Програма виховної роботи 10 клас

№ п/п

К-сть год.

Змістовий компонент виховання

Актуальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1.

”Я”

(розвиток особистості дитини)

Зовнішній вигляд людини

Обличчя людини. Риси та вираз обличчя.

Статура та постава.

Форма голови, рук і ніг.

Фасони та стилі одягу, взуття, головних уборів. Гардероб лю-дини.

Охайність та доречність як за-порука гарного вигляду.

Відповідальність за власний зовнішній вигляд.

Самопочуття

Вікові особливості індивідуаль-ного розвитку підлітків та юнацтва.

Основні показники та чинники гарного самопочуття у цьому віці.

Культура статевих відносин.

Психічне та фізичне насилля над особистістю, відповідаль–ність за нього. Способи захисту від насилля.

Людське „Я”. Характер людини (типи характеру) та можливість впливу на нього.

Здоров’я

Здоровий спосіб життя як умова збереження та зміцнення здо-ров’я.

Основні правила здорового спо-собу життя.

Інфекційні захворювання лю-дей. Профілактика, боротьба з інфекціями та їх можливі нас-лідки для здоров’я людини.

Епідемії. Карантин. Правила по-ведінки в умовах епідемій.

Отруєння (речовинами рослин–ного походження, грибами, про–дуктами харчування, водою).

Домедична допомога при отру–єннях.

Негативний вплив наркотиків, тютюну та алкоголю на стан здоров’я людини.

Культура поведінки

Товаришування і дружба.

Любов як прояв людського почуття.

Самоідентифікація

Приналежність до певного роду, нації.

Оцінювання зовнішнього виг-ляду (власного та інших людей).

Відповідальність за власний зовнішній вигляд.

Характер. Риси характеру людини.

Норми поведінки.

Власна поведінка та відпові-дальність за неї.

Оцінювання поведінки (власної та інших людей).

Власні бажання, думки, інтере-си, переживання, емоції, від-чуття.

Негативні почуття (гнів, дра-тівливість, агресія). Шляхи їх подолання.

Оцінювання стану власного здоров’я, фізичного та психіч-ного стану.

Статева приналежність.

Учень:

– за питаннями педагога описує обличчя людини (основні риси та вираз обличчя);

– має уявлення про індивідуальність кож-ного обличчя;

– за питаннями педагога порівнює облич-чя різних людей за основними ха-рактеристиками (з опорою на наочність);

– розрізняє поняття ”частини обличчя” та ”риси обличчя”;

– з допомогою педагога (з опорою на зображення у дзеркалі) визначає власні риси обличчя (форма та розмір очей, лоба, носа, підборіддя, брів, губ тощо);

– з допомогою педагога описує вираз обличчя людини;

– може довільно змінювати вираз свого обличчя (за завданням педагога);

– має уявлення про різні типи статури людини;

– розрізняє поняття ”постава” і ”стату-ра”;

– дотримується правильної постави під час сидіння та ходьби (під контролем дорослого);

– розрізняє основні, найбільш поширені фасони жіночого, чоловічого та дитячого одягу (взуття, головних уборів);

– разом із педагогом добирає фасон одя-гу (взуття, головного убору) відповідно до своєї статури;

– з допомогою педагога розрізняє основ-ні стилі одягу;

– з допомогою дорослого добирає одяг, взуття, головний убір, аксесуари від-повідно до ситуації, за призначенням, розміром, фасоном, кольором;

– знає та називає основні предмети одягу (взуття, головних уборів, аксесуарів), які мають бути в гардеробі кожної людини (чоловіка, жінки, дитини);

– усвідомлює необхідність виглядати охайно в будь-якій ситуації;

– з допомогою педагога визначає відпо-відність (невідповідність) деталей одягу (взуття, головного убору, зачіски, аксе-суарів) тій чи іншій ситуації, тому чи іншому стилю, фасону (з опорою на наочність);

– одягається відповідно погоді та ситу-ації (при необхідності – з допомогою до-рослого);

– за допомогою педагога оцінює власний зовнішній вигляд;

– намагається виглядати охайно (при не-обхідності – за нагадуванням дорослого);

– усвідомлює відповідальність за влас-ний зовнішній вигляд;

– разом із педагогом „комплектує” влас-ний гардероб.

– Знає про основні вікові особливості ін-дивідуального розвитку підлітків та юнацтва (фізіологічні та психологічні);

– знає основні показники та чинники гар-ного самопочуття у цьому віці, розуміє їх залежність;

– усвідомлює користь та необхідність дотримання здорового способу життя та його позитивний вплив на самопочуття;

– дотримується основних правил здоро-вого способу життя під керівництвом дорослого;

– відчуває та усвідомлює зміни у влас-ному самопочутті, розуміє необхідність їх контролювати;

– відповідає на запитання старших (пе-дагога, батьків, лікаря) про ознаки влас-ного самопочуття;

– вміє звернутися із запитаннями, по до-помогу при будь-яких змінах у само-почутті; знає до кого можна звернутися;

– знає про необхідність дотримання ос-новних моральних принципів у взає-минах чоловіка та жінки;

– знає, як користуватися природними та штучними методами регуляції зачаття; – – знає, до якого лікаря можна звернутися у разі необхідності;

– розуміє необхідність протистояння на-сильству у будь-якому прояві;

– знає про основні види психічного та фізичного насилля над особистістю, правила поведінки щодо їх запобігання;

– знає основні правила захисту у випадку насилля;

– знає, куди й до кого можна звернутися у випадку зазнання психічного чи фі-зичного насилля;

– знає про відповідальність за скоєння насильницьких дій стосовно людини;

– усвідомлює свою індивідуальність та неповторність;

– за питаннями педагога визначає основ-ні риси власного характеру (як пози-тивні, так і негативні);

– знає про можливість впливу на форму-вання характеру людини (виховання та самовиховання).

– Розуміє та пояснює поняття ”здоровий спосіб життя”;

– знає основні правила здорового спосо-бу життя, усвідомлює необхідність їх дотримання;

– розуміє залежність стану здоров’я та самопочуття людини від дотримання правил здорового способу життя;

– дотримується правил здорового спосо-бу життя під керівництвом дорослих;

– оцінює стан власного здоров’я та само-почуття;

– знає основні види інфекційних захво-рювань та про можливі наслідки для здоров’я людини;

– знає основні засоби профілактики та боротьби з інфекційними захворюван-нями, використовує їх (під контролем дорослого);

– вміє захищати себе при контактах з людиною, яка має ознаки інфекційного захворювання;

– знайомий із поняттями „епідемія” та „карантин”;

– знає про причини виникнення епідемій, шляхи їх розповсюдження та правила по-ведінки в умовах епідемії;

– знайомий із профілактичними заходами щодо захисту свого здоров’я під час епі-демії;

– усвідомлює небезпечність вживання невідомих рослин та грибів, недобро–якісних продуктів харчування та води;

– усвідомлює важливість дотримання оп-тимального режиму харчування для влас-ного здоров’я;

– утримується від вживання недоброякіс-них продуктів;

– вміє надати домедичну допомогу при харчовому отруєнні;

– має уявлення про негативний вплив наркотиків, тютюну та алкоголю на стан здоров’я людини;

– може пояснити наслідки для особис-того здоров’я та здоров’я оточуючих, до яких призводить наявність шкідливих звичок;

– знає ознаки наркотичної (тютюнової, алкогольної) залежності та до кого мож–на звернутися по допомогу (анонімні, соціальні служби, батьки, психологи тощо);

– усвідомлює відповідальність за власне здоров’я;

– піклується про збереження власного здоров’я.

– Розуміє сутність товаришування і дружби як форм моральних відносин між людьми;

– розуміє сутність понять ”дружба” і ”то-варишування”;

– знає основні правила, які регулюють дружні стосунки; дотримується їх під контролем дорослого;

– усвідомлює особистісну і соціальну сутність кохання як найвищого люд-ського почуття;

– розрізняє поняття ”товаришування”, ”дружба”, ”кохання”, ”любов”;

– знає основні форми прояву любові до рідних та близьких (слова, дії, вчинки, ставлення тощо) та вміє їх виявляти.

– Усвідомлює себе членом сім’ї та роди-ни, і свій обов’язок піклуватися про неї, відстоювати її інтереси;

– вміє виявляти уважність і прихиль-ність до членів своєї сім’ї та родини (привітання зі святами, допомога тощо);

– знає та вміє охарактеризувати свої обо-в’язки у сім’ї та родині відповідно до соціальної ролі (доньки (сина), онуки (онука), сестри (брата);

– усвідомлює та вміє охарактеризувати свої почуття до кожного з членів сім’ї та родини;

– знає свою національність, усвідомлює свою приналежність до українського народу;

– усвідомлює необхідність толерантного ставлення до представників іншої нації;

– оцінює зовнішній вигляд (власний та інших людей): визначає відповідність (невідповідність) одягу (взуття, голов-ного убору, аксесуарів, зачіски) ситуації (при необхідності – за допомогою педагога);

– визначає відповідність (невідповід-ність) розміру та стилю одягу (взуття, головного убору) у себе та в іншого (при необхідності – за допомогою педагога);

– слідкує за власним зовнішнім вигля-дом, дотримується основних вимог (при необхідності – під контролем дорослого);

– добирає одяг (взуття, головний убір тощо) за розміром, призначенням, сти-лем;

– усвідомлює свою відповідальність за власний зовнішній вигляд;

– під контролем дорослого слідкує за своєю поставою і ходою;

– за допомогою педагога визначає, що хотілося б змінити у власному зов-нішньому вигляді, чи можна і чи пот-рібно це робити (з опорою на запитання, наочність тощо);

– усвідомлює наявність у себе певного характеру, за допомогою педагога ви-значає основні риси характеру;

– розуміє можливість впливу на власний характер;

– за допомогою педагога визначає, що хотілося б змінити у власному характері, чи можна і чи потрібно це робити;

– за допомогою педагога визначає, що саме необхідно змінити у власному характері і яким чином;

– розуміє, що таке поведінка людини, знає основні норми поведінки та дотри-мується їх під контролем педагога;

– розуміє відповідальність за власну по-ведінку;

– розуміє можливість впливу на власну поведінку;

– усвідомлює небезпечність безвідпові-дальної та необережної поведінки, ро-зуміє (пояснює), до чого вона може призвести;

– дотримується правил культурної та без-печної поведінки у різних видах діяль-ності та у різних ситуаціях (під контро-лем дорослих);

– за допомогою педагога дає характе-ристику власній поведінці в знайомих ситуаціях (на уроках, у позаурочний час, у побуті тощо), оцінює її та аргументує оцінку;

– за допомогою педагога аналізує та ха-рактеризує поведінку інших, аргументує оцінку (у процесі моделювання (розі-грування) заданих ситуацій, у повсяк-денному житті);

– за допомогою педагога аналізує власні окремі вчинки та вчинки оточуючих (визначає причину і наслідок, відзначає позитивне й негативне);

– за допомогою педагога визначає, що хотілося б змінити у власній поведінці, чи можна і чи потрібно це робити;

– за допомогою педагога визначає, що саме необхідно змінити у власній по-ведінці і яким чином;

– усвідомлює наявність у себе власних бажань, думок, інтересів, переживань, емоцій, відчуттів;

– розуміє свою відмінність (як індиві-дуальності) від інших людей;

– за питаннями педагога формулює свої думки, бажання, описує свої емоції та відчуття у різних ситуаціях (залежно від мовленнєвих та психоемоційних мож-ливостей учня, з опорою на слова, малюнки та наочні матеріали), – у про-цесі моделювання заданих ситуацій та у повсякденному житті, у процесі при-гадування життєвих ситуацій;

– разом із педагогом визначають причини відповідних емоцій, відчуттів бажань тощо;

– знає та називає негативні почуття, розуміє, що вони заважають бути здо–ровим та щасливим серед людей;

– за допомогою педагога словесно описує власні негативні відчуття (емоції тощо), намагається віднайти причину;

– знає про необхідність і можливість учи–тися управляти собою, своїми почут–тями, стримувати їх негативні прояви або спрямовувати їх у конструктивне русло;

– знає основні способи самозаспокоєння, вміє їх застосовувати;

– знає про способи впливу на свій наст–рій;

– за допомогою педагога оцінює стан власного здоров’я, фізичний та психіч-ний стан за основними показниками;

– з допомогою педагога визначає, що потрібно і можна змінити у власному самопочутті, яким чином це можна зробити;

– усвідомлює себе представником певної статі;

– знає про основні типові риси жіночого та чоловічого характеру та відповідного стилю поведінки;

– володіє основними навичками повод-ження з особами протилежної статі.

Розвиток аналітико-синтетич-ного сприймання (довільної форми);

актуалізація матеріалу, вивче-ного раніше;

розвиток довільного запам’я-товування та відтворення інформації;

розвиток уміння сприймати, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, оцінювати, ро-бити висновки;

формування здатності до ви-словлювання власних суд-жень та умовиводів;

розвиток естетичних почут-тів;

формування уміння контро-лювати свої бажання, емоції та дії;

формування звички до здій-снення самоконтролю;

формування естетичного сма-ку;

формування адекватної само-оцінки;

корекція відчуття неповноцін-ності;

корекція прагнень і мотивів;

виховання бажання та вміння гарно виглядати;

виховання дбайливого став-лення до власних і чужих речей;

формування особистісних якостей (охайності, стри-маності, поміркованості, від-повідальності, сумлінності, самостійності, самокритич-ності);

виховання упевненості у собі.

Розширення уявлень про себе;

формування уміння сприйма-ти себе адекватно;

розвиток уміння контролюва-ти власне самопочуття;

формування навичок та зви-чок самостійної поведінки;

формування вміння передба-чати наслідки власних дій і вчинків;

формування вміння аналізу-вати ситуацію;

розвиток швидкої реакції на зовнішні подразники;

виховання культури статевих відносин;

корекція спонукань, потягів;

виховання вміння користува-тися допомогою;

формування мотивації до стримування власних негатив-них потягів;

формування усвідомлення власних особистісних якос-тей;

виховання особистісних якос-тей (врівноваженості, уваж-ності, обережності, спосте-режливості).

Формування навичок і звичок здорового способу життя;

формування позитивної моти-вації щодо дотримання здоро-вого способу життя;

розвиток навичок спостере-ження за власним само-почуттям;

розвиток аналізуючого спо-стереження;

розвиток уміння встановлю-вати причинно-наслідкові зв’язки;

корекція та розвиток процесів узагальнення й абстрагуван-ня;

формування вміння захищати своє здоров’я від негативних впливів;

розвиток мислення на основі формування вмінь контро-лювати свої дії;

формування звички контро-лювати власні дії;

збагачення активного словни-ка;

розвиток зв’язного мовлення;

розвиток комунікативних на-вичок та вмінь;

формування вміння уникати залучення до наркобізнесу та вживання наркотиків, алкого–лю, тютюну;

формування уміння орієнту-ватися в незвичних ситуаціях;

формування позитивних та попередження (подолання) негативних звичок;

виховання особистісних якос-тей (самостійності, відпові-дальності, організованості, пунктуальності, дисципліно-ваності, стриманості, невибаг-ливості).

Формування уявлень про зна–чення дружби і товаришу–вання у людських стосунках;

виховання особистісних якос-тей (доброзичливого та ша-нобливого ставлення до ін-ших, відповідальності у друж-ніх взаєминах, вміння виявляти взаєморозуміння та

підтримку);

формування уявлень про любов як почуття, що є не–від’ємною умовою людського існування;

розвиток емоційно-чуттєвої сфери;

формування вміння виявляти любов до рідних та близьких людей.

Розвиток самосвідомості;

виховання інтересу до себе, своєї сім’ї та родини;

виховання шанобливого став-лення до рідних, доброзичли-вості, готовності допомагати;

виховання уважного, небайду-жого ставлення до людей та їхніх почуттів;

формування вміння реагувати на чужі радість і горе;

виховання уміння цінувати себе як унікальну і непов-торну особистість;

розвиток уміння помічати свої чесноти і пишатися ними;

корекція відчуття неповноцін-ності;

формування елементів при-чинно-наслідкового та кри-тичного мислення;

надання учням можливості спрямовувати надлишок енергії (агресію, негативні емоції) у конструктивне рус-ло, формування відповідних умінь;

формувати вміння усвідом-лювати та формулювати у словесній формі власні відчуття, думки, бажання, інтереси тощо;

формування вміння знаходити конструктивний підхід до ви-рішення різних життєвих ситуацій;

формування уміння помічати свої недоліки та адекватного ставлення до них;

формування навичок само-контролю та адекватної само-оцінки;

розвиток уміння передбачати наслідки вчинків;

корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагуван-ня;

формування самостійності в діяльності;

формування вміння встанов-лювати причинно-наслідкові зв’язки;

формування вміння аналізу-вати ситуацію та визначати послідовність власних дій;

розвиток усвідомлення відпо-відальності за власні дії та вчинки;

формування вміння передба-чати наслідки вчинків (влас-них і чужих);

формування адаптивних форм поведінки;

формування уміння усвідом-лювати власні бажання, дум-ки, інтереси, переживання, емоції, відчуття;

розвиток емоційності;

виховання відповідальності, критичного ставлення та ви-могливості до себе;

виховання слухняності та стриманості;

виховання уважності, органі-зованості та дисциплінова-ності;

виховання упевненості у собі;

виховання самоповаги;

формування вміння помічати навкруги позитивне;

формування прагнення бути здоровою і щасливою люди-ною;

виховання зваженого і толе-рантного ставлення до ото-чуючих;

виховання самоповаги;

виховання вміння поводитися з особами протилежної статі;

формування усвідомлення се-бе як представника певної статі;

виховання жіночності (муж-ності).

2.

”Я і родина”

(виховання особистості дитини як члена родини)

Шлюб і сім’я. Обов’язки членів сім’ї. Морально-етичні норми поведінки у сім’ї.

Бюджет сім’ї. Поточні витрати (оплата проїзду, придбання предметів першої необхідності, ремонт взуття, одягу тощо).

Витрати на задоволення куль–турних потреб (відвідування кінотеатрів, театрів, дискотеки тощо).

Економія у домашньому госпо–дарстві.

Заощадження. Призначення за–ощаджень. Зберігання грошей у банку. Види вкладів.

Облаштування житла. Художнє

оформлення інтер’єру (освітлен–ня сучасної квартири, колір у квартирі, шпалери та художній текстиль, твори мистецтва).

Частковий ремонт у квартирі (оздоблення стін шпалерами).

Сімейні традиції і свята.

Учень:

– має уявлення про те, що таке шлюб і сім’я;

– знає основні правові та морально-етич-ні основи шлюбу (сімейних стосунків);

– усвідомлює відповідальність подружжя у шлюбі, за виховання дітей;

– разом із педагогом здійснює аналіз різ-них ситуацій морально-етичних стосун-ків між молодими людьми;

– знає про обов’язки членів сім’ї, про розподіл господарчо-побутових обов’яз-ків між членами сім’ї.

– знає, як можна уникати конфліктів у сім’ї;

– розуміє необхідність прислухатися до членів сім’ї та враховувати їхню думку;

– розуміє необхідність уміти прощати та просити пробачення , вміє це зробити;

– разом із педагогом здійснює аналіз різних сімейних ситуацій і оцінює поведінку учасників;

– має уявлення про складові частини сі-мейного бюджету, основні джерела дохо-дів;

– знає основні статті сімейних витрат;

– з допомогою педагога вираховує основ-ні сімейні витрати на місяць, планує і підраховує витрати на культурні та щоденні потреби;

– має уявлення про значення і характер культурних потреб;

– усвідомлює значення економії в до–машньому господарстві;

– знає основні правила економії (враху–вання реальних можливостей, контроль витрат, реставрація одягу та взуття, еко–номія електроенергії та ін.);

– знає про призначення заощаджень та їх види, порядок вкладання грошей у банк;

– знає про види і функції банків;

– знає основні вимоги до облаштування житла та оформлення інтер’єру (правила розташування світильників у квартирі, підбору кольору залежно від розташу–вання та функціонального призначення кімнати, принципи розташування побу–тової техніки);

– знає основні види шпалер та клею, спо–соби наклеювання шпалер;

– вміє раціонально підібрати шпалери та відповідний клей, готувати стіни до наклеювання шпалер, розводити клей, наклеювати шпалери;

– дотримується правил техніки безпеки при користуванні електроприладами;

– знає основні сімейні традиції в організації дозвілля та відпочинку в сім’ї;

– вміє підготувати святковий стіл, при-брати та прикрасити оселю до свята, зустріти та розважити гостей.

Формування понять про правові та морально-етичні основи шлюбу;

сприяння усвідомленню осо-бистих, сімейних і родинних цінностей;

формування позитивного ставлення до сім’ї і своїх обов’язків у ній (турбота про сім’ю, її членів, відповідальне ставлення до виконання до-машніх обов’язків);

формування відповідального ставлення до створення у майбутньому своєї сім’ї та виховання дітей;

формування вміння уникати конфліктів, йти на поступки, прощати та просити проба-чення;

формування умінь аналізува-ти конфліктні ситуації, давати їм оцінку, знаходити взаємо-порозуміння;

виховання вміння раціональ-но розподіляти сімейні кош-ти;

виховання ощадливого став-лення до користування кому-нальними послугами, вміння співвідносити їх вартість із власними можливостями;

виховання дисциплінованості та законослухняності;

розширення обсягу пам’яті;

розвиток просторової орієнта-ції та наочно-образного мис-лення;

виховання відповідальності за матеріальний і моральний до-бробут сім’ї;

виховання естетичного смаку;

виховання працелюбності;

розвиток мотивації до під-тримання чистоти й порядку в оселі;

виховання гостинності та культури поведінки.

виховання шанобливого став–лення до сімейних традицій, реліквій, домашніх свят.

3.

”Я і школа”

(виховання особистості дитини як учня, члена шкільного колективу)

Поведінка в школі. Режим дня.

Організація власної діяльності (учбової, трудової, ігрової), її

планування, аналіз та оціню-вання.

Правила товаришування.

Громадська думка у колективі.

Взаємостосунки з членами шкільного колективу.

Шкільне самоуправління.

Історія школи. Шкільні свята і традиції.

Учень:

– усвідомлює необхідність дотримання дисципліни у школі, дотримується її в процесі усіх видів діяльності;

– дотримується режиму дня та загальних правил поведінки у школі, вміє розказати про них;

– вміє планувати процес власної діяль-ності (учбової, трудової, у вільний час тощо);

– відповідаючи на запитання педагога, звітується про виконану роботу;

– разом із педагогом визначає труднощі, які виникали під час роботи;

– разом із педагогом, відповідаючи на за-питання, аналізує результати власної діяльності, визначає її позитивні та негативні сторони, оцінює її;

– виконує доручення педагога, звітується про виконане завдання;

– усвідомлює, що є членом колективу класу;

– вміє спілкуватися з товаришами та пе-дагогами в урочний та позаурочний час;

– дотримується правил спілкування з то-варишами в урочний та позаурочний час (при необхідності – під контролем педа-гога);

– дотримується основних правил ввіч-ливості при спілкуванні (при необ-хідності – під контролем педагога);

– вміє працювати (проводити дозвілля) та поводитися в колективі;

– розуміє необхідність враховувати дум-ку колективу;

– вміє радіти успіхам та адекватно реагу-вати на невдачі (власні та товаришів);

– розуміє, що є членом шкільного колек-тиву;

– знає основні правила поводження зі старшими та молодшими членами шкіль-ного колективу; дотримується їх;

– вміє запропонувати допомогу тим, хто її потребує (за підказкою педагога);

– вміє допомагати молодшим школярам, проводити з ними час (шефство над молодшими класами під керівництвом педагога);

– допомагає педагогу в організації нав-чальних та позаурочних занять (виконує відповідні дорученням педагога);

– знає про існування шкільного само-управління, його основні функції;

– бере посильну участь у роботі шкіль-ного самоуправління;

– знає основні традиції та свята, які свят-кують у школі; бере участь у їх підго-товці та проведенні;

– знає певні відомості з історії школи;

– виявляє інтерес до участі в позакласних заняттях та заходах, в роботі шкільного самоуправління.

Виховання дисциплінованос-ті, сумлінності та самостій-ності;

формування вміння дотриму-ватися загальноприйнятих норм поведінки;

розвиток загальнотрудових умінь (вміння здійснювати аналіз діяльності, планувати її та здійснювати поточний та підсумковий контроль);

формування та розвиток інте-ресу до навчально-пізнаваль-ної діяльності, потреби в навчанні;

формування культури розумо-вої праці, поведінки та мов-леннєвого спілкування;

розвиток уміння і бажання разом спілкуватися, працюва-ти і проводити дозвілля;

формування бажання та вміння самостійно організо-вувати власну діяльність і вільний час;

формування вміння усвідом-лювати та виявляти власні бажання та інтереси;

формування уявлень про значення дружби і товаришу–вання у людських стосунках;

формування та розвиток комунікативних умінь;

виховання уміння ставитись до інших доброзичливо, з по–вагою, бути відповідальним у дружніх взаєминах, виявляти взаєморозуміння та підтрим–ку;

виховання культури міжосо-бистісних стосунків;

виховання відповідальності за власну поведінку;

виховання шанобливого став-лення до шкільних традицій.

4.

”Я і довкілля”

(розвиток уявлень про довкілля, природу, фор-мування природовідповід-

ної поведінки)

Орієнтування в часі

Оперування часовими понят-тями.

Часові зв’язки між об’єктами довкілля.

Розрахунок часу.

Орієнтування в просторі

Орієнтування у школі (у домі за місцем проживання), за їх ме-жами.

Орієнтування в приміщеннях підприємств (торгівлі, зв’язку, медичного та побутового обслу-говування населення тощо), закладів та установ.

Орієнтування в межах міста (села).

Орієнтування в межах країни.

Довкілля

Населений пункт, в якому про-живає учень, орієнтування в ньому.

Міський та міжміський тран-спорт (види транспорту, основні маршрути, розклад руху, придбання квитків, вартість проїзду тощо).

Підприємства, заклади, устано-ви та організації, їх призна-чення, функції та місце зна-ходження (підприємства торгів-лі, зв’язку, заклади культури та спорту, медичні заклади, про-мислові та сільськогосподарські підприємства, підприємства по-бутового обслуговування насе-лення).

Правила поведінки в громад-ських місцях.

Природа

Природні умови та багатства України. Можливості викорис-тання їх людиною.

Природні умови та багатства місцевості, де живе учень.

Природоохоронні заходи та участь у них.

Забруднення довкілля. Факто-ри, що негативно впливають на стан довкілля (забруднення повітря, води, землі).

Екологічні проблеми довкілля.

Причини їх виникнення, наслідки, шляхи подолання (збереження лісів та водойм, використання альтернативних джерел електроенергії тощо). Природоохоронні заходи даного регіону (міста, села, селища) щодо зменшення забруднення довкілля.

Поведінка під час надзвичайних ситуацій природного походжен-ня (град, злива, сильне нали-пання мокрого снігу, ожеледь, хуртовина, мороз, снігова лави-на, ранній льодостав, відрив прибережного льоду, землетрус, зсув, обвал, сильний вітер, смерч, пилова буря, підвищення рівня ґрунтових вод, пожежа);

Типові моделі виходу із кон–кретних небезпечних ситуацій.

Учень:

– орієнтується в часі, одиницях часу;

– вміє дізнатися про час без годинника (запитати у оточуючих, за допомогою до-відкової служби, мобільного телефону тощо);

– оперує часовими поняттями, застосовує основні одиниці часу в повсякденному житті;

– встановлює часові зв’язки між об’єк-тами та явищами довкілля (при необ-хідності – за допомогою педагога);

– за допомогою педагога розраховує час (необхідний для виконання будь-якого виду діяльності; для того, щоб дістатися до певного пункту; для вчасного прибуття на зустріч тощо).

– Орієнтується у просторі, оперує відпо-відними поняттями;

– самостійно орієнтується в приміщенні та на території школи, за її межами (на прогулянці, екскурсії тощо);

– самостійно орієнтується в приміщенні будинку за місцем проживання, у дворі, мікрорайоні тощо;

– знає власну адресу, адресу та місце зна-ходження школи; дорогу (маршрут) від дому до школи; транспорт, яким по-трібно скористатися тощо;

– вміє встановлювати просторові зв’язки між об’єктами та явищами довкілля (за допомогою педагога);

– орієнтується в приміщеннях підпри-ємств, установ та організацій, на їхній території (під контролем педагога);

– орієнтується в межах свого міста (села): знає розташування знайомих вулиць, установ і закладів, дорогу до них та ін.;

– самостійно пересувається по знайомим маршрутам міста (села) (залежно від психофізичних можливостей учня);

– вміє звернутися із запитанням до дорослого та скористатися допомогою з метою орієнтування у незнайомому місці;

– вміє користуватися картою міста (з допомогою педагога);

– має уявлення про розташування свого міста (села), району, області в межах України;

– вміє користуватися картою України (з допомогою педагога).

– Знає основні видатні та мальовничі місця свого населеного пункту, знає їх місце розташування, знаходить їх на карті міста, відвідує їх; відповідаючи на запитання, розповідає про них;

– знає окремі відомості з історії свого на-селеного пункту;

– знайомий із основними природними, культурними та історичними особли-востями рідного міста (села), його традиціями;

– орієнтується в межах свого міста (се-ла): знає розташування знайомих вулиць, установ і закладів, дорогу до них та ін.;

– має уявлення про призначення вокзалів (портів) і основних служб; про порядок придбання квитків (купівля в касі, замовлення по телефону), зберігання ба–гажу у камері схову;

– вміє отримувати необхідну інформацію (за розкладом руху, у довідниках, по телефону, інтернету) (за допомогою до-рослого);

– вміє користуватися розкладом руху від-повідного виду транспорту, купувати квитки у касі; звертатися до довідкового бюро вокзалу (порту) чи центрального довідкового бюро по телефону;

– дотримується правил поведінки у транспорті;

– знайомий із основними підприємст-вами, закладами та установами; їх призначенням, основними функціями та місцем знаходження (підприємства тор-гівлі, зв’язку, заклади культури та спор-ту, медичні заклади, промислові та сіль-ськогосподарські підприємства, підпри-ємства побутового обслуговування насе-лення);

– орієнтується в приміщенні відповід-ного закладу та на його території;

– знайомий із основними видами послуг, вміє скористатися ними;

– уміє обирати покупку (послугу), підра–ховувати вартість, культурно поводити себе;

– уміє звертатися із запитаннями, про–ханнями до працівників різних закладів чи установ, отримувати необхідну інформацію (при необхідності – з допо-могою дорослого);

– дотримується правил поведінки в громадських місцях (правила поведінки, звертання, обслуговування; знаходження, отримання та користування інформацією тощо).

– Знає та розповідає про особливості природних умов в основних регіонах України;

– знає, називає та розрізняє в природі типових представників рослинного і тваринного світу України, розпізнає їх за зовнішніми ознаками;

– знає про можливості використання при-родних багатств людиною, усвідомлює необхідність бережливого ставлення до природи;

– знає та розповідає про особливості природних умов місцевості, де проживає;

– знає, називає та розрізняє в природі типових представників рослинного і тва-ринного світу даної місцевості, розпізнає їх за зовнішніми ознаками;

– за допомогою педагога встановлює вза-ємозалежність між кліматом, рослинним і тваринним світом, природними умова-ми та заняттям населення;

– за дорученням педагога веде спостере-ження за погодою, фіксує результати, узагальнює;

– дотримується правил культурного по-водження у природі (під контролем дорослого);

– допомагає дорослим в організації при-родоохоронних заходів (захист зелених насаджень, годівля птахів узимку, догляд за домашніми тваринами тощо);

– доглядає за кімнатними рослинами;

– бере участь у сезонних роботах на при-шкільних ділянках, у саду, городі тощо;

– усвідомлює необхідність підтримання чистоти та порядку на вулицях рідного міста (села), у природі, дотримується цієї вимоги (під контролем дорослого);

– усвідомлює небезпеку забруднення довкілля;

– знає та називає фактори, що призводять до забруднення повітря, води, землі (добрива, пестициди, промислові відхо-ди, сміттєзвалища, вихлопні гази, масла і паливо, шумове забруднення, смог та ін.);

– наводить приклади таких забруднень у своїй місцевості;

– знає основні способи запобігання шкід-ливих наслідків для власного здоров’я в результаті забруднення довкілля (спо-живання очищеної води, уникання перебування в загазованому середовищі тощо).

– знає про порушення умов життя при виникненні стихійних лих, аварій та катастроф;

– знає про типові причини виникнення стихійних лих та техногенних аварій, про

попередні ознаки стихійного лиха, що наближається;

– знайомий із основними правилами по-ведінки під час відповідних стихійних лих та техногенних аварій (вдома, на вулиці та інших місцях);

– знає про вплив екстремальної ситуації на психічний стан людини;

– знає як сповіщати про надзвичайну си-туацію і викликати допомогу;

– знає основні правила надання доме–дичної допомоги, вміє її надавати;

– разом із педагогом оцінює ризик за-пропонованої ситуації, відшукує альтер-нативні виходи з неї з найменшими негативними наслідками (розробляє план дій), аналізує наслідки прийнятого рішення.

– усвідомлює небезпеку та глобальність екологічних катастроф та намагання світової спільноти вирішити екологічні проблеми;

– знає основні причини їх виникнення та наслідки для людства;

– знає про основні природоохоронні за-ходи, що допомагають зберігати при–роду, підтримувати екологічну рівновагу.

– знає про порушення умов життя при виникненні стихійних лих, аварій та катастроф;

– знає про типові причини їх виникнення про попередні ознаки стихійного лиха, що наближається;

– знайомий із основними правилами по-ведінки під час відповідних стихійних лих та техногенних аварій (вдома, на вулиці та інших місцях);

– знає про вплив екстремальної ситуації на психічний стан людини;

– знає як сповіщати про надзвичайну си-туацію і викликати допомогу;

– знає основні правила надання доме–дичної допомоги, вміє її надавати;

– разом із педагогом оцінює ризик за-пропонованої ситуації, відшукує альтер-нативні виходи з неї з найменшими негативними наслідками (розробляє план дій), аналізує наслідки прийнятого рішення.

Розвиток уміння орієнтувати-ся в часі, оперувати відповід-ними поняттями;

формування та розвиток умін-ня встановлювати часові зв’язки між об’єктами та яви-щами довкілля;

виховання організованості, пунктуальності та вміння цінувати час.

Розвиток уміння орієнтувати-ся у просторі;

розвиток уваги, уважності та уявлення;

корекція та розвиток рухової сфери;

розвиток просторової уяви;

ознайомлення з соціально-просторовою системою;

формування вміння орієнту-ватися в незнайомих умовах;

формування вміння встанов-лювати просторові зв’язки між об’єктами та явищами довкілля;

формування інтересу до своєї місцевості, своєї країни;

формування комунікативних навичок;

виховання самостійності та відповідальності.

Формування уявлень про су-часне життя, традиції, історію своєї місцевості;

формування етичної, право-вої, естетичної культури на традиціях духовного життя міста (села);

збагачення уявлень про дов-кілля;

розширення словникового за-пасу;

розвиток просторової орієн-тації та просторово-часових уявлень;

формування умінь орієнтува-тися у підприємствах, закла-дах та установах міста (села);

розвиток комунікативних умінь;

вдосконалення навичок куль–тури спілкування;

розвиток зв’язного мовлення;

стимулювання до опанування нових видів діяльності;

формування умінь орієнтува-тися в новій ситуації, отри-мувати інформацію та корис-туватися нею;

формування уміння адаптува-тися до нового оточення та орієнтуватися в ньому;

формування навичок самос-тійної поведінки;

формування вміння зверта-тися по допомогу та користу-ватися нею;

формування соціальної ком–петентності;

виховання культури поведін-ки в громадських місцях;

виховання самостійності та відповідальності.

Збагачення уявлень про об’-єкти живої та неживої при-роди;

розвиток спостережливості;

стимулювання пізнавального інтересу до природи рідного краю;

формування усвідомлення єд-ності людини та природи;

розширення словникового за-пасу;

формування причинно-наслід-кового мислення;

формування усвідомлення необхідності гармонійного співіснування людини та природи;

формування вміння захищати власне здоров’я від впливу шкідливих факторів;

формування уміння емоційно сприймати красу довкілля;

виховання дбайливого став-лення до довкілля;

виховання охайності, дбайли-вості, працелюбності, кмітли-вості;

виховання дбайливого став-лення до природи;

формування навичок дотри-мання правил техніки безпеки на природі;

формування навичок здорово-го способу життя;

формування вмінь діяти під час стихійних лих та техно-генних аварій (вдома, на вулиці та інших місцях);

формування уміння керувати своїми почуттями, діяти роз-важливо та чітко;

формування уміння визна–чати психофізичний стан людини, що постраждала;

розвиток уміння надавати та звертатися по допомогу;

формування уявлення про глобальність екологічних ка-тастроф;

формування навичок життє-діяльності в умовах еколо-гічної кризи.

5.

”Я і соціум”

(виховання особистості дитини як члена суспільства)

Спілкування зі знайомими та незнайомими людьми (звертан-ня, знайомство, підтримання розмови, прощання, висловлен-ня прохання, подяки тощо).

Культура спілкування та пове-дінки в колективі.

Спілкування з офіційними осо-бами. Звернення в офіційні установи (ЖЕКи, соціальні служби, ощадні та комерційні банки тощо).

Загальні відомості про особисті документи (свідоцтво про на-родження, паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення інваліда, довідка про закінчення школи, довідка з місця про-живання тощо). Зміст записів у документах.

Умови отримання та зберігання.

Банківський рахунок (умови відкриття та зберігання). Ощадна книжка (пластикова картка). Банкомат.

Визначення життєвих планів на певний період (навчання, робо-та, відпочинок, сім’я тощо).

Події, що загрожують безпеці людини. Людина і натовп. Особливості поведінки людей у місцях масового скупчення лю–дей (кінотеатри, стадіони, концерти, демонстрації).

Поведінка у натовпі під час ма-сових заходів, у місцях масово-го скупчення людей.

Учень:

– під контролем дорослого дотримується основних правил спілкування (бути ввіч-ливим, уважним, тактовним, стриманим, дотримуватися черговості висловлювань тощо) у власній поведінці;

– уважно слухає співрозмовника під час спілкування;

– виявляє інтерес до спілкування;

– відповідає на запитання співрозмов-ника повними реченнями;

– включається в діалог зі знайомими та незнайомими людьми (при необхідності – за умови стимулювання з боку педаго-га);

– самостійно будує репліки-відповіді та репліки-запитання у звичних ситуаціях;

– звертається до співрозмовника (педаго-гів, однокласників, батьків тощо) у звич-них та змінених ситуаціях, висловлює прохання, побажання, подяку;

– під контролем педагога звертається до співрозмовника у незвичних (незна-йомих) ситуаціях у процесі розігрування ситуації, рольової гри, інсценування тощо (після попереднього аналізу ситуа-ції та розучування реплік);

– дотримується основних правил спілку-вання та поведінки в колективі (під контролем педагога);

– за завданням педагога звертається до офіційних осіб (під час екскурсій, відві-дування підприємств, установ чи орга-нізацій) з метою отримання певної інформації;

– знайомий із основними особливостями ділового (офіційного) стилю мовлення (усного та письмового);

– знає про порядок звернення до офі-ційних установ;

– знає основні шляхи отримання необ-хідної інформації в офіційних установах (дошка оголошень, звернення до пред-ставника установи, офіційний сайт тощо);

– знає назви особистих документів, їх зміст та призначення;

– вміє орієнтуватися в документі, знахо-дити необхідні відомості;

– знає про місце та умови отримання і зберігання документів;

– вміє писати (заповнювати) ділові папе-ри з опорою на зразок (за допомогою вчителя);

– знає про місце знаходження та призна-чення ощадних (комерційних банків);

– вміє звернутися до банку (під конт-ролем дорослого, залежно від психо-фізичних можливостей учня);

– знайомий із основними банківськими документами (ощадна книжка, пласти-кова картка);

– знає про призначення банкомата;

– формулює власні бажання та мрії;

– разом із педагогом визначає власні плани на певний період (тиждень, місяць, рік тощо);

– вчиться співвідносити власні бажання та реальні можливості (разом із педа-гогом);

– знає про небезпеку перебування в на-товпі, неможливість регулювання дій натовпу та людини в ньому;

– знає про особливості психологічного стану людини в місцях масового скуп-чення людей;

– знає про необхідність покинути небез– печну зону під час масових хвилювань;

– знає про відповідальність за порушення правопорядку;

Формування культури спілку-вання та поведінки;

розвиток комунікативних на-вичок;

формування навичок мовного етикету;

розширення кола спілкуван-ня;

розвиток уявлень про суспіль-не оточення;

збагачення та активізація словника;

розвиток усного зв’язного мовлення;

опанування ділового (офіцій-ного) стилю мовлення;

формування навичок діалогіч-ного й монологічного усного мовлення;

регулювання інтонаційної ви-разності мовлення;

формування вміння керува-тися нормами і правилами по-ведінки, що діють у сус-пільстві;

формування навичок володіти собою;

формування мотивації до спілкування українською мо-вою;

становлення самостійних форм діяльності;

формування вміння управляти своєю поведінкою, передбача-ти можливі наслідки власної поведінки;

удосконалення вміння плану-вати власну діяльність, здійс-нювати самоконтроль;.

формування вміння співвідно-сити власні бажання з реаль-ними можливостями;

формування адекватних дома-гань;

виховання культури мовлен-ня та спілкування;

виховання самостійності та відповідальності.

6.

”Я і Батьківщина”

(виховання особистості дитини як громадянина держави)

Органи управління державою та органи правопорядку (пре-зидент країни, Верховна Рада, міліція, суд).

Служби охорони громадського порядку(міліція, суд, прокурату–ра, адвокатура). Їх функції по захисту життя та гідності люди–ни.

Злочин і покарання. Система кримінальних покарань. Кримі–нальний кодекс України.

Громадянство України. Держав-на мова.

Громадянські права та обов’–язки. Право людини на життя, свободу, недоторканність.

Порушення прав людини (по–сягання на життя, майно, особисті речі тощо).

Відповідальність за порушення прав людини (хуліганство, кра–діжки, напади, викрадення під–пали).

Дискримінація як обмеження прав та обов’язків людини за певною ознакою. Державний захист (від насилля, рабства, катування, торгівлі людьми, в т.ч. дітьми). Конституція Украї–ни. Загальна декларація ООН «Про права людини».

Надзвичайні ситуації, що загрожують безпеці громадяни–на.

Засоби самозахисту. Умови, за яких громадянин України може мати спеціальні засоби захисту (газові балончики, зброя).

Учень:

– має уявлення про основні органи уп-равління державою та органи право-порядку (президент країни, Верховна Рада, міліція, суд), їхні основні функції;

– знає про функції держави захищати життя та гідність людини;

– знає та називає основні органи місце-вого управління та правопорядку, знає їх місцезнаходження у своєму районі (місті, селі, селищі);

– знайомий із поняттями ”злочин” і ”по-карання”;

– знає про існування кримінального ко-дексу України; знайомий зі змістом окремих статей;

– усвідомлює невідворотність покарання за скоєний злочин;

– усвідомлює себе громадянином Украї-ни;

– знає, що державною мовою є укра-їнська;

– усвідомлює необхідність володіння державною (українською) мовою;

– називає та розуміє основні грома-дянські права та обов’язки;

– знайомий із основними видами пору-шень прав людини;

– разом із педагогом визначає ситуації, в яких необхідно відстоювати свої права;

– усвідомлює відповідальність за пору-шення прав людини;

– знає основні норми законів України щодо захисту життя, здоров’я, майна громадян від злочинних посягань та покарання за скоєні злочини та пра–вопорушення;

– розуміє, що таке дискримінація, розріз-няє її види;

– усвідомлює наявність у кожного права на державний захист;

– знає та називає основні документи, які гарантують людині захист її прав (Конституція України, Загальна декла–рація ООН «Про права людини»),

– знає про деякі основні положення (зачитує, за допомогою педагога пояс-нює);

– знає про надзвичайні ситуації, за яких необхідно звертатися за допомогою до відповідних органів;

– знає про існування основних дозво-лених засобів самооборони, правила їх придбання та використання.

– вміє стисло проінформувати (за відпо–відним номером телефону) про характер надзвичайної ситуації.

Забезпечення елементарних знань про державну владу на всіх рівнях суспільного жит-тя, про закони країни, її Конституцію;

поширення уявлень про дер-жаву та її функції, органи управління, правопорядку то-що;

формування усвідомлення необхідності дотримання законів української держави, чинних правових норм;

формування понять про нор–ми законів України щодо за–хисту життя, здоров’я, майна громадян від злочинних пося–гань та покарання за скоєні злочини і правопорушення;

збагачення уявлень про свої права та обов’язки;

формування відповідального ставлення до виконання влас-них обов’язків;

формування усвідомлення власних прав;

формування відповідальності за власні вчинки та поведінку;

збагачення активного словни-ка;

формування національної самосвідомості;

формування мотивації до спілкування українською мо-вою;

усунення суперечності між індивідуалістичними та гро-мадянськими почуттями;

виховання людської гідності;

виховання поваги до себе та інших;

виховання рішучості, опти-мізму;

виховання негативного став-лення до будь-яких форм насильства;

виховання толерантного став-лення до людей іншої націо-нальності.

7.

”Я і мистецтво”

(виховання ціннісного ставлення до мистецтва)

Національні культурні традиції українського народу.

Українська мова. Народні сим-воли України.

Традиційні народні свята та обряди.

Види народного мистецтва (усна та пісенна народна творчість, вишивання, художня кераміка, народна іграшка, ви-тинання, килимарство, писан-карство, художній розпис).

Музеї народного мистецтва. Найвідоміші музеї народного мистецтва України. Пам’ятки української культури. Культурні пам’ятки рідного міста (села).

Виконання творчих завдань.

Учень:

– має уявлення про національні традиції українського народу, про національні особливості українського мистецтва, відображення в його творах народної символіки;

– має уявлення про красу, мелодійність і неповторність української мови та її значення в людському суспільстві;

– знає основні народні свята та святкові обряди, традиційні народні символи (верба, калина, лелека, соловей тощо);

– бере активну участь в організації та проведенні народних свят;

– знає про українські обереги, повагу до них народу;

– має уявлення про основні види народ-ного мистецтва, виявляє до них заці-кавленість;

– разом із педагогом встановлює подіб-ність і відмінність різних видів мис-тецької діяльності;

– наводить приклади улюблених народ-них творів і витворів народного мис-тецтва;

– пояснює зміст прислів’їв, народних прикмет, приказок;

– має уявлення про призначення музеїв народного мистецтва;

– знає назви найвідоміших музеїв народного мистецтва України та рідного краю; знає, де вони знаходяться;

–знає найвидатніші пам’ятки української культури, де вони знаходяться;

– наводить приклади творів українського народного мистецтва (різних жанрів);

– виявляє інтерес до відвідування музеїв, пам’яток української культури; дотри-мується правил поведінки;

– виявляє бережливе ставлення до творів і виробів мистецтва;

– разом із педагогом визначає художні засоби створення того чи іншого образу;

– порівнює образи в різних видах мис-тецтва (за допомогою педагога);

– може передати своє враження від того чи іншого твору мистецтва;

– складає опис героїв твору і впізнає їх за описом, зробленим іншим (за допомогою педагога);

– виконує творчі завдання педагога;

– при виконанні завдань творчого харак-теру відтворює художній образ.

Формування інтересу до укра-їнського народного мистец-тва, поваги до культурної спадщини України, її тради-цій;

розвиток здатності цілеспря-мовано сприймати, відчувати, правильно розуміти мистец-тво;

розвиток відчуття краси рід-ного слова;

стимулювання інтересу до на-родної творчості, прагнення брати участь у практичній художньо-естетичній діяль-ності;

збагачення естетичних почут-тів;

удосконалення пізнавальної активності та самостійності;

розвиток естетичного сприй-мання, емоційно-образної па-м’яті, елементарної творчої уяви, фантазії;

формування пізнавального інтересу до різних видів народного мистецтва;

розвиток здатності вислов-лювати власне ставлення до творів мистецтва;

збагачення активного словни-ка новими термінами;

розвиток пам’яті, фантазії, самостійності при виконанні практичних художньо-твор-чих завдань;

активізація емоційно-почут-тєвої сфери;

стимулювання до безпосеред-ньої участі в мистецьких заходах;

формування потреби в ху-дожньо-творчій самореаліза-ції.

8.

”Я і праця”

(виховання ціннісного ставлення до праці)

Пошук роботи. Професія. Квалі-фікація. Посада. Заробітна плат-ня. Умови праці. Місцезнаход-ження підприємства (установи, організації, фірми).

Працевлаштування. Трудове за-конодавство України.

Прийом на роботу та звіль-нення. Трудова книжка. Ощадна книжка (банківська картка).

Служба зайнятості: структура, функції, режим роботи.

Загальний порядок звернення в територіальне відділення служ-би зайнятості. Документи, необ-хідні для звернення в службу зайнятості.

Робота з документами (збір не-обхідних довідок, написання заяви, заповнення анкети, по-дання документів).

Взаємодія зі спеціалістами служби зайнятості, працівника-ми відділу кадрів підприємств (установ, організацій, фірм), працівниками ощадного банку.

Учень:

– знає та вміє обирати (за допомогою до-рослих) основні варіанти пошуку роботи (звернення до батьків, рідних та знайо-мих; читання оголошень про вакансії в газетах та ін.);

– знає назви газет, що публікують оголо-шення про вакансії;

– знає основні вимоги до обраної про-фесії;

– вміє знаходити оголошення про ва-кансії, читати та розуміти його зміст;

– співвідносить свої можливості вико-нання обраної роботи з вимогами про-фесії (при необхідності – з допомогою дорослих);

– знайомий з основними положеннями Трудового законодавства України;

– знає перелік документів, необхідних під час працевлаштування та звільнення;

– вміє звертатися у відділ кадрів підпри-ємства (установи, організації, фірми) з питань працевлаштування (при необхід-ності – за допомогою дорослого);

– знає місцезнаходження та режим робо-ти територіального відділення ощад-банку;

– знає, які документи необхідні для отри-мання заробітної платні в ощадбанку;

– знає місцезнаходження та режим робо-ти територіального відділення служби зайнятості;

– вміє користуватися інформацією про роботу служби зайнятості, ощадного бан-ку тощо;

– знайомий із порядком звернення до служби зайнятості, із переліком необ-хідних документів;

– вміє заповнювати необхідні документи: анкети, особову картку, особовий листок, писати заяву тощо (з опорою на зразок, користуючись власними документами);

– вміє звертатися до служби зайнятості за консультацією та реєстрацією (за допо-могою дорослого);

– вміє звертатися в ощадний банк, корис-туватися інформацією про його роботу;

– вміє відкривати рахунок в ощадбанку (за допомогою дорослого).

Формування здатності до сві-домого вибору майбутньої професії;

формування вміння співвідно-сити свої бажання і свої можливості;

формування та розвиток умін-ня будувати життєві плани;

формування мотивації до сум-лінного виконання трудових обов’язків;

формування та розвиток умін-ня орієнтуватися в нових, незнайомих ситуаціях, спілку-ватися з незнайомими людь-ми;

формування навичок орієнту-вання у формальній органі-зації підприємства (установи), діставати необхідну інформа-цію та користуватися нею;

розвиток комунікативних умінь;

формування та розвиток правосвідомості;

виховання відповідальності, вимогливості до себе, праце-любності, дисциплінованості, старанності, наполегливості, самостійності;

виховання почуття обов’язку.