Морально-етичне виховання. (з досвіду роботи)

Гру 14, 2014

Анотація

Матеріали збірки розкривають методи і прийоми роботи з морально – етичного та естетичного виховання учнів.

Збірка містить опис досвіду роботи, подана система виховних заходів з використанням інтерактивних технологій, в якій реалізовується навчально – виховна проблема. Бесіди, сюжетно – рольові ігри, поетичні хвилинки, пошуково – дослідницька робота,елементи народознавства, фольклору, дидактичні матеріали, що сприяють навчально – виховного процесу, розвитку пам’яті, логічного мислення, комунікативних здібностей, привертають увагу учнів, пробуджують пізнавальний інтерес, викликають прагнення до здобуття знань.

Матеріали збірки допоможуть досягти плідної співпраці вихователя та учнів, стануть у пригоді вчителям етики та естетики, класним керівникам.

 

 

«Дитячі роки – той вік, який ми вважаємо віком безтурботної радості, гри, казки – це джерело життєвого ідеалу від того, що відкрилося дитині в навколишньому світі в роки дитинства, що викликало її подив, і захоплення, що обурило і примусило плакати не від особистої образи, а від переживання за долі інших людей – від цього залежить, яким громадянином буде наш вихованець»

                                                         В.О.Сухомлинський

 

 

 

                        Моє кредо

Я навчаю і учнів своїх, і дітей:

    ,, Прихиляйтесь до щирих і добрих людей ’’.

Я ніколи не зрадила друзів своїх.

І радію, і тішусь, й молюся за них.

Я знаходила щось у житті і губила,

Розправляла розтрощені долею крила.

Я обрала дорогу важку і тернисту.

Вже й літа нанизались, неначе намисто.

Намагалася жити і так працювати,

Щоб і недруг міг добреє слово сказати.

Я навчатиму й далі дітей.

Щоб горнулись до світлих порядних людей

І вдивлялись у себе, плекали надії,

У розумних навчались і слова, і діла.

 

З досвіду роботи

Морально – етичне виховання

Від вихователя залежить, яким стане серце дитини – ніжною квіткою, чи засохлою пустелею. Тому і всю свою роботу націлюю на те, щоб серце дитини було чутливим, щоб відгукувалось на кожне слово. Складна і благородна роль покладається на вихователя, яка вимагає постійної творчості, невпинної роботи думки, величезної щедрості, любові до дітей, безмежної відданості справі. Взаємоповага і згода, доброзичливість і сердечність – ось неповний перелік тих моральних багатств, які треба цінувати та на яких я будую свої стосунки з дітьми.

Морально – етичне виховання – це спільна діяльність школи і сім’ї з формування стійких моральних якостей, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, а саме:

  • усвідомлена любов до Батьківщини, стійкий інтерес до минулого, сьогодення і майбутнього рідного краю, почуття любові і поваги до рідного народу, мови, дбайливе ставлення до природи і збільшення її багатств;
  • уміння жити і працювати в суспільстві;
  • потреба брати активну участь у громадському житті свого класу, школи, міста, країни;
  • усвідомлення основних принципів гуманізму; розуміння високої цінності людського життя, прагнення будувати свої взаємини з людьми за законами совісті, добра і справедливості; здатність до співпереживання, шляхетності і щедрості; потреба захистити слабкого, допомогти відстаючому, уміння поважати честь і гідність людини; дбайливе і людяне ставлення до природи, тваринного і рослинного світу;
  • розуміння морально – етичної основи культури поведінки, гармонійного поєднання культури поведінки з моральною вихованістю; потреба знати основні правила повсякденного етикету і бажання виконувати їх, уміння поводитися згідно правил культури поведінки; почуття міри і такту в спілкуванні з людьми. Саме ці важливі питання виношу на перше місце у виховному процесі. Вважаю, що у центрі морально – етичного виховання знаходиться особистість людини. Тому я переконана: щоб навчити поважати людину – треба дати їй уявлення про морально – етичні принципи поведінки. З цією метою я в щоденні плани виховної роботи включаю необхідний цикл бесід: «Про красу душі.», «Турбота про тих, хто поруч.», «Про порядність.», «В ім’я друга, в ім’я колективу.», «Зовнішня і внутрішня вихованість людини.»… Не забуті й питання такту. Звертаю увагу і на таку якість, як терпимість до людських слабкостей, поблажливість. Тематика бесід повинна бути різноманітна, але весь цикл бесід повинен поступово розширювати і поглиблювати зміст морально – етичного виховання.

Провела ряд виховних заходів: «Ти живеш серед людей», «Як інших навчити поваги до себе?», «Я зичу вам доброго дня.», «Люди, будьте взаємно красивими!», « Щастя – не слова, не гроші.», « Мандрівка в країну Ввічливих.», «.Моральні цінності в житті людини.», «Я зичу вам доброго дня.» та інші.

Їхня мета – створити емоційний настрій на розвиток дружніх взаємин, на активну громадську позицію, привернути увагу школярів до високих моральних якостей, показати, що хороших людей багато, вони є поруч, серед нас, викликати прагнення поводитися добре, красиво. Щоб розкрити поняття «повага до людини» провела годину спілкування: «Як навчити інших поваги до себе» де підвела дітей до усвідомлення єдності дружби, товаришування, поваги.

Переконана, що завданням вихователя є допомогти дітям усвідомити і відчути прекрасну основу чуйного ставлення до людини.

В.О, Сухомлинський писав: «Ідеал людської краси – це водночас і ідеал моральності. Любов до людей – це твоя моральна серцевина.»

Існують непорушні моральні критерії, на яких заснований етикет. Це честь, совість, порядність – якості, які потрібно цінувати так само, як ми цінуємо своє здоров’я. Якщо гарні манери стануть внутрішньою потребою кожної людини, це допоможе в значній мірі змінити взаємини людей. Ось чому культуру поведінки треба виховувати з юних літ і зберігати придбані навички все життя.

Під час спілкування з дітьми я завжди враховую їхній психічний настрій, внутрішній світ і для кожного намагаюся знайти правильну лінію поведінки. Спілкування з недовірливою дитиною вимагає обережності, терпіння. З примхливими дітьми необхідні спокійний тон та ігнорування їхніх капризів. Не можна очікувати від флегматика миттєвої реакції, і важко сподіватися, що холерик у критичній ситуації залишиться незворушним. Свої виховні заходи планую та проводжу так, щоб після них дитина зрозуміла, якою повинна бути вихована людина і намагалася нею бутила саме: вихована людина завжди ввічлива, делікатна, доброзичлива по відношенню до навколишніх. Їй притаманна тактовність. Вона правильно реагує на поведінку іншої людини, розуміє її стан, готова підтримати у важку хвилину.

Найважливіша якість вихованих людей – скромність. Скромна людина – самокритична і вимоглива до себе, не переоцінює свої можливості й здібності.

Найпривабливіша якість – щирість. Невід’ємний атрибут порядності – обов’язковість, точність. Точність – один із проявів ввічливості, поваги до людини. Потрібно берегти і свій, і чужий час. Іноді пропущену годину і роком не наженеш. З часу виткана тканина життя.

«В людині має бути все прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки…» – писав А.П.Чехов. Щоб цього домогтися, треба формувати моральну свідомість школярів. Це і є однією з головних проблем морально – естетичного виховання. Здійснюється вона в процесі етичної освіти і повинна дати знання моральних норм і правил культурної поведінки. Формування моральної свідомості і поведінки – єдиний нероздільний процес. Вся робота, спрямована на виховання моральності, тільки тоді стане ефективною, коли вона буде сполучатися з різноманітною суспільно – колективною діяльністю – навчальною, трудовою, естетичною, спортивно – оздоровчою, в процесі якої учні опановують досвід моральної поведінки.

Нам, вихователям, довіряють найдорожче – дітей, нашу надію, наше майбутнє. Саме ми виховуємо із дітей майбутніх повноцінних членів суспільства. Кожен вчитель, і я особисто, намагаюсь вселяти дітям віру у власні сили, розвивати самостійність та ініціативу, спонукати до творчої праці, аби не зникло бажання щоразу піднятись на сходинку вище, щоб зазирнути в таємницю невідомого і ще на крок стати ближче до тайни пізнання – себе у світі і світу в собі. Тому стараюсь нести кожній дитині – світло знань, світло любові, віру в сили свої без вагань, як запоруку щасливої долі.


Розробки виховних заходів

морально – етичного виховання

 

«Моральність не є обов’язковим наслідком ученості й розумового розвитку. Ми ще переконані і в тому, що виховання, сімейне й суспільне, разом із впливом літератури, громадського життя та інших суспільних сил, може мати сильний і вирішальний вплив на виховання моральної гідності в людини. Крім того, ми сміливо висловлюємо переконання, що моральний вплив становить головне завдання виховання, значно важливіше, ніж розвиток розуму взагалі, наповнення голови знаннями і роз’ясненнями кожному його особистих інтересів».

К. Д. Ушинський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховна година

,, Ти живеш серед людей ’’

 

Найважливіший капітал нації

моральні якості народу.

М. Г. Чернишевський

 

Мета. Учити дітей дотримуватись поведінки у громадських місцях; виховувати культуру поведінки в природі, на вулицях; вчити дотримуватись правил техніки безпеки; вчити дотримуватись морально – етичних правил поведінки;

Хід заняття

  1. Аналіз ситуації морального змісту:

а) Коли трамвай рушив із місця, Оленка не трималася за поручень, не втрималася і ненароком штовхнула жінку, що стояла поруч.

Дівчинка відразу промовила,, чарівне слово ’’, і невдоволення на обличчі жінки змінилося усмішкою.

  • Що сказала дівчинка?
  • Які ще,, чарівні слова ’’ ви знаєте?

 

б) Трамвай був переповнений. На передній площадці стояли три дівчинки й голосно розмовляли. Люди звертали на них увагу.

– Чи правильно поводилися дівчатка?

Розкажіть про правила поведінки в громадському транспорті.

 

в) У неділю вранці, коли мешканці будинку ще спали, Юрко вийшов на балкон і, побачивши у дворі свого друга, закричав:

– Вітю! Привіт! Як справи?

– Що в поведінці хлопчика неправильно?

– Як би ви вчинили в даній ситуації?

г) Вулицею йшла жінка. За нею – два хлопчика. Раптом у жінки з кишені випали окуляри. Один із хлопчиків гукнув до жінки й сказав, що вона загубила окуляри. А другий підбіг, підняв окуляри і віддав їх жінці.

– Хто із хлопчиків учинив правильно?

– Чому?

 

  1. Учитель.

Невичерпне багатство нашої мови! Вона милозвучна і прекрасна. А скільки в нашій мові є чарівних слів, від яких теплішає на серці, коли чуєш їх, та коли промовляєш сам, тому що зникає поганий настрій, зникає образа, бо це живі слова, вони оживляють душу, чарують нас.

– Послухайте які поезії підготували учні із пошукової групи.

Пошукова група

1 учень

У нашій рідній мові

Чарівні є слова.

Слова ці всім відомі,

Бо сила в них жива.

«Добридень», « До побачення» –

І усмішка сія!

Велике мають значення

Ось ці прості слова!

 

2 учень

Як скаже син чи донечка:

«Спасибі» вам, «Будь ласка» –

Ясніше сяє сонечко,

В словах – любов і ласка.

Ось ці прості слова

Не забувайте, діти,

Від них і радість ожива,

В очах промінчик світить.

Від цих чарівних, добрих слів

Тепліше людям жити,

Якщо ти їх не говорив,

То треба говорити!

3 учень

Це «дякую» і « Добрий день»,

«Пробачте», «Йдіть здорові».

Вживайте, діти, їх щодень

У нашій рідній мові!

 

4 учениця

Я слова чарівні знаю, вивчила охоче.

І в розмові їх вживаю з ранку і до ночі!

– Доброго здоров’я, Галю!

– Добрий день, Оленко!

Ти до мене я до тебе звернемось гарненько!

З добрим ранком всіх вітаю, як іду із хати.

І кажу всім: « На добраніч!», як лягаю спати!

І «Спасибі» й «Дуже прошу», « Вдячна вам», « Будь ласка»!

Словом радість всім приношу, світ стає як казка!

«Всім привіт!», « Іди здорова!», «Дякую красненько!».

Ось така чарівна мова радує серденько.

До побачення вам, люди, будьте всі здорові!

І слова чарівні ви вживайте в мові!

 

  1. Аукціон чарівних слів

Навести приклади чарівних слів – хто більше.

 

  1. Гра «Мікрофон»

Закінчити речення

  1. Якщо я ненавмисне зачепив перехожого, я повинен…
  2. Коли мені необхідно звернутися з проханням, я …
  3. Якщо мені треба пройти на своє місце в кінотеатрі, я …

 

4 До народних джерел.

– Чи знаєте ви прислів’я на морально – етичну тему?

За добре слово не платять, а скажеш – усім приємно.

Гостре словечко коле сердечко.

Скажеш – не вернеш, напишеш – не зітреш, відрубаєш – не приставиш..

Краще не договорити, ніж переговорити.

Слово може врятувати людину, слово може і вбити.

Слово не стріла, а глибше ранить.

Слово не горобець, вилетить – не спіймаєш.

 

  1. Усмішки – веселики

Робота в парах – розіграти усмішки, виразно розповісти.

1 пара.

– Іринко, на яблучко!

– Не хочу.

– А чому? Як ти мені завтра давала, то я брала ж.

– А тому, що я тобі давала з «будь ласка», а ти мені без « будь ласка» хочеш дати!

 

2 пара.

Мама пояснює донечці, що треба вітатись із старшими, бути завжди чемною.

Дівчинка виходить на подвір’я і голосно каже:

  • Добрий день! Добрий день!
  • Доню, а з ким ти вітаєшся, адже нікого нема?
  • З собачкою, коровою, бо вони старші за мене, а ти ж сама казала вітатися із старшими!

3 пара

Дітей в садочку вчили поводити себе ввічливо: при зустрічі вітатись, при розставанні прощатися, помахати ручкою « па – па».

Діти розходяться. Дівчинка пішла вперед, а хлопчик за нею. Дівчинка обернулась і помахала хлопчику ручкою « па – па»! Хлопчик зрадів і каже мамі:

  • Мамочко, ти бачила, яка Оленка ввічлива?

– Бачила.

  • Вона мене любить, бо мені пропапала!

4 пара

Мама з синочком вийшла в сад, а там пташки співають.

  • Чуєш, синочку, як пташки співають.
  • То вони не співають, а «добриденькають» мені, вони до мене кожен ранок так «добриденькають».

 

 

 

 

  1. Страшні слова, коли вони мовчать,

Коли вони зненацька причаїлись,

Коли не знаєш, з чого їх почать,

Бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,

Із них почав і ними ж і завершив,

Людей мільярди, і мільярди слів,

А ти їх маєш вимовити вперше.

Все повторилось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик на душі.

( Л. Костенко)

 

  1. Гра «Встав чарівне слово»

 

  1. Розтопить серце всякого сердечне слово… (дякую).
  2. Якщо ти їсти вже не в силах, то скажем мамі що? (Спасибі)
  3. Зазеленіє старий пень, коли почує… (добрий день).
  4. Коли згасає сонце й зоря ляга на плечі,

Серед знайомих голосів ми чуєм… (добрий вечір).

  1. Розтане навіть крига від слова теплого… (спасибі).
  2. Щоб зустрітися знову в годину призначену,

Кажу щиро завжди я всім… (До побачення).

 

Учитель.

«Будь ласка», «Спасибі», «Будьте здорові» —

Слова необхідні й корисні у мові.

Приємно їх чути у школі і вдома

Від мами, від вчителя й просто знайомих.

 

Тож радьмо: частіше їх, друзі, вживайте,

Даруйте сміливіше радісний настрій.

І кожен свій день починайте зі слів:

«Добрий ранок!», «Вітаю!», «Здрастуйте».

— Але всі чудові і приємні слова треба обов’язково вимовляти з усмішкою. Бо від усмішки хмарний день яснішає.

 

Учитель. Народ завжди висміював тих, хто порушував традиції, звичаї.

 

Гра з прислів’ями.

Початки прислів’їв у дівчаток, а кінцівки — у хлопчиків,

 

  1. 1. Від доброго слова в твоїй доброті
  2. Доброго держись, це не робити зла
  3. Твоя красота — і лід розтане
  4. Перший крок до добра а лихого стережись.

 

Робота з малюнками.

 

 

 

 

– Уважно розгляньте малюнки.

– Чому у дівчаток виникла суперечка?

– Про що сперечались дівчатка?

– Як би ви повели себе в даній ситуації?

 

Учитель. Ввічливі слова треба вживати скрізь, навіть вдома. Якось один хлопчик сказав своїй сестричці: «Дай, будь ласка, олівець». А вона розсердилася на нього: «Чому ти мені так кажеш, я ж не чужа». Але і своїм рідним теж приємно чути ці ласкаві слова.

— Звичайно, в житті трапляються різні несподіванки, неприємності. Вам завжди при йдуть на допомогу ці гарні, добрі, теплі чарівні слова, а ще усмішка. Тому, що будь-яку неприємність можна пом’якшити веселим гумором, жартом, і тим уникнути сварки.

 

  • Як ви гадаєте, чому інколи слова бувають страшними. (Можна зробити боляче, поранити, образити людину)
  • А які ви знаєте страшні слова? (Війна, смерть, біль,несправедливість…)
  • Дійсно, це страшні слова, їх неприємно чути кожній людині. Тому потрібно більше казати добрих, теплих слів.
  • А що ж таке доброта?

Асоціативний кущ

 

 

 

 

 

 

 

 

  • Давайте зараз спробуємо скласти правила доброти, користуючись кінцевими словами у рядках

_________________________________________пробачайте,

_________________________________________не звертайте,

_________________________________________пожалійте,

________________________________________ зігрійте

 

  • Давайте зараз запишемо добрі слова, нехай вони постійно зігрівають наші серця.

(На дошці прикріплені сердечка з паперу, діти заповнюють їх словами: добро, чуйність милосердя, співчуття, доброзичливість,…)

 

  • Підсумок заняття

Учитель

До слова треба ставитися з великою любов’ю, а мову щоденно вчити. Бо чим більше заглиблюєшся у мовні джерела, тим більше пізнаєш її, відчуваєш красу, чарівність рідної мови.

Слово могутнє, яка в ньому сила!

Скажеш з любов’ю і радість росте.

Слово хороше народжує крила,

Ви не забудьте ніколи про те.

  • Тож давайте будемо взаємно привітними, ввічливими, чемними!

 

Кажімо більше ніжних слів,

Знайомим,друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану.

( Чи перший біль, чи то останній) –

Коли б то знати наперед!

Кажімо більше теплих слів,

Комусь всміхаймось ненароком.

То не життя людське коротке,

Короткі в нас слова черстві.

Кажімо більше ніжних слів!!!!

 

 

Додатки

 

 

Цікаві задачі

  1. Вовочка 10 разів смикнув за кіску Машу, 5 разів — Дашу, 7 разів Ксюшу і раз, помилково, завуча Маргариту Іванівну. Скільки разів смикав Вовочка за кіски і що йому за це буде?
  2. Повертаючись додому з кіно, Вовочка штовхнув 9 дівчаток і підставив ніжку 11 дівчаткам. Половина скривджених дівчат заревіла, а інша — погналася за Вовочкою і надавала йому по шиї. Скільки разів Вовочка одержав по шиї?

 

 

Подумайте:

  • Якими словами можна замінити слово «дякую»?
  • Яке слово потрібно сказати, коли ти зрозумів, що зробив щось погане?
  • Назвіть п’ять чарівних слів.

Якими словами ви про що-небудь попросите?

Залишити відповідь