Організація самопідготовки

Самопідготовка — одна із форм організації навчального процесу в групі продовженого дня.

Це щоденні заняття, на яких школярі самостійно виконують домашні завдання в строго відведений час. Самостійна робота на цих заняттях передбачає вироблення навиків самоосвіти, самовиховання і сприяє всесторонньому розвитку особистості учня. При цьому виникають нові можливості в розвитку і формуванні в учнів позитивного відношення до навчання, стійких інтересів і навиків для подальшої самоосвітницької роботи. Весь зміст роботи в години самопідготовки спрямований на всебічний розвиток і вдосконалення одержаних умінь самостійної роботи, формування навиків раціонального використання навчального часу. Вихователь групи продовженого дня під час самопідготовки повинен підтримувати потрібний для самостійної роботи порядок і забезпечити успішне виконання домашніх завдань всіма учнями.

Вихователь покликаний:

  • створити сприятливі умови для занять і забезпечити учнів необхідним навчальним приладдям;

  • всіляко розвивати й удосконалювати вміння і навички учнів самостійно працювати;

поєднувати індивідуальну самостійну працю учнів із
фронтальною колективною роботою групи;

  • формувати в учнів навички раціонального використання часу, відведеного на виконання домашніх завдань;

  • привчати дітей до певного порядку виконання домашніх завдань залежно від предмета і змісту навчального матеріалу;

  • організовувати різні види і форми занять;
  • подавати своєчасну індивідуальну допомогу;
  • диференційовано контролювати роботу учнів;
  • прищеплювати учням уміння і навички самостійно перевіряти виконані завдання;

сприяти розвитку творчої ініціативи й кмітливості у вихо
ванців.

  • Організовуючи самопідготовку в групі продовженого дня, вихователь повинен дотримуватися таких вимог:

  • у підготовчий етап самопідготовки включати різноманітні цікаві завдання, задачі на логічне мислення, усні обчислення і т.ін., щоб налаштувати дітей на подальшу роботу;

  • забезпечити самостійну навчальну роботу учнів та їх дисципліну;

  • дотримуватися бюджету часу на виконання домашніх завдань;

  • не перетворювати самопідготовку в урок;
  • формувати в учнів під час самопідготовки навички самоконтролю;

  • здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до учнів з урахуванням рівня їх самостійності;

  • допомагати учням, коли їм це необхідно;
  • використовувати наочність, дидактичні ігри;
  • дотримуватися встановлених структурних етапів самопідготовки.

  • Самопідготовка складається із п’яти структурних етапів, першим з яких є підготовчий етап. Він включає:

  • організаційний момент (1-3 хв), створення санітарно-гігієнічних умов для виконання домашніх завдань;

  • фронтальну та індивідуальну перевірку готовності учнів;
  • використання різних форм та методів виховання та розвитку самостійності та самоконтролю (пам’ятки про виконання письмових та усних завдань, таблиці, схеми, ігрові моменти);

  • встановлення зв’язку уроку та домашнього завдання, роз’яснення змісту домашнього завдання, інструктаж, повторення правил, виконання аналогічних вправ, прикладів.

  • Організовуючи роботу в групі продовженого дня, потрібно в першу чергу створити необхідні умови для занять на самопідготовці. Класні кімнати повинні бути прибрані, провітрені; необхідні навчальні посібники, словники, підручники, пам’ятки. Другим етапом самопідготовки є самостійна робота учнів. У завдання вихователя на цьому етапі самопідготовки входить:

— здійснювати диференційований підхід до учнів у залежності від рівня їх самостійності та проводити індивідуальну роботу з трьома умовними групами учнів:

група — учні, які вміють працювати самостійно (призначення з них помічників-консультантів);

група — учні, які ще не зовсім оволоділи навичками самостійної праці під час самопідготовки;

група — учні, які зовсім не вміють самостійно працювати;

формувати навички раціонального використання часу;

поєднувати фронтальну та індивідуальну форми роботи;

— надавати своєчасну допомогу окремим учням.

Самопідготовка в групі продовженого дня частіше всього

повинна починатися із знайомства зі змістом завдання, виясняються можливі труднощі, разом із вихователем обговорюється, що потрібно повторити, щоб виконати дане домашнє завдання.

У планах вихователів по організації самопідготовки особливу увагу потрібно приділяти використанню дидактичних матеріалів, форм контролю за роботою учнів, допомозі відстаючим учням. Вихователь повинен передбачити, чим будуть займатися учні, які раніше всіх виконали завдання, як будуть підводитися підсумки самопідготовки.

Найважливішим моментом при привчанні школярів до регулярної, систематичної підготовки домашніх завдань є навчити їх економії сил і часу. Дітей необхідно навчити раціональному розподілу своїх сил, озброїти їх технікою індивідуальної розумової роботи. Завдання вихователя — так побудувати навчальний процес, щоб він сприяв успішному засвоєнню школярами правил, методів організації самостійної роботи по виконанню домашніх завдань, навчив би їх правильно планувати розумову роботу. Більшість школярів береться за виконання домашніх завдань, не намітивши плану дій, не продумавши порядку організації власної роботи, не встановивши послідовності дій, не розподіливши час і власні сили. Недостатня ефективність роботи школярів на самопідготовці пояснюється тим, що в них не вироблені навики організації і планування самостійної роботи. Тому вихователі повинні привчити дітей до самостійності, але при цьому пам’ятати, що успіхи дітей у навчанні і темпи роботи бувають різними: одні діти працюють повільніше, інші — швидше, для одних певні предмети є важкими, для інших — ні і т.д. Все це повинно враховуватися вихователем.

Самопідготовка як індивідуальна самостійна робота дити¬ни повинна бути побудована диференційовано, як по змісту і часу, так по характеру контактів учнів з вихователем. Диференційований підхід повинен забезпечувати постійну зміну характеру педагогічного керівництва: від спільної діяльності учнів і вихователя до діяльності, яка цілком побудована на саморегуляції і самоконтролі, коли учень оволодів основними прийомами навчальної діяльності. Навчити дітей правильно розподіляти час і роботу необхідно по тій простій причині, що рамки самопідготовки обмежені. Економний розхід часу при максимальному досягненні результатів повинен стати для кожного учня правилом. Також учні повинні засвоїти, що чим більше завдань, тим значніше навантаження, викликане їх виконанням, тим ретельніше вони повинні підходити до організації і планування своєї роботи на самопідготовці. Практика показує, що потрібно рекомендувати учням виконувати важчі завдання на початку самопідготовки. Одноманітні завдання на самопідготовці викликають у школярів більшу втомлюваність. Перехід від одного виду роботи до іншого підтримує працездатність на відносно високому рівні більш тривалий період. Особливістю самопідготовки є те, що кожний учень повинен виконувати домашнє завдання і поратися зі всіма його труднощами. Якщо ж на занятті ведеться пояснення, колективне виконання завдання, то втрачається сам зміст проведення самопідготовки. Велику увагу при організації самопідготовки потрібно приділяти фізкультхвилинкам, вправам для очей, музичним перервам, для того, щоб дати можливість дітям відпочити і з новими силами продовжити роботу.

Третій етап самопідготовки — це контроль за виконанням домашніх завдань учнями. Він включає самоперевірку (учні самостійно контролюють виконання кожного домашнього завдання) та взаємоперевірку (в парах), самоконтроль та взаємоконтроль.

Четвертий етап — заключний контроль вихователя. На цьому етапі вихователь контролює виконання учнями домашнього завдання, дозволяє переходити від одного виду домашнього завдання до іншого після самоконтролю. За 15-20 хв до закінчення самопідготовки повідомляє, що скоро будуть підводитися підсумки навчальної роботи (стимулює навчальну діяльність учнів).

Заключний етап самопідготовки — це підведення підсумків. На цьому етапі вихователь повинен:

  • проаналізувати якість роботи кожного учня, групи учнів; -відмітити старанних у роботі;

  • кращі роботи учнів відібрати на виставку. Бали в зошити вихователь не ставить.

Широко практикуються .різноманітні форми контролю, підведення підсумків самопідготовки: фронтальна, індивідуальна, колективна, вибіркова, перевірка в окремих учнів, самоперевірка і взаємоперевірка, перевірка виконаного завдання учнями-консультантами.

Врахування та дотримання цих дидактичних вимог щодо організації самопідготовки учнів групи продовженого дня сприятиме більш ефективному здійсненню педагогічного керівництва домашніми завданнями учнів.

Самопідготовка, будучи невід’ємною частиною навчального процесу, його логічним продовженням, включає систему самостійних вправ, які забезпечують повторення, засвоєння і поглиблення матеріалу, який вивчався на уроці, а також формування навиків самостійної роботи з книгою, вміння самим добувати знання. В процесі організації самопідготовки потрібно враховувати рівень підготовки учнів по даному предмету, індивідуальні особливості, схильності кожного учня. На уроці вчителем визначається ступінь складності та обсяг домашнього завдання. Для 2-4 класу домашнє завдання повинно становити 1/4 обсягу завдань на уроці. Якщо ж вони перевищені, то позитивного результату самопідготовки досягти важко. Успіх самопідготовки великою мірою залежить від рівня проведеного на уроці закріплення. Якщо на уроці закріплення матеріалу було погано організовано, то учні в своїх самостійних роботах допускають багато помилок, на виправлення яких потрібно вихователеві шукати додатковий час. Важливо і те, в якій формі проводиться завдання учнями завдань для домашньої роботи. Якщо-вчитель повідомляє тільки номер завдання, то це не гарантує належного його виконання. Вчитель вчить дітей, як працювати самостійно і виконувати його завдання. Вихователь організовує роботу дітей на самопідготовці, забезпечує потрібний порядок, виробляє вміння самостійно вчитися, виконуючи завдання вчителя, бере під свою опіку слабших учнів. Вихователь — не вчитель, він не веде пояснення, закріплення матеріалу, не визначає завдань для домашньої роботи. Все це повинен робити вчитель. Але ефективність самопідготовки не завжди залежить від передбачливості вчителя. Його зусилля будуть зведені до нуля, якщо вихователь не зуміє забезпечити неперервність педагогічного процесу, правильно організувати підготовку дітей до виконання домашньої роботи після активного відпочинку. Постійне й організоване виконання завдань, яке відбувається в один і той же визначений час, виробляє в дітей звичку готувати уроки. В молодшому шкільному віці ця звичка виникає швидко і надовго.

Найбільш бажаними і привабливими для дітей є групи, в які входять учні одного класу (клас-група). Якщо продовжений день у таких групах добре організований і став частиною єдиного навчально-виховного процесу, то успішне виконання домашнього завдання всіма дітьми класу має велике значення для вчителя на наступному уроці. Він знає, що всі школярі достатньо добре підготували домашнє завдання на самопідготовці, тому при плануванні може опускати цей етап уроку. Скоротивши час на перевірку домашнього завдання, він може збільшити його на інші етапи уроку, наприклад, пояснення, або закріплення матеріалу. Але в зв’язку з тяжким економічним становищем у державі, недостатнім фінансуванням такі групи-класи зустріти в теперішній час можна дуже рідко. Більшість груп становлять діти різних класів, діти, які не мають належного домашнього нагляду, діти, слабші в навчанні. Відповідно, в них різні домашні завдання. Тому для вихователя самопідготовка є найважчим і найвідповідальнішим моментом у групі продовженого дня.

Організація раціонального режиму самопідготовки для учнів у відповідності з їх віком і психофізіологічними особливостями, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов, введення розумного співвідношення часу для виконання домашніх завдань і відпочинку дають можливість досягти найбільшої ефективності самопідготовки.

Author: Староприлуцька спеціальна школа

Добавить комментарий