Оплата лікарняних за рахунок коштів роботодавця по-новому

До завершення процесу об’єднання двох фондів соцстрахування в єдиний Фонд соціального страхування (далі – ФСС) усі функції з виплат матеріального забезпечення продовжуватимуть здійснювати ФСС з ТВП та ФСС НВ, але вже керуючись оновленимЗаконом № 1105. При цьому законодавчі нововведення стосуються саме допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (далі – допомога), яка виплачується за рахунок коштів Фонду, оскільки саме на виплати матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду поширюється Закон № 1105, як свого часу поширювався Закон № 2240, який втратив чинність.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 1105оплата перших п’яти днів непрацездатностівнаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця в порядку, встановленому Кабміном. Механізм оплати перших п’яти днів непрацездатності врегульованоПорядком № 439. Зауважимо, що Порядок № 439 у відповідність до Закону № 1105 ще не було приведено (Кабміну на внесення змін або розробку нового порядку відведено шість місяців). Таким чином, під час оплати перших п’яти днів хвороби роботодавці, як і раніше, продовжують керуватися Порядком № 439. Але, знову ж-таки – до внесення змін або прийняття нового порядку.

Повернемося до законодавчих новацій. Відразу зазначимо, що кардинальних змін до порядку надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю Закон № 1105 не привносить, оскільки практично всі норми Закону № 2240, що втратив чинність, до нього “перекочували”. Проте є й суттєві нововведення, на яких ми і зупинимося.

Як і раніше, право на оплату часу непрацездатності як за рахунок коштів роботодавця, так і за рахунок коштів ФСС з ТВП (а після об’єднання – ФСС) мають працівники, які працюють як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (ч. 1 ст. 30 Закону № 1105).

Підставою для призначення допомоги є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а для призначення допомоги на роботі за сумісництвом – копія листка непрацездатності, завірена підписом керівника та печаткою за основним місцем роботи. Крім того, пільгові категорії працівників також повинні додатково надати копії посвідчень або інших документів, що підтверджують право на пільгу (ч. 1 ст. 31 Закону № 1105).

Рішення про призначення допомоги або про відмову в її наданні (відповідно до ст. 23 Закону № 1105), як і раніше, приймається спеціальною комісією або уповноваженим із соціального страхування не пізніше ніж за 10 днів від дня отримання документів (ч. 1 ст. 32 Закону № 1105).

Звертаємо увагу на те, що в Законі № 1105 прописано обмеження щодо періоду, коли працівник може звернутися по допомогу. Цей період становить 12 календарних місяців із дня відновлення працездатності.

Ще одне нововведення, якого не було в Законі № 2240. Стосується воно застрахованих осіб, яким роботодавець не нарахував і не виплатив допомогу у зв’язку з неможливістю встановлення його місцезнаходження (що підтверджується, зокрема, даними Держреєстру загальнообов’язкового державного соцстрахування). Так, призначення та виплату допомоги таким особам здійснюватиме робочий орган ФСС з ТВП (ФСС) за місцем реєстрації місця їх проживання або перебування в порядку, встановленому правлінням ФСС з ТВП (ФСС).

Розмір допомоги залежить від страхового стажу застрахованої особи, розміру середньої заробітної плати, кількості робочих днів непрацездатності, наявності пільг.

Відповідно до ст. 33 Закону № 1105 під час обчислення середньої заробітної платипрацівника для забезпечення допомогою враховуються всі види заробітної плати (доходу) у межах максимальної суми місячної зарплати, на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Під час розрахунку середньої зарплати роботодавці, як і раніше, керуються Порядком № 1266*.

Порядок розрахунку страхового стажу встановлено ст. 21 Закону № 1105. Як відомо, страховий стаж – період, протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачувалися страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

З 01 січня 2015 року змінився відсоток оплати допомоги залежно від страхового стажу. Для наочності наведемо нові та старі розміри допомоги залежно від страхового стажу в таблиці 1.

Таблиця 1

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю залежно від страхового стажу

Якщо тимчасова непрацездатність настала до 31.12.2014 р. (включно), то під час визначення права на матеріальне забезпечення незалежно від дати закриття листка непрацездатності та подання його для оплати за місцем роботи під час розрахунку допомоги необхідно застосовувати норми Закону № 2240 (лист ФСС з ТВП від 17.01.2015 р. № 2.4-17-92).

Як ми вже говорили, до внесення відповідних змін до Порядку № 439оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності роботодавцем здійснюватиметься за старими правилами, а саме:

• 60 % середньої заробітної плати – якщо застрахована особа має страховий стаж до 5 років;

• 80 % середньої заробітної плати – якщо застрахована особа має страховий стаж від 5 до 8 років;

• 100 % середньої заробітної плати – якщо застрахована особа має страховий стаж понад 8 років (п. 5 Порядку № 439).

Є важливе нововведення, що стосується застрахованих осіб, у яких сумарно протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру соцстрахуваннястраховий стаж склав менше 6 місяців (п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105). Таким працівникам допомога виплачується виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на місяць настання страхового випадку.

Встановлені нововведення стосуватимуться, зокрема працівників, які:

• тільки розпочинають свою трудову діяльність;

• вийшли з відпустки по догляду за дитиною віком до 6 років;

• до працевлаштування не працювали понад 6 місяців;

• працюють на умовах неповного робочого часу, внаслідок чого страховий стаж за останній рік склав менше 6 місяців.

Як саме нові законодавчі норми будуть застосовуватись на практиці можна ознайомитись в матеріалі “Лікарняні-2015: практичне застосування нововведень” (№ 7 за 2015 рік).