Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу та форми власності – це час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу.
Педагогічне навантаження вчителів, вихователів і керівників гуртків навчальних закладів усіх типів і найменувань є визначальною умовою оплати праці в навчальному закладі. Розподіл педагогічного навантаження (навчання, викладання і виховання) проводиться у повній відповідності з кількістю педагогічних працівників, мережею класів, груп і гуртків на основі навчального плану закладу. При цьому уповноважений власником представник – керівник навчального закладу зобов’язаний дотримуватися такого порядку розподілу педагогічного навантаження:
1. У січні-лютому, відповідно до Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про позашкільну освіту”, керівник навчального закладу визначає мережу класів групі гуртків, погоджує ії з профкомом закладу та з управліннями ( відділами ) освіти.
2. У березні керівник навчального закладу готує проект робочого навчального плану з повним використанням інваріативної і варіативної частин відповідних навчальних програм і подає його ( робочий план) на розгляд і узгодження з педагогічною радою.
3. Після узгодження проекту робочого плану у навчальному закладі він подається на затвердження управлінню ( відділу) освіти, у сфері дії якого перебуває навчальний заклад.
4. У першій половині квітня керівник навчального закладу доручає тарифікаційній комісії розподілити педагогічне навантаження з дотриманням принципу наступності та вимог відповідних статей законодавства про освіту.
5. Згідно з положеннями статті 38 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, статей 21, 32 КЗпП України та пункту 4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, з метою запобігання істотних змін і погіршення умов оплати праці ( стаття 7 Закону України “Про колективні договори і угоди” і стаття 9 КЗпП України) проект розподілу педагогічного навантаження погоджується на засіданні профкому навчального закладу.
6. Погоджений з профкомом розподіл педагогічного навантаження оголошується на педагогічній раді і доводиться до відома всіх вчителів, вихователів та керівників гуртків під особисту розписку до 31 травня.
7.У серпні тарифікаційна комісія, яку очолює керівник навчального закладу і до складу якої входять представники адміністрації, профкому, визначає розмір заробітної плати кожного вчителя, вихователя і керівника гуртка в залежності від педагогічного навантаження, стажу роботи і результатів останньої атестації, складає тарифікаційний список.
8. Результати тарифікації педагогічних працівників погоджуються з профкомом і повідомляються вчителям, вихователям і керівникам гуртків під особисту розписку до початку навчального року.
9. Не пізніше 5 вересня тарифікаційний список затверджується начальником відділу (управління) освіти, у віданні якого перебуває навчальний заклад.
10. До цього Порядку відділом (управлінням) освіти можуть бути внесені доповнення і зміни, які поліпшують становище педагогічних працівників та роблять його більш демократичним і доступним (прозорим)
Встановлення та розподіл педагогічного навантаження
Встановлення педагогічного навантаження педагогічним працівникам і оплата їх праці проводиться у відповідності до 25 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 року № 651-XIV ( з наступними змінами ) ( далі – Закон № 651-XIV ) та Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти України від 15.04.93 № 102 ( з наступними змінами ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 р. за № 56 .
Стаття 25 Закону № 651-XIV визначає:
– поняття педагогічного навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності;
– обсяги навчального та педагогічного навантаження;
– інші види педагогічної діяльності;
– розміри доплат за інші види педагогічної діяльності;
– обсяг педагогічне навантаження вихователів загальноосвітнього навчального закладу та загальноосвітньої спеціальної школи (школи-інтернату).
Так, педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу, це час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу, та включає як навчальні години, так і інші види педагогічної діяльності.
Під іншими видами педагогічної діяльності мається на увазі класне керівництво, перевірка зошитів, завідування: майстернями, навчальними кабінетами, навчально-дослідними ділянками.
Обсяг навчального навантаження та іншої педагогічної діяльності, які може виконувати педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними розмірами не обмежується.
Розподіл педагогічного навантаження у загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління освітою.
Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.
Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою статті 25 Закону № 652-XIV, встановлюється тільки за його згодою.
Навчальне навантаження між вчителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі (з дотриманням Кодексу законів про працю України).
Обсяг навчального навантаження педагогічним працівникам шкіл, шкіл-інтернатів (крім учителів вечірніх (змінних) середніх загальноосвітніх шкіл (класів) з очно-заочною формою навчання, заочних шкіл, а також учителів, що навчають дітей, які перебувають на тривалому лікуванні у лікарнях) і викладачам педучилищ визначається один раз на рік окремо по півріччях.
Навчальне навантаження вчителів вечірніх (змінних) середніх загальноосвітніх шкіл (класів) з очно-заочною формою навчання, заочних шкіл, а також вчителів, що навчають дітей, які перебувають на тривалому лікуванні у лікарнях, визначається два рази на рік до початку першого та другого півріччя.
Навчальне навантаження викладачам вищих навчальних закладів I – II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів визначається один раз на рік до початку навчального року.
Педагогічне навантаження вчителя включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку. За інші види педагогічної діяльності встановлюються доплати в такому розмірі:
– класне керівництво – 20–25 відсотків посадового окладу;
– перевірка зошитів – 10–20 відсотків посадового окладу;
завідування:
– майстернями – 15–20 відсотків;
– навчальними кабінетами – 10–15 відсотків посадового окладу;
– навчально-дослідними ділянками – 10–15 відсотків посадового окладу.
Педагогічне навантаження вихователя загальноосвітнього навчального закладу становить 30 годин, вихователя загальноосвітньої спеціальної школи (школи-інтернату) – 25 годин на тиждень, що становить тарифну ставку.
Оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з врахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок.
Ставки заробітної плати (посадові оклади) вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогічних працівників виплачуються (норма годин на ставку встановлена, виходячи з 6-денного режиму роботи):
1) за 3 години педагогічної (викладацької) роботи на день (18 годин на тиждень):
вчителям I – XI (XII) класів шкіл та шкіл-інтернатів усіх типів і найменувань;
вчителям трудового навчання II – III класів спеціальних шкіл для дітей та підлітків, які потребують особливих умов виховання;
учителям-логопедам, учителям-дефектологам, практичним психологам спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів);
викладачам III – V класів шкіл естетичного виховання (загальної музичної, художньої, хореографічної освіти) з п’ятирічним строком навчання;
викладачам V – VII класів шкіл естетичного виховання (дитячих музичних, художніх, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв) з семирічним строком навчання;
викладачам спеціальних дисциплін I – XI класів середніх музичних і художніх шкіл та шкіл-інтернатів;
викладачам I – IV класів дитячих художніх шкіл і шкіл загальної художньої освіти з чотирирічним строком навчання;
викладачам і старшим викладачам педагогічних училищ;
учителям-дефектологам і логопедам установ охорони здоров’я та соціального забезпечення (крім будинків дитини);
керівникам гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи, в тому числі організованих у закладах освіти на принципах самоокупності;
учителям груп для занять з іноземної мови в початкових класах загальноосвітніх шкіл і в дошкільних закладах, що працюють на принципах самоокупності;
викладачам постійно діючих курсів по вивченню мов, стенографії, машинопису з терміном навчання один рік і більше;
вчителям і викладачам училищ фізичної культури.
2) за 3 години викладацької роботи в середньому в день (720 годин на рік):
викладачам та старшим викладачам вищих навчальних закладів I – II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних постійно діючих курсів, курсів по підготовці до вступу в вищі навчальні заклади I – II рівнів акредитації.
3) за 20 годин викладацької роботи на тиждень:
завідуючим логопедичними пунктами, логопедам будинків дитини, вчителям-логопедам і вчителям-дефектологам у дошкільних навчальних закладах.
4) за 4 години педагогічної (викладацької) роботи в день (24 години на тиждень):
викладачам I – II класів шкіл естетичного виховання (загальної музичної, художньої, хореографічної освіти) з п’ятирічним строком навчання;
викладачам I – IV класів шкіл естетичного виховання (дитячих музичних, художніх, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв) з семирічним строком навчання;
музичним керівникам;
концертмейстерам, акомпаніаторам і культорганізаторам.
5) за 4 години педагогічної (викладацької) роботи на день (1016 годин на рік):
викладачам постійно діючих курсів по вивченню мов, стенографії, машинопису з строком навчання менше одного року.
6) за 25 годин виховної роботи на тиждень:
вихователям спеціальних навчально-виховних закладів (груп) для дітей і підлітків з вадами у фізичному чи розумовому розвитку.
7) за 5 годин педагогічної роботи в день (30 годин на тиждень):
вихователям груп загального типу дошкільних навчальних закладів, вихователям, старшим вихователям шкіл-інтернатів, дитячих будинків, крім шкіл-інтернатів з поглибленим вивченням російської мови та посиленою військово-фізкультурною підготовкою, інтернатів, шкіл (груп) продовженого дня, установ охорони здоров’я, приймальників-розподільників для неповнолітніх, виховно-трудових колоній, спеціальних шкіл та спеціальних профтехучилищ для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, кімнат школяра при клубах, палацах культури, житлово-експлуатаційних організаціях, училищ фізичної культури, інструкторам з фізкультури, інструкторам слухових кабінетів.
8) за 6 годин педагогічної роботи в день (36 годин на тиждень):
вихователям-методистам дитячих дошкільних закладів, дитячих майданчиків, дитячих парків;
9) за 7 годин роботи в день (41 година на тиждень):
майстрам виробничого навчання, в тому числі навчання водінню, вихователям професійно-технічних навчальних закладів.
Ставки заробітної плати педагогічних працівників, перелічених у підпунктах 1) – 9), встановлюються виходячи із затрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хвилин). Короткі перерви, передбачені між уроками, заняттями, лекціями є робочим часом педагогічного працівника. Тривалість уроків і перерв встановлюється відповідно до положення про навчальний заклад. У навчальних планах шкіл усіх типів і найменувань, педучилищ, професійно-технічних навчальних закладів час на навчальні дисципліни визначається в академічних годинах (45 хвилин), крім перших класів шкіл, де навчаються діти шестирічного віку (35 хвилин). Скорочення тривалості уроку не є підставою для зменшення норми часу, що передбачається на вивчення предмета і не є підставою для зменшення норми часу для оплати в розрізі чверті, півріччя, року. Збільшення кількості уроків в зв’язку із зменшенням її тривалості не означає збільшення навчального навантаження, встановленого при тарифікації.
За години педагогічної роботи, виконаної понад встановлену норму, провадиться додаткова оплата відповідно до отримуваної ставки заробітної плати в одинарному розмірі.
У тих випадках, коли робота понад встановлену норму виконується вихователями, помічниками вихователів, санітарками-нянями дошкільних закладів з причини невиходу на роботу змінника, або у випадках, коли батьки несвоєчасно забирають дітей з дошкільного закладу і робота виконується за межами робочого часу, встановленого графіками роботи, оплата праці провадиться відповідно до статті 106 Кодексу законів про працю України, як за надурочну.
Цей порядок застосовується у випадках, коли робота понад встановлену норму робочого часу виконувалась без перерви після закінчення основного робочого часу.
Адміністрація зобов’язана вжити заходів для заміни відсутнього працівника. Надурочна робота допускається, як виняток, з дозволу профспілкового комітету.
Надурочна робота не повинна перевищувати для кожного працівника 120 годин на рік.
При погодинній оплаті праці надурочна робота оплачується за перші дві години у полуторному розмірі, а наступні години – у подвійному розмірі.
Оплата надурочних робіт здійснюється в межах фонду заробітної плати (фонду оплати праці) закладу, установи.
Якщо для працівника установи чи закладу освіти законодавством не передбачено скороченої тривалості робочого дня, то він становить 7 годин при шестиденному робочому тижні (40 годин на тиждень).
Чи можна збільшити тижневе педнавантаження?
Згідно абзацу 2 пункту 63 частини VI наказу Міністерства освіти України №102 від 15.04.93 “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти”: Навчальне навантаження між вчителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі.
Окрім того, підпункт «е» пункту 20 частини IV наказу Міністерства освіти України № 455 від 20.12.93 “Про типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України” передбачає, що: “Власник або уповноважений ним орган (керівник) закладу освіти зобов’язаний: доводити до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпустки) педагогічне навантаження в наступному навчальному році”.
Частина друга статті 25 закону України “Про загальну середню освіту” встановлює що: “Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється тільки за його згодою”.
Ставка ж заробітної плати, відповідно до підпункту “а” пункту 64 частини IV наказу Міністерства освіти України №102 від 15.04.93 “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти” становить: “3 години педагогічної (викладацької) роботи на день (18 годин на тиждень): вчителям I-XI (XII) класів шкіл та шкіл-інтернатів усіх типів і найменувань”.
Таким чином, керівник навчального закладу повинен розподілити навчальне навантаження, погодити цей розподіл з профспілковим комітетом, і ознайомити працівника з його педагогічним навантаженням на наступний рік, в кінці поточного навчального року. А якщо педагогічне навантаження буде меншим того, що передбачено тарифною ставкою, то працівник вправі не погодитися з ним.
Окрім того згідно абзацу 2 частини другої тієї ж статті ( ст.25) “Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю”.
Тобто, затверджене педагогічне навантаження буде діяти протягом року, якщо не буде змін навчального плану, або працівник сам не надасть згоду на ці зміни.
Чи існують переваги (розмір заробітної плати, сімейні обставини, фізичні вади та ін.) при встановленні педагогічного навантаження?
На сьогоднішній день, обсяг педагогічного навантаження вчителів визначається відповідно до пп.2 п.81 Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад” від 27 серпня 2010 р. N778 керівником закладу і затверджується у державних і комунальних закладах відповідним органом управління освітою, у приватних закладах – засновником.
Згідно з пп.2 п.63 Наказу міністерства освіти України “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти” N102 від 15.04.93, саме навчальне навантаження між вчителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі, але не менше 18 навчальних годин на тиждень, відповідно до ст.25 Закону України “Про загальну середню освіту”.
Згідно з пп.2 ч.2 ст.25 ЗУ “Про загальну середню освіту” – перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.
Таким чином, на сьогоднішній день законодавством при встановленні педагогічного навантаження будь-які переваги з урахуванням розміру доходу, сімейні обставини, фізичні вади чи інше – не надаються. Це не виключає можливості регулювання цього питання внутрішніми документами навчального закладу.
Чи має право адміністрація школи скорочувати години вчителям?
Згідно з п. 2 ст. 25 Закону України “Про загальну середню освіту” Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності обсягом менше тарифної ставки, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюється тільки за його згодою.
Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.
Відповідно до ч.4 п. 4.2.7 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки, передавати уроки з окремих предметів у початкових класах, в тому числі уроки іноземної мови, фізичної культури, образотворчого мистецтва, музики, можна лише спеціалістам за наявності об’єктивних причин та обов’язкової письмової згоди учителів початкових класів, забезпечуючи при цьому оплату праці відповідно до положень п. 74 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.
Відповідно до цього пункту, учителям початкових класів, яким з незалежних від них причин не може бути забезпечене повне тижневе навантаження, заробітна плата виплачується в розмірі не нижче місячної ставки, якщо:
– у 2-4 класах уроки образотворчого мистецтва, музики та співів, фізкультури передані спеціалістам;
– у 1 класах вчителі за станом здоров’я та з інших причин не можуть вести уроки фізкультури і співів;
– у 1-4 класах шкіл з поглибленим вивченням іноземної мови, в сільських початкових школах, коли вчителі внаслідок своєї підготовки не можуть вести уроки іноземної та інших мов.
У всіх цих випадках звільнення вчителя від проведення занять та виплата заробітної плати в розмірі не нижче місячної ставки з обов’язковим довантаженням до встановленої норми годин оформляється наказом директора школи з зазначенням причин та підстав звільнення від занять і робіт, якими довантажується вчитель.
Таким чином, передавати уроки можливо лише якщо це передбачено робочим навчальним планом, якщо на це є об’єктивні причини, та письмова згода вчителя. При цьому заробітна плата виплачується в розмірі не нижче місячної ставки з обов’язковим довантаженням до встановленої норми годин.
Чи правомірним є примушування вчителя до написання заяви про зменшення педагогічного навантаження?
Примушування вчителів до написання ними заяви про зменшення педагогічного навантаження є неправомірним. Тому що в Законі України «Про загальну середню освіту» чітко зазначено, що тільки за згодою вчителя загальноосвітнього навчального закладу встановлюється педагогічне навантаження менше тарифної ставки, тобто менше вісімнадцяти навчальних годин протягом навчального тижня. Аналогічне положення містить Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15 квітня 1993 року № 102.
Обов’язок по розподілу педагогічного навантаження у школі безпосередньо покладається на директора школи за погодженням з профспілковим комітетом і затверджується відповідним органом управління освітою.
Бувають випадки, коли протягом навчального року виникає потреба у перерозподілу педагогічного навантаження. Такий перерозподіл можливий у випадку зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою вчителя із додержанням законодавства про працю. Щоб здійснити перерозподіл, директор школи зобов’язаний узгодити це із профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі.
Чи має право директор школи з власної ініціативи встановити вчителю неповний робочий день?
Директор школи з власної ініціативи цього зробити не зможе, тому що в статті 56 Кодексу законів про працю України чітко зазначено, що як при прийнятті на роботу, так і згодом, неповний робочий день або неповний робочий тиждень може встановлюватися лише за угодою між працівником і представником уповноваженого органу , тобто між вчителем та директором школи.
З іншої сторони, КЗпП України передбачає і обов’язок директора школи дотриматися певних правил при встановленні вчителю неповного робочого дня або неповного робочого тижня. Так,підставою для встановлення зазначеного режиму роботи є заява-прохання:
вагітної жінки
або жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років
або жінки, яка має дитину-інваліда,
або жінки, яка здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.
Тому, директор зі своєї ініціативи встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень не може. Неповний робочий день або неповний робочий тиждень може бути встановлений тільки за взаємною згодою сторін або у вказаних вище випадках за заявою вчителя школи.
Чи може директор школи, у випадку не згоди вчителя на написання ним заяви про зменшення педагогічного навантаження, звільнити працівника у зв’язку з скороченням штату працюючих.
Як вже зазначалося вище, у випадку, якщо директор школи не може забезпечити працівника педагогічним навантаженням, то в такій ситуації проводиться скорочення штату працюючих, але що важливо, із дотриманням порядку встановленого чинним трудовим законодавством та враховуючи норми закону, які передбачають категорії осіб, які мають переважне право на залишення на роботі із збереженням свого робочого місця. Такою нормою закону є стаття 42 Кодексу законів про працю України.
При запровадження скорочення не слід забувати про гарантії трудових прав вагітних жінок, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда та жінок, які мають дітей віком до трьох років. Адже згідно трудового законодавства України, звільнення таких працівників з ініціативи керівника забороняється.
Забороняється також звільнення вчителя школи у період перебування його у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку.
Проте, звільнення таких категорій працівників все ж допускається у випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Тому, звільнити конкретного вчителя через відмову у написанні ним заяви про зменшення педагогічного навантаження директор не вправі, але ініціювати в школі проведення скорочення штату працюючих у випадку нестачі педагогічного навантаження для вчителів він може.
Отже згідно чинного законодавства:
мінімальне педагогічне навантаження вчителя передбачене законом – 18 навчальних годин протягом навчального тижня;
педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу обсягом менше тарифної ставки (18 год.) встановлюється тільки за його згодою. Директор не може примушувати вчителя підписати заяву про зменшення годин (педагогічного навантаження);
директор школи не може самовільно відступати від затвердженого навчального плану в школі.
директор школи не має права з власної ініціативи встановити вчителю неповний робочий день.
директор не вправі на підставі скорочення чисельності працюючих звільнити конкретного вчителя через не написання ним заяви про зменшення педагогічного навантаження.
Навантаження в школі для вчителів – пенсіонерів.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіту, Кодексу Законів про працю України, Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (п.63) розподіл педагогічного навантаження здійснює керівник за погодженням з профспілковим комітетом і затверджує відповідний орган управління освітою.
Обсяг навантаження залежить від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склалися в закладі.
Педагогічне навантаження вчителя обсягом менше як тарифна ставка встановлюється лише за його згодою.
Чинне законодавство не містить будь-яких обмежень щодо трудових прав працівників, які досягли пенсійного віку.
Навантаження вчителів-пенсіонерів граничними розмірами не обмежується.
Установлення та розподіл навантаження для педагогічних працівників
Відповідно до закону України «Про загальну середню освіту», Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15 квітня 1993 року № 102, педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу та форми власності обсягом менше тарифної ставки встановлюється тільки за його згодою.
Навчальне навантаження між учителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється директором установи за узгодженням із профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі (з дотриманням Кодексу законів про працю України).
Окрім педагогічного навантаження вчителя на тарифну ставку 18 навчальних годин на тиждень робочий час включає інші види педагогічної діяльності: класне керівництво, перевірка зошитів, завідування майстернями, навчальними кабінетами.
У вихователя загальноосвітнього навчального закладу навантаження становить 30 годин, а у вихователя загальноосвітньої спеціальної школи (школи-інтернату) – 25 годин на тиждень, що складає тарифну ставку.
Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається в разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.
Чи має право педагогічний працівник відмовитисьвід навантаження на ставку?
Установлення неповного робочого часу (у тому числі педагогічним працівникам) регулюється ст. 56 Кодексу законів про працю України. Так, за угодою між працівником і власником чи вповноваженим органом (у даному випадку директором закладу освіти) неповний робочий день або неповний робочий тиждень може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом. Причому прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, у тому числі таку, яка перебуває під опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку стосовно встановлення неповного робочого часу, має бути задоволене. Одностороннє небажання педагогічного працівника без зазначених поважних причин працювати з неповним навантаженням може розцінюватись як порушення умов трудового договору.
Обмеження обсягу навантаження педагогічних працівників
Обсяг навчальної та іншої педагогічної роботи, яку може виконувати педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними розмірами не обмежується.
Учителям вечірніх (змінних) середніх загальноосвітніх шкіл (класів) з очно-заочною формою навчання, заочних шкіл, а також учителям, які навчають дітей, які перебувають на тривалому лікуванні в лікарнях, і викладачам педучилищ визначається два рази на рік до початку першого та другого півріччя, а викладачам вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів визначається один раз на рік до початку навчального року.
Тривалість робочого часу вчителя
Відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю України, нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Робочий час учителів та інших педагогічних працівників загальноосвітніх закладів регулюється затвердженим розкладом навчальних занять, складеним відповідно до тижневого навантаження, а також планів виховної та методичної роботи.
Під час канікул, які не збігаються з черговою відпусткою, керівник закладу освіти залучає педагогічних працівників до педагогічної та організаційної роботи в межах часу, що не перевищує їх навчального навантаження до початку канікул.
Питання про тривалість робочої години педагогічного працівника регулюється посадовою Інструкцією, згідно з якою ставки заробітної плати педагогічних працівників установлюються, виходячи із витрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хв.). Короткі перерви, передбачені між уроками (лекціями), є робочим часом педагогічного працівника. Тривалість уроків і перерв установлюється відповідно до положення про навчальний заклад. У навчальних планах шкіл усіх типів і найменувань, педучилищ, професійно-технічних закладів час на навчальні дисципліни визначається в академічних годинах (45 хв.), крім 1-х класів, де навчаються діти шестирічного віку, – 35 хв., у 2-4-х класах – 40 хв. Скорочення тривалості уроку не є підставою для зменшення норми часу, що передбачається на вивчення предмета, і не є підставою для зменшення норми часу для оплати в розрізі чверті, півріччя, року. Збільшення кількості уроків у зв’язку зі зменшенням їх тривалості не означає збільшення навчального навантаження, установленого під час тарифікації.
Методичний день учителя
Педагогічна творчість учителя впливає на розвиток учня. Адже плекати талант — це велика відповідальність, але разом із тим — відчуття радості успіху за свою працю, за перші учнівські «сходинки» у світ великої науки. Саме тому в навчальних закладах повинні створюватись умови для творчого зростання, постійного підвищення освітнього та кваліфікаційного рівня, удосконалення майстерності вчителя через проведення методичної роботи у школі.
Умови надання методичного дня
Права та обов’язки суб’єктів навчально-виховного процесу визначено законом України «Про освіту» та Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 964.
Відповідно до загального положення про надання методичного дня, учителі-предметники загальноосвітніх навчальних закладів на основі колективного договору мають право на отримання методичного дня. Він установлюється при умові обсягу навчального навантаження 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становить тарифну ставку, не порушуючи навчального режиму школи та не створюючи перевантаження учнів.
Методичний день: вихідний чи вільний день?
Уміння займатися самоосвітою — це отримання багатогранної універсальної освіти, яка дозволяє адаптуватись у зміні соціально-економічних умов. Тому метою надання методичного дня є створення необхідних умов для підвищення педагогічної майстерності, вдосконалення методичної підготовки вчителя.
Упродовж методичного дня вчитель займається самоосвітою:
• вивченням законодавчих актів і нормативних документів з питань освіти й виховання;
• тематичним плануванням;
• оволодінням конкретними педагогічними технологіями, їх адаптацією до своїх умов;
• вивченням передового педагогічного досвіду;
• ознайомленням з новинками науково-педагогічної літератури;
• розробкою методичних матеріалів зі свого предмета, а також позакласної роботи;
• розробкою індивідуальних планів для учнів;
• відвідуванням бібліотек;
• роботою в методичному кабінеті.
Виходячи із вищевказаного, методичний день не є для вчителя додатковим вихідним днем.
Обов’язки вчителя-предметника в методичний день
• бути присутнім або брати участь у роботі всіх громадських, раніше спланованих заходів у школі й поза нею;
• при необхідності заміняти відсутніх учителів;
• бути на чергуванні в навчальному закладі разом зі своїм класом.
Отже, адміністрація школи має право викликати вчителя на роботу, якщо в його методичний день проводяться раніше сплановані заходи у школі й поза нею, а вчитель не має права відмовитись від проведення замін, поставлених у його методичний день.
Контроль дотримання режиму методичного дня
Контроль дотримання режиму методичного дня здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи, а саме:
• дає індивідуальні рекомендації вчителям із тем їх самоосвіти;
• організовує та проводить методичні дні (тижні), теоретичні та практичні семінари;
• допомагає у складанні індивідуальних програм самоосвіти;
• організовує та проводить діагностику результатів роботи вчителів і підвищення їх майстерності.
Педагогічні працівники школи мають подати заступнику директора з навчально-виховної роботи приблизний план розробки методичних матеріалів (обговорених на засіданні методичного об’єднання.
Встановлення та виконання обов’язків класного керівника
Класним керівником може бути педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів, їх соціального захисту.
Діяльність класного керівника загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу регулюється Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України № 434 від 06.09.2000 року.
Варто пам’ятати, що класний керівник – це не посада, а тому оплата праці, встановлення та зняття обов’язків класного керівника мають певні особливості.
Обов’язки класного керівника можуть покладатися директором не на будь-якого працівника, а лише на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти або на досвідченого майстра виробничого навчання, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки.
Згідно з пунктом 2.2 Положення без згоди працівника на нього не можуть покладатися обов’язки класного керівника.
До закінчення навчального року обов’язки класного керівника не припиняються і лише у виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів та їх батьків зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року.
На класного керівника покладається керівництво лише одним класом, навчальною групою.
У початкових класах класним керівником є вчитель початкових класів.
Функціональні обов’язки класного керівника розробляються і затверджуються директором навчального закладу.
Оплата праці класного керівника
Учителям, викладачам, старшим викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) загальноосвітніх навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів провадиться додаткова оплата за класне керівництво:
у І-IV класах – у розмірі 20 відсотків ставки заробітної плати;
у V-ХІ (XII) класах (у тому числі у виправно- та виховно-трудових установах та спеціальних професійно-технічних училищах) в розмірі 25 відсотків посадового окладу.
– у вищих навчальних закладах І-II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, крім вечірніх (змінних) професійно-технічних навчальних закладів (відділень, груп) і професійно-технічних навчальних закладів при виправно-трудових установах Міністерства внутрішніх справ, – в розмірі 20 відсотків посадового окладу.
У класах (класах-комплектах, групах) шкіл усіх типів і найменувань з кількістю учнів менше 12 осіб, в професійно-технічних навчальних закладах – менше 20 осіб, в навчальних закладах мистецтв – від 12 до 15 осіб оплата за класне керівництво здійснюється в розмірі 50 відсотків відповідних розмірів доплат.
Варто пам’ятати, що хоча керівні працівники навчальних закладів, посади яких віднесено до педагогічних, можуть бути класними керівниками, додаткова оплата за класне керівництво таким працівникам не здійснюється.
Класний керівник має право на:
відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та позакласних заходів, семестрових, річних атестацій та заліків у закріпленому класі (групі), бути присутнім на заходах, що проводять для учнів (вихованців) навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні або фізичні особи;
внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів (вихованців);
ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу питань соціального захисту учнів (вихованців);
внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу (групи) щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством;
відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання або в гуртожитку професійно-технічного навчального закладу (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту та виховання, а також виходити з пропозиціями на педагогічних зборах щодо притягнення до відповідальності батьків, які ведуть аморальний спосіб життя, грубо поводяться зі своїми дітьми, завдають їм моральної та фізичної шкоди;
вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем виховання;
вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм, методів, засобів роботи з учнями (вихованцями);
захист професійної честі, гідності відповідно до чинного законодавства;
матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у виконанні покладених на нього завдань.
Класний керівник зобов’язаний:
вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання, виховання і розвитку учнів (вихованців);
здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями (вихованцями) Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу, інших документів, що регламентують організацію навчально-виховного процесу;
інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень успішності учнів (вихованців) педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків;
дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність учня (вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі;
пропагувати здоровий спосіб життя;
постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;
вести документацію, пов’язану з виконанням повноважень класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи тощо);
регулярно готувати і проводити батьківські збори, збори учнівського активу класу (групи) (не менше 2 разів на семестр) та збори органів учнівського самоврядування.
Чи можна відмовитися від класного керівництва? Як це зробити?
Відповідно до п. 2.2. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України № 434 від 06.09.2000 р. обов’язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника за його згодою і не можуть бути припинені до закінчення навчального року.
Тому, відмовитись від класного керівництва можна до моменту, коли керівник здійснить розподіл педагогічного навантаження на наступний навчальний рік.
Щодо відмови від класного керівництва протягом року, то це може бути зроблено лише у виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців).
Для відмови від класного керівництва потрібно подати заяву на ім’я керівника навчального закладу бажано до початку розподілу педагогічного навантаження. Протягом навчального року також можна відмовитись від класного керівництва, проте вказана в заяві причина повинна бути досить суттєвою.
За яких умов можна замінити класного керівника і за яких обставин буде правомірним розформування класу?
Відповідно до п. 2.1 Наказу Міністерства освіти і науки України №434 від 06.09.2000 “Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти”: “Обов’язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки”, тобто класним керівником може бути педагогічний працівник без педагогічної, однак з відповідною професійною освітою та професійно-педагогічною підготовкою.
Пунктом 2.4 Наказу Міністерства освіти і науки України №434 від 06.09.2000 “Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти”, встановлено обов’язки класного керівника: “Класний керівник як організатор класного колективу: сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованцями) рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їх здібностей; створює умови для організації змістовного дозвілля, профілактики бездоглядності, правопорушень, планує та проводить відповідні заходи; сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; проводить виховну роботу з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їх нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу; координує роботу вчителів, викладачів, майстрів виробничого навчання, психолога, медичних працівників, органів учнівського самоврядування, батьків та інших учасників навчально-виховного процесу з виконання завдань навчання та виховання в класному колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців)”.
Згідно з п.2.2. того ж наказу: “Обов’язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника або на досвідченого майстра виробничого навчання, за його згодою, і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців) та їх батьків зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року”.
Таким чином, невиконання зобов’язань, покладених на класного керівника, може слугувати приводом для зміщення класного керівника з посади.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України “Про загальну середню освіту”, “Призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника та інших педагогічних працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою за поданням керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Відповідно ч.2 ст.14 Закону України “Про загальну середню освіту”: “У загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб. При меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною формою навчання”.
Щодо міст – то законодавчо мінімальна кількість учнів в класі не закріплена.
Таким чином, законних підстав для розформування класу немає, а класного керівника можна змінити, за наявності доказів невиконання ним своїх обов’язків, звертаючись у місцевий орган управління освітою.
Нормативно – правові документи щодо складання тарифікаційного списку працівників загальноосвітнього навчального закладу
Тарифікацію проводить тарифікаційна комісія, створена відповідно до наказу керівника навчального закладу. До середини серпня керівники навчальних закладів мають остаточну інформацію про кількість класів та кількість учнів, які навчатимуться у навчальному закладі у новому навчальному році, про кількість працівників, які працюватимуть у новому навчальному році, зокрема й про кількість молодих спеціалістів, направлених на роботу до навчального закладу. тому у серпні – на завершальному етапі тарифікації – керівник навчального закладу заповнює тарифікаційний список працівників навчального закладу.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти від 15.04.1993 № 102 ( із змінами):
посадові оклади встановлюються керівниками на основі діючих кваліфікаційних вимог і тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації з наступною атестацією або тарифікацією згідно з чинним законодавством ( п.4); Тарифний розряд – елемент тарифної сітки, що характеризує складність виконуваних робіт та рівень кваліфікації працівника, здатного виконувати роботу відповідної складності. Цей показник визначається за Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників.
ставки заробітної плати й посадові оклади педагогічних працівників встановлюються керівниками закладів та установ освіти при тарифікації за наслідками атестації ( п.4) ;
тарифікаційні списки встановленої форми затверджуються за погодженням із профспілковим комітетом не пізніше 5 вересня і подаються вищестоящому органу управління ( п.4);
у тарифікаційному списку вказуються всі працівники школи, ставки заробітної плати і посадові оклади яких залежать від освіти, категорії та тарифного розряду, в тому числі директори та їх заступники, вчителі, вихователі, бібліотекарі, а також інші працівники, які ведуть викладацьку роботу( п.1 приміток додатку №1);
відповідно до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011 – 2015 роки:
– залучення учителів, які здійснюють індивідуальне навчання дітей за медичними показаннями, до виконання іншої організаційно – педагогічної роботи у канікулярний період, здійснюється в межах кількості годин навчального навантаження, установленого при тарифікації до початку канікул ( п.5.5.2);
тривалість робочого часу педагогічних працівників, залучених у період, що не збігається із щорічною оплачуваною відпусткою, на строк не більше одного місяця до роботи в оздоровчі табори з денним перебуванням дітей, що діють в канікулярний період у тій же місцевості на базі загальноосвітніх та інших навчальних закладів, не може перевищувати кількості годин, встановлених при тарифікації до початку такої роботи, чи при укладанні трудового договору ( п.5.2.3.);
Надаємо послідовність складання тарифікаційного списку :
Крок 1. Видати наказ про створення тарифікаційної комісії;
Крок 2. Визначити обсяг навчальних годин з урахуванням кількості навчальних предметів, передбачених робочим навчальним планом навчального закладу;
Крок 3. Визначити розмір надбавок, доплат педагогічним працівникам;
Крок 4. Погодити з профспілковим комітетом встановлення доплат працівникам :
за суміщення професій ( посад);
за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт ( при застосуванні таких умов праці);
за завідування кабінетами, майстернями, спортивним залом, ведення позакласної роботи з фізкультури та окремих видів педагогічної діяльності;
за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників;
Крок 5. Узагальнити інформацію про кількість класів та кількість учнів, які навчатимуться у навчальному закладі у новому навчальному році, про кількість працівників, які працюватимуть у навчальному закладі у новому навчальному році;
Крок 6. Погодити результати тарифікації педагогічних працівників із профспілковим комітетом;
Крок 7. Довести до відома усіх педагогічних працівників результати тарифікації до початку навчального року;
Крок 8. Оформити результати тарифікації у вигляді тарифікаційного списку, який скласти за встановленою формою;
Крок 9. Відобразити у тарифікаційному списку навчальне навантаження вчителів, які викладають кілька навчальних предметів, у розрізі кожного навчального предмета;
Крок 10. Затвердити тарифікаційний список;
Крок 11. Подати тарифікаційний список до відповідного органу управління освітою до 5 вересня;
Подаємо приклад оформлення першої частини тарифікаційного списку працівників загальноосвітнього навчального закладу
«Затверджую» Директор ЗОШ_____________________
____________серпня 2013 року
Погоджено з профспілковим комітетом первинної профспілкової організації (протокол №_____ від ________ серпня 2013 року) ___________
Голова профкому ЗОШ ____________________
22
