Інструкція з охорони праці під час проведення занять у кабінеті фізики

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ ______________________

____________________________

від _____________ № ________

Інструкція

з охорони праці №

під час проведення занять

у кабінеті фізики

І.Загальні положення

1. Інструкція розроблена на основі Правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) фізики Золочівської гімназії № 1 положення про розробку інструкцій з охорони праці, Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці.

2. Інструкція поширюється на вчителів фізики та завідувачів кабінетами фізики _______________________________________________________

______________________________________________________________

під час проведення занять з фізики.

3. Інструкція є обов’язковою для виконання завідувачем кабінету фізики, вчителем фізики під час навчально-виховного процесу.

4. За цією інструкцією завідувач кабінетом, вчитель фізики інструктується перед початком роботи та періодично через 6 місяців. Проведення інструктажу реєструється в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Після проведення інструктажу в журналі мають бути підписи особи, яка проводила інструктаж та особи, яку інструктували.

5. На заняттях з фізики використовуються тільки ті ТЗН. Які приведені в Типових переліках навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для Золочівської гімназії № 1.

6. Не дозволяється застосовувати прилади і пристрої, що не відповідають вимогам безпеки праці, використовувати електричне обладнання(вироби). Що не відповідають вимогам ГОСТ 12.2.007.0-75 “ССБТ.Изделия электротехнические. Общие требования безопасности”.

7. Кабінет фізики оснащується медичною аптечкою з набором перев’язувальних засобів і медикаментів, комплектом засобів індивідуального захисту та інструкцією з безпеки для учнів.

8. Перебувати учням у приміщенні кабінету фізики дозволяється тільки в присутності вчителя фізики.

9. Не дозволяється використовувати кабінети фізики як класні кімнати для проведення занять з інших предметів.

1.10.Приміщення кабінетів фізики, розміщення в них меблів, обладнання повинні задовольняти вимогам діючих санітарних нормативних актів та нормативних актів з охорони праці.

1.11.Не дозволяється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінного і понад 110 В постійного струмів.

1.12.Електрообладнання кабінету з напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму заземляють згідно з ГОСТ 12.1.030.81 «ССБТ. Электробезопасность. Запретное заземление, зануление.»

Електророзетки не дозволяється розміщувати в безпосередній близькості від стояків водопровідних і опалювальних систем, радіаторів і раковин.

1.13.Радіатори та трубопроводи опалювальної та водопровідної систем обладнуються діелектричною огорожею.

1.14.Не дозволяється використовувати нестандартні запобіжники. На запобіжниках має зазначатись номінальний струм плавкої вставки. Не дозволяється застосовувати в електроприймачах запобіжники, через які може проходити стру, що не перевищує більш як на 25%.

1.15.Завідувач кабінетом, вчитель фізики несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентаря тощо, несе особисту відповідальність за збереження життя і здоров’я учнів під час навчально-виховного процесу.

1.16.До практичних занять з фізики допускаються учні, з якими проведений інструктаж з безпеки. Проведення інструктажу реєструється в журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності встановленого порядку. Після проведення інструктажу в журналі має бути підпис особи. Яка проводила інструктаж та учнів (починаючи з 9-10 класів).

1.17.Завідувач кабінетом (вчитель) має уміти надати першу медичну допомогу у разі нещасних випадків, повідомляє про кожен нещасний випадок керівника закладу.

ІІ.Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Переконатися у справності електроустаткування, апаратури, приладів, пристроїв. Вони повинні бути відрегульовані, утримуватися в чистоті, регулярно перевірятися.

2.2. Перед виконанням робіт ознайомити тих, кого навчають, з їх змістом і ходом виконання.

2.3. Перед початком усіх видів робіт перевірити відсутність напруги між усіма фазами і кожною фазою по відношенню до землі чи нульового проводу на ділянці роботи.

4. Перш ніж увімкнути прилад у ланцюг, перевірити чи відповідає напруга у мережі тій, на яку розрахований прилад, а також впевнитись у справності запобіжників.

2.5. Дозволяється демонструвати навчальні фільми на вузькоплівковій апаратурі з негорючою плівкою безпосередньо в кабінеті фізики за умов, що

• забезпечено вихід з кабінету в коридор або на сходову площадку

• проходи до дверей і між рядами лабораторних столів не захаращені

• в кабінеті присутні учні одного класу

• електропроводка в кабінеті стаціонарна і виконана відповідно до вимог ПУЭ

• виконується інструкція з експлуатації електроустановки.

6. Проекційна апаратура повинна бути заземлена за схемами, які вміщені в технічних описах та інструкціях, які додаються до апаратів.

7. Перед вмиканням проекційного апарата в мережу необхідно переконатися, що його робоча напруга відповідає напрузі в мережі.

ІІІ.Вимоги безпеки під час роботи

3.1 Під час роботи з проекційною апаратурою

3.1.1 Екран слід закріплювати по центру передньої стіни кабінету(лабораторії) так, щоб його нижній край був на відстані, не меншій як 1,2 м від підлоги. Не дозволяється використовувати саморобні екрани, що просвічуються.

3.2 Під час проведення демонстраційних дослідів

3.2.1 Під час роботи зі скляними приладами необхідно

• користуватися скляними трубками, що мають оплавлені краї

• підбирати для з’єднання гумові й скляні трубки однакових діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або вазеліном

• використовувати скляний посуд без тріщин

• не допускати різких змін температури і механічних ударів

• бути обережним, вставляючи корки в скляні трубки або виймаючи їх

• отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання в них рідин спрямовувати в бік від себе і учнів.

3.2.2. Під час роботи, якщо є ймовірність розривання посудини внаслідок нагрівання, нагнітання або відкачування повітря, на демонстраційному столі з боку учнів установлюють захисний екран, а вчитель користується захисними окулярами. Якщо посудина розірветься, не дозволяється прибирати осколки незахищеними руками. Для цього користуються щіткою й совком. Аналогічно прибирають залізні ошурки, що використовуються для спостереження магнітних полів.

Не дозволяється закривати посудину з гарячою рідиною притертою пробкою доти, поки вона не охолоне, брати прилади з гарячою рідиною незахищеними руками.

3.2.3. Температура зовнішніх елементів конструкцій виробів, що нагріваються в процесі експлуатації, не повинна перевищувати 55 ⁰ С. Якщо температура нагрівання зовнішніх елементів виробу понад 42⁰ С, на видному місці цього виробу наносять опереджувальний напис “ Бережись опіку!”.

4. Не дозволяється користуватися бензином як пальним для спиртівок.

5. Не дозволяється застосовувати пароутворювачі металеві, лампи лабораторні бензинові, прилад для визначення коефіцієнта лінійного розширення металів ( з металевими трубками, що нагріваються парою ).

6. Не можна перевищувати межі допустимих частот обертання на відцентровій машині, універсальному електродвигуні, обертовому диску, що зазначені в технічних описах. Під час демонстрування необхідно стежити за справністю всіх кріплень у цих приладах. Щоб запобігти травмуванню деталями, які відлетіли, перед учнями необхідно встановити захисний екран.

7. Не дозволяється користуватися пилососом та іншими повітродувками під час проведення демонстраційних дослідів з приладом з механіки на повітряній подушці, якщо перевищується рівень фонового шуму 50 дБ, встановлений ГОСТ 12.1.003-83 “ ССБТ. Шум. Общие правила безопасности “.

8. Для вимірювання напруги і сили струму вимірювальні прилади слід з’єднувати з надійною ізоляцією, що мають одно-, двополюсні вилки. Приєднувати вилки ( щуп ) до схеми потрібно однією рукою, а друга рука не повинна доторкуватися до шасі, корпусу приладу та інших електропровідних предметів. Особливо треба бути обережним під час роботи з друкованими схемами, для яких характерні малі відстані між сусідніми провідниками друкованої плати.

9. Під час налагодження та експлуатації осцилографів та телевізорів необхідно особливо обережно поводитися з електронно-променевою трубкою. Неприпустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплавленого припою, бо від цього трубка може вибухнути.

10. Не дозволяється вмикати без навантаження випрямлячі ( особливо старі ), в них електролітичні конденсатори фільтра помітно нагріваються, а іноді й вибухають.

11. Не можна залишати без нагляду включені електро- і радіопристрої і допускати до них сторонніх осіб.

12. Під час експлуатації джерел високих напруг ( електрофорна машина, перетворювачі типа “Розряд” ) потрібно дотримуватися таких запобіжних заходів не доторкуватися до деталей і провідників руками або струмовідними предметами ( матеріалами ) переміщувати високовольтні з’єднувальні провідники або електроди кулькового розрядника за допомогою ізолюючої ручки ( можна скористатися чистою сухою скляною трубкою).

13. Не дозволяється експлуатувати дугову або ртутно-кварцеву лампу без кожуха. Для спостереження за запалюванням цих ламп через оглядове вікно кожуха вчитель повинен користуватися захисними окулярами.

14. Не дозволяється використовувати не розжарювані трубки – рентгенівські для відхилення катодних променів, вакуумні із зіркою, вакуумні із млиночком тощо.

15. Не допускається пряме потрапляння в очі вчителя та учнів світла від електричної дуги проекційних апаратів, стробоскопа.

3.3 Проведення лабораторних і практичних робіт

3.3.1 Усі положення щодо захисту від механічних, теплових та інших травмуючи факторів, що викладені в підрозділі 3.2, поширюються на постановку й проведення лабораторних і практичних робіт.

3.3.2 Під час виконання робіт на встановлення теплового балансу воду треба нагрівати не більш як до70⁰ С.

3.3.3 Під час виконання постановки лабораторних і практичних робіт учням не дозволяється користуватися приладами з написами на їх панелях ( корпусі ) “ Тільки для проведення дослідів учителем”.

3.3.4 Навчальні прилади й вироби, призначені для лабораторних і практичних робіт учнів, за способом захисту людини від ураження електричним струмом відповідно до ГОСТ 2.2.007.0-75 “ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности” повинні задовольняти вимогам ІІ класу ( мати подвійну або посилену ізоляцію ) або ІІІ класу ( приєднуватися безпосередньо до джерел живлення з напругою не вищою за 42 В ).

Примітка : До 111 класу належать вироби, призначені для приєднування безпосередньо до джерела живлення з напругою, не вищою за 42 В, у якого за умови холостого ходу вона не перевищує 50 В. Коли за джерело живлення використовують трансформатор або перетворювач, його вхідна й вихідна обмотки не повинні бути електрично зв’язані і між ними має бути подвійна або підсилена ізоляція.

ІV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1 Негайно відімкнути джерела електроживлення ланцюгів, після чого здійснювати розбирання останніх.

4.2 Після вимкнення джерел високих напруг необхідно розрядити конденсатори, з’єднавши їх виводи розрядником або гнучким ізольованим проводом.

4.3Відключення силової лінії кабінету фізики здійснюється одним загальним вимикачем вчителем.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути у разі :

• не спрацювання захисту

• при перевантаженнях в електромережі

• при коротких замиканнях електропроводки, електромашин і трансформаторів

• при загорянні ізоляції

• при потраплянні під напругу.

5.2. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно :

• повідомити керівника закладу

• негайно знеструмити електромережу

• вжити заходів залежно від характеру аварії.

5.3. Загоряння в кабінеті фізики у випадку пожежі необхідно відразу ліквідувати. Для цього необхідно :

• повідомити пожежну охорону ( 01 )

• вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення

• приступити до ліквідації осередку пожежі наявними засобами пожежегасіння.

5.4.Електропроводку під напругою необхідно гасити вогнетривким покривалом, порошковим або вуглекислотним вогнегасником, а знеструмлену електропроводку можна гасити піском, водою або будь-якими наявними вогнегасниками.

5.5. Загоряння у витяжній шафі ліквідується вогнегасником після вимкнення вентилятора.

5.6. У разі виникнення нещасних випадків повідомити керівника закладу, надати першу медичну допомогу потерпілому, при необхідності викликати швидку допомогу.

5.7. Надання першої медичної допомоги.

5.7.1 Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом.

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії

електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

За відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і

непрямий ( зовнішній ) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до

оживлення потерпілого і викликати “ швидку медичну допомогу “.

5.7.2 Перша допомога при пораненні.

Для надання першої медичної допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев’язочний матеріал, що міститься у ньому, на рану і зав’язати її бинтом.

Якщо індивідуального пакету якимось чином не буде, то для перев’язки необхідно

використати чисту носову хустину, чисту полотняну ганчірку тощо. На те місце ганчірки, що

приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька крапель настойки йоду, щоб

одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо

важливо застосувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.

5.7.3 Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.

При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною,

фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев’язки або хустки до шиї і прибинтувати її до тулуба.

При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або з роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався, з метою уникнення

ушкодження спинного мозку.

При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.

5.7.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.

При попаданні кислоти або лугу на шкіру ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом – 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом – 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою – 5%-ним розчином питної соди.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою

пульвилезатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу – розпиленим 3%-ним

розчином.

5.7.5. Надання першої допомоги при теплових опіках.

При вогнем, парою, гарячими предметами ні в якому разі не можна відривати пухирі, які утворюються , та перев’язувати опіки бинтом.

При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ватою, змоченою етиловим спиртом.

При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ним

марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.

При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають рану стерильною пов’язкою та викликають лікаря.

5.7.6. Перша допомога при кровотечі.

Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно

• підняти поранену кінцівку вверх

• кровоточиву рану закрити перев’язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої рани, потримати на протязі 4-5 хвилин, якщо кровотеча зупинилася, то не знімаючи прикладеного матеріалу, поверх нього покласти ще одну подушечку з іншого пакета чи кусок вати і забинтувати поранене місце ( з деяким натиском ).

• при сильній кровотечі, яку не можна зупинити пов’язкою, застосовується здавлювання кровоносних судин, які живлять поранену область, при допомозі згинання кінцівок суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою, при великій кровотечі необхідно терміново викликати лікаря.

5.8 Виконувати всі вказівки керівника робіт по ліквідації аварійної ситуації.

ПЕРЕЛІК

медикаментів, перев’язувальних засобів і приладдя для аптечки

кабінету, лабораторії фізики

1. Бинт стерильний. нестерильний (1 уп.).

2. Серветки стерильні (1уп.).

3. Вата гігроскопічна стерильна (50г).

4. Спирт етиловий

5. Маз від опіків (1уп.)

6. Перманганат калію (15-20 г).

7. Розчин йоду спиртовий (1 фл.).

8. Розчин борної кислоти 5 % спиртовий (1 фл.).

9. Розчин оцтової кислоти 2 % (100-200 мл.).

10. Розчин аміаку 10 % (1 фл.).

11. Валідол (1уп.).

12. Вазелін борний (1 уп.).

13. Розчин пероксиду водню 3 % (50 мл.).

14. Активоване вугілля в таблетках (4уп.).

15. Сульфацил натрію 30 % у тюбиках по 1,5 мл (5 шт.).

16. Сода питна (1 пач.).

17. Ножиці медичні (1шт.).

18. Пінцет (1шт.).

19. Клей БФ (25мл 3 уп.).

20. Джгут (1шт.).

__________________ _________________________ ____________________________

^{(посада розробника) (підпис) (прізвище, ініціали)}

Узгоджено :

Начальник служби охорони праці

відділу освіти : ___________________ _________________________

^{(підпис) (прізвище, ініціали)}