Програма виховної роботи 8 клас
№ п/п |
К-сть год. |
Змістовий компонент виховання |
Актуальні досягнення учнів |
Спрямованість корекційно-розвивальної роботи |
1. |
”Я” (розвиток особистості дитини) Зовнішній вигляд людини Зовнішній вигляд людини та його основні характеристики (одяг, взуття, головний убір, зачіска, постава, хода, колір очей та волосся, зріст). Риси обличчя. Види та фасони одягу (взуття, головних уборів, аксесуарів тощо). Гардероб людини. Охайність та доречність як за-порука гарного вигляду. Відповідальність за власний зовнішній вигляд. Самопочуття Основні показники та чинники гарного самопочуття. Психічне та фізичне насилля над особистістю, відповідаль–ність за нього. Поведінка, що може спрово–кувати на психічне та фізичне насилля. Способи захисту від насилля. Людське „Я”. Характер люди–ни (риси характеру) та мож-ливість впливу на нього. Здоров’я Особиста гігієна. Статеві відносини. Наслідки статевих відносин. Сексуальні збочення. Проститу–ція. Наслідки ранніх статевих відно–син. Незапланована вагітність. Природні методи регуляції зачаття. Віч-інфекція, СНІД, венеричні захворювання. Шляхи їх роз-повсюдження, способи і засоби профілактики. Типові наслідки відповідних хвороб для людини та її нащадків. Фізкультура та спорт. Дотримання оптимального ру-хового режиму. Спортивні секції. Основні спор-тивні заклади (палаци спорту, стадіони, спортивні клуби), їхні завдання та основні функції. Дотримання оптимального ре-жиму харчування. Відповідальність за власне здо-ров’я. Культура поведінки Культура спілкування юнака й дівчини. Зовнішній вигляд молодих людей. Самоідентифікація Приналежність до певного роду, нації. Власний зовнішній вигляд. Оцінювання зовнішнього виг-ляду (власного та інших людей). Відповідальність за власний зовнішній вигляд. Характер. Риси характеру люди-ни. Власна поведінка та відпові-дальність за неї. Оцінювання поведінки (власної та інших людей). Власні бажання, думки, інте-реси, переживання, емоції, відчуття. Негативні почуття (гнів, дра-тівливість, агресія). Шляхи їх подолання. Статева приналежність. |
Учень: – розрізняє та називає основні характе-ристики зовнішності людини; – за питаннями педагога словесно описує зовнішній вигляд людини (по пам’яті), за основними характеристиками; – з допомогою педагога порівнює зов-нішність різних людей за основними ха-рактеристиками (з опорою на наочність, слова та словосполучення); – за питаннями педагога описує власний зовнішній вигляд (по пам’яті), за основ-ними характеристиками; – має уявлення про риси обличчя та їхню індивідуальність; – розрізняє поняття ”частини обличчя” та ”риси обличчя”; – розрізняє основні види одягу (взуття, головних уборів) та називає їх (верхній одяг, спідня білизна, вуличне та домашнє взуття тощо; жіночий, чоловічий, дитячий одяг); – знає про призначення аксесуарів (рука-вички, шарф, сумка та ін.); – з допомогою дорослого добирає одяг, взуття, головний убір, відповідно до ситуації та відповідного розміру; – з допомогою дорослого підбирає до одягу відповідні аксесуари (за призна-ченням); – з допомогою педагога розрізняє одяг (взуття, головні убори) за фасонами; – знає та називає основні предмети одягу (взуття, головних уборів, аксесуарів), які мають бути в його (її) гардеробі; – усвідомлює необхідність виглядати охайно в будь-якій ситуації; – з допомогою педагога визначає відпо-відність (невідповідність) одягу (взуття, головного убору, зачіски, аксесуарів) тій чи іншій ситуації (з опорою на наочність); – одягається відповідно погоді та ситуації (при необхідності – з допомогою дорослого); – за допомогою педагога оцінює власний зовнішній вигляд; – намагається виглядати охайно та бути одягненим відповідно ситуації (при не-обхідності – за нагадуванням дорослого); – усвідомлює відповідальність за влас-ний зовнішній вигляд; – разом із педагогом визначає, який фасон одягу (взуття, головного убору) личить. – Знає основні показники та чинники гар-ного самопочуття, розуміє їх залежність; – усвідомлює користь загартування, що-денної ранкової гімнастики, занять фізкультурою, здорового сну тощо; знає про їхній позитивний вплив на самопочуття; – дотримується основних правил здоро-вого способу життя під керівництвом дорослого (виконує ранкову гімнастику, процедури загартування, займається фіз-культурою, дотримується санітарно-гігі-єнічних вимог, правильного харчування тощо); – відчуває та усвідомлює негативні зміни у власному самопочутті, розуміє необ-хідність їх контролювати; – відповідає на запитання старших (пе-дагога, батьків, лікаря) про ознаки поганого самопочуття; – вміє звернутися по допомогу при озна-ках поганого самопочуття, знає до кого; – знає про основні види психічного та фізичного насилля над особистістю, правила поведінки щодо їх запобігання; – знає основні правила захисту у випадку насилля; – знає, куди й до кого можна звернутися у випадку зазнання психічного чи фі-зичного насилля; – розуміє індивідуальність та неповтор-ність кожної людини; – знає та називає позитивні та негативні риси характеру людини; – за питаннями педагога визначає основ-ні риси власного характеру (як позитивні, так і негативні); – знає про можливість впливу на форму-вання характеру людини (виховання та самовиховання). – Щоденно дотримується правил особис-тої гігієни, розуміє її значення для збе-реження і зміцнення здоров’я людини; – самостійно виконує основні гігієнічні процедури, користуючись основними гігієнічними засобами; – знає основні ознаки фізіологічної до-рослості, ідентифікує їх у себе; – знає про можливі наслідки статевих відносин, основні ознаки вагітності; – знає про існування у людей сексу-альних збочень та їх ознаки; знає про існування такого явища, як проституція; – знає про можливі наслідки ранніх ста-тевих відносин, основні ознаки вагіт-ності; – знає, як користуватися природними та штучними методами регуляції зачаття; – знає ознаки венеричних хвороб, віч – інфікованості, СНІДу. – знає основні шляхи розповсюдження зазначених хвороб та способи і засоби їх профілактики; – розуміє негативні наслідки венеричних хвороб для себе, родини і нащадків; – разом із педагогом прослідковує мож-ливість провокування сексуальної образи поведінкою і зовнішнім виглядом люди-ни; – знає ознаки, за якими можна розпізнати сексуального звабника ( ґвалтівника) та способи захисту від нього. – розуміє та пояснює схожість і різницю між поняттями ”фізкультура” та ”спорт”; знає основні види спорту, розповідає про них; – під керівництвом педагога виконує фізичні вправи; дотримується відповід-ного рухового режиму школи; – усвідомлює необхідність дотримання рухового режиму та його значення для здоров’я; – знає про існування палаців спорту, ста-діонів, спортивних клубів, секцій, їхні завдання та основні функції; знає місцезнаходження деяких із них; – дивиться спортивні телепередачі; – грає в рухливі ігри, бере участь у спор-тивних секціях і спортивних змаганнях (залежно від бажання та фізичних можливостей учня); – усвідомлює важливість дотримання оп-тимального режиму харчування для власного здоров’я; – розуміє та може пояснити шкідливість переїдання та вживання ”нездорової” їжі (смаженої, копченої, гострої тощо), наслідки, до яких воно призводить; – усвідомлює шкідливість недоїдання та відповідні наслідки для власного орга-нізму; – утримується від вживання недобро-якісних продуктів; – розуміє необхідність самому слідкува–ти за станом свого здоров’я. – розуміє шкідливість (а часом і небез-печність) самолікування; – усвідомлює відповідальність за власне здоров’я; – вміє вчасно звернутися до лікаря (або до інших дорослих) у разі поганого само-почуття; – дотримується правил безпечної пове-дінки у різних видах діяльності та у різних життєвих ситуаціях (під конт-ролем дорослих); – знає основні ситуаціії, при яких необ-хідно звернутися по допомогу, вміє звернутися по допомогу до старших; – знає основні номери екстренних служб (рятувальна служба, міліція, швидка допомога), вміє, за необхідності, до них звернутися. – знає основні вимоги до поведінки юнака і дівчини (при знайомстві, спілкуванні, у громадських місцях, вдома та ін.); – вміє культурно, ввічливо та пристойно поводити себе при знайомстві, у гро–мадських місцях (в кінотеатрі, в кафе, на вечірці та ін.), вдома, у гостях; – знає основні вимоги до зовнішнього вигляду молодих людей, дотримується їх (при необхідності – під контролем з боку дорослого); – дотримується правил особистої гігієни; – вміє добирати косметичні засоби, при-краси, зачіску, одяг, враховуючи свій вік, індивідуальні особливості, а також характер майбутнього заходу (ділова зустріч, відвідування театру, танцюваль-ної вечірки, турпохід тощо); – знає про необхідність будувати осо-бисті стосунки на основі певних морально-етичних норм. – Знає склад своєї сім’ї та родини; – усвідомлює себе як члена сім’ї, родини (донькою (сином), онукою (онуком), сестрою (братом) тощо); – знає свою національність, усвідомлює свою приналежність до українського народу; – за питаннями педагога словесно описує власний зовнішній вигляд за основними характеристиками (одяг, взуття, голов-ний убір, зачіска, колір очей та волосся, риси обличчя, зріст); – знає основні пропорції свого тіла; – знає власні основні фізичні параметри (зріст, розмір ноги, об’єм голови, розмір одягу тощо), вміє їх визначати; – за питаннями педагога словесно описує зовнішній вигляд іншої людини (за основними характеристиками); – за допомогою педагога оцінює зовніш-ній вигляд (власний та інших людей): визначає відповідність (невідповідність) одягу (взуття, головного убору, аксе-суарів, зачіски) ситуації; – за допомогою педагога визначає відпо-відність розміру та стилю одягу (взуття, головного убору) у себе та в іншого; – усвідомлює свою відповідальність за власний зовнішній вигляд; – під контролем дорослих слідкує за власним зовнішнім виглядом (підбір одягу за призначенням, стилем та розміром; охайність); – під контролем дорослого слідкує за своєю поставою і ходою; – за допомогою педагога визначає, що можна чи необхідно змінити у власному зовнішньому вигляді (з опорою на запи-тання, наочність тощо); – знайомий із поняттями ”характер”, ”риси характеру”; – знає та наводить приклади позитивних і негативних рис характеру людини; – за допомогою педагога визначає основ-ні риси власного характеру (як пози-тивні, так і негативні); – розуміє можливість впливу на власний характер; – розуміє відповідальність за власну по-ведінку; – розуміє можливість впливу на власну поведінку; – усвідомлює небезпечність безвідпові-дальної та необережної поведінки, ро-зуміє (пояснює), до чого вона може призвести; – дотримується правил культурної та без-печної поведінки у різних видах діяль-ності та у різних ситуаціях (під конт-ролем дорослих); – за питаннями вчителя оцінює пове-дінку персонажів художніх творів (кінофільмів тощо), аргументує оцінку (відповідь на запитання чому?); – за питаннями вчителя оцінює власну поведінку та поведінку своїх товаришів у процесі моделювання заданих ситуацій, у повсякденному житті, аргументує оцінку (відповідь на запитання чому?); – за допомогою педагога аналізує власні вчинки та вчинки оточуючих (відзначає позитивне й негативне); – за допомогою педагога визначає при-чини негативної оцінки поведінки (вчинку) (відповіді на запитання чому?); – за допомогою педагога визначає, що необхідно змінити у власній поведінці (з опорою на запитання, наочність тощо) і яким чином; – під керівництвом дорослих дотриму-ється вимог до позитивної поведінки; – усвідомлює наявність у себе власних бажань, думок, інтересів, переживань, емоцій, відчуттів; – розуміє свою відмінність (як індиві-дуальності) від інших людей; – за питаннями педагога формулює свої думки, бажання, описує свої емоції та відчуття у різних ситуаціях (залежно від мовленнєвих та психоемоційних можливостей учня, з опорою на слова, малюнки та наочні матеріали), – у процесі моделювання заданих ситуацій та у повсякденному житті, у процесі пригадування життєвих ситуацій; – знає та називає негативні почуття, розуміє, що вони заважають бути здо–ровим та щасливим серед людей; – знає про необхідність і можливість учи–тися управляти собою, своїми почут–тями, стримувати їх негативні прояви; – знає основні способи самозаспокоєння, вміє їх застосовувати; – знає про способи впливу на свій наст–рій; – усвідомлює себе представником певної статі; – диференціює людей за статевими озна-ками; – визначає відмінності представників чоловічої та жіночої статі (за простими фізіологічними та психологічними озна-ками); – знає та визначає свої відмінності як представника чоловічої (жіночої) статі (за простими фізіологічними та психоло-гічними ознаками); – знає та називає основні особливості поведінки представників чоловічої та жіночої статі. |
Розвиток цілісності сприй-мання (відображення предме–тів у сукупності їх власти–востей); розвиток концентрації уваги; розвиток уміння сприймати, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, оцінювати, ро-бити висновки; розвиток уміння утримувати інформацію протягом певного часу; розвиток мобілізаційної го-товності пам’яті; розширення активного слов-ника; формування вміння адкватно оцінювати власний зовнішній вигляд; формування звички здійсню-вати контроль за власною зовнішністю, поставою та хо-дою; формування уміння встанов-лювати причинно-наслідкові зв’язки; виховання позитивного став-лення до виконання практич-них дій із самообслугову-вання; формування адекватного інте-ресу до гарних речей та влас-ного зовнішнього вигляду; формування естетичного сма-ку; формування особистісних якостей (охайності, стри-маності, відповідальності, сумлінності, самостійності, самокритичності). Формування навичок само-контролю власного само-почуття; формування уміння сприйма-ти себе адекватно; формування навичок та зви-чок здорового способу життя; виховання вміння опанувати власну поведінку; формування уміння регулюва-ти зовнішні прояви емоцій; формування уміння встанов-лювати причинно-наслідкові зв’язки; формування навичок розпіз–навання сексуального зваб–ника (ґвалтівника) та захисту від нього; формування вміння передба–чати наслідки своєї поведінки і зовнішнього вигляду щодо провокування сексуальної образи; виховання охайності, цнотли-вості, скромності; виховання обережного став-лення до спілкування з нез-найомими людьми; формування здатності самос-тійно вирішувати життєві ситуації; розвиток чуттєвої сфери; формування уявлень про себе та про інших; формування позитивних рис характеру. Формування навичок культу-ри особистої гігієни; корекція прагнень і мотивів; формування негативного ставлення до ранніх статевих відносин; формування культури відно-син між чоловіком та жінкою; формування мотивації щодо дотримання здорового спосо-бу життя; формування прагнення бути здоровою людиною; формування позитивних зви-чок на основі відповідних навичок і вмінь; формування мотивації до стримування власних негатив-них потягів; збагачення словникового за–пасу; корекція та розвиток рухової сфери; сприяння руховій активності; формування вміння отриму-вати задоволення від рухової діяльності; формування навичок само-контролю; формування вміння встанов-лювати причинно-наслідкові зв’язки (шкідливі звички –захворювання – симптоми –погане самопочуття тощо); формування вміння мобілі-зуватися у надзвичайних си-туаціях; формування навичок безпеч-ної поведінки; формування вміння вчасно реагувати на змінену си-туацію; формування усвідомлення відповідальності за власне здоров’я; збагачення активного слов-ника; виховання самоповаги та упевненості в собі. Закріплення навичок та звичок культурної поведінки (в школі, вдома, на вулиці, громадських місцях тощо); формування уявлень про етикет; формування поняття про морально-етичні норми пове-дінки; збагачення активного словни–ка та розвиток оперативної пам’яті; розвиток виразності мовлен-ня та міміки під час спілкування; удосконалення діалогічного мовлення з використанням мовленнєвих і немовленнєвих засобів комунікації; розвиток комунікативних умінь; виховання моральних якостей (щирості, відвертості, скром-ності, порядності, поваги до себе й інших, упевненості в собі). Виховання інтересу до себе, своєї сім’ї та родини; формування національної са-мосвідомості; формування позитивного ставлення до своєї зовніш-ності, статевої приналежності, власного імені та прізвища; корекція відчуття неповноцін-ності; формування уміння помічати недоліки зовнішнього вигляду та адекватного ставлення до них; виховання толерантного й ша-нобливого ставлення до ото-чуючих; формування навичок само-контролю та адекватної само-оцінки; розвиток усвідомлення влас-них особистісних якостей; корекція та розвиток процесів узагальнення та абстрагуван-ня; формування елементів кри-тичного мислення; розвиток уміння помічати свої чесноти і пишатися ними; формування самостійності в діяльності; формування навичок безпеч-ної поведінки; формування вміння звернути-ся по допомогу та скорис-татися нею; формування вміння встанов-лювати причинно-наслідкові зв’язки; формування вміння аналізу-вати ситуацію та визначати послідовність власних дій; розвиток усвідомлення відпо-відальності за власні дії та вчинки; формування вміння передба-чати наслідки вчинків (влас-них і чужих); формування навичок само-контролю власної поведінки; формування адаптивних форм поведінки; удосконалення навичок моно-логічного та діалогічного мов-лення; збагачення словникового за-пасу; розвиток емоційності; формування навичок і звичок позитивної поведінки; формування здатності самос-тійно вирішувати життєві ситуації; виховання відповідальності, критичного ставлення та ви-могливості до себе; виховання слухняності та стриманості; виховання уважності, органі-зованості та дисциплінова-ності; виховання упевненості у собі; виховання самоповаги; виховання зваженого і толе-рантного ставлення до ото-чуючих; формування усвідомлення се-бе як представника певної статі; виховання жіночності (муж-ності). |
|
2. |
”Я і родина” (виховання особистості дитини як члена родини) ”Я” як член сім’ї та родини. Генеалогічне дерево. Повна і неповна сім’я. Сироти. ”Я” як майбутня дружина (чо-ловік). Обов’язки членів сім’ї. Догляд за немовлям (годування, купання, одягання, пеленання, прибирання постелі). Правила утримання дитячого посуду, іграшок. Правила поведінки в сім’ї, осо-бисті стосунки в родині. Врахування думки інших лю-дей. Уникання конфліктів. Бюджет сім’ї. Заробітна платня, стипендія, пенсія. Розподіл бюджету. Харчування у сім’ї. Складання меню (сніданку, обіду, вечері; на день, на тиждень). Догляд за житлом (прибирання; догляд за ванною, унітазом, раковинами; миючі засоби). Сімейні свята. |
Учень: – знає склад своєї сім’ї та родини; – усвідомлює себе як члена сім’ї, родини (донькою (сином), онукою (онуком), сестрою (братом) тощо); – разом із педагогом та батьками складає генеалогічне дерево своєї сім’ї, орієн-тується в ньому; – відповідаючи на запитання, розповідає про своїх предків і родичів (з опорою на генеалогічне дерево); – відповідаючи на запитання, визначає родинні зв’язки; – знає про існування неповної сім’ї, оди-ноких людей, сиріт; – знає про необхідність будувати майбут-ні особисті сімейні відносини на основі певних морально-етичних норм; – знає про розподіл обов’язків подруж-ньої пари; – знає правила й періодичність годування дитини із соски, із ложечки, купання дитини; послідовність пеленання та одягання немовляти; санітарно-ггієнічні вимоги до утримання дитячої постелі, посуду, іграшок; – вміє купати, одягати, пеленати ляльку; годувати її з ложечки чи соски, утри-мувати в належному порядку дитячу постіль, посуд, іграшки; – знає основні правила поведінки у сім’ї (пошана до старших; шанобливе став-лення до жінки: бабусі, матері, сестри; турбота про членів сім’ї; шанобливе ставлення до сім’ї, кожного її члена тощо), усвідомлює необхідність їх дотримуватися; – розуміє необхідність дотримання пев-них правил у подружніх стосунках; – розуміє необхідність прислухатися до членів сім’ї та враховувати їхню думку; – знає, як можна уникати конфліктів у сім’ї; – знає про необхідність довіряти батькам як найріднішим людям; – має уявлення про складові частини сімейного бюджету, основні джерела доходів; – знає розмір заробітної плати (стипендії, пенсії) членів сім’ї; – разом із дорослими підраховує бюджет сім’ї; – знає основні статті сімейних витрат; – разом із дорослими вираховує основні сімейні витрати на день, два, тиждень, місяць, з урахуванням бюджету сім’ї; планує великі покупки; – вміє складати меню сніданку, обіду й вечері, враховуючи наявність продуктів і правила раціонального харчування; користуватися посібниками з кулінарії; – знає правила і періодичність приби-рання житла, основні знаряддя для прибирання та необхідні миючі засоби; – вміє мити кахельні стіни, чистити рако–вини; користуватися друкованими інструкціями до миючих засобів, що використовуються при прибиранні кухні й санвузла; – знає дати основних сімейних свят, вміє привітати рідних та близьких зі святом (листівкою, у словесній формі), приготувати та вручити подарунок. |
Формування соціальної ролі члена сім’ї та майбутнього сім’янина; виховання ввічливого, чуйно-го, шанобливого і дбайливого ставлення до членів родини; сприяння усвідомленню осо-бистих, сімейних і родинних цінностей; виховання уважного й так-товного ставлення до дітей із неповної родини та дітей-сиріт; формування відповідального ставлення до створення своєї сім’ї у майбутньому; збагачення емоційно-почут-тєвої сфери; виховання позитивних якос-тей особистості (відповідаль-ності, уважності, чуйності, доброти, врівноваженості, доброзичливості тощо); формування усвідомлення се-бе як представника певної статі; виховання жіночності (муж-ності); формування навичок культу-ри спілкування з членами родини, вміння уникати конфліктів; розвиток зв’язного мовлення; формування навичок куль-турної поведінки; виховання економності та бережливості; виховання вміння раціональ-но розподіляти сімейні кош-ти; виховання відповідальності за матеріальний і моральний до-бробут сім’ї; виховання прагнення до під-тримання чистоти й порядку у власній оселі; виховання шанобливого став-лення до сімейних традицій. |
|
3. |
”Я і школа” (виховання особистості дитини як учня, члена шкільного колективу) Поведінка в школі. Режим дня. Організація власної діяльності (учбової, трудової, ігрової), її планування, аналіз та оціню-вання. Правила товаришування. Громадська думка у колективі. Історія школи. Шкільні свята і традиції. |
Учень: – усвідомлює необхідність дотримання дисципліни у школі, дотримується її в процесі усіх видів діяльності (під конт-ролем педагога); – дотримується режиму дня та загальних правил поведінки у школі, вміє розказати про них; – за допомогою педагога вміє планувати процес власної діяльності (учбової, трудової, у вільний час тощо); – відповідаючи на запитання педагога, звітується про виконану роботу; – разом із педагогом визначає труднощі, які виникали під час роботи; – разом із педагогом, відповідаючи на за-питання, аналізує результати власної діяльності, визначає її позитивні та негативні сторони, оцінює її; – виконує доручення педагога, звітується про виконане завдання; – розуміє, що є членом класного колек-тиву; – вміє спілкуватися з товаришами та педагогами в урочний та позаурочний час; – дотримується правил спілкування з товаришами в урочний та позаурочний час; – під контролем педагога дотримується основних правил ввічливості при спілку-ванні; – вміє працювати (проводити дозвілля) в колективі; – розуміє необхідність враховувати дум-ку колективу; – вміє радіти успіхам та адекватно реагу-вати на невдачі (власні та товаришів); – вміє запропонувати допомогу тим, хто її потребує (за підказкою педагога); – розуміє, що є членом шкільного колективу; – знає основні традиції та свята, які свят-кують у школі; бере участь у їх підго-товці та проведенні; – знає певні відомості з історії школи. |
Виховання дисциплінованості та сумлінності; виховання інтересу до громадських справ; формування вміння керувати-ся суспільними правилами поведінки; формування вміння рахува-тися із громадською думкою; формування та розвиток за-гальнотрудових умінь (вміння здійснювати аналіз діяльності, планувати її та здійснювати поточний та підсумковий контроль); формування уміння та ба-жання товаришувати; розвиток уміння і бажання разом спілкуватися, працюва-ти і проводити дозвілля; формування бажання та вміння самостійно організо-вувати власну діяльність і вільний час; формування вміння усвідом-лювати та виявляти власні бажання та інтереси; виховання доброзичливого ставлення учнів одне до од-ного, до шкільних справ. формування комунікативних умінь; формування вміння помічати чесноти своїх товаришів і пишатися ними; формування навичок культу-ри спілкування з дорослими і товаришами; формування вміння адекватно реагувати на успіхи і невдачі ( власні, кожного із членів колективу і класу в цілому); стимулювання мовленнєвої активності; виховання культури міжосо-бистісних стосунків. |
|
4. |
”Я і довкілля” (розвиток уявлень про довкілля, природу, фор-мування природовідповід- ної поведінки) Орієнтування в часі Оперування часовими понят-тями. Часові зв’язки між об’єктами довкілля. Орієнтування в просторі Орієнтування у школі, за її межами. Орієнтування в межах міста (села). Орієнтування в межах країни. Довкілля Населений пункт, в якому про-живає учень, орієнтування в ньому. Міжміський залізничний транс- порт. Вокзали (довідкова служба вокзалів, розклад руху поїздів, види пасажирських вагонів, придбання квитків, камера схову). Заклади та установи, їх при-значення та місце знаходження (заклади торгівлі, зв’язку, куль-тури та спорту, медичні закла-ди, промислові та сільсько-господарські підприємства, під-приємства побутового обслуго-вування населення). Правила поведінки в громад-ських місцях. Природа Природні умови та багатства України. Можливості викорис-тання їх людиною. Природні умови та багатства місцевості, де живе учень. Природоохоронні заходи та участь у них. Забруднення довкілля. Факто-ри, що негативно впливають на стан довкілля (забруднення повітря, води, землі). |
Учень: – орієнтується в часі, одиницях часу; – знає, як можна дізнатися про час без годинника (за допомогою довідкової служби, мобільного телефону тощо); – вміє ставити запитання та відповідати, котра година; – оперує часовими поняттями, застосовує основні одиниці часу в повсякденному житті (під контролем педагога); – оперує поняттям ”доба”, визначає час доби, кількість діб тощо; – оперує поняттями ”день”, ”тиждень”, ”місяць”, ”рік”, ”пора року” визначає їх та називає; – вміє встановлювати часові зв’язки між об’єктами та явищами довкілля (при необхідності – за допомогою педагога). – Орієнтується у просторі, оперує відпо-відними поняттями (далеко-близько, високо-низько, справа-зліва, над, під, поміж ); – самостійно орієнтується в приміщенні та на території школи, за її межами (на прогулянці, екскурсії тощо); – знає адресу та місце знаходження шко-ли; дорогу (маршрут) від дому до школи; транспорт, яким потрібно скористатися тощо; – вміє встановлювати просторові зв’язки між об’єктами та явищами довкілля (за допомогою педагога); – застосовує в побуті основні одиниці вимірювання (довжини, ширини, висоти); – орієнтується в межах свого міста (села): знає розташування знайомих вулиць, установ і закладів, дорогу до них та ін.; – на карті міста знаходить знайомі вулиці (з допомогою педагога); – має уявлення про розташування свого міста (села), району, області в межах України; – на карті України (області) знаходить свою місцевість (за допомогою педагога). – Знає основні видатні та мальовничі місця свого населеного пункту, знає їх місце розташування, відвідує їх; відповідаючи на запитання, розповідає про них; – знає окремі відомості з історії свого на-селеного пункту; – вміє звернутися із запитанням до дорослого у незнайомому місці; – знає про призначення вокзалів і основ–них служб; про порядок придбання залізничних квитків (купівля в касі, замовлення по телефону), зберігання ба–гажу у камері схову; – знає основні шляхи отримання необ-хідної інформації (за розкладом руху поїздів, у довідниках, по телефону, інтернету); – вміє користуватися розкладом руху поїздів, купувати квитки у залізничній касі; звертатися до довідкового бюро вокзалу чи центрального довідкового бюро по телефону; – дотримується правил поведінки у транспорті; – знає про наявність основних закладів та установ (заклади торгівлі, зв’язку, куль-тури та спорту, медичні заклади, про-мислові та сільськогосподарські підпри-ємства, підприємства побутового обслу-говування населення), їх призначення та місце знаходження у своєму населеному пункті; – знає основний асортимент товарів у закладах торгівлі (продовольчі та промислові товари, спортивні товари, друкована продукція тощо); вартість основних продовольчих і промислових товарів; – знає основні види послуг, що нада–ються підприємствами побутового обслу–говування населення, підприємствами зв’язку, культури та спорту, медичними закладами; правила користування від-повідними послугами; за допомогою дорослого вміє ними скористатися; – уміє вибирати покупку, підраховувати вартість покупок, культурно поводити себе в магазині (з допомогою дорослого); – уміє звертатися із запитаннями, про–ханнями до працівників різних закладів чи установ, отримувати необхідну інформацію (з допомогою дорослого); – під контролем дорослих дотримується правил поведінки в громадських місцях (звертання, обслуговування; знаходжен-ня, отримання та користування інфор-мацією тощо). – Знає та описує (за допомогою педагога, з опорою на ілюстрації, опорні слова, запитання тощо) особливості природних умов в основних регіонах України; – знає та називає типових представників рослинного і тваринного світу України, розпізнає їх за зовнішніми ознаками; – знає про можливості використання при-родних багатств людиною, розуміє не-обхідність бережливого ставлення до природи; – знає та описує (за допомогою педагога, з опорою на ілюстрації, опорні слова, запитання тощо) особливості природних умов місцевості, де проживає; – знає та називає типових представників рослинного і тваринного світу даної місцевості, розпізнає їх за зовнішніми ознаками; – за допомогою педагога встановлює взаємозалежність між кліматом, рослин-ним і тваринним світом, природними умовами та заняттям населення; – за дорученням веде спостереження за погодою, фіксує результати, узагальнює їх за допомогою педагога; – дотримується правил культурного поводження у природі (під контролем дорослого); – допомагає дорослим в організації природоохоронних заходів (захист зелених насаджень, годівля птахів узимку, догляд за домашніми тваринами тощо); – доглядає за кімнатними рослинами; – бере участь у сезонних роботах на при-шкільних ділянках, у саду, городі тощо; –знає про необхідність підтримання чис-тоти та порядку на вулицях рідного міста (села), у природі; – розуміє небезпеку забруднення довкіл-ля; – знає та називає фактори, що призводять до забруднення повітря, води, землі (добрива, пестициди, промислові відходи, сміттєзвалища, вихлопні гази, масла і паливо, шумове забруднення, смог та ін.). |
Формування вміння користу-ватися годинником, календа-рем і т.д. для визначення часу; розвиток уяви; розвиток уміння орієнтувати-ся в часі, оперувати відповід-ними поняттями; формування вміння встанов-лювати часові зв’язки між об’єктами та явищами дов-кілля; виховання вміння цінувати час. Розвиток уміння орієнтувати-ся у просторі; розвиток уваги та уявлення; корекція та розвиток рухової сфери; розвиток просторової уяви; ознайомлення з соціально-просторовою системою; формування вміння орієнту-ватися в незнайомих умовах; формування вміння встанов-лювати просторові зв’язки між об’єктами та явищами довкілля; формування інтересу до своєї місцевості, своєї країни; формування комунікативних навичок; виховання самостійності та відповідальності. Формування знань про сучас-не життя своєї місцевості; збагачення уявлень про довкілля; розвиток емоційно-ціннісної сфери (викликати радість від зустрічі з цікавими куточками міста); збагачення словникового за-пасу; збагачення знань про об’єкти сфери обслуговування людей; розвиток просторової орієн-тації та просторово-часових уявлень; розвиток комунікативних умінь; формування умінь орієнтува-тися у закладах та установах міста (села); формування мотивації до від-відування осередків культури та спорту; формування вміння виокрем-лювати в довкіллі привабливе, гарне, яскраве; стимулювання до опанування нових видів діяльності; формування умінь орієнтува-тися в новій ситуації, отри-мувати інформацію та корис-туватися нею; формування уміння адаптува-тися до нового оточення та орієнтуватися в ньому; формування навичок самос-тійної поведінки; формування вміння зверта-тися по допомогу та користу-ватися нею; виховання уважності та обе-режності; виховання культури поведін-ки в громадських місцях; виховання самостійності та відповідальності. Збагачення уявлень про об’-єкти живої та неживої при-роди; розвиток спостережливості; стимулювання пізнавального інтересу до природи; формування усвідомлення відповідальності за збережен-ня природи; поширення словникового за-пасу; формування причинно-наслід-кового мислення; формування навичок приро-довідповідної поведінки; формування вміння захищати власне здоров’я від впливу шкідливих факторів; формування уміння емоційно сприймати красу довкілля; виховання дбайливого став-лення до довкілля; виховання любові до природи та рідного краю; охайності, дбайливості, працелюбності; формування вміння відрізняти гарне, охайне, привабливе в природі від занедбаного, за-сміченого; виховання дбайливого став-лення до природи. |
|
5. |
”Я і соціум” (виховання особистості дитини як члена суспільства) Правила спілкування з одно-літками, з дорослими, з молод-шими. Спілкування зі знайомими та незнайомими членами шкіль-ного колективу (звертання, знайомство, підтримання розмо-ви, прощання, висловлення прохання, подяки тощо). Спілкування з незнайомими людьми (під час екскурсій, від-відування підприємств, установ чи організацій). Правила складання (заповнення) ділових паперів (квитанцій, заяв, анкет тощо). Конфлікти. Причини їх виник–нення. Можливі наслідки кон–фліктів, способи їх подолання та попередження. Організація власного дозвілля. Визначення життєвих планів на певний період. Населений пункт як соціальне середовище. Особливості життя у великих та маленьких населе-них пунктах. Криміногенна ситуація. Самозахист. Межі самозахисту. |
Учень: – разом із педагогом визначає особли-вості спілкування з однолітками, зі стар-шими та молодшими за віком; – під контролем педагога дотримується правил поведінки та відповідної інтонації в процесі спілкування; – під контролем дорослого дотримується основних правил спілкування (бути ввіч-ливим, уважним, тактовним, стриманим, дотримуватися черговості висловлювань тощо) у власній поведінці; – уважно слухає співрозмовника під час спілкування; – виявляє інтерес до спілкування; – відповідає на запитання співрозмов-ника повними реченнями; – включається в діалог зі знайомими та незнайомими людьми (при необхідності – за умови стимулювання з боку педаго-га); – самостійно будує репліки-відповіді та репліки-запитання у звичних ситуаціях; – звертається до співрозмовника (педаго-гів, однокласників, батьків тощо) у звич-них та змінених ситуаціях, висловлює прохання, побажання, подяку; – під контролем педагога звертається до співрозмовника у незвичних (незна-йомих) ситуаціях у процесі розігрування ситуації, рольової гри, інсценування тощо (після попереднього аналізу ситуа-ції та розучування реплік); – за завданням педагога звертається до незнайомих людей (під час екскурсій, відвідування підприємств, установ чи організацій) з метою отримання певної інформації; – вміє писати (заповнювати) ділові папе-ри з опорою на зразок (за допомогою вчителя); – знає деякі причини виникнення кон-фліктів у колективі, стадії їх розвитку; – разом із педагогом визначає способи запобігання конфліктів і можливі шляхи їх подолання; – знайомий із основними видами занять у вільний час; – вміє планувати проведення вільного часу (у другу половину дня, у вихідний день, під час канікул тощо) за допомогою педагога; – розказує про те, чим займався у віль-ний час (як провів канікули тощо); – формулює власні бажання та мрії; – разом із педагогом визначає власні плани на певний період (тиждень, місяць, рік тощо); – вчиться співвідносити власні бажання та реальні можливості (разом із педа-гогом). – розуміє особливості проживання у ве-ликих і маленьких населених пунктах; – знає про існування зон криміногенного характеру, місця їх можливого зна–ходження у населеному пункті за місцем проживання; – знає основні правила поведінки при зустрічах з хуліганами, шахраями; – розуміє існування меж самозахисту; – усвідомлює необхідність уникати кри-міногенних зон та ситуацій; – знає основні шляхи виходу з небез–печної ситуації, загрози насилля; про служби, куди необхідно звертатися; – розуміє необхідність удосконалювати свої фізичні та психічні можливості з метою протистояння небезпекам. |
Формування потреби у спіл-куванні; розвиток уміння користува-тися основними засобами спілкування; формування комунікативних навичок; розширення кола спілкуван-ня; розвиток уявлень про суспіль-не оточення; збагачення та активізація словника; розвиток усного зв’язного мовлення; формування навичок діалогіч-ного й монологічного усного мовлення; регулювання інтонаційної ви-разності мовлення; формування навичок підтрим-ки та збереження міжособис-тісної злагоди; формування навичок володіти собою; формування мотивації до спілкування українською мо-вою; становлення самостійних форм діяльності; удосконалення вміння плану-вати власну діяльність, здійс-нювати самоконтроль;. формування вміння співвідно-сити власні бажання з реаль-ними можливостями; формування адекватних ба-жань; виховання культури мовлен-ня та спілкування; формування уміння уникати небезпечних ситуацій та знаходити із них вихід; формування вміння скориста-тися допомогою; формування мотивації до удосконалення власних фізич-них та психічних можливос-тей; виховання сміливості, вина-хідливості, самостійності та відповідальності. |
|
6. |
”Я і Батьківщина” (виховання особистості дитини як громадянина держави) Органи управління державою та органи правопорядку (пре-зидент країни, Верховна Рада, міліція, суд). Дискримінація як обмеження прав та обов’язків людини за певною ознакою. Державний захист (від насилля, рабства, катування, торгівлі людьми, в т.ч. дітьми). Конституція Украї–ни. Загальна декларація ООН «Про права людини». Права та обов’язки школярів. Громадянські права та обов’–язки. Служби охорони громадського порядку(міліція, суд, прокурату–ра, адвокатура). Їх функції по захисту життя та гідності люди–ни. Злочин і покарання. Система кримінальних покарань. Кри–мінальний кодекс України. |
Учень: – має уявлення про основні органи уп-равління державою та органи право-порядку (президент країни, Верховна Рада, міліція, суд), їхні основні функції; – знає про функції держави захищати життя та гідність людини; – розуміє, що таке дискримінація, розріз-няє її види; – усвідомлює наявність у кожного права на державний захист; – знає та називає основні документи, які гарантують людині захист її прав (Конституція України, Загальна декла–рація ООН «Про права людини»), – знає про деякі основні положення (зачитує, за допомогою педагога пояс-нює); – називає та розуміє основні права та обов’язки школярів; – виконує обов’язки школярів під конт-ролем педагога; – разом із педагогом визначає ситуації, в яких необхідно відстоювати свої права; – називає та розуміє основні грома-дянські права та обов’язки; – знає та називає основні органи місце-вого управління та правопорядку, знає їх місцезнаходження у своєму районі (місті, селі, селищі); – знайомий із поняттями ”злочин” і ”по-карання”; – знає про існування кримінального ко-дексу України; – усвідомлює невідворотність покарання за скоєний злочин. |
Поширення уявлень про дер-жаву та її функції, органи управління, правопорядку то-що; збагачення уявлень про свої права та обов’язки; формування відповідального ставлення до виконання обов’язків школяра; формування усвідомлення власних прав; формування відповідальності за власні вчинки та поведінку; збагачення активного словни-ка; формування громадянської самосвідомості; виховання людської гідності; виховання непримиренності до проявів насилля. |
|
7. |
”Я і мистецтво” (виховання ціннісного ставлення до мистецтва) Основні види мистецтв (поши-рення знань): декоративно-ужиткове, мистецтво дизайну, архітектура, кіномистецтво, циркове мистецтво. Музеї мистецтва. Найвідоміші музеї мистецтва України. Пам’ятки української культури. Культурні пам’ятки рідного міста (села). Художні образи в різних видах мистецтва (образ природи, лю-дини, тварини, чарівні й фан-тастичні образи). |
Учень: – розуміє роль мистецтва у житті люди-ни; – розрізняє основні види мистецтв, має уявлення про специфіку кожного з них; – усвідомлює взаємозв’язок усіх видів мистецтва; – знає назви основних творчих професій; – виявляє зацікавленість до основних ви-дів мистецтв; – разом із педагогом встановлює подіб-ність і відмінність різних видів мис-тецької діяльності; – наводить приклади улюблених творів мистецтва (книг, картин, музики, кіно-фільмів, мульфільмів, циркових вистав тощо); – має уявлення про призначення музеїв мистецтва; – знає назви найвідоміших музеїв мис-тецтва України та рідного краю; – має уявлення про основні види мис-тецтва українського народу; – за допомогою педагога наводить прик-лади творів українського народного мис-тецтва (різних жанрів); – виявляє інтерес до відвідування музеїв, пам’яток української культури; – виявляє бережливе ставлення до творів і виробів мистецтва; – разом із педагогом дає характеристику художнім образам (у вірші, пісні, оповіданні, на картині тощо); – разом із педагогом визначає художні засоби створення того чи іншого образу; – складає опис героїв твору і впізнає їх за описом, зробленим іншим (за допомогою педагога); – порівнює образи в різних видах мис-тецтва (за допомогою педагога); – може передати своє враження від того чи іншого твору мистецтва. |
Розвиток естетичного сприй-мання, емоційно-образної па-м’яті, елементарної творчої уяви, фантазії; активізація емоційно-почут-тєвої сфери; поширення й конкретизація знань про різні сфери діяльності митця (створення кінокартин, скульптур, про-зових, поетичних, музичних творів, побутових речей то-що); стимулювання до безпосеред-ньої участі в мистецьких заходах; формування потреби в ху-дожньо-творчій самореаліза-ції; формування інтересу до укра-їнського народного мистец-тва, поваги до культурної спадщини України, її тради-цій; формування мотивації до від-відування закладів культури; формування вміння відчувати і розуміти художні образи; формування пізнавального інтересу до різних видів мистецтв. |
|
8. |
”Я і праця” (виховання ціннісного ставлення до праці) Повсякденний та сезонний до-гляд за одягом, взуттям, голов-ними уборами. Дрібний ремонт власних речей. Догляд за житлом (прибирання; догляд за ванною, унітазом, раковинами; миючі засоби, побутові електроприлади). Приготування їжі. Сервіруван-ня столу. Електропобутові прилади. Підприємства, заклади та уста-нови (ознайомлення з їх фор-мальною організацією). Підпри-ємства рідного міста (села). Робітничі професії. Правила техніки безпеки. Допомога старшим і молод-шим. Суспільно корисна праця. |
Учень: – вміє доглядати за одягом, оцінювати його загальний вигляд, визначати ступінь забруднення і ушкодженості; – вміє ремонтувати пошкоджені місця одягу (штопати, зашивати, накладати латки тощо); – знає особливості прання кольорової та білої білизни, верхнього та нижнього одягу, правила користування миючими засобами; – вміє прати білизну та одяг вручну і за допомогої пральної машини, прасувати одяг і білизну. – має уявлення про призначення і види підприємств з хімічного чищення одягу, види послуг, що ними надаються, під-готовка речей до здавання у чистку; – прибирати житлові приміщення; чисти–ти меблі, мити дзеркала і скло, утеплю–вати вікна; – знає правила і періодичність приби-рання житла, основні знаряддя для прибирання та необхідні миючі засоби; – вміє мити кахельні стіни, чистити рако–вини; користуватися друкованими інструкціями до миючих засобів, що використовуються у побуті; – вміє користуватися побутовими елект-роприладами та миючими засобами для прибирання помешкання; – вміє готувати, оформляти готові страви, сервірувати стіл, користуватися рецептами кулінарних посібників; – знає про призначення мікрохвильової печі, основні санітарно-гігієнічні вимоги та правила техніки безпеки при кори-стуванні нею; – вміє користуватися кухонними електропобутовими приладами; – знає про наявність основних закладів та установ, їх призначення та місце знаход-ження у своєму населеному пункті; – знайомий із формальною організацією підприємства (установи) (дирекція, відділ кадрів, цех чи відділ тощо); – знає місце знаходження найближчих промислових підприємств чи сільсько-господарських об’єктів; назви основних цехів і відділів, що є на підприємствах; види продукції, що ними випускається; назви робітничих спеціальностей; – знайомий із основними робітничими професіями, називає їх; – розуміє й пояснює, чим займаються представники основних робітничих про-фесій, де вони працюють; – розповідає про професію, яка подо-бається; – усвідомлює необхідність допомоги старшим, людям похилого віку, молодшим за себе; – допомагає людям, старшим чи молод-шим за себе, виконуючи відповідні дору-чення дорослих; – розуміє поняття ”суспільно корисна праця”; – разом із колективом групи виконує різні види суспільно корисної праці у школі; – дотримується дисципліни та правил безпеки під час трудової діяльності. |
Формування навичок самооб-слуговування, ведення до-машнього господарства; розвиток потреби в праці; формування організованості в трудовій діяльності; формування позитивного ставлення до праці; формування вміння доводити розпочату роботу до завер-шення; розширення уявлень про види професій та їх представників; формування вміння працюва-ти в колективі; формування мотивації до ви-конання трудових обов’язків; формування навичок орієнту-вання у формальній органі-зації підприємства (установи) та у новому колективі; формування особистісних якостей (працелюбності, охайності, сумлінності, відпо-відальності, дисциплінова-ності тощо); виховання відповідальності, вимогливості до себе, охай-ності, дбайливості, дисциплі-нованості, старанності, напо-легливості, самостійності; стимулювання до активної участі в суспільно корисній праці; виховання поваги до людини праці; виховання почуття обов’язку. |