Програма виховної роботи 6 клас

№ п/п

К-сть год.

Змістовий компонент виховання

Актуальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1.

”Я”

(розвиток особистості дитини)

Зовнішній вигляд людини

Основні складові зовнішнього вигляду людини: одяг, взуття, головний убір, зачіска, поста-ва, хода.

Призначення різних видів одягу, взуття, головних уборів.

Охайність та доречність як за-порука гарного вигляду.

Відповідальність людини за зовнішній вигляд.

Самопочуття

Основні показники гарного (відсутність ознак хвороби, настрій, апетит тощо) та пога-ного (наявність ознак хвороби, поганий настрій, відсутність апетиту тощо) самопочуття.

Причини поганого самопо-чуття.

Основні чинники гарного са-мопочуття (загартування, що-денна ранкова гімнастика, заняття фізкультурою, пра-вильне харчування, здоровий сон, дотримання санітарно-гігієнічних норм, позитивний настрій тощо).

Шкідливі звички (зловживання переглядом телепередач, комп’ютерними іграми, інтер-нетом, розмовами по мобіль-ному телефону тощо) та їхній вплив на самопочуття.

Основні фізичні параметри людини (зріст, маса тіла, тем-пература тіла).

Характер людини та риси характеру.

Здоров’я

Щоденне дотримання правил особистої гігієни (розширення знань: виконання санітарно-гігієнічних процедур, миття рук, користування носовою хустинкою тощо).

Чистота та охайність як за-порука здоров’я.

Правила охорони зору та слу-ху. Зарядка для очей.

Основні способи та правила загартування.

Правильна постава, хода. Ру-ховий режим. Значення раціо-нального рухового режиму для здоров’я.

Культура харчування. Здорове та якісне харчування як запорука здоров’я.

Шкідливі звички (вживання алкоголю, наркотичних речо-вин, паління) та їх згубний вплив для здоров’я.

Основні правила поведінки під час хвороби.

Догляд за хворими.

Відповідальність людини за власне здоров’я.

Основні правила безпечної по-ведінки. Вміння звертатися по допомогу.

Культура поведінки

Дотримання дисципліни.

Правила спілкування зі стар-шими та однолітками (форми звертання, прохання, запитан-ня, інтонації, жести, міміка).

Основні емоційні стани лю-дини, співвіднесення їх з відповідною мімікою та жестами.

Основні правила культурної поведінки (вдома, на вулиці, у школі, транспорті; публічних місцях: в кіно, театрі, музеї, бібліотеці тощо; установах і закладах: магазині, аптеці, поліклініці, поштовому відді-ленні тощо).

Поведінка за столом.

Самоідентифікація

Приналежність до певного роду, нації.

Власний зовнішній вигляд.

Оцінювання зовнішнього виг-ляду (власного та інших людей).

Відповідальність за власний зовнішній вигляд.

Характер. Риси характеру людини.

Самопочуття. Відповідальність за власне здоров’я та самопочуття.

Власна поведінка та відпові-дальність за неї.

Оцінювання поведінки (влас-ної та інших людей).

Власні бажання, думки, інте-реси, переживання, емоції, відчуття.

Статева приналежність.

Учень:

– знає про важливість зовнішнього вигляду людини та його складові (одяг, взуття, головний убір, зачіска, постава, хода);

– за питаннями педагога словесно описує зовнішній вигляд конкретної людини (товариша, зображення на малюнку тощо),– характеризуючи основні складові, з опорою на наочність, слова та словосполучення;

– слідкує за власним зовнішнім виглядом (під контролем дорослого);

– здійснює контроль за власною поставою та ходою (під контролем дорослого);

– знає основні види одягу, взуття, головних уборів, їх призначення та основні правила догляду за ними;

– добирає одяг, головні убори і взуття по сезону;

– розрізняє одяг і взуття залежно від їх призначення (повсякденний, святковий, спортивний);

– за допомогою дорослого добирає одяг, взуття, головний убір, зачіску відповідно до ситуації;

– відповідаючи на запитання педагога, може охарактеризувати охайну та неохайну люди-ну, порівняти їх;

– одягається відповідно погоді та ситуації (при необхідності – з допомогою доросло-го);

– намагається виглядати охайно (при не-обхідності – за нагадуванням дорослого);

– розуміє значення охайної зовнішності людини;

– знає про відповідальність кожної людини за власний зовнішній вигляд;

– під контролем дорослого оцінює власний зовнішній вигляд кожного дня (за основ-ними складовими та показниками).

– Знає основні показники власного здо-ров’я та з допомогою педагога, відпо-відаючи на його запитання, описує власне самопочуття;

– має уявлення про основні причини по-ганого самопочуття (ознаки хвороби, зіпсований настрій, відсутність апетиту тощо);

– відповідаючи на запитання педагога, може охарактеризувати гарне та погане самопо-чуття людини, порівняти ці стани;

– за завданням педагога вміє поцікавитися самопочуттям товаришів, рідних і близьких;

– знає основні чинники гарного самопо-чуття, розуміє їх залежність;

– розуміє користь загартування, щоденної ранкової гімнастики, занять фізкультурою, здорового сну тощо; знає про їхній позитивний вплив на самопочуття;

– під керівництвом дорослого виконує ран-кову гімнастику, процедури загартування, займається фізкультурою, дотримується санітарно-гігієнічних вимог, правильного харчування тощо);

– знає про негативні наслідки для самопо-чуття шкідливих звичок (зловживання переглядом телепередач, комп’ютерними іграми, інтернетом, розмовами по мобіль-ному телефону тощо);

– може пояснити наслідки для особистого здоров’я і самопочуття, до яких призводить наявність шкідливих звичок;

– вміє визначати власні основні фізичні па-раметри (зріст, маса тіла, температура тіла) (при необхідності – за допомогою дорос-лого);

– відповідає на запитання старших (пе-дагога, батьків, лікаря) про ознаки поганого самопочуття;

– вміє звернутися по допомогу при ознаках поганого самопочуття;

– знає про позитивні та негативні риси ха-рактеру людини;

– за запитаннями педагога наводить прик–лади позитивних і негативних рис;

– за допомогою педагога визначає основні риси власного характеру (як позитивні, так і негативні).

– Знає про необхідність дотримання правил особистої гігієни для збереження і зміцнення здоров’я людини, щоденно їх дотримується (при необхідності під нагля-дом дорослого);

– самостійно виконує основні гігієнічні про-цедури, користуючись основними гігієніч-ними засобами;

– знає правила користування носовою хус-тинкою (при кашлі, чханні, нежиті тощо) та дотримується їх під контролем дорослого;

– дотримується правил миття рук (під конт-ролем дорослого);

– під контролем дорослого дотримується правил охорони зору та слуху (освітлення приміщень, охорона зору при читанні й пе–регляді телепередач; правила користування плеєром, мобільним телефоном тощо);

– під керівництвом педагога виконує основ-ні вправи для зняття зорового напруження;

– усвідомлює позитивний вплив загарту-вання на стан здоров’я людини;

– знає основні загартовувальні процедури, здійснює їх під керівництвом дорослого;

– знає про необхідність дотримання рухо-вого режиму, розуміє його значення для здоров’я;

– правильно сидить за партою, контролює свою поставу та ходу (при необхідності – за нагадуванням педагога);

– під керівництвом педагога виконує комп-лекс вправ для попередження (виправлення) порушень постави та ходи; дотримується відповідного рухового режиму школи;

– грає в рухливі ігри, відвідує заняття спортивних гуртків (залежно від фізичних можливостей);

– розуміє значення продуктів харчування для здоров’я людини, вітамінів та поживних речовин, що містяться в основних про–дуктах харчування;

– має уявлення про шкідливість переїдання та вживання ”нездорової” їжі (смаженої, копченої, гострої тощо) та відповідні наслідки;

– має уявлення про шкідливість недоїдання та відповідні наслідки для організму людини;

– дотримується санітарно-гігієнічних вимог під час приготування та споживання їжі (під контролем дорослого);

– знає про призначення кухонних речей і посуду, вміє за ними доглядати;

– вміє використовувати хімічні засоби догляду за посудом, користуватися дру–кованими інструкціями до різних побутових хімічних засобів;

– вміє правильно користуватися основними столовими приборами, знає їх призначення;

– дотримується правил користування ріжу-чими інструментами, електроприладами;

– дотримується правил поведінки за сто-лом;

– має уявлення про негативний вплив шкід-ливих звичок на здоров’я людини;

– може пояснити наслідки для особистого здоров’я та здоров’я оточуючих, до яких призводить наявність шкідливих звичок;

– знає основні ознаки хвороби (біль, висока температура, поганий апетит тощо);

– знає основні правила поведінки під час хвороби (дотримуватися порад лікаря, ко-ристуватися носовою хустинкою та ін.);

– відповідає на запитання лікаря (інших до-рослих) про ознаки поганого самопочуття;

– виконує рекомендації лікаря (під контро-лем дорослих);

– знає основні правила надання допомоги хворим: (виклик лікаря, вимірювання тем-ператури, допомога при виконанні сані-тарно-гігієнічних процедур, прийомі їжі тощо);

– виявляє піклування про хворих товаришів, рідних і близьких (за умови стимулювання з боку дорослого);

– має уявлення про відповідальність за власне здоров’я;

– утримується від вживання недоброякісних продуктів;

– вміє вчасно звернутися до лікаря (або до інших дорослих) у разі поганого само-почуття;

– знає основні правила безпечної поведінки (вдома, на вулиці, у школі, транспорті та ін.), дотримується їх під контролем дорос-лих;

– знає основні ситуаціії, при яких необхідно звернутися по допомогу, вміє звернутися по допомогу до старших;

– знає основні номери екстренних служб (рятувальна служба, міліція, швидка допомога).

– Розуміє поняття ”дисципліна”, може його пояснити, відповідаючи на запитання педагога;

– дотримується дисципліни в процесі усіх видів діяльності (під контролем педагога);

– під контролем педагога дотримується основних правил спілкування зі старшими та однолітками (форми звертання при зустрічі та розставанні; форми звертання з проханням, запитанням тощо);

– під контролем педагога дотримується по-зитивного емоційного тону спілкування з людьми (привітне, спокійне, ввічливе по-водження тощо);

– знає про можливість застосування різних інтонацій, жестів, міміки при спілкуванні з оточуючими;

– знає основні жести (привітання, прощан-ня, перемоги, згоди, заперечення, погрози тощо) і правила їх застосування;

– розуміє значення міміки для виявлення емоцій людиною;

– у громадських місцях поводиться спокій-но, ввічливо і стримано (при необхідності – за нагадуванням чи під контролем педагога);

– з допомогою та за нагадуванням педагога дотримується правил культури спілкування (слова ввічливості, увага до співрозмовника, черговість висловлювань, стриманість);

– має уявлення про поняття ”настрій”, ”емоції”, ”міміка”, ”жести”;

– знає основні емоційні стани людини (радість, сум, задоволення, незадоволення, страх, сором, образа, заздрість, гнів тощо) та форми їх прояву (слова, жести, міміка, дії);

– розпізнає, називає та характеризує основні емоційні стани людини (з опорою на ілюстрації, опорні слова тощо);

– адекватно реагує на різні емоційні стани оточуючих;

– співвідносить основні емоційні стани лю-дини із відповідною мімікою та жестами (з опорою на слова, наочність, відповідні дії);

– знає основні правила культурної пове-дінки (чемно, стримано, охайно, обережно тощо), дотримується їх під контролем дорослого;

– знає основні правила поведінки за столом, дотримується їх (при необхідності – під контролем дорослого).

– Знає своє прізвище, ім’я та по-батькові;

– розуміє свою приналежність до певної родини, нації;

– за питаннями педагога словесно описує власний зовнішній вигляд за основними параметрами та показниками;

– з допомогою та нагадуванням дорослих слідкує за власним зовнішнім виглядом;

– під керівництвом дорослого контролює свою поставу і ходу;

– за допомогою та питаннями вчителя може оцінити власний зовнішній вигляд та вигляд своїх товаришів за основними складовими та показниками (одяг, взуття, головний убір, зачіска;охайність, доречність, зручність, практичність тощо);

– разом із педагогом визначає, що можна чи необхідно змінити у зовнішньому вигляді (з опорою на запитання, наочність тощо);

– розуміє свою відповідальність за власний зовнішній вигляд;

– під керівництвом дорослих дотримується вимог до зовнішнього вигляду.

– знає власні основні фізичні параметри (зріст, розмір ноги, об’єм голови, розмір одягу тощо) вміє їх визначати;

– знайомий із поняттям ”характер”, розуміє його;

– за запитаннями педагога наводить прик–лади позитивних і негативних рис характеру;

– за допомогою педагога визначає основні риси власного характеру (як позитивні, так і негативні).

– розуміє свою відповідальність за власне здоров’я та самопочуття;

– вміє вчасно звернутися до лікаря (або до інших дорослих) у разі поганого самопо-чуття;

– дотримується правил безпечної поведінки у різних видах діяльності та у різних життєвих ситуаціях (за нагадуванням та під контролем дорослих);

– вміє, за необхідності, звернутися до екст-ренних служб;

– дотримується рекомендацій щодо здо-рового харчування під керівництвом дорослих.

– розуміє відповідальність за власну по-ведінку;

– знає про небезпечність безвідповідальної та необережної поведінки;

– дотримується правил культурної та без-печної поведінки у різних видах діяльності та у різних ситуаціях (під контролем дорослих);

– за допомогою та питаннями вчителя оці-нює поведінку (добре-погано) персонажів художніх творів (кінофільмів тощо), аргументує оцінку (відповідь на запитання чому?);

– за допомогою та питаннями вчителя оці-нює власну поведінку та поведінку своїх товаришів (добре-погано) у процесі моде-лювання заданих ситуацій, у повсяк-денному житті, аргументує оцінку (відпо-відь на запитання чому?);

– разом із педагогом визначає причини негативної оцінки поведінки (вчинку) (відповіді на запитання чому?);

– разом із педагогом визначає, що необ-хідно змінити у поведінці (з опорою на запитання, наочність тощо);

– розуміє свою відповідальність за власну поведінку;

– під керівництвом дорослих дотримується вимог до позитивної поведінки;

– усвідомлює наявність у себе власних бажань, думок, інтересів, переживань, емоцій, відчуттів;

– за допомогою та запитаннями педагога формулює свої ситуативні бажання, описує свої емоції та відчуття (залежно від мовленнєвих та психоемоційних мож-ливостей учня, з опорою на слова, малюнки та наочні матеріали), – у процесі моделю-вання заданих ситуацій та у повсякденному житті;

– диференціює людей за статевими озна-ками;

– визначає відмінності представників чоло-вічої та жіночої статі (за простими фізіологічними та психологічними озна-ками);

– усвідомлює свою приналежність до певної статі.

Формування уважності та спостережливості;

розвиток концентрації уваги;

розвиток структурності (вияв–лення в цілісному предметі окремих властивостей, струк–турних компонентів) та вибір-ковості сприймання;

формування вміння аналізу-вати, узагальнювати, порів-нювати;

розширення обсягу пам’яті;

збагачення словникового за-пасу;

формування загальнотрудо-вих умінь (аналіз завдання, планування, здійснення само-контролю діяльності);

формування звички здійсню-вати контроль за власною поставою та ходою;

розвиток практичних нави-чок самообслуговування;

формування навичок само-контролю;

формування особистісних якостей (охайності, стри-маності, самостійності, відпо-відальності, сумлінності).

Формування навичок самооці-нювання, самоконтролю;

формування уміння сприйма-ти себе;

формування позитивного ставлення до себе та до ін-ших;

виховання вміння співпере-живати;

формування навичок здоро-вого способу життя;

виховання позитивного став-лення до занять фізкульту-рою;

розвиток координації рухів;

розвиток кінестетичних від-чуттів;

корекція та розвиток рухової сфери;

формування уміння встанов-лювати причинно-наслідкові зв’язки;

розширення видів діяльності;

розвиток чуттєвої сфери;

формування уявлень про себе;

формування позитивних рис характеру.

Уточнення та розширення уявлень про збереження та зміцнення здоров’я;

формування санітарно-гігіє–нічних навичок;

формування навичок здорово-го способу життя;

формування вміння отриму-вати задоволення від рухової діяльності;

формування мотивації щодо дотримання правил особистої гігієни та дотримання в чис-тоті і порядку особистих речей на основі усвідомлення значення чистоти та охійності для здоров’я людини;

формування позитивних зви-чок на основі відповідних навичок і вмінь;

розвиток логічного мислення;

корекція та розвиток рухової сфери;

корекція постави та ходи;

уточнення та збагачення слов–никового запасу;

формування основ здорового способу життя та відповідної мотивації;

виховання негативного став-лення до шкідливих звичок;

формування вміння встанов-лювати причинно-наслідкові зв’язки (неправильне харчу-вання – захворювання – симп-томи – погане самопочуття тощо);

формування навичок само-контролю;

розвиток монологічного та діалогічного мовлення;

розвиток точності, злагод–женості, скоординованості ру–хів;

розвиток емпатії (розуміння почуттів, станів іншої особи);

виховання культури харчу-вання;

формування навичок безпеч-ної поведінки;

формування навичок взаємо-допомоги;

формування вміння вчасно реагувати на змінену си-туацію;

виховання самостійності і відповідальності;

виховання охайності, естетич–них почуттів;

виховання відповідальності та самостійності.

Виховання дисциплінованос-ті;

закріплення вмінь правильно поводити себе (в школі, вдома, на вулиці, громадських місцях тощо);

розширення та уточнення активного словника вислов–люваннями, які використо–вуються при спілкуванні (зу–стрічі, прощанні, звертанні з проханням та запитанням тощо);

розвиток уваги під час роз-мови зі знайомими і незна-йомими людьми;

виховання моральних якостей (доброзичливості, вічливості, тактовності);

активізація спостережливості;

збагачення уявлень про харак-терні особливості певних емо-ційних станів;

розвиток емоційної сфери на основі формування вмінь роз-пізнавати і визначати пози-тивні та негативні почуття (радість, сум, незадоволення, страх, щастя, задоволення, заздрість, сором, образа тощо);

розвиток виразності мовлен-ня;

удосконалення діалогічного мовлення з використанням мовленнєвих і немовленнєвих засобів комунікації;

розвиток комунікативних умінь;

виховання культурної пове-дінки.

Розвиток уважності та спо-стережливості;

формування елементів кри-тичного мислення;

розвиток аналітико-синтетич-ного мислення;

розвиток причинно-наслідко-вого мислення;

формування уявлень про суспільне оточення;

формування позитивного ставлення до своєї зовніш-ності, статевої приналежності, власного імені та прізвища;

формування вміння помічати свої чесноти і пишатися ними;

розвиток уміння користува-тися допомогою;

формування елементів само-стійності в діяльності;

формування навичок само-контролю та адекватної само-оцінки;

розвиток усвідомлення влас-них особистісних якостей;

формування вміння встанов-лювати причинно-наслідкові зв’язки;

формування вміння аналізу-вати ситуацію та визначати послідовність власних дій;

формування навичок безпеч-ної поведінки;

розвиток усвідомлення відпо-відальності за власні дії та вчинки;

формування вміння передба-чати наслідки вчинків (влас-них і чужих);

формування адаптивних форм поведінки;

удосконалення навичок моно-логічного мовлення;

збагачення словникового за-пасу;

розвиток емоційності;

розвиток образної пам’яті;

формування навичок і звичок позитивної поведінки;

формування здатності самос-тійно вирішувати життєві ситуації;

формування вміння володіти собою;

виховання відповідальності та вимогливості до себе;

виховання уважності, органі-зованості та дисциплінова-ності;

формування усвідомлення се-бе як представника певної статі;

виховання жіночності (муж-ності);

виховання слухняності;

виховання самоповаги.

2.

”Я і родина”

(виховання особистості дитини як члена родини)

Сім’я, родина. Члени сім’ї та родини (батько, мати, дідусь, бабуся, брат, сестра; дядько, тітка, двоюрідний брат і сестра тощо).

Імена, по-батькові, вік, місце роботи членів сім’ї.

Обов’язки кожного члена сім’ї.

”Я” як член родини.

Принципи сімейного життя (спільне проживання, любов, злагода, взаємна турбота, обов’язки).

Правила поведінки в сім’ї, особисті стосунки в родині. Уникання конфліктів.

Вимоги до поведінки хлопчика та дівчинки у сім’ї.

Сімейні свята.

Учень:

– має уявлення про поняття ”сім’я”, пояс-нює його;

– знає склад своєї сім’ї та родини;

– знає та називає імена, по-батькові близь-ких родичів; місце роботи й посаду батьків;

– за допомогою педагога визначає родинні зв’язки;

– розрізняє людей за ознакою приналеж-ності до свого чи чужого роду – рідні, близькі, знайомі, малознайомі, незнайомі;

– знає про обов’язки батьків та дітей у сім’ї, а також про розподіл господарчо-побутових обов’язків між членами сім’ї;

– розрізняє обов’язки членів сім’ї та вико-нує власні; допомагає іншим членам сім’ї (за дорученням дорослих);

– усвідомлює себе як члена сім’ї, родини (донькою (сином), онукою (онуком), сест-рою (братом) тощо);

– за питаннями педагога розповідає про ви-конання своїх обов’язків у сім’ї, про допо-могу іншим членам родини;

– має уявлення та розповідає про принципи сімейного життя та особисті стосунки в родині (спільне проживання, любов, злагода, взаємна турбота, обов’язки), дотримується їх під контролем дорослих;

– розуміє необхідність дотримання певних правил поведінки у сім’ї (пошана до старших; шанобливе ставлення до жінки: бабусі, матері, сестри; турбота про членів сім’ї; шанобливе ставлення до сім’ї кожного її члена тощо), дотримується їх під конт-ролем дорослих;

– за питаннями педагога розповідає про ставлення до членів сім’ї;

– знає про необхідність уникати конфліктів у сім’ї;

– знає про необхідність довіряти батькам як найріднішим людям;

– знає про обов’язки чоловіка та жінки у сім’ї;

– усвідомлює себе представником певної статі;

– знає та може розказати (відповідаючи на запитання) про основні вимоги до поведінки хлопчика та дівчинки у сім’ї;

– знає, які свята відзначають у сім’ї;

– знає дати народження членів сім’ї, інших сімейних свят.

Засвоєння соціальної ролі члена сім’ї (доньки (сина), онука (онуки), брата (сестри) тощо;

розвиток уміння бути хоро-шим сином (донькою), братом (сестрою), онуком (онукою);

стимулювання пізнавального інтересу на основі актуалізації знань про себе, свою сім’ю, походження та значення свого імені;

виховання ввічливого, чуйно-го, шанобливого і дбайливого ставлення до членів родини;

формування відповідального ставлення до виконання своїх обов’язків у сім’ї;

збагачення емоційно-почут-тєвої сфери;

формування навичок культу-ри спілкування з членами родини, вміння уникати конфліктів;

виховання позитивних якос-тей особистості (самостійнос-ті, уважності, чуйності, доб-роти, взаємодопомоги, добро-зичливості тощо);

виховання шанобливого став-лення до сімейних традицій.

3.

”Я і школа”

(виховання особистості дитини як учня, члена шкільного колективу)

Поведінка в школі. Режим дня.

Правила поведінки та спілку-вання в процесі діяльності (учбової, трудової, ігрової).

Правила товаришування.

Відповідальне ставлення до навчання.

Основні вимоги до організації власної діяльності.

Планування власної діяльності (учбової, трудової, ігрової то-що), її аналіз та оцінювання.

Шкільні свята і традиції.

Учень:

– знає основні правила поведінки у школі (класі, бібліотеці, їдальні, побутових і спальних приміщеннях, у дворі тощо), може про них розповісти;

– під контролем педагогів дотримується загальних правил поведінки у школі;

– під контролем педагогів дотримується режиму дня у школі;

– дотримується дисципліни на уроці та у по-заурочний час;

– за допомогою та під керівництвом педа-гога організовує власну діяльність (учбову, трудову, ігрову);

– дотримується правил співжиття у школі;

– дотримується правил поведінки та спілку-вання в процесі усіх видів діяльності (під контролем педагога);

– вміє працювати (поводитися) в колективі;

– виконує персональні доручення педагогів, бере участь у виконанні спільних доручень;

– розуміє необхідність сумлінного вико-нання дорученої справи та доведення її до кінця;

– бере участь у позакласних виховних заходах (під контролем педагога уважно слухає, відповіді на запитання, ставить запитання, вступає в діалог, бере участь у інсценуваннях, рольових іграх тощо);

– під контролем педагога дотримується пра-вил спілкування з товаришами в урочний та позаурочний час;

– під контролем педагога дотримується ос-новних правил ввічливості при спілкуванні (слова ввічливості, увага до співрозмовника, черговість висловлювань, стриманість);

– вміє підкорятися вимогам колективу;

– допомагає товаришам (при необхідності – за умови стимулювання з боку педагога);

– вміє радіти успіхам та адекватно реагу-вати на невдачі (власні та товаришів);

– розуміє необхідність відповідального ставлення до навчальної діяльності;

– знає основні вимоги до організації власної діяльності (під час навчання, відпочинку, самообслуговування, виконання доручень дорослого, спілкування з однолітками та людьми, старшими (молодшими) за віком);

– під керівництвом педагога планує власну діяльність (Що спочатку? Що потім? Що наприкінці?);

– відповідаючи на запитання педагога, зві-тується про виконану роботу;

– разом із педагогом, відповідаючи на за-питання, аналізує результати власної діяльності, визначає її позитивні та негативні сторони;

– знає основні традиції та свята, які свят-кують у школі; бере участь у їх підготовці та проведенні.

Розвиток узагальненості та диференційованості сприй-мання;

розвиток самоконтролю пове-дінки;

формування вміння і бажання разом спілкуватися, працюва-ти і проводити дозвілля;

розвиток уміння орієнтува-тись у типових та змінених ситуаціях;

формування позитивного ставлення учнів одне до од-ного, до шкільних справ.

формування вміння товари-шувати;

розвиток вольової сфери (уміння доводити до кінця розпочату справу);

формування комунікативних умінь;

формування навичок культу-ри спілкування з дорослими і товаришами;

формування загальнотрудо-вих умінь (аналіз об’єкта, планування діяльності, здійс-нення самоконтролю);

формування вміння адекватно реагувати на успіхи і невдачі кожного із членів колективу і класу в цілому;

формування вміння планувати власні дії та контролювати їх;

формування позитивних якос-тей особистості (уважності, організованості, дисципліно-ваності, відповідальності, сумлінності, ввічливості тощо);

стимулювання мовленнєвої активності;

виховання культури міжосо-бистісних стосунків.

4.

”Я і довкілля”

(розвиток уявлень про довкілля, природу, фор-мування природовідповід-

ної поведінки)

Орієнтування в часі

Визначення часу. Доба.

Дні тижня. Рік, місяць. Пори року.

Часові зв’язки між об’єктами довкілля.

Орієнтування в просторі

Орієнтування на робочому місці, в приміщенні, за його межами.

Орієнтування в межах міста (села).

Довкілля

Предмети та явища довкілля, їх основні характеристики.

Порівняння, групування та класифікація предметів.

Населений пункт, в якому про-живає учень, орієнтування в ньому.

Заклади та установи, їх при-значення та місце знаход-ження. Правила поведінки в громадських місцях.

Основні пам’ятні місця (дати) і освітньо-культурні заклади міста (села): пам’ятники, пар-ки, бібліотеки, музеї, театри тощо.

Міський та міжміський (на-земний, повітряний, водний) транспорт. Правила кори-стування та поведінки в ньому (придбання квитків та їх вар-тість, розклад руху, правила поведінки).

Правила дорожного руху (пішохідний перехід, світло-фор, підземний перехід, деякі дорожні знаки тощо).

Природа

Пори року та сезонні зміни в природі.

Природа України.

Природа населеного пункту, де живе учень (парки, сквери, ліси; флора та фауна).

Природоохоронні заходи та участь у них.

Учень:

– визначає час із точністю до хвилини;

– вміє ставити запитання та відповідати, котра година;

– усвідомлює поняття ”доба”, оперує ним, визначає час доби (день-ніч), кількість діб;

– визначає і називає день тижня, місяць, рік;

– відповідає на запитання скільки? (годин у добі, місяців у році, пір року, днів у тижні…, називає їх);

– орієнтується в часі, одиницях часу (за допомогою педагога);

– застосовує в повсякденному житті основні одиниці часу;

– вміє встановлювати часові зв’язки між об’єктами та явищами довкілля (за допо-могою педагога).

– Орієнтується на площині (аркуша, столу, класної дошки тощо);

– орієнтується на власному робочому місці (місце розташування предметів, дотримання порядку та ін.);

– вміє організувати робоче місце та прибра-ти після закінчення роботи;

– орієнтується в приміщенні школи (у класі, на перерві, в їдальні, за столом тощо) за його межами (на прогулянці, екскурсії тощо);

– орієнтується у просторі, оперує відповід-ними поняттями (далеко-близько, високо-низько, справа-зліва, над, під, поміж )

– вміє встановлювати просторові зв’язки між об’єктами та явищами довкілля (за допомогою педагога);

– застосовує в побуті основні одиниці вимірювання (довжини, ширини, висоти);

– орієнтується в межах свого міста (села): знає розташування знайомих вулиць, уста-нов і закладів, дорогу зі школи додому та ін.;

– вміє звернутися із запитанням до дорос-лого у незнайомому місці.

– Називає знайомі предмети та явища дов-кілля, характеризує їх за основними ознаками та властивостями (при необ-хідності – за допомогою педагога);

– за допомогою педагога порівнює пред-мети (за розміром, кольором, смаком, призначенням тощо) групує та класифікує їх;

– вміє знаходити відмінність та схожість предметів та явищ довкілля;

– з допомогою педагога виокремлює сут-тєві ознаки предметів;

– з допомогою та під керівництвом педа-гога встановлює причинно-наслідкові зв’яз-ки (відповіді на запитання Де? Куди? Звідки? Коли? Чому? До чого це призвело?).

– знає назву та місце знаходження населено-го пункта, в якому проживає, орієнтується в ньому;

– знає про наявність основних закладів та установ (магазин, аптека, поліклініка, лікар-ня, театр, стадіон, кінотеатр тощо), їх призначення та місце знаходження;

– під контролем дорослих дотримується правил поведінки в громадських місцях (правила поведінки, звертання, обслуго-вування; знаходження, отримання та корис-тування інформацією тощо);

– самостійно здійснює покупки (у магазині, аптеці тощо);

– знає основні освітньо-культурні заклади та пам’ятні місця свого міста (села), наводить приклади, знає їх місце розташування, відвідує їх;

– за допомогою педагога розповідає про основні пам’ятники;

– знайомий із усіма видами міського (метро, трамвай, тролейбус, автобус, фунікулер) та основними видами міжміського (поїзд, лі-так, електричка, катер тощо) транспорту;

– знає правила проїзду та поведінки в місь-кому та міжміському транспорті (правила оплати проїзду, культурної поведінки, штрафні санкції тощо);

– за допомогою дорослого вміє корис-туватися розкладом руху різних видів транспорту;

– вміє купувати квитки, компостирувати їх;

– дотримується правил поведінки у транс-порті;

– знайомий із основними правилами дорож-ного руху;

– дотримується правил дорожнього руху під контролем дорослих;

– разом із дорослим вибирає найбільш ра-ціональні маршрути при пересуванні по місту.

– Називає та орієнтується у порах року, змінах місяців року;

– за допомогою педагога встановлює при-чинно-наслідкові зв’язки в природі (зміна пір року, міграція птахів, сезонні ознаки тощо);

– вільно орієнтується у сезонних змінах в природі та їх ознаках; за дорученням педа-гога спостерігає за змінами в природі;

– помічає та описує сезонні зміни в природі (за питаннями);

– має уявлення про своєрідність природи України;

– за питаннями педагога описує природу країни, в якій живе;

– за питаннями педагога описує природу населеного пункту, де проживає (знає, називає, описує основні парки та сквери, відвідує їх; знає про існування водойм, лісів тощо);

– знає та називає основних представників місцевої флори та фауни; розпізнає їхні зображення, описує їх по пам’яті;

– розрізняє рослини, тварин, птахів за зовнішніми ознаками;

– доглядає за кімнатними рослинами;

– годує птахів узимку;

– допомагає дорослим доглядати за твари-нами;

– бере участь у сезонних роботах на при-шкільних ділянках, у саду, городі тощо;

– дотримується правил культурного повод-ження в природі (не смітити, не ламати гілки, не зривати листя тощо);

– бере участь у природоохоронних заходах (робота ”зеленого патруля”, попередження неетичної поведінки в природі тощо);

– знає про необхідність підтримання чисто-ти та порядку на вулицях рідного міста (села), у природі.

Формування вміння користу-ватися годинником, календа-рем і т.д. для визначення часу;

розвиток уяви;

розвиток уміння орієнтувати-ся в часі, оперувати відповід-ними поняттями;

формування вміння встанов-лювати часові зв’язки між об’єктами та явищами дов-кілля.

Розвиток уміння орієнтувати-ся у просторі;

розвиток уваги;

корекція та розвиток рухової сфери;

розвиток просторової уяви;

формування комунікативних навичок.

Розширення уявлень про предмети, об’єкти та явища довкілля;

розвиток уміння порівнювати, групувати, класифікувати предмети (за розміром, кольо-ром, смаком, матеріалом, властивостями, призначенням тощо);

збагачення словникового за-пасу;

розвиток уміння встанов-лювати причинно-наслідкові зв’язки;

збагачення знань про об’єкти сфери обслуговування людей;

розвиток просторової орієн-тації та просторових уявлень;

формування мотивації до від-відування осередків культури;

формування бережливого ставлення до природи та пам’яток рідного міста;

розвиток емоційно-ціннісної сфери (викликати радість від зустрічі з цікавими куточками міста);

формування вміння виокрем-лювати в довкіллі привабливе, гарне, яскраве;

стимулювання до опанування нових видів діяльності;

розвиток уміння орієнтува-тись у просторі, часі, ситуації; помічати небезпеку;

виховання уважності та обе-режності;

формування навичок самос-тійної поведінки;

формування вміння користу-ватися допомогою.

Формування навичок орієнту-ватися в часі, просторі, дов-кіллі;

збагачення уявлень про об’-єкти живої та неживої при-роди;

поширення словникового за-пасу;

формування уміння виокре-мити й усвідомити мету власних дій;

формування навичок приро-довідповідної поведінки;

формування уміння емоційно сприймати красу довкілля;

виховання дбайливого став-лення до довкілля;

виховання любові до природи та рідного краю; охайності, дбайливості, працелюбності;

формування вміння відрізняти гарне, охайне, привабливе в природі від занедбаного, за-сміченого.

5.

”Я і соціум”

(виховання особистості дитини як члена суспільства)

Основні засоби спілкування (мова, жести, міміка).

Правила спілкування з одно-літками, з дорослими, з молод-шими.

Розвиток діалогічного мовлен-ня. Сприймання реплік спів-розмовника.

Конструювання власних вис-ловлювань: відповіді на запи-тання; ініціювання діалогу (звертання до співрозмовника, висловлення прохання, поба-жання), підтримання діалогу.

Читання діалогів за особами, ролями. Інсценування про-стих епізодів з прочитаних художніх творів.

Інсценування діалогу в усіх видах діяльності (учбовій, тру-довій, ігровій тощо).

Культура спілкування.

Розвиток монологічного мов-лення (самостійного вислов-лювання). Конструювання вис-ловлювань: опис (предметів, людей, явищ природи); пові-домлення про діяльність; вис-ловлення прохання, побажан-ня. Розповідь (про події, що відбулися, особисті враження) за питаннями, за серією ма-люнків тощо.

Правила організації власного відпочинку (вихідний день, канікули).

Учень:

– знайомий з основними засобами спіл-кування (мова, жести, міміка);

– володіє основними жестами (привітання, прощання, погроза тощо), пояснює їх значення;

– вміє розрізняти за мімікою основні емо-ційні стани людини (радість, сум, злість тощо);

– співвідносить основні емоційні стани лю-дини із відповідною мімікою та жестами (з опорою на слова, наочність, відповідні дії);

– вміє за допомогою міміки та жестів про-демонструвати певний настрій (за завданням та з допомогою педагога);

– під контролем дорослого дотримується основних правил спілкування (бути ввіч-ливим, уважним, тактовним тощо) у власній поведінці;

– уважно слухає співрозмовника під час спілкування;

– відповідає на запитання співрозмовника повними реченнями;

– включається в діалог з педагогом, учнями, батьками тощо;

– самостійно будує репліки-відповіді та репліки-запитання у звичних ситуаціях;

– звертається до співрозмовника (педагогів, однокласників, батьків тощо) у звичних ситуаціях, висловлює прохання, побажання;

– звертається до співрозмовника у незна-йомій (змодельованій) ситуації (під керів-ництвом педагога);

– виявляє активність у спілкуванні з допомогою та нагадуванням педагога;

– бере участь у колективному обговоренні прочитаного, переглянутого (картин, ілю-страцій, фільмів тощо);

– бере участь у читанні діалогів за особами (ролями);

– бере участь в інсценуванні простих епі-зодів з прочитаних художніх творів (опо-відань, казок тощо);

– під контролем педагога передає голосом, природними жестами, мімікою, ходою характер персонажів твору;

– з допомогою та за нагадуванням педагога дотримується відповідної інтонації;

– під керівництвом педагога бере участь в інсценуванні діалогу (відповідає повними й неповними реченнями) в змодельованих та природніх навчальних, ігрових, побутових ситуаціях (з використанням опорних слів, словосполучень, окремих реплік);

– з допомогою та за нагадуванням педагога дотримується правил культури спілкування (слова ввічливості, увага до співбесідника, черговість висловлювань, стриманість);

– будує висловлювання з допомогою педа-гога (в типових навчальних, ігрових, побу-тових ситуаціях);

– з допомогою та запитаннями педагога ко-ментує та пояснює власні дії;

– словесно описує спостережувані предмети та явища (з допомогою та запитаннями педагога, з опорою на малюнок, план);

– розповідає про побачене, почуте, відпо-відаючи на запитання педагога;

– разом із дорослим планує проведення вільного часу (вихідного дня, канікул тощо).

Формування вміння користу-ватися основними засобами спілкування;

формування мотивації до спілкування з оточуючими;

формування вміння орієнту-ватися на ситуацію спілкуван-ня (учасники діалогу, їх наст-рій, місце проведення діало-гу);

розширення кола спілкуван-ня;

формування навички розуміти емоційний стан іншого;

формування уявлень про сус-пільне оточення;

активізація словника;

розвиток усного зв’язного мовлення;

формування навичок діалогіч-ного й монологічного усного мовлення;

формування вміння застосо-вувати здобуті знання на практиці;

формування уміння виокре-мити й усвідомити мету власних дій;

виявлення та розвиток панто-мімічних здібностей;

регулювання інтонаційної ви-разності мовлення;

формування культури мовлен-ня та спілкування;

формування мотивації до спілкування українською мо-вою;

формування та розвиток емо-ційно та інтонаційно вираз-ного мовлення;

розвиток оперативної та дов-готривалої пам’яті;

формування вміння планувати власну діяльність, здійснюва-ти самоконтроль.

6.

”Я і Батьківщина”

(виховання особистості дитини як громадянина держави)

Держава, в якій проживає учень (назва, населення, дер-жавна символіка, столиця держави, державний гімн).

Держава і закон. Основні пра-вопорушення та відповідаль-ність за них.

Екстренні служби (рятувальна, пожежна, швидка (невідклад-на) медична допомога, міліція, служба газу, автоінспекція) та напрямки їх діяльності.

Права та обов’язки школярів.

Населений пункт, у якому про-живає учень.

Народ, нація, суспільство, держава. Україна як багато-національна держава. Риси характеру, притаманні україн–ському народу.

Предмети українського націо-нального одягу та атрибутики.

Національні традиції та звичаї.

Твори усної народної творчос-ті (пісні, вірші, колядки, щед-рівки, веснянки та ін.)

Видатні діячі української культури та мистецтва.

Учень:

– знає, в якій державі проживає, хто її на-селяє;

– знає та називає столицю держави;

– знає, називає та описує символіку держави (прапор і герб);

– розрізняє предмети української символіки, визначає їх серед інших;

– знає державний гімн України;

– розуміє сутність понять «держава», «кон–ституція», «закон», «правопорушення», «відповідальність».

– знає та називає основні правопорушення, поширені серед дітей; основні види покарань;

– розуміє невідворотність покарання;

– знає основні напрямки дій відповідних служб;

– вміє зателефонувати та чітко і стисло повідомити відповідні служби про небезпечний випадок;

– називає та розуміє основні права та обов’язки школярів;

– виконує обов’язки школярів під контро-лем педагога;

– виявляє патріотичні почуття стосовно свого класу, школи;

– знає назву та місце знаходження рідного міста (села, селища);

– знайомий із історією виникнення свого міста (села);

– знає, що є громадянином України;

– знає про свою приналежність до україн-ської нації;

– розуміє поняття „народ, нація, національ-ність, суспільство, держава”;

– називає свою національність;

– знає про наявність різних національностей на території України;

– виявляє повагу до представників інших народів і національностей;

– знає та називає основні риси характеру, притаманні українському народу;

– розрізняє та називає предмети україн-ського національного одягу, української атрибутики та визначає їх серед інших;

– знайомий із національними традиціями та звичаями (свята, прикмети тощо);

– бере участь у проведенні свят, групових та загальношкільних заходів;

– знає напам’ять окремі твори усної народ-ної творчості;

– знає і може назвати (за питаннями педа-гога) окремих видатних діячів української культури та мистецтва, елементарні відо-мості про їх життя і творчість, їхні най-відоміші твори.

Поширення уявлень про дер-жаву та її функції, органи управління, правопорядку то-що;

виховання гордості за дер-жаву;

формування усвідомлення власних прав;

формування відповідальності за власні вчинки та поведінку;

збагачення активного словни-ка;

розширення обсягу пам’яті;

формування вміння швидко реагувати на надзвичайні обставини;

формування відповідального ставлення до виконання обов’язків школяра;

виховання любові та гордості за свою школу, клас;

виховання інтересу та шаноб-ливого ставлення до історії й культури Батьківщини;

розвиток усвідомлення свого походження;

виховання коректного й ша-нобливого ставлення до пред-ставників інших націй;

виховання поваги до рідного краю, народу, мови, традицій;

стимулювання інтересу до ознайомлення з творами усної народної творчості, націо-нальних традицій і звичаїв, участі в проведенні свят тощо.

7.

”Я і мистецтво”

(виховання ціннісного ставлення до мистецтва)

Основні види мистецтв (обра-зотворче, музичне, мистецтво слова, танцю, співу).

Настрій та основні емоційні стани людини. Власні почуття.

Різноманітність настроїв і по-чуттів у мистецтві, способи їх відображення.

Самовираження (виразне вико-нання пісень, малювання, ви-конання пластичних етюдів тощо).

Учень:

– знає основні види мистецтв;

– виявляє зацікавленість до основних видів мистецтв;

– бере безпосередню участь у підготовці та проведенні конкурсів, виступів, свят тощо;

– має уявлення про поняття ”настрій”;

– за допомогою педагога розпізнає основні емоційні стани людини (за малюнками, ілюстраціями, опорними словами тощо);

– за допомогою та запитаннями педагога розпізнає та називає відмінності основних емоційних станів;

– вміє розрізняти за мімікою основні емо-ційні стани людини (радість, сум, злість тощо);

– разом із педагогом, відповідаючи на його запитання, визначає власний емоційний стан; емоційний стан іншої людини;

– розуміє можливість відображення емоцій-ного стану у різних видах мистецтва;

– разом із педагогом визначає настрій творів мистецтва (музичних, поетичних, прозових, образотворчих);

– має уявлення про засоби художньої вираз-ності в різних видах мистецтва (кольори – в образотворчому; слова – в поезії та прозі тощо);

– передає настрій і характер художнього твору в різних видах художньої діяльності (залежно від можливостей учня).

Поширення уявлень про види мистецтв;

стимулювання до безпосеред-ньої участі в мистецьких заходах;

активізація спостережливості, елементів творчої уяви та асоціативно-творчого мислен-ня;

відпрацювання умінь відчу-вати емоційний стан (власний, оточуючих, відображений у творах мистецтв);

формування потреби в ху-дожньо-творчій самореаліза-ції;

розвиток естетичного сприй-мання, емоційно-образної па-м’яті;

збагачення емоційно-почут-тєвої сфери;

формування інтонаційної ви-разності мовлення (співання);

формування та розвиток мі-мічних та пантомімічних на-вичок.

8.

”Я і праця”

(виховання ціннісного ставлення до праці)

Самообслуговуюча праця.

Повсякденний догляд за одя–гом, взуттям, головними убо-рами (попередження забруд–нення, чищення, прання, су-шіння, прасування, зберіган-ня) та житлом.

Дрібний ремонт власних ре-чей (пришивання гудзиків, гачків, зашивання розпоротого шва та ін.)

Приготування їжі. Сервіруван-ня столу.

Професії та їх представники.

Підприємства рідного міста (села).

Допомога старшим і молод-шим.

Суспільно корисна праця.

Учень:

– розуміє та пояснює зміст поняття ”самооб-слуговуюча праця”;

– виконує основні види робіт із самооб-слуговування (залежно від психофізичних можливостей учня), дотримується правил догляду за одягом, взуттям, головними убо-рами, житлом тощо;

– за дорученням та під контролем дорослого здійснює дрібний ремонт власних речей;

– вміє готувати сніданок, вечерю, сервіру–вати стіл до вечері з урахуванням різних меню;

– знайомий із основними професіями (в то-му числі доступними для оволодіння розу-мово відсталими), називає їх;

– розуміє й пояснює, чим займаються пред-ставники основних професій;

– розповідає про професію, якою оволодіває на уроках трудовго навчання;

– знає основні підприємства рідного міста (села), знає про їх розташування;

– знає, чим займається представник тієї чи іншої професії на даному виробництві;

– знає, ким працюють його батьки.

– знає про необхідність допомоги старшим, людям похилого віку, молодшим за себе;

– допомагає людям, старшим чи молодшим за себе, виконуючи відповідні доручення дорослих;

– готує подарунки своїми руками;

– розуміє поняття ”суспільно корисна пра-ця”;

– разом із колективом групи виконує різні види суспільно корисної праці у школі;

– дотримується дисципліни та правил безпе-ки під час трудової діяльності.

Формування навичок і звичок самообслуговуючої праці;

формування організованості в трудовій діяльності;

формування позитивного ставлення до праці;

формування вміння доводити розпочату роботу до завер-шення;

розширення уявлень про види професій та їх представників;

стимулювання до активної участі в суспільно корисній праці;

формування мотивації до ви-конання трудових обов’язків;

формування особистісних якостей (працелюбності, охайності, сумлінності, відпо-відальності, дисциплінова-ності тощо);

виховання вимогливості до себе;

виховання поваги до праці інших людей;

виховання почуття обов’язку.