, скільки стрічок повинно бути у віночку? (13)

• Розфарбуйте стрічки.

7-й учень. А ще віночок — це не просто прикраса, це — оберіг. Вважало­ся, що він володіє надприродною силою, що біль знімає, зберігає волосся. Учениця (у віночку). Український віночок був і є одвічним символом добра і надії. Це обов’язковий атрибут майже всіх свят.

Учитель. Любі дівчатка, плетіть віночки, кладіть їх на свої голівки і будьте гарними, бо квіти прикрашають наше життя. Цю красу подарува­ла нам природа.

А ще природа подарувала рослинні символи.

Четверта сторінка нашого журналу буде присвячена рослині-символу. А якій саме, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку. Підказка — розкладене слово: ЛИ, НА, КА.

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

• Прочитайте статтю мовчки. Підкресліть символи, які тепер має ця кущова рослина.

• А тепер прочитайте, будь ласка, вголос, які символи має калина.

Одним із найулюбленіших образів в народнопоетичній творчості є ка­лина. Стільки символів, скільки має ця кущова рослина, не має в Україні жоден інший представник рослинного царства. Цвіт калини — символ ді­вочої вроди і чистоти. Червоні грона калини — символ здоров’я і багатства, сили і мужності.

Кущ калини — символ вічного кохання, вірності і відданості, бо під ним так люблять зустрічатись закохані. Посаджена на могилі калина — символ пам’яті, туги за померлими.

Калина є найпершою і найвизначнішою ознакою України. Вона є сим­волом неперервності, нескінченності роду, символом рідної землі, отчого краю, батьківщини.

«Моя Україна — червона калина», — так співається у пісні. Все найкраще порівнюють в народі з калиною, тож і Україна наша — «диво калинове».

Гарний був звичай у наших пращурів: біля кожної хати обов’язково ви­саджували кущ калини. Таким же обов’язковим був кущ калини і біля кри­ниці — щоб вод а була солодкою.

Калина була і прикрасою, і ліками, і їжею… Навесні вплітали дівчата її цвіт у коси та віночок; кетягами червоних ягід прикрашали хату: вішали під стріхою, клали у вікна між рамами на зиму.

Калина — цілюща рослина, і в народі її плоди були за ліки. Обов’язково в кожній родині на довгу та сувору зиму зберігали грона калини, аби лікуватися нею від нежиті, кашлю, серцевих захворювань, високого тиску. А дівчата, щоб мати свіже і вродливе личко, протирали його соком стиглих калинових ягід.

Українська народна кухня знає чимало страв, де використовується кали­на: пиріжки з калиною та маком, калиновий квас, калинове варення. Смачна і поживна, красива і корисна, калина особливо шанована у нашому народі.

Неймовірно жаль, що нині цю чудову рослину ми рідко зустрічаємо в лісі та в лузі. А між іншим, розмножити її зовсім нескладно: знайдіть у лісі кущ калини, пригніть до зелі декілька гілочок і прикопайте ‘їх, а восейи відокрем­те вже з корінням і перенесіть до своєї оселі. І буде навесні вона вас чарувати запашними квітами, а восени милувати око гронами коралових ягід.

• Ось і підійшла до кінця наша розмова.

• Вам сподобався журнал?

• Ви все запам’ятали?

Отож, давайте перевіримо ваші знання, розгадуючи кросворд.

1. Предмет-охоронець.

2. Кущ-символ.

3. Умовне позначення.

4. Символ гостинності, дороги.

5. Що усьому голова?

6. Коло із квітів?