Основні вимоги до організації та проведення самопідготовки

Самопідготовка – це форма самостійної навчальної діяльності, диференційована за змістом і характером контактів із педагогом, яка передбачає виконання завдань; закріплення вмінь та навичок, набутих на уроках; поглиблення знань з окремих предметів.  

Самопідготовка – це важливий етап процесу навчання, на якому необхідно формувати у учнів навички самостійності, активності, позитивної настроєності до навчання, розвивати пізнавальні якості, прививати культуру розумової праці. Виховувати самоорганізацію та самоконтроль.

Самопідготовка – це педагогічно скерована самостійна пізнавальна діяльність учнів.

Самопідготовка  органічно поєднана з уроками, на яких вирішуються загальноосвітні, розвиваючі (корекційні), виховні завдання. Ведучою функцією самопідготовки є виховна. Необхідні спеціальні ситуації в діяльності школярів, які б створювались вихователем по вихованню в них волі, терпіння, акуратності, вміння самостійно займатися розумовою працею й контролювати себе.

Якість самопідготовки залежить від умов, у яких вона проходить, від органічної єдності її з уроками, методів і прийомів керівництва самостійною роботою учнів, тісного педагогічного взаємозв’язку вчителя і вихователя.

Методиці організації виконання домашніх навчальних завдань, самостійній роботі учнів надається велике значення. Від правильного вирішення цих питань залежить якість знань учня, вміння вчитися, вміння працювати організовано, виховання в учня прагнення до придбання цих умінь і навичок, формування пізнавальної активності і самостійності.

Організація і проведення самопідготовки – важливий елемент педагогічного процесу, спрямований на розвиток самостійної діяльності учнів. У цій роботі органічно поєднуються освітні і виховні цілі і задачі: це не тільки форма повторення і закріплення вивченого на уроках матеріалу. В цій діяльності  міститься значний навчальний, розвивальний та  виховний потенціали – розвиток  навичок самостійної праці, пізнавальних та психічних процесів, уміння самим добувати нові знання, працювати з підручником, довідковою й іншою додатковою літературою, формується позитивне ставлення до навчання, виховуються навички культури розумової праці, самоконтролю, працездатності, самоорганізації тощо.

Для ефективного і якісного проведення самопідготовки необхідна вдумлива, глибоко змістовна робота всього педагогічного колективу. Ті методи і прийоми, що застосовують у своїй діяльності вчителі-предметники на уроках і вихователі на самопідготовках, повинні бути спрямовані не на вдосконалення виконавських дій, а на забезпечення оволодіння учнями справжнім умінням працювати самостійно.

1.1 Основні вимоги щодо організації та проведення самопідготовки

До організації та проведення самопідготовки висуваються вимоги:

1. Послідовність в роботі та єдність дій вчителя і вихователя;
2. Ретельна підготовка вихователя до кожного заняття з дітьми (знання навчального матеріалу, а також методики роботи, підготовка необхідних посібників, добір завдань для вихованців, які закінчили самопідготовку раніше за інших);
3. Єдність керівництва колективною самопідготовкою учнів  та надання  їм своєчасної індивідуалізованої  допомоги  з боку вихователя;
4. Проведення самопідготовки у відповідності до режиму дня, після відпочинку дітей.

1.2 Що повинен знати і вміти вихователь для ефективного проведення самопідготовки:

1. Мету та завдання самопідготовки.
2. Вимоги до організації самопідготовки.
3. Знати структуру самопідготовки та механізм побудови основних її компонентів.
4. Знати види діяльності учнів на кожному етапі самопідготовки та функції вихователя при  організації  самостійної  діяльності учнів на цих етапах.
5. Знати домашні завдання учнів.
6. Заздалегідь продумувати та мати в наявності необхідне обладнання (додаткову та довідкову літературу, словники, таблиці, мапи, різні посібники тощо).
7. Мати «методичну копилку»:

• пам’ятки та правила швидкого та міцного заучування напам’ять;
• пам’ятки самостійного виконання домашніх завдань;
• пам’ятки виконання письмових та усних завдань;
• дидактичні ігри, тренінги;
• пізнавально-розвивальні вправи;
• фізкультхвилинки;
• релаксаційні вправи;
• вправи для розвитку психічних процесів тощо.

8. Працювати над удосконаленням власної майстерності:

• тримати в полі зору кожного;
• створювати спокійну, творчу атмосферу та позитивну настроєність до навчального процесу;
• заохочувати до взаємодопомоги;
• підтримувати невпевнених, заохочувати відповідальних;
• враховувати психологічний стан та настрій вихованців;
• вміти бачити втомленість учнів;
• застосовувати індивідуальну корекцію можливостей учнів (перерви, дозування завдань, переключення уваги тощо).

1.3. Завдання вихователя з педагогічного  керівництва самопідготовкою

1. Розширяти, закріплювати та систематизувати знання учнів, отриманих на уроці.
2. Застосовувати отримані знання на практиці.
3. Формувати навички самостійної роботи.
4. Навчати вихованців плануванню своїх дій, а також вибору раціональних прийомів виконання завдань.
5. Розвивати пізнавальні процеси учнів.
6. Навчати користуватися посібниками, словниками, додатковою та довідковою літературою.
7. Створювати умови для розвитку творчих здібностей учнів.
8. Виховувати навички культури розумової праці, самоконтролю і самооцінки, самоорганізації, самостійності, працелюбства, відповідальності, дисциплінованості.
9. Формувати позитивне відношення до навчання, необхідність та вміння своєчасно та в призначений строк виконувати домашні завдання.
10. Виховувати бережливе ставлення до шкільного та особистого майна.

Специфіка організації навчально-виховного процесу в санаторній школі-інтернаті обумовлює залежність якості виконання домашніх завдань, передусім, від якості уроку. Щоб домашнє завдання не було відірваним від засвоєння нових знань на уроці, між засвоєнням знань і домашнім завданням повинні бути враховані наступні моменти:

• планомірна підготовка учнів до виконання домашніх завдань вчителем у процесі уроку (без дублювання методів і прийомів самопідготовки);
• правильна постановка домашнього завдання;
• підбор завдань з урахуванням можливостей даного класу;
• розумне дозування домашніх завдань з урахуванням індивідуальних особливостей і діагнозів учнів.

Вимоги до педагогічного  керівництва  самопідготовкою

1. Створення необхідних умов для занять на самопідготовці, дотримання у порядку, зручному для користування, учнівських  зошитів, підручників, навчальних посібників, словників, довідкової  літератури,  навчального  приладдя,  комплектів  роздаткового  дидактичного  матеріалу,  інструктивних  карток тощо.
2. Наявність щоденного  плану  виховної роботи.
3. Знання функцій  вихователя при організації самостійної діяльності учнів на кожному етапі самопідготовки.
4. Строге дотримання санітарно-гігієнічних вимог (класні кімнати повинні бути прибрані, провітрені) та побудова доцільного режиму дня учнів.
5. Глибоке і всебічне знання учнів, рівня їхньої загальноосвітньої підготовки, індивідуальних особливостей.
6. Врахування різних проявів психоневрологічних станів учнів, що позначаються на якості засвоєння навчального матеріалу при виконанні домашнього завдання.
7. Здійснення керівництва і надання своєчасної допомоги в організації самопідготовки учнів, навчання раціональним прийомам навчальної та розумової праці.
8. Здійснення принципу індивідуального підходу, що припускає диференціацію навчання в сполученні з дозуванням навчальних навантажень, адекватних можливостям кожної дитини, створення умов для переважно індивідуального темпу просування окремих учнів чи груп учнів.
9. Систематичний взаємозв’язок, співпраця і послідовність роботи вчителя, вихователя, психіатра і психолога, що дає інформацію про результати навчальної діяльності учнів на самопідготовці, а також про індивідуальні темпи просування окремих учнів.
10. Формування  навичок раціонального використання часу, відведеного для виконання завдань.
11. Ззастосування різноманітних видів і форм занять на самопідготовці.
12. Використання засобів  заохочення дітей, які добре справляються з роботою у відведений час.
13. За необхідністю надання короткої перерви  у роботі (індивідуально).
14. Надання певній  групі учнів при  виконанні домашніх завдань повної самостійності. Добрий результат дає наявність групи довір’я. Педагог на початку самопідготовки може сказати, що сьогодні довіряє самостійно підготувати уроки на наступний день деяким учням, що він їм довіряє, сподівається на отримання ними гарних оцінок. Учні намагаються оправдати довір’я вчителя. Але поспішати з цим не слід. Перед тим, як сказати учневі, що він входить в склад групи довір’я, вихователь повинен упевнитися, що учень вміє працювати самостійно, що він оволодів навичками самоконтролю, вміє самостійно працювати з підручником, передати зміст прочитаного, заучувати правила, формули, знає як підготуватися до твору та написати його. Контроль за результатами навчальної діяльності учня  вихователь здійснює під час відвідування уроків або змодельованих ситуацій перевірки на самопідготовки.
15.  З учнями, що страждають різними видами неврологічних захворювань, спільний початок виконання завдань, що допоможе учневі включитися в навчальну діяльність.
16. Призначення учнів-консультантів.
17. Попередження втомлюваності  учнів засобами зміни видів навчально-пізнавальної діяльності (фізкультхвилинки,  музичні паузи, «цікавинки» тощо).
18. Дотримання принципу гуманізму (створення ситуацій  успіху, прояв співчуття до хворих, невпевнених у собі  дітей; позитивні  емоції,  радість, співпраця,  взаєморозуміння тощо).
19. Періодичне проведення консультацій вчителів-предметників у навчальних кабінетах під час самопідготовки.

Рекомендації з  роботи на самопідготовці

з тривожними, слабкими, невпевненими в собі учнями

• Необхідно хвалити учня навіть за незначні успіхи.
• Дозувати домашні завдання.
• Порівнювати результати учня тільки з його власними.
• Знизити кількість зауважень.
• Не допускати нотацій і не підганяти учня, терпимо відноситись до промахів учня під час роботи.
• Вибрати спосіб контролю якості підготовки учня до уроку у відповідності до його пізнавальних, індивідуальних та психічних особливостей, сформованості мотивації навчання, навиків самостійної роботи, самооцінки.
• Спілкуватися з вчителями-предметниками стосовно адекватних можливостей учня.