Молодь, яка працює на підприємствах, установах та організаціях має специфічний трудовий статус, визначений Кодексом законів про працю України, Законами України «Про зайнятість населення» від 5.07.2012р. № 5067-VI, «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5.02.1993р. № 2998-XII та іншими нормативними актами.
Статтею 26 КЗпП передбачено, що при прийнятті на роботу молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів та молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів випробовування їм не встановлюється.
Інша пільгова норма для молодих спеціалістів визначена статтею 197 КЗпП та стосується гарантій щодо їх працевлаштування за фахом.
Працездатній молоді – громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років.
Першим робочим місцем відповідно ст. 1 Закону «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» вважається місце роботи молодих громадян після закінчення будь-якого навчального закладу або припинення навчання в ньому, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби або альтернативної (невійськової) служби.
Молодим спеціалістам – випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996р. № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням».
Порядок працевлаштування молодих спеціалістів передбачає певні права і обов’язки: випускник зобов’язаний відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою.
Розірвання угоди з ініціативи випускника допускається з таких поважних причин:
1) встановлення інвалідності 1 або 2 групи, внаслідок чого випускник не може виїхати на роботу за призначенням;
2) встановлення інвалідності 1 або 2 групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків (або осіб, які їх замінюють) випускника;
3) якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років, або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
4) проходження чоловіком (дружиною) служби за контрактом у Збройних Силах, Держприкордонслужбі, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, внутрішніх військах МВС, Держспецтрансслужбі, Держспецзв’язку, на посадах рядового і начальницького складу у правоохоронних органах, органах і підрозділах цивільного захисту, поза місцем розташування замовника;
5) вступу до вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації для випускників вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації.
Розірвання угоди з ініціативи замовника допускається тільки у разі неможливості надання випускникові роботи за спеціальністю згідно з медичним висновком (якщо медичний огляд для прийняття на роботу відповідно до законодавства є обов’язковим) або висновком медико-соціальної (експертної) комісії або банкрутства підприємства.
Замовник може надати роботу випускнику, який без поважних причин не захистив дипломний проект з урахуванням одержаної спеціальності та кваліфікації.
Якщо після закінчення вищого навчального закладу жінка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю, пологами, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку час її перебування зараховується до терміну роботи за призначенням.
У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов’язаний відшкодувати до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
Випускникові, якому відмовлено в прийнятті на роботу після прибуття до місця призначення, замовник компенсує витрати, пов’язані з переїздом випускника і членів його сім’ї як до місця призначення, так із поверненням до постійного місця проживання (якщо він був направлений до іншої місцевості) згідно з визначеними в угоді умовами.
У разі відмови у прийнятті на роботу за призначенням і звернення молодих фахівців до центрів зайнятості замовники відшкодовують державній службі зайнятості всі витрати, пов’язані з працевлаштуванням, перепідготовкою, виплатою допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги в розмірі стипендії під час проходження професійної підготовки та перепідготовки.
Випускників, які навчались за державним замовленням працевлаштовують на місця, які були доведені до вищого навчального закладу виконавцями державного замовлення.
Вручення випускникові диплома про закінчення вищого навчального закладу, направлення на роботу та видача належних йому коштів, які перераховані до вищого навчального закладу замовником, здійснюється протягом семи днів після закінчення ним вищого навчального закладу.
Оформлене замовником або вищим навчальним закладом направлення на роботу є підставою для укладання трудового договору між молодим фахівцем і замовником.
Якщо замовник відмовив у прийнятті на роботу молодого фахівця, останній звертається до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. При цьому пред’являється направлення на роботу і скріплена печаткою замовника довідка про відмову у працевлаштуванні.
Реєстрація молодих фахівців у державній службі зайнятості здійснюється за місцем постійного проживання у порядку, визначеному законодавством про зайнятість населення.
