Мета заходу:
створення позитивної атмосфери традиційного святкового українського ярмаркування, вивчення культурної спадщини та духовних надбань українського народу, пізнання самобутнього національного обличчя, привернення увагу до збереження традицій, практичного продовження культурно-історичних звичаїв, обрядів, яскравого музичного фольклору та народного гумору, виховання любові до рідного краю, формування творчої особистості на засадах педагогіки народознавства.
(Під супровід музики виходять діти – продавці в українських костюмах з кошиками, торбами…)
1 Ведуча. Увага! Увага!
Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте!
На ярмарок, прошу гуртом, по одинці,
Чекають на всіх тут чудові гостинці!
2 Ведуча :На ярмарку нашім чудовім, багатім,
Є чим дивуватись і є, що придбати!
Тут щедрі дарунки із саду й городу,
Тут пісні і жарти – усім в нагороду.
1 Ведуча: Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!
Гей, народ збирається –
Ярмарок починається!
Пісня «Сорочинський ярмарок» Н.Май
Господиня Доброго дня, шановні гості нашого свята!
Господиня. Низький уклін вам, гостоньки дорогії! Не минайте ярмарку нашого, заходьте, покуштуйте страв українських, поласуєте солодощами.
Господиня. З давніх-давен українські страви відомі світові своїми високими смаковими якостями.
Господиня. Наше сало, борщ, пампушки, вареники, пиріжки високо цінуються не тільки в Україні, а й за її межами.
Пісня «Їдуть на возі дівки на базар» анс. Рябинушка
1-й учень. Купуйте, купуйте усі бараболю.
Варіте і смажте із соллю, без солі
Сто страв господиня з картоплі зготує,
Картопля як хліб, вона всіх нагодує.
2учень : Ця морква під сонечком щедрим зростала
Земелька водою її напувала.
Тому – то ця морковка така соковита,
моркв’яного соку вам треба попити !
2-й учень. А у мене часник, як бик,
А цибуля, як гуля!
Всі мікроби убиває,
Буде здоровий той, хто придбає!
3-й учень. Лотки із яблуками не минайте,
Які до смаку вам, такі вибирайте!
Сортів тут багато, усі вони різні,
Ось яблуко раннє, ось яблуко пізнє.
4-й учень. Беріть і калину – червоні корали!
Напоїть матуся калиновим чаєм –
Недугу ураз, як рукою знімає!
Виходять Параска та Солопій
Солопій. Стій жінко, почекай. Куди ти?
Параска. Мені нудно в хаті жить!
Ой вези ж мене із дому,
Де багато грому-грому,
Де гопцюють всі дівки,
Де гуляють парубки.
Хочу на ярмарок!
Поїхали, Солопійчику!
Солопій. Сиди вдома, стара. Я сам поїду.
Параска. Щоб ти луснув! Сто чортів тобі в потилицю. Ти вже того разу без мене на ярмарок їздив та замість курки півня купив.
Солопій. Не півня, а курку!
Параска. А я кажу – півня!
Солопій. А я кажу – курку!
Параска. А чого тоді в твоєї курки ноги такі довгі?
Солопій. Бо того, що вона багато бігала. Ох і вредна ж у мене жінка, сатана – не баба. Поїхали вже.
Виходять Василь і Одарка.
Одарка. Ох! Усе на ярмарку тут є!
Василь. Було твоє, купив – моє!
Одарка. Є й картопля…
Василь. Є й буряк…
Одарка. Тут цибуля…
Василь. А там – мак!
Одарка. Чого тут тільки не має!
Василь. Кому що треба – той питає! Одарко, дивись, що це таке гарне?
Одарка. Та це ж, Василю, свистульки! Послухаю, якщо добре будуть грати, то куплю.
(Бере свистульку, пробує свистати. В цей час підходить хлопець)
Хлопець. Добридень, добрі люди! А чи є на ярмарку коваль? Треба коней підкувати.
Василь. А якже! Є і тут коваль!
Підкує кого треба.
І коня, і самого тебе.
Є й підковки на підбори
До твоїх чобіт, козаче.
Ти станцюєш, кінь заскаче.
Хлопець. А що, можемо і станцювати.
(Виконується український танець «Гопак». Після танцю виходять Солопій і Параска)
Солопій. Ой як гарно танцюють. Мої ноги так і не встоять – танцювати вже хочеться.
Параска. Солопію, та ти ж танцюєш, як рак на льоду.
Солопій. А що, хлопці, давайте мінятися. Ви мені – дівчат, а я вам – Параску.
Параска. Людоньки добрі, та що це таке робиться на світі? Старий зовсім з глузду з’їхав! Та навіщо ти мені такий потрібен? Я сама зараз тебе буду продавати!
Пісня «Ой там на товчку, на базарі» Рябинушка
Ой там на товчку на базарі
Жінки чоловіків продавали,
Як прийдеться до ладу,
То я, свого поведу, та й продам.
Із лик мотузок засукала,
Взяла свого милого залигала.
Та й повела на базар
До терниці прив’язала.
Як наїхало купувальниць,
Як наїхало подавальниць.
Стали думать і гадать,
Що за цього мужа дать.
А за цього треба дати
Пару коней вороних.
Ще й сто рублів золотих.
Сценка «Два куми»
(На сцену виходять два куми спиною один до одного і тягнуть по мішку)
1-й кум. Ой, це ви, куме?
2-кум. Я.
1-кум. А куди це крам тягнете?
2-кум. На ярмарок української кухні.
1 кум. І я туди. А що в мішку?
2-й кум. Бублики.
1 кум. А я думаю: що то так торохнуло, аж в голові задзвеніло!
2 кум. А ви що тирбичите?
1-й кум. А я гречану крупу несу продавати, добре маю вторгувати, бо без каші жодна українська сім’я не обходиться.
(На сцену вибігають циганчата)
1-е циганча-дівчинка. Дядьку, дядьку, дайте копієчку, а ми вам поворожимо!
2-й кум. Ану йдіть, бісові діти, знаю я вас – не встигнеш і оком кліпнути, як без штанів залишишся.
2-е циганча-дівчинка. Ну, дядьку, не хочете про свою долю дізнатися, тоді ми вам затанцюємо.
1-й кум. Куме, вони не відчепляться. Нехай вже танцюють.
(Циганчата танцюють, а потім беруть у кумів мішки і тікають).
2-й кум. (здивовано) А що це було?
1-й кум. Обікрали нас, от що!
2-й кум. (скиглячи) Що ж мені тепер робити? У вас, куме, хоч жінка не битюча, а моя мені голову відірве ! Ой,божечки,он вона йде. (повертаються спиною)
Входить Сердючка
Сердючка( торгує вениками, метлами): Так,так. Подивимося, шо сьогодні у програмі ярмарку. (до продавців) Бабушка,как личная жизнь? (кричит) Не ходим по базару без толку, покупаєм у красивой женщини метьолку. (Побачила 1-го кума, підходе іззаду, хлопає метлою по нозі, кум обертається)
Кум: (здивовано) Що таке? (сердито) Ти шо собі дозволяєш,кума?
Сердючка: Тіхо, тіхо,куме, ти ж знаєш, я ж в пориві торговлі могу ж убить
Кум: Інтілігентно надо торгувать, а не мотать своею метлою, як дікообраз на природі.
Сердючка: А шо кум, ви вже купили ларьок і назвали його «Супєрмаркет» и культура поползла,да?
Кум: ну знаєш, супермаркет – ето тєбє нє базар
Сердючка: Тіхо, тіхо, слухайте усі, супермаркет – не базар,(скандируют все) Супєрмаркет-не базар.(3 раза) А шо ж ти із свого супєрмаркета прийшов на наш нєкрасівий базар? Ха-ха-ха
Кум: Та це не я, це….(дивиться в боки, шукає очима кума) це …Куме, скажіть своїй жінці
Кум 2: (повертається обличчям до жінки) Та я….
Сердючка: А шо ти тут стоїш? Га? (штовхає його у груди) Шо ти тут робиш? Я шо тобі сказала зробить?
1 кум: Стій, кума, та послухай, ти знаєш, де ми зараз їдемо?
Сердючка: Хто? Ви? Удвох?
1 кум: Так, ми удвох їдемо на «Фабрику зірок», на ярмарку стільки грошей не заробити й за рік, от ми і надумали, заспіваєм, а нам грошей навалять.
Сердючка: (сміється) Навалять. Ха-ха-ха, Навалять вам. А ну, марш додому гречку перебирать і каші наварить,їсти вдома нічого. Бігоооом, поки я вам не наваляла! (куми тікають) (причепуряється) Ха,грошей їм навалять, це мені навалять, бо я – артістка, Я – звєзда! А ну-ка, Пєтя, Пєтя под баянчік
Пісня «Пироги» виконує Сердючка
Ведуча. Наш добрий ярмарок триває,
Звучать тут жарти, пісні, сміх.
Солодкий стіл усіх чекає
Купців запрошує усіх.
Тож часу не гайте,
Швиденько готуйте свої гаманці
Бо ждуть не діждуться вже нас продавці!
На ярмарок усі!
Ведуча: Купуйте , дивуйтесь але не баріться,
Краса то яка підійдіть, подивіться.
Яка то робота, які то узори,
В цих вишивках пісня, лани неозорі,
Садів щебетання, віснянні світання,
Квітковий розмай і калини зітхання.
Оця вишиванка – пасує дівчатам,
А ця сорочка – до лиця всім хлоп’ятам.
Пісня «По дорозі жук» співають хлопці і дівчата
Вихід діда з поросятами.
Добрі люди, подивиться які в мене поросята,гарні, чисті, вродливі, голосно верещать, за п’ятьох їдять. Купуйте, не пожалкуєте, воні розумні, вміють рахувати. (показує їм пальці, поросята хрюкають ).
Торговець салом: Людоньки добрі, не зволікайте,
підходьте, купуйте та не оминайте,
сало в долоню або на п’ять пальців,
сало , що в шкварках і в вигляді смальцю!
підкопчена димом рожева скоринка,
з проріззю – це українська родзинка!
Сало в розсолі, та щедро солене!
Сало поперчене й почасничене!
Сало із редькою, сало із хроном,
Із огірком та із хлібчиком чорним,
Сало з гірчицей або з цибулиной-
Добрішає світ, та м’якшіє людина.
Картопля в мундирі, квашена капустка,
Та сиротіє без сала закуска.
Вирує життя та міняється мода,
Та сало із моди не вийде ізроду.
Сало в хатині – це наша культура,
Тому є в українців здоров’я й фігура!
Салонько давнє і вічно класичне!
Нам найрідніше і патріотичне!
Інсценізація пісні «Сало» М.Поплавського
Сценка «Кумоньки»
На сцену виповзає Вєрка Сердючка, вертаючись з Фабріки зірок, з розбитою зіркою, обтряхується.
Вєрка: Хай їм сто чортів.
Пронька: Кумасю, шо це ти лаїшся? (розглядає Вєрку) Шо це з тобою?
Вєрка: (обтрушується) Та ото ж, понесло мене на ту кляту Фабрику зірок. Звєзду мирового масштаба растоптали. В душу же наплювали. Звєзду поломалииии (плаче)
Пронька: Та шо сталося, Вєра?
Верка: Сама співала я,сама-самісінька. Ні одної звєзди,окрім мене, представляєш? Барського Бобул не пустив не Євровідєніє, Бред Піт у діпрессію пішов, Біличка покусала Козловського, Демі Мур у лікарні, короче, нема звёзд, кончилися усі. Я одна осталася.(всхліпує) Отбивалася ,як могла, за руки зі сцени стягували,за ноги, но я співала скільки хотіла, аж поки журі швидка не забрала. Та обіцяла повернутися коли Мадонна приїде. Бо у нас тут соревнуваться ні з ким.
Пронька: Возьми мене,я тоже співаю. Ось слухай, а……
Вєрка: Стіііій, тихо,тихо, Проня, не надо, я вже чула, я ще жить хочу. Ти ж виєш, як собака, прости,Господи.
Пронька: Я??? А у мене…А у мене…Та у мене від твого пєнія всі курі повиздихали, свиня втікла, в барана роги вирівнялися, а коняка як ржала – зуби повипадали. Люююдиии! Хто мені продасть конячу челюсть?
Вєрка: Во,во, не конякі, а тобі її вставить…
Проня: А ти…а у тебе…
Голосно звучить музика з курячим кудахтанням.
Верка і Проня роблять вигляд наче лаються, машуть руками…
Музика замовкає, баби сідають, запихалися, приходять до тями.
Вєрка: Кума, а шо це було?
Пронька: Не знаю, кума.
Вєрка: Ой заморилася, наче горбу на собі перла
Пронька: Ага, а я вроді тобі допомагала.
Вєрка: Поки ми тут з тобою гастролюємо і ярмарок розійдеться.
Пронька: Пішли в шинок
Вєрка: (обіймаються, цілуються) Ой, кумасю,рідна моя, ходім
Звучить музика Сердючкіной пісні
Ведуча: Ярмарок! Ярмарок!
Сорочинський ярмарок!
Ярмарок! Ярмарок!
Душу звеселя.
Ярмарок! Ярмарок!
Сорочинський ярмарок!
Сорочинський ярмарок гуля!
Ведуча: Ложки, мед І пироги
Ще й намиста дорогі,
Хто купля, хто продає,
А хто байдики б’є…
Перший хоче більше взять,
Другий дума сторгувать,
Третій хвалить так-і-сяк,
Бо куштує на дурняк!
Ведуча: Ну чого лиш тут нема:
Є ковбаси і корчма,
Є тут юшка з карася
Ще й городина уся!
Тут і борошно й зерно,
Ситець, шовк і полотно…
Той везе, а той несе —
Тільки ж дорого усе!
6 учень:
Купуйте, купуйте усі бараболю.
Варіте і смажте із соллю, без солі
Сто страв господиня з картоплі зготує,
Картопля як хліб, вона всіх нагодує
Століть багато картоплина
Повсюди княжить на столі.
Вона тут, поряд, щохвилини,
На кухні, в погребі, в землі.
В сільських хатах, міських квартирах,
Вона в “бістро”, і в кабаре,
Парує, вимита, в “мундирах”,
Чи розім’ята на пюре.
І можна з певністю сказати,
Що тим хто дуже зголоднів,
Найбільше буде смакувати
Рум’яна хрумкість дерунів.
Пісня-танок «Вродила картопля» (гурт «Червоні маки»)
Ведуча: Ярмарок! Ярмарок!
Сорочинський ярмарок!
Ярмарок! Ярмарок!
Душу звеселя.
Ярмарок! Ярмарок!
Сорочинський ярмарок!
Сорочинський ярмарок гуля!
Ведучий:
На доброму ярмарку ми побували,
Одні продавали, одні купували,
Співали, сміялись та жартували.
Ведуча:
Здоров’я і щастя всій нашій родині,
А цвіту і плоду моїй Україні.
Щоб був достаток на столі
У кожнім місті і селі.
Разом:«До побачення! До нових зустрічей!»
Пісня «А ми бажаєм вам добра»Н.Май
